Постанова

від 21.12.2020 по справі 330/1037/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 21.12.2020 Справа № 330/1037/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 330/1037/20 Головуючий у 1 інстанції Гусарова В.В.

Провадження №22ц/807/3353/20 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

Головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Онищенка Е.А.,

Крилової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 08 вересня 2020 року у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2020 року Державна Азовська морська екологічна інспекція звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

В обґрунтування своїх вимог зазначали, що 26 жовтня 2019 року о 06 год. 50 хв. у ході здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням природоохоронного законодавства України, на узбережжі Утлютського лиману, район сектору 15/5 Коса Федотова, 3 км на північно-східному напрямку від бази відпочинку Золотий берег , державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря ОСОБА_2 разом з прикордонним нарядом було виявлено факт грубого порушення правил рибальства гр. ОСОБА_1 . Відповідачем проводився вилов риби забороненими знаряддями лову (ятер - 2 штуки вічком 6 мм, висотою 0,6, капрон в кількості 2 штуки). Вказаними діями Відповідач грубо порушив ст. 27 Закону України Про тваринний світ та п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року № 19 .

Факт порушення природоохоронного законодавства зафіксований державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Державної Азовської морської екологічної інспекції, про що, відповідно до ст. 254 КУпАП 26.10.2019 р. складено протокол про адміністративне правопорушення за № 015791. У своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення Відповідач свою вину визнав в повному обсязі.

Також на момент виявлення правопорушення, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Державної Азовської морської екологічної інспекції було виявлено:

- 4 особини риби породи піленгас , вартістю згідно розрахунку до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209 Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів - 680 грн. за одну особину;

-З особини риби породи камбали (глоса), вартістю згідно розрахунку до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209 Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів - 850 грн. за одну особину. 9 особин риби породи бичка , вартістю згідно розрахунку до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209 Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів - 34 грн. за одну особину; 15483 одиниць креветки , вартістю згідно розрахунку до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. № 1209 Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів - 1,19 грн за одну особину.

Згідно розрахунку шкоди, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Державної Азовської морської екологічної інспекції від 26 жовтня 2019 року та доданого до адміністративного матеріалу, загальна сума збитків завданих рибному господарству України, склала 24000,77 грн.

Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 06.12.2019 року по справі № 330/2715/19, суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення Відповідача встановив склад адміністративного правопорушення та визнав винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП . Питання щодо стягнення шкоди не розглядалось.

З метою стягнення шкоди, завданої державі, Державною Азовською морською екологічною інспекцією на адресу Відповідача направлявся лист з пропозицією добровільно відшкодувати завдані збити, але Відповідач залишив його поза увагою, шкоду не сплатив.

Посилаючись на наведені обставини, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів у розмірі 24000,77 грн. зарахувавши її на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету р/р UA 398999980333199331000008399, код 37997243, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 24062100, банк отримувач УК у Яким.рн/отг смт Кирилівка./24062100. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області понесені судові витрати у сумі 2102 грн.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 10 липня 2020 року Азовську морську екологічну інспекцію замінено на Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 08 вересня 2020 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів кількості незаконного виловленої риби та креветки саме відповідачем. Наявність постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, яка набула чинності, не може бути підставою для задоволення вимог позивача.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 08 вересня 2020 року скасувати, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів кількості незаконно виловленої риби та креветок відповідачем, спростовуються матеріалами справи, в яких міститься протокол про адміністративне порушення від 26 жовтня 2019 року № 015791, постанова Якимівського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2019 року, розрахунок розміру шкоди. У зазначених документах наведено вид та кількість виловлених Відповідачем живих біоресурсів.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( ст.263 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України).

Рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч.4 КУпАП (грубе порушення правил рибальства). Постанова набула чинності 17 грудня 2019 року. Зі змісту постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проводили незаконний лов в акваторії Утлюкського лиману, при цьому виловили 15483 шт. креветки, 3 особини камбали, 9 особин риби бичок, 4 особини риби пеленгас (а.с. 6).

За приписами ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 підтверджується постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2019 року.

Посилання суду першої інстанції на те, що, не дивлячись на заперечення відповідача, до суду не надходило клопотання щодо вивчення оригіналів матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є помилковим.

Так, згідно частини 6 статті 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Так, позивачем на підтвердження своїх вимог надано суду належним чином завірену копію постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 06 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Разом з тим, в матеріалах справи докази того, що ОСОБА_1 ставилось під сумнів відповідність копії вищезазначеної постанови оригіналу відсутні, відповідач посилався на ненадання позивачем належних доказів розміру заподіяної шкоди (а.с. 62).

Зазначені заперечення не могли бути прийняті судом до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься протокол № 015791 від 26 жовтня 2019 року, в якому зазначено перелік та вид риби (біоматерілів), виловленої ОСОБА_1 . Протокол підписано особисто відповідачем без будь-яких зауважень, що свідчить про те, що на час складання опису відповідач був згоден з його змістом (а.с. 8).

У вищенаведеному протоколі міститься інформація, що у порушника ОСОБА_1 виявлені: 15483 шт. креветки, 3 особини камбали, 9 особин риби бичок, 4 особини риби піленгас (а.с. 8).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 ЦК України, згідно ч. 1 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як випливає з припису даної правової норми, для застосування відповідальності за завдану майнову шкоду, необхідним є встановлення наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Згідно ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України Про тваринний світ користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу. За ст. 63 цього Закону порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Порушеннями за вказаним Законом є, зокрема, порушення правил використання тваринного світу, незаконне вилучення об`єктів тваринного світу з природного середовища, перевищення лімітів і порушення інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України ( ч.4 ст.63 Закону).

Незаконно добуті (зібрані) об`єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку. У разі вилучення незаконно добутих живих тварин повинні бути вжиті заходи щодо їх збереження, і за можливості - повернення у природне середовище.

За ст. 57 Закону України Про тваринний світ державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями, сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і мисливського господарства та полювання, іншими державними органами відповідно до закону.

Порядок здійснення державного контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу визначається Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом, Законом України "Про мисливське господарство та полювання", іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст.10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Таким чином, управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області є територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності. Отже, Миколаївський рибоохоронний патруль виступає від імені держави та діє в її інтересах.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Аналогічні положення закріплено ст.ст.3,5 Закону України Про тваринний світ , ст. 39 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

Відповідно до ст.63 Закону України Про тваринний світ , ч.4, ч.5 ст.68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Статтею 10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів встановлено, що посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Відповідно до розрахунку шкоди, завданої рибним запасам України, діями відповідача була завдана шкода в розмірі 24000.77 грн., яка розрахована відповідно до Постанови КМУ від 21.11.2011 року №1209 (а.с. 9).

При прийнятті рішення колегія суддів враховує також положення ч.1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього середовища про те, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

З огляду на викладене та враховуючи, що судом встановлена протиправність дій ОСОБА_1 , якими завдано шкоду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування такої шкоди шляхом компенсації останнім вартості виловленої незаконним шляхом риби у розмірі 2400,77 грн., який розраховано у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів №1209 від 21 листопада 2011 року Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів .

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведене, оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до п.п.3,4 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів у розмірі 24000,77 грн.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи наведене, судові витрати сплачені у цій справі підлягають перерозподілу.

З відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, сплачений при поданні позову у розмірі 2102 грн. (а.с. 23), та при подання апеляційної скарги у розмірі 3153 грн. (а.с. 78), що разом складає 5255 грн.

Керуючись ст. ст. 7 ч. 13, 141, 367, 369 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 381, 382, 384, п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на рішення Якимівського районного суду Запорізької області - задовольнити.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 08 вересня 2020 року у цій справі - скасувати, прийняти нову постанову, за якою:

Позов Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів у розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень 77 копійок, зарахувавши її на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету р/р UA 398999980333199331000008399, код 37997243, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 24062100, банк отримувач УК у Яким.рн/отг смт Кирилівка./24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області судові витрати у виді судового збору у розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 21 грудня 2020року.

Головуючий:

Судді: