Рішення

від 08.09.2020 по справі 330/1037/20

ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/1037/20

2/330/290/2020

"08" вересня 2020 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - Гусарової В.В. при секретарі - Колєдаєвої Л.І..

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в смт. Якимівка цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення стягнення шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства

мотивуючи тим, що 26 жовтня 2019 року о 06 год. 50 хв. у ході здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням природоохоронного законодавства України, на узбережжі Утлютського лиману, район сектору 15/5 Коса Федотова, 3 км на північно-східному напрямку від бази відпочинку Золотий берег , державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря ОСОБА_2 разом з прикордонним нарядом було виявлено факт грубого порушення правил рибальства гр. ОСОБА_1 . Відповідачем проводився вилов риби забороненими знаряддями лову (ятер - 2 штуки вічком 6 мм, висотою 0,6, капрон в кількості 2 штуки). Вказаними діями Відповідач грубо порушив ст. 27 Закону України Про тваринний світ та п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року № 19.

Факт порушення природоохоронного законодавства зафіксований державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Державної Азовської морської екологічної інспекції (далі - ДАМЕІ), про що, відповідно до ст. 254 КУпАП 26.10.2019 р. складено протокол про адміністративне правопорушення за № 015791. У своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення Відповідач свою вину визнав в повному обсязі.

Також на момент виявлення правопорушення, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Державної Азовської морської екологічної інспекції було виявлено:

- 4 особини риби породи піленгас , вартістю згідно розрахунку до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209 Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів - 680 грн. за одну особину;

- З особини риби породи камбали (глоса), вартістю згідно розрахунку до

Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209 Про

затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної

внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних

біоресурсів - 850 грн. за одну особину.

9 особин риби породи бичка , вартістю згідно розрахунку до Додатку 1

до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209 Про

затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної

внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних

біоресурсів - 34 грн. за одну особину;

15483 одиниць креветки , вартістю згідно розрахунку до Додатку 1

до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209 Про

затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної

внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних

біоресурсів - 1,19 грн за одну особину.

Згідно розрахунку шкоди, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Державної Азовської морської екологічної інспекції від 26.10.2019 року та доданого до адміністративного матеріалу, загальна сума збитків завданих рибному господарству України, склала 24000 (двадцять чотири тисячі) гри 77 коп. (4 х 680,00)+(3 х 850.00Ж9 х 34.00Ж 15483 х 1.19) - 24000.77 грн.

Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 06.12.2019 року по справі № 330/2715/19, суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення Відповідача встановив склад адміністративного правопорушення таизнав винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Питання щедо стягнення шкоди не розглядалось.

З метою стягнення шкоди, завданої державі, Державною Азовською морською екологічною інспекцією на адресу Відповідача направлявся лист з пропозицією добровільно відшкодувати завдані збити, але Відповідач залишив його поза увагою, шкоду не сплатив.

Статтею 66 Конституції України проголошено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно статті 35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами. спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами та місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Відповідно до статті 11 Закону України Про тваринний світ , державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, до яких належать центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, інші уповноважені органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Згідно зі ст. 10 Закону України Про тваринний світ , громадяни відповідно до закону зобов`язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об`єктів тваринного світу; використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

-Згідно з положеннями ч.ч.1,4,5ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Також, згідно з положеннями ст. 63 Закону України Про тваринний світ , порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, зокрема, винні в: порушенні встановленого законодавством порядку надання об`єктів тваринного світу в користування; порушенні правил використання об`єктів тваринного світу: незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимої використання об`єктів тваринного світу; виготовленні, зберіганні, реалізації ті застосуванні заборонених знарядь добування тварин.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронноп законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірне шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкодгзавдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з положень вказаної норми, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв`язок між ними, вина.

У відповідності до вимог ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища Положення про Державну Азовську морську екологічну інспекцію, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.,2017 р за № 652, Державній Азовській морській екологічній інспекції надано право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів пред`являти позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у тому числі в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, за думкою позивача, що відповідач своїми діями допустив грубе порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме Законів України Про охорону навколишнього природного середовища , Про тваринний світ , п. 3.15 Правил любительського та спортивного риболовства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 року .

Оригінали доказів (адміністративний матеріал та постанова, що стосується прийняття постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 06.12.2019 р. № 3302715/19,) знаходиться в Якимівському районному суді Запорізької області, оригінал листа, що був направлений Відповідачу разом з повідомленням про вручення, Положення про Державну Азовську морську екологічну інспекцію, копії яких додано до позову у Державній Азовській морській екологічній інспекції наявні.

Відповідно до письмових пояснень відповідача , відповідач зазначив, що з позовними вимогами він не згоден з наступного:

- обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач завдав шкоди на загальну суму у розмірі 24 00 грн. 77 коп., але при цьому зазначені вимоги чинному законодавству не відповідають. Так ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази повинні подаватися сторонами по справі і суд самостійно не може збирати докази, що стосуються предмету спору. З огляду матеріалів справи, документів , які були надіслані відповідачу, позивачем не представлені суду належні та допустимі докази спричинення саме шкоди у розмірі, яка зазначена в позовні заяві, зокрема відсутні докази щодо виловленої відповідачем риби тощо , на підставі чого здійснено розрахунок спричиненої шкоди. Посилання позивача на те, що судом під час розгляду справи про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 було встановлено, що останній здійснив вилов риби в певній кількості, здійснював такий лов риби за допомогою заборонених знарядь , а отже такі обставини не підлягають доказуванню під час розгляду справи про відшкодування шкоди є хибними.

У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше . Представник позивача продав заяву ,в якій просив розглянути справу без його участі ( а.с. 55 ), відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутністю.. ( а.с.62)

У відповідності до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, т.я. були підстави для проведення розгляду справу без участі сторін.

Таким чином судом було встановлено:

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Встановлено, що відповідач постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 6.12.2019 р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч.4 КУпАП ( грубе порушення правил рибальства, постанова набула чинності 17.12.2019 р. ( а.с.6). Відповідно до постанови суду , ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проводили незаконний лов в акваторії Утлюкського лиману, при цьому виловили 15483 шт. креветки, 3 особини камбали, 9 особин риби бичок, 4 особини риби пеленгас. Відповідно до постанови суду - правопорушеник ( відповідач по справі) пояснень не надавав, до суду не з`явився.

На підтвердження своїх позовних вимог сторона позивача надала копію постанови Якимівського районного суду Запорізької області про накладення адміністративного стягнення на відповідача за ст. 85 ч.4 КУпАП ( а.с.6), копію листа -пропозиції відповідачу щодо добровільної сплати суми шкоди ( а.с. 7), протокол про адміністративне правопорушення ( а.с.8).

Щодо вивчення оригіналів матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно відповідача, вказане клопотання до суду не надходило , не дивлячись на заперечення відповідача, з яким представник позивача був ознайомлений ( а.с.53).

Відповідно до частин 1-4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:!) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 77, 78, 79 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказуваная. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 82 ч.6 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала сили, обов`язкова для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій, стосовно яких ухвалена постанова лише в питанні чи мала місце ця дія та чи вчинена вона цією особою .

Тобто, відповідно до постанови суду про притягнення відповідала до адміністративної відповідальності мало місце грубе порушення правил рибальства саме відповідачем.

Однак, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог в частині розміру шкоди виходячи з доказів кількості виловлених відповідачем живих біоресурсів. .

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст. 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, не може бути підставою для задоволення вимог позивача лише наявність постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, яка набула чинності.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів кількості незаконного виловленої риби та креветки саме відповідачем.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку необхідності відмови в задоволенні позовних вимог.На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 263-265, 279 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

1. В позові Державної екологічної інспекції у Запорізькій області ( 69035 м.Запоріжжя вул.Незалежної України б. 72а, код ЄРДПОУ 38025388 )до ОСОБА_1 (мешкає АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства відмовити у повному обсязі

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Якимівський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його складення . Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: