Постанова

від 08.09.2020 по справі 709/1194/13-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1517/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 709/1194/13-ц Категорія: на ухвалу Чубай В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренка Ю.В., секретар Чуйко А.В.

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_2

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Євгеній Анатолійович,

заінтересована особа (стягувач) - ПАТ Укрсоцбанк ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу приватного виконавця Бурмаги Євгена Анатолійовича на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2020 року (повний текст складено 28 квітня 2020 року) у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А.,

в с т а н о в и в :

23.09.2019 боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, якою просив визнати дії приватного виконавця Бурмаги Є.А. з організації торгів неправомірними.

Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця

Бурмаги Є.А. перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06.03.2018 у справі

№709/1194/13-ц, де скаржник є боржником. Від приватного виконавця Бурмаги Є.А. на адресу скаржника надійшов висновок з незалежної оцінки нежитлового приміщення, підготовлений ТБ "Універсальна", з яким боржник не погоджується, оскільки він виготовлений з метою визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для розрахунку розміру орендної плати та не може використовуватися з метою, що не передбачена завданням на оцінку. До того ж вказаним висновком значно занижено вартість об`єкта оцінки. Під час проведення оцінки об`єкт нерухомості не оглядався всередині, не враховувалися територія, огорожа, вартість матеріалів, що використовувалися для будівництва та ремонту приміщення, та невід`ємного обладнання. Крім того, вказаний висновок не зареєстровано в єдиній базі звітів про оцінку. За вказаних обставин скаржник просив визнати дії приватного виконавця Бурмаги Є.А. неправомірними; визнати недійсним і скасувати висновок з незалежної оцінки нежитлового приміщення; зобов`язати приватного виконавця Бурмагу Є.А. зупинити реалізацію комплексу.

Остаточно уточнивши свої вимоги, скаржник, діючи через своїх представників, просив визнати неправомірними дії приватного виконавця по організації торгів на підставі оцінки, що не передбачена завданням на оцінку та що не зареєстрована в єдиній базі даних звітів про оцінку.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2020 року скарга задоволена.

Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області

Бурмаги Є.А. щодо передання арештованого майна на реалізацію на підставі звіту

ТБ "Універсальна" про оцінку майна від 31 липня 2019 року у виконавчому провадженні № 58884816 - неправомірними.

Судове рішення мотивовано тим, що метою незалежної оцінки, як вказано у звіті, є визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для розрахунку розміру орендної плати. При цьому в пп. 1 п. 1.8 звіту чітко зазначено, що наданий звіт достовірний тільки в повному обсязі і лише в зазначених у ньому цілях. Застосований суб`єктом оцінки порівняльний підхід повинен бути проведений з урахуванням ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Однак надані приватним виконавцем копія звіту та додані до нього документи не підтвердили проведення огляду суб`єктом оціночної діяльності об`єкта оцінки. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів реєстрації звіту від 31.07.2019 у єдиній базі даних звітів про оцінку.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця щодо передання арештованого майна на реалізацію на підставі звіту про оцінку майна, що не відповідає вимогам чинного законодавства, є неправомірними, а тому суд прийняв рішення про задоволення скарги.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець Бурмага Є.А. подав 06.08.2020 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, у задоволенні скарги відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними та зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). В судовому рішенні встановлено, що виконавче провадження закінчено на підставі постанови приватного виконавця від 11.12.2019. Приватний виконавець не уповноважений поза межами закінченого виконавчого провадження виносити будь-які рішення чи вчиняти дії. Однак, оскаржуваною ухвалою суд не прийняв жодного рішення про зобов`язання приватного виконавця вчинити дії щодо усунення порушень чи відновлення порушених прав скаржника.

За доводами апеляційної скарги суд визнав звіт про оцінку нерухомого майна таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, незважаючи на те, що чинним законодавством не передбачено такого способу судового захисту.

Встановлені судом порушення є підставою для визнання оцінки майна протиправною, проте таких вимог до суду не заявлено.

Судовим рішенням не встановлено будь-якого порушення Порядку реалізації арештованого майна , затвердженого Наказом Міністерства юстиції України.

Не проведення безпосереднього огляду об`єкта оцінки вказує на недобросовісність боржника, який не отримував документи виконавчого провадження, ухиляючись від виконання судового рішення. Тому, звіт про оцінку нерухомого майна виконаний без огляду об`єкта та на підставі наявних у суб`єкта оціночної діяльності документів.

З посиланням на такі твердження, апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 . Судові витрати просить стягнути з ОСОБА_2 .

У відзиві на апеляційну скаргу боржник ОСОБА_2 просив суд апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки вважає її законною та належним чином обґрунтованою.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

При розгляді справи встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича перебувало виконавче провадження №58884816 з виконання виконавчого листа №709/1194/13-ц, виданого Чорнобаївським районним судом Черкаської області 06.03.2018, про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ПП "Іркліївське виробничо-спеціалізоване підприємство "Інтерспецназ", ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором № 895/03-021-045 від 21 травня 2007 року у розмірі 116611,93 гривень та з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" судового збору у розмірі 1166,12 гривень.

Постановою приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 06.06.2019 залучено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товарну біржу Універсальна для визначення вартості комплексу нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 156-158).

31 липня 2019 року директором ТБ Універсальна Калинушкою Г.В. затверджено звіт об`єкту оцінки - нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 135-154). На підставі вказаного звіту складено висновок про вартість майна нежитлової будівлі (т. 1, а.с. 17, 137 зворот), у якому зазначено мету оцінки: визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для розрахунку розміру орендної плати, а також застережено, що звіт не може використовуватись з метою, що не передбачена завданням на оцінку. Вартість майна визначено в розмірі 110 800 грн.

На підставі вказаного звіту нерухоме майно виставлялось на електронні торги.

12.12.2019 ТБ Універсальна направила на адресу приватного виконавця Бурмаги Є.А. лист, в якому зазначено, що у звіті і висновку допущена помилка в частині мети оцінки, - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для розрахунку розміру орендної плати. Вказано, що правильно вважати, що мета оцінки - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для продажу (т. 1, а.с. 111, 174).

Постановою приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 11.12.2019 виконавчий лист повернуто стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення у зв`язку з тим, що стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення (т. 1, а.с. 133-134).

Предметом скарги є визнання дій приватного виконавця з організації торгів на підставі оцінки нерухомого майна такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з тим, що звіт про оцінку майна не відповідає нормам закону, тому всі подальші дії щодо проведення торгів є протиправними.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до п.9 ч.1 ст.47 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 14.01.2016) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_2 посилався на те, що: 1) звіт про оцінку майна складено не з метою продажу нерухомого майна, а з метою визначення ринкової вартості для розрахунку розміру орендної плати; 2) висновок з незалежної оцінки нежитлового приміщення станом на 31.07.2019 не було зареєстровано суб`єктом оціночної діяльності в єдиній базі даних звітів про оцінку; 3) вартість майна, вказаного у висновку, є значно заниженою, оскільки оцінювач не ознайомився з об`єктом оцінки, формально підійшовши до визначення вартості майна.

За змістом положень статей 18 та 20 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання для проведення оцінки майна.

Відповідно до положень ст. 57 цього Закону для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Згідно з приписами ст. 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною 6 ст. 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Цим Стандартом (п.п. 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 Оцінка нерухомого майна , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 Оцінка нерухомого майна з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Відповідно до п.51 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, - ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; - вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; - узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; - доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Пунктом 56 Національного стандарту № 1 визначено, що звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити мету проведення оцінки.

Відповідно до п. 1.2 Звіту про оцінку вартості майна мета незалежної оцінки - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для розрахунку розміру орендної плати. Згідно з п.п. 2 п. 1.8 Звіту дата і мета незалежної оцінки визначена відповідно до договору на її проведення.

В матеріалах справи відсутній договір на проведення оцінки.

Таким чином, звіт про оцінку вартості майна складено для визначення орендної плати, а не для продажу нерухомого майна в примусовому порядку.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги лист суб`єкта оціночної діяльності про наявність помилки у звіті в частині мети проведення оцінки, яку правильно слід розуміти як визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для продажу .

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією скаржника щодо неможливості використання приватним виконавцем для примусового продажу майна боржника звіту про оцінку майна, складеного для визначення розміру орендної плати.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про допущення порушення положень вимог абз. 3 п. 37, п.п. 50, 56 Національного стандарту № 1, оскільки в п. 1.2 звіту метою незалежної оцінки, є визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для розрахунку розміру орендної плати. При цьому в пп. 1 п. 1.8 звіту чітко зазначено, що наданий звіт достовірний тільки в повному обсязі і лише в зазначених у ньому цілях.

Отже, використання приватним виконавцем звіту, складеного з порушенням мети проведення оцінки, є неправомірним.

Щодо посилань скаржника (боржника у виконавчому провадженні) на те, що вартість майна є значно заниженою у зв`язку з тим, що оцінювач не ознайомився з об`єктом оцінки, формально підійшовши до визначення вартості майна, суд виходить з наступного.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до абз. 12 п. 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

В звіті про незалежну оцінку нерухомого майна оцінювачем не наведено відповідних пояснень про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав та пунктів один, шість статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Положеннями ст. 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Ознайомлення з об`єктом оцінки полягає у дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та у особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, тоді як за приписами статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, укладення договору на проведення оцінки та ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Абзац чотирнадцятий пункту 3 Національного стандарту №1 дає чітке визначення необ`єктивної оцінки. Її встановлення має відбуватись у відповідності до конкретних фактів, а не припущень.

Необ`єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки (абзац чотирнадцятий пункту 3 Національного стандарту №1).

Неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування (абзац п`ятнадцятий пункту 3 Національного стандарту №1).Згідно частини 5 статті 57 Закону України Про виконавче провадження виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

Якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.

У разі заперечення однієї із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.

Пунктом 62 Національного стандарту №1 передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Рецензування здійснюється відповідно до вимог Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв затвердженого наказом Фонду державного майна України №1585/1 від 31 жовтня 2011 року.

Згідно з п.4.1 даного Положення відповідно до положень статті 4 Закону рецензування звіту про оцінку майна полягає в його критичному розгляді та наданні висновків щодо його повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна в порядку, визначеному Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Однак, як вбачається з матеріалів справи і пояснень сторін у судовому засіданні, хоча заявник ОСОБА_2 і подавав приватному виконавцю заперечення проти звіту про оцінку майна, останнім рецензування звіту не призначалося.

При цьому, в апеляційній скарзі приватний виконавець посилається на те, що боржник діяв недобросовісно, не отримував документи виконавчого провадження, ухилявся від виконання судового рішення, а тому, звіт про оцінку майна складено без проведення огляду об`єкта.

Однак в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження недобросовісної поведінки боржника у виконавчому провадженні.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині вирішення судом доводів скарги про недотримання Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до п.1 Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018р. № 658, цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України єдиної бази даних звітів про оцінку, реєстрації в ній звіту про оцінку майна, складеного для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених Податковим кодексом України, розміщення, використання, зберігання в ній інформації зі звіту про оцінку майна та документів про нерухоме, рухоме майно та майнові права, а також механізм взаємодії єдиної бази даних звітів про оцінку з авторизованими електронними майданчиками.

Згідно п.4 розділу 1 Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку від 17.05.2018р. у єдиній базі даних звітів про оцінку підлягають реєстрації звіти про оцінку майна, складені суб`єктами оціночної діяльності для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого, рухомого майна та майнових прав (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі - цілі оподаткування). Зазначена реєстрація здійснюється після внесення суб`єктами оціночної діяльності до такої бази інформації зі звітів про оцінку, за умови її повноти, правильності, відповідності, в тому числі відповідності оціночної вартості об`єкта оцінки результату електронного визначення оціночної вартості, проведеного модулем електронного визначення оціночної вартості подібного до об`єкта оцінки майна єдиної бази даних звітів про оцінку, та у послідовності, визначеній цим Порядком.

Єдина база даних звітів про оцінку створена для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.

Реалізація майна боржника, з метою виконання судового рішення в межах процедури виконавчого провадження має інший спосіб відчуження майна, оскільки підставою переходу права власності на майно є Акт державного/приватного виконавця про реалізацію майна на електронних торгах і реєстрація звіту про оцінку манна єдиній базі даних звітів про оцінку у межах процедури виконавчого провадження чиним законодавством не вимагається.

Примусова реалізація майна боржника не включає в себе дохід від продажу майна та оподаткування, тому законом не вимагається реєстрація звіту про оцінку майна, проведеного в рамках примусового виконання судового рішення, у єдиній базі даних звітів про оцінку.

За таких підстав, доводи скаржника в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону.

Підсумовуючи викладене, доводи скаржника є обґрунтованими в частині неправомірного використання приватним підприємцем з метою продажу нерухомого майна боржника висновку про оцінку такого майна, яке було складено суб`єктом оціночної діяльності для інших цілей, а саме для визначення розміру орендної плати.

Такі порушення є достатніми для визнання дій приватного виконавця щодо передання арештованого майна на реалізацію на підставі звіту про оцінку майна неправомірними.

Інші посилання скаржника ОСОБА_2 на порушення під час складення висновку про оцінку майна не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду судового рішення, проте на остаточний висновок суду не впливають.

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд порушив вимоги ст. 451 ЦПК України, визнавши дії приватного виконавця Бурмаги Є.А. з організації торгів неправомірними, при цьому не зобов`язавши приватного виконавця вчинити дії направлені для усунення порушень та відновлення прав скаржника, оскільки виконавцем 11.12.2019 виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_2 закінчене, виконавчий лист повернуто стягувану без виконання, що, на думку апелянта є достатнім для відновлення його прав і не потребує одночасного визнання дій приватного виконавця непрваомірними, виходячи з наступних мотивів.

Боржник ОСОБА_2 звернувся до суду із даною скаргою на неправомірні дії приватного виконавця 23.09.2019 року, і суд першої інстанції вірно встановив той факт, що на момент звернення його права дійсно були порушені неправомірними дійми приватного виконавця.

Однак всупереч вимог ст.450 ЦПК України, суд першої інстанції розглядав дану скаргу не у десятиденний строк, а сім місяців - з 23.09.2020 року по 23.04.2020 року. В цей час дійсно виконавче провадження було вже закінчено, що, в свою чергу, не дає суду підстав для відмови в констатації самого факту вчинення приватним виконавцем неправомірних дій, як того просить скаржник і не відмовляється від поданої ним скарги.

Визнання дій приватного виконавця неправомірними (незаконними) в ході передачі майна на примусовий продаж в цілому відповідає способу захисту цивільних прав та інтересів судом, визначеному зокрема у п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Аргументи апеляційної скарги досліджені колегією суддів, достатніх підстав для скасування оскаржуваної ухвали у скарзі не містяться.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2020 року у цій справі слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2020 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А. - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 09.09.2020.

Суддя-доповідач

Судді