Рішення

від 17.08.2020 по справі 448/189/20

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/189/20

Провадження № 2/448/324/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17.08.2020 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач 1 - ТзОВ Фірма Підкова ЛТД,

відповідач 2 - державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР Дмитрів Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська ( 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 1/9, Львівської області ) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Підкова ЛТД та державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Дмитрів Христини Василівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області і Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання права власності та зняття арештів з майна,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

його представник-адвокат Котовщиков Р.А.,

відповідач - представник ТзОВ Фірма Підкова ЛТД, - не з`явився,

відповідач - державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР, -

Дмитрів Х.В., - не з`явилася,

третя особа - представник ГУ ДФС у Львівській області, - не з`явився,

третя особа - представник Шевченківського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), - не з`явився,

в с т а н о в и в:

І. Короткий виклад обставин справи.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 12 жовтня 2018 року між ним та ТзОВ Фірма Підкова ЛТД, примусову реалізацію майна якого, відповідно до Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі №813/4673/16 здійснювало Головне управління ДФС у Львівській області, Протоколу №1 від 12.10.2018 цільового аукціону, укладено Договір № 38/10-18 купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі, а саме незавершене будівництво, то розташоване у АДРЕСА_1 загальною площею 348,48 кв. м.

Окрім того, 12 жовтня 2018 року між ним, позивачем та ТзОВ Фірма Підкова ЛТД, примусову реалізацію майна якого, відповідно до Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі №813/4673/16 здійснювало Головне управління ДФС у Львівській області, Протоколу № 2 від 12.10.201 8 цільового аукціону, укладено Договір № 39/10-18 купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі, а саме конюшні, що розташована у АДРЕСА_1 загальною площею 184,50 кв.м.

Вказує, що відповідно до п.1.5 Договорів № 38/10-18 та № 39/10-18 право власності на товар переходить від ТзОВ Фірма Підкова ЛТД до Покупця після повної оплати вартості товару у порядку визначеному Розділом ІІІ Даних Договорів та підписання Акту приймання-передачі Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Підкова ЛТД та Покупцем. Відповідно до розділу ІІІ Договорів № 38/10-18 та № 39/10-18 Покупець сплачує кошти па рахунок ЗУРАБ , а ЗУРАБ перераховує кошти на казначейський рахунок Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Стверджує, що після підписання договорів та актів приймання-передачі, сплати коштів він звернувся про реєстрацію права власності на придбану нерухомість до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного - Департаменту Львівської міської ради Дмитрів Х.В., однак отримав відмову в реєстрації права власності.

Покликається на те, що державний реєстратор відмовив йому, позивачу ОСОБА_1 у реєстрації права власності на вищевказані будівлі у зв`язку з тим, що наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, а саме, згідно інформації а Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявні зареєстровані обтяження щодо всього нерухомого майна особи, яка відчужує нерухоме майно - ТзОВ Фірма Підкова ЛТД.

Зазначає, що вказане Незавершене будівництво та конюшня були набуті ним за результатами аукціонних торгів від 12.10.2018р., проведених Західно-Українською Регіональною Агропромисловою Біржею у порядку примусової процедури продажу майна, що перебувало у податковій заставі задля погашення податкового боргу платника податків - попереднього власника майна ТзОВ Фірма Підкова ЛТД.

Вказував, що підписавши з ТзОВ Фірма Підкова ЛТД договори купівлі-продажу спірної нерухомості, сплативши усі передбачені цими договорами кошти та підписавши акти приймання-передачі нерухомості та вступивши у їх володіння та користування, він, позивач, фактично набув право власності на незавершене будівництво та конюшню.

З огляду на вищенаведене просив суд визнати за ним, позивачем ОСОБА_1 право власності на незавершене будівництво, загальною площею 348,48 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; право власності на будівлю конюшні, загальною площею 184,50 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також зняти усі арешти (обтяження) на вищевказані об`єкти (незавершене будівництво, будівлю конюшні).

ІІ. Позиція учасників справи

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , та його представник-адвокат Котовщиков Р.А. позовні вимоги підтримали, посилались на обставини, що зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача - ТзОВ Фірма Підкова ЛТД - в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відзив від представника відповідача на адресу суду не надходив.

Відповідач - державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР, - Дмитрів Х.В. в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутності, не надходило. Відзив відповідачка Дмитрів Х.В. на адресу суду не подала.

Представник третьої особи - ГУ ДФС у Львівській області в судове засідання не з`явився, однак надав письмові пояснення по вказаному позові, у яких зазначив, що на обліку в ГУ ДПС у Львівській області перебуває підприємство ТзОВ Фірма Підкова ЛТД за яким обліковувався податковий борг. У відповідності до ст.88 ПК України складено акт опису майна та зареєстровано податкову заставу на майно підприємства. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ТзОВ Фірма Підкова ЛТД за рахунок майна підприємства, що перебуває у податковій заставі. Цільовий аукціон по реалізації майна відбувся 12.10.2018 року та реалізовано майно: незавершене будівництво, загальною площею 348,48 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та будівлю конюшні, загальною площею 184,50 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Кошти від реалізації майна були спрямовані на погашення податкової заборгованості. У відповідності до п.93.4 ст.93 ПК України податкова застава, накладена на реалізоване майно, припинена. У Державному реєстрі речових прав відображається арешт нерухомого майна підприємства ТзОВ Фірма Підкова ЛТД, накладений Шевченківським ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів). Контролюючих органом наповнено лист до Шевченківського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) щодо внесення змін до реєстру, стосовно арешту нерухомого майна ТзОВ Фірма Підкова ЛТД, однак відповіді не отримано.

Представник третьої особи - Шевченківського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), в судове засідання не з`явився, однак надіслав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутності їх представника.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 12.03.2020 року постановлено ухвалу про прийняття цивільної справи до провадження судді та проведення розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року закінчено підготовче провадження по даній цивільній справі та таку призначено до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку сторони позивача, дослідивши надані такими та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

ІV. Обставини справи, встановлені судом, застосоване законодавство та висновки суду.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст.16 ЦК України способами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 став переможцем цільового аукціону, що проводила Західно-Українська регіональна агропромислова біржа, з продажу незавершеного будівництва, загальною площею 348,48 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а також будівлі конюшні, загальною площею 184,50 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення від 03.03.2017 року про погашення усієї суми податкового боргу заступник начальника Головного управління ДФС у Львівській області Кресяка В.В. відповідно до ПК України та на підставі рішення суду від 10.01.2017 року вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків ТзОВ Фірма Підкова ЛТД, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із актами № 203 та №204 опису майна Головного управління ДФС у Львівській області проведено опис майна ТзОВ Фірма Підкова ЛТД, в тому числі незавершеного будівництва, загальною площею 348,48 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 4624,75 грн. та будівлі конюшні, загальною площею 184,50 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1622,50 грн.

Проведення аукціону підтверджується Протоколами за №1 та №2 цільового аукціону від 12.10.2018 року, відповідно до якого участь в аукціоні взяло два учасники, з яких позивач ОСОБА_1 запропонував ціну 131144 грн за незавершене будівництво, загальною площею 348,48 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а також ціну 40596 грн. за будівлю конюшні, загальною площею 184,50 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та переміг у торгах.

Відповідно до договору № 38/10-18 купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі від 12.10.2018 року ТзОВ Фірма Підкова ЛТД, примусову реалізацію майна якого, відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 813/4673/16 здійснює Головне управління ДФС у Львівській області, продало на цільовому аукціоні, а ОСОБА_1 купив незавершене будівництво, загальною площею 348,48 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість товару - 131144,00 грн.

Відповідно до договору № 39/10-18 купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі від 12.10.2018 року ТзОВ Фірма Підкова ЛТД, примусову реалізацію майна якого, відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі № 813/4673/16 здійснює Головне управління ДФС у Львівській області, продало на цільовому аукціоні, а ОСОБА_1 купив будівлю конюшні, загальною площею 184,50 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість товару - 40596,00 грн.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що на незавершене будівництво, загальною площею 348,48 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та будівлю конюшні, загальною площею 184,50 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , накладені арешти.

Слід зазначити те, що 21.03.2019 року Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до Шевченківського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) із листом за № 3298/9/17.2-12 щодо внесення змін до реєстру, стосовно арешту нерухомого майна ТзОВ Фірма Підкова ЛТД, в тому числі щодо незавершеного будівництва, загальною площею 348,48 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та будівлі конюшні, загальною площею 184,50 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, на вказаний лист, третя особа - Шевченківського ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), жодним чином не відреагувала, на даний час обтяження щодо вищевказаного майна не знято, у зв`язки з чим позивач ОСОБА_1 змушений звернутись до суду із даним позовом.

Відповідно із ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За приписом ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.ст.317, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; ніхто не може бути протиправно позбавлений свого права, чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень , передбачено що документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, є рішення суду щодо права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

До передбачених законом обмежень у здійсненні права власності відносяться заходи примусового виконання судових рішень, які застосовуються в межах виконавчого провадження, в тому числі, арешт майна боржника, як складова звернення стягнення на майно боржника згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Арешт майна - тимчасове позбавлення власника права користування та розпорядження майном, тривалість якого встановлюється вповноваженою особою у спосіб, визначений законодавством.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вважає, що накладення арешту на майно боржника є винятковим заходом обмеження права власності фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно зі ст.95 Податкового кодексу України врегульовано порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч. 4, ч.5 ст.59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до п. п. 95.1, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Податковий кодекс України не покладає на податкову службу обов`язок перевіряти, чи накладено на майно інші обтяження, та не ставить можливість звернення до суду у залежність від наявності (чи відсутність) інших обтяжень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року за адміністративним позовом Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ТзОВ Фірма Підкова ЛТД надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ТзОВ Фірма Підкова ЛТД за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

Абзацом 3 п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодавець) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Звернення стягнення на предмет застави в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя, котрий має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмета застави.

Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Покупець майна, яке перебуває у податковій заставі, набуває права власності на таке майно відповідно до умов, визначених у договорі купівлі-продажу, що укладається результатами проведених торгів.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Своїми процесуальними правами сторона позивача під час розгляду вищевказаної цивільної справи розпорядилась на власний розсуд.

Оскільки ОСОБА_1 , став переможцем цільового аукціону, що проводила Західно-Українська регіональна агропромислова біржа, з продажу вищевказаного майна (незавершеного будівництва, будівлі конюшні), яка належала ТзОВ Фірма Підкова ЛТД, результату аукціону не скасовані, позивач ОСОБА_1 набув право власності на вказане майно у законний спосіб з підстав передбачених законом, він не є правонаступником боргів ТзОВ Фірма Підкова ЛТД, відповідно накладений арешт порушує права позивача на володіння, користування та розпорядження вказаними будівлями, а тому з урахуванням вказаних обставин у своїй сукупності вбачається наявність підстав для виключення з акту опису вказаного майна та з метою захисту законного права власності позивача ОСОБА_1 на придбане з аукціону нерухоме майно, задля усунення перешкод у розпорядженні ним, зокрема, можливості здійснення державної реєстрації законно придбаної ним нерухомості, суд визнає за необхідне зняти арешти (обтяження) з незавершеного будівництва, загальною площею 348,48 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та будівлі конюшні, загальною площею 184,50 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати за позивачем ОСОБА_1 , право власності на такі об`єкта будівництва.

Щодо вимог позивача ОСОБА_1 , про зняття усіх арештів (обтяжень), то стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами необхідності зняття саме усіх арештів з незавершеного будівництва, загальною площею 348,48 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та будівлі конюшні, загальною площею 184,50 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, оцінюючи в сукупності надані докази в процесі розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є мотивованими та підлягають задоволенню, однак як було вищезазначене лише частково, з наведених мотивів та підстав.

V. Судові витрати

Відповідно ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, в разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, проте позивачем відповідної позовної вимоги не заявлено, тому суд вважає можливим судові витрати віднести на рахунок позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Підкова ЛТД та державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Дмитрів Христини Василівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області і Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання права власності та зняття арештів з майна, - задовольнити частково.

Зняти арешти (обтяження) на незавершене будівництво, загальною площею 348,48 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Зняти арешти (обтяження) на будівлю конюшні, загальною площею 184,50 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на незавершене будівництво, загальною площею 348,48 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлю конюшні, загальною площею 184,50 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 , - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII Перехідні положення ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.Б. Білоус

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ;

Відповідач: ТзОВ Фірма Підкова ЛТД; місцезнаходження: м.Львів, вул.Шевченка, 78, ЄДРПОУ - 19171000;

Відповідач: Державний реєстратор на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Дмитрів Христина Василівна; місцезнаходження м.Львів, вул.Городоцька, 299, ідентифікаційний код - 26526811.

Третя особа: Головне управління ДФС у Львівській області: місцезнаходження: м.Львів, вул.Стрийська, 35, ЄДРПОУ - 39462700.

Третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів): місцезнаходження м.Львів, вул.Котлярська, 6; ЄДРПОУ - 35009321.

Повний текст судового рішення складено 27.08.2020 року.