Постанова

від 09.09.2020 по справі 280/1807/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа №280/1807/19

адміністративне провадження №К/9901/31249/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 (головуючий суддя: Іванов С.М., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.) у справі №280/1807/19 за позовом Обслуговуючого кооперативу Протон до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року Обслуговуючий кооператив Протон (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - ГУ Держпраці у Запорізькій області або відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 07.02.2019 №ЗП239/580/АВ/П/ТД-ФС, винесену ГУ Держпраці у Запорізькій області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішення, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статей 295, 296 КАС України, а саме: апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення і заявником не порушено питання про поновлення цього строку; апелянтом не надано доказів сплати судового збору у розмірі 11 267,10 грн. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2019. Водночас суд визнав факт сплати апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу у якій просить суд касаційної інстанції скасувати її, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Скаржник наполягає, що копію судового рішення отримано ним 15.07.2019, а не 12.07.2019, як помилково встановив суд апеляційної інстанції, а отже тридцятиденний строк апеляційного оскарження судового рішення ним не пропущений. Окремо скаржник звернув увагу на те, що у разі якщо суд визнає наявність пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, то в такому випадку слід врахувати відсутність належного кадрового забезпечення у період липень - серпень 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Позивач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасного оскарження судового рішення для чого особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення постановлене 24.06.2019 за правилами спрощеного позовного провадження. Того ж дня було складеного його повний текст. Копія рішення суду першої інстанції отримана уповноваженим представником відповідача - 12.07.2019, що підтверджується інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 19, том ІІ).

Суд апеляційної інстанції встановив, що тридцятиденний строк, протягом якого відповідач мав право на поновлення строку апеляційного оскарження на підставі частини другої статті 295 КАС України сплинув 13.08.2019 року.

Апеляційну скаргу до суду першої інстанції було подано 14.08.2019, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження скаржник вказав на те, що апеляційна скарга була подана у межах тридцятиденного строку з моменту отримання судового рішення, а отже відповідно до частини другої статті 295 КАС України, такий строк підлягає поновленню.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до наявної у матеріалах справи інформації, копію оскаржуваного рішення отримано уповноваженим представником відповідача 12.07.2019 (а.с. 19, том ІІ). Доказів отримання відповідачем оскаржуваного рішення 15.07.2019 матеріали справи не містять.

Неналежна організація трудового процесу з боку відповідача не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Інших об`єктивних чинників, які свідчать про неможливість своєчасного та належного оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог статей 295, 296 КАС України скаржником не наведено.

Так, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, Верховний Суд не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Доводи касаційної скарги дублюють позицію відповідача, викладену в клопотанні про поновлення строку на апеляційне провадження (подавалось до суду апеляційної інстанції на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху) та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №280/1807/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

А. А. Єзеров