Постанова

від 08.09.2020 по справі 916/3530/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3530/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі :

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.

Представники сторін:

Від Релігійної Громади Святої Катерини Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви в місті Дніпропетровську та Релігійної організації "Німецька євангелічно-лютеранська релігійна громада Святого Павла в м. Одеса" - Саєвський М.О., довіреність № б/н, від 28.11.19; ордер серія ВН №1008566 від 17.06.2020; свідоцтво серія ОД №002792 від 16.03.16;

Від відповідачів за первісним позовом та третьої особи ОСОБА_1 - Карташов А.Г., довіреності №2/2020 від 10.08.20, №3/2020 від 17.08.20, №61/2020 від 10.08.20, №03/2020 від 10.08.20, №482-1 від 09.08.20; ордер серія АР №1021976 від 10.08.20, ордер серія АР №1023062 від 08.09.20, ордер серія ЗП №085365 від 08.09.20;

Пердставник Церковного Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Релігійної Громади Святої Катерини Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви в місті Дніпропетровську

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020

у справі №916/3530/19

за позовом Релігійної організації "Німецька євангелічно-лютеранська релігійна громада Святого Павла в м. Одеса"

до відповідачів :

1.Німецької Євангелічно-лютеранської релігійної громади Святої Катерини у Печерському районі м. Києва

2.Релігійної громади Німецької Євангелічно-лютеранської церкви м. Запоріжжя 3.Релігійної громади Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви в м. Кременчуці 4.Євангелічно-Лютеранської релігійної громади "Святого Вознесіння" міста Харкова

5.Євангелічно-лютеранської релігійної громади с. Новоградківка Овідіопольського району Одеської області

6.Німецької Євангелічно-лютеранської релігійної громади с. Петродолинське Овідіопольського району Одеської області

7.Релігійної громади "Преображення Господнє" Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України м. Біла Церква Київської області

8.Німецької євангелічно-лютеранської громади с. Зміївка

9.Релігійної громади "Спасіння" Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України у місті Шостка

10.Німецької євангелічно-лютеранської громади міста Бердянська

11.Релігійної організації "Німецька Євангелічно-лютеранська громада "Примирення" в місті Полтава"

12.Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України

13.Релігійної організації "Релігійна громада Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України у м. Кривий Ріг"

14. Німецької Євангелічно-лютеранської громади м. Донецька

про визнання недійсними рішень, -

та за позовом Релігійної Громади Святої Катерини Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви в місті Дніпропетровську

до відповідача Церковного Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення,-

(суддя першої інстанції: Смелянець Г.Є., дата та місце ухвалення рішення: 27.05.2020, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, просп.Шевченка, 29)

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 по справі №916/3530/19 клопотання Німецької Євангелічно-лютеранської релігійної громади с. Петродолинське Овідіопольського району Одеської області за вх. №703/20 від 14.01.2020 та клопотання ОСОБА_1 за вх. №2568/20 від 31.01.2020 про закриття провадження у справі задоволено, закрито провадження у справі №916/3530/19, скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.12.2019 у справі №916/3578/19 (об`єднана справа № 916/3530/19) про забезпечення позову, якою заборонено державним реєстраторам Міністерства культури, молоді та спорту України, а також будь-яким іншим органам і суб`єктам державної реєстрації проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-які реєстраційні дії щодо юридичної особи - Церковного Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Релігійна Громада Святої Катерини Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви в місті Дніпропетровську звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 у справі №916/3530/19 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також апелянт просить скасувати ухвалу суду і в частині скасування заходів забезпечення позову.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають в державі, їм підвідомчі будь-які звернення фізичної особи щодо захисту прав та свобод, тому суд не може відмовити в правосудді, якщо особа вважає, що її права чи свободи порушуються, або створено перешкоди для їх реалізації. Апелянт зазначає, що правовідносини, стосовно яких виник спір, можна охарактеризувати як відносини між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), які вважаються корпоративними.

Крім того, апелянт вважає безпідставним висновок Господарського суду Одеської області про те, що рішення, прийняті релігійною організацією в межах компетенції є її внутрішньою статутною діяльністю, а тому можуть оскаржуватись виключно в межах процедур, передбачених статутом.

Також заявник апеляційної скарги зазначив про порушення судом першої інстанції ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки конструкція наведеної норми взагалі не допускає можливості закриття провадження без роз`яснення позивачу альтернативи в юрисдикційній належності спору.

Апелянт звернув увагу в скарзі, що ухвалою про закриття провадження було також скасовано заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2019, а відтак оскаржувана ухвала має бути скасована також і в частині скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Релігійної Громади Святої Катерини Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви в місті Дніпропетровську на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 по справі №916/3530/19, призначено розгляд справи №916/3530/19.

10.08.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від відповідачів за первісним позовом та третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, представник заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 08.09.2020 представники сторін підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово. Представник Церковного Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Крім того, від представника Церковного Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, а також, що строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу є обмеженим, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе відмовити в задоволенні клопотання представника Церковного Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України та розглянути справу за відсутністю представника останнього, за наявними в ній матеріалами.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Релігійна організація "Німецька євангелічно-лютеранська релігійна громада Святого Павла в м. Одеса" звернулась до Німецької Євангелічно-лютеранської релігійної громади Святої Катерини у Печерському районі м.Києва; Релігійної громади Німецької Євангелічно-лютеранської церкви м.Запоріжжя; Релігійної громади Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви в м. Кременчуці; Євангелічно-лютеранської релігійної громади "Святого Вознесіння" міста Харкова; Євангелічно-лютеранської релігійної громади с. Новоградківка Овідіопольського району Одеської області; Німецької Євангелічно-лютеранської релігійної громади с. Петродолинське Овідіопольського району Одеської області; Релігійної громади "Преображення Господнє" Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України м. Біла Церква Київської області; Німецької Євангелічно-лютеранської громади с. Зміївка; Релігійної громади "Спасіння" Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України у місті Шостка; Німецької Євангелічно-лютеранської громади міста Бердянська; Релігійної організації "Німецька Євангелічно-лютеранська громада "Примирення" в місті Полтава"; Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України; Релігійної організації "Релігійна громада Німецької Євангелічно-лютеранської церкви України у м. Кривий Ріг" з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області:

- визнати недійсними рішення, оформлені протоколом засідання Синоду Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України №09/10 від 09 жовтня 2018;

- визнати недійсними рішення, оформлені протоколом засідання Синоду Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України від 25-26 жовтня 2019.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання Синоду, проведенням засідання Синоду неповноважними особами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є. від 02.12.2019 у справі №916/3530/19 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

02.12.2019 за вх.№3685/19 Господарським судом Одеської області одержано позовну заяву Релігійної Громади Святої Катерини Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви в місті Дніпрі до Церковного Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом засідання Синоду Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України від 25-26 жовтня 2019.

За вказаним позовом господарським судом Одеської області у складі судді Малярчук І.А. відкрито провадження у справі №916/3578/19, про що 03.12.2019 постановлено відповідну ухвалу.

Господарським судом Одеської області у складі судді Малярчук І.А. 03.12.2019 постановлено ухвалу у справі №916/3578/19, якою задоволено заяву Релігійної Громади Святої Катерини Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви в місті Дніпрі від 02.12.2019 за вх.№2-5886/19 про забезпечення позову, заборонено державним реєстраторам Міністерства культури, молоді та спорту України, а також будь-яким іншим органам і суб`єктам державної реєстрації проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-які реєстраційні дії щодо юридичної особи - Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України, код ЄДРПОУ 20955066, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

03.01.2020 Господарським судом Одеської області у складі судді Малярчук І.А. постановлено ухвалу, якою об`єднано в одне провадження справи №916/3578/19 та №916/3530/19, які розглядаються Господарським судом Одеської області, під №916/3530/19, передано об`єднану справу №916/3530/19 на розгляд судді Господарського суду Одеської області - Смелянець Г.Є., якою раніше було відкрито провадження по справі №916/3530/19.

Ухвалою Господарського суду Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є. від 09.01.2020 у справі №916/3530/19 прийнято до розгляду об`єднані в одне провадження справи №916/3578/19 та №916/3530/19, присвоєно об`єднаній справі №916/3530/19.

14.01.2020 до суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача -Німецької Євангелічно-лютеранської релігійної громади с.Петродолинське Овідіопольського району Одеської області про закриття провадження у справі, в якому відповідач просить суд прийняти ухвалу, якою провадження у справі №916/3530/19 закрити, як таке, що було розпочате щодо спору, який не підсудний Господарському суду Одеської області, з посиланням при цьому на те, що позивач намагається скасувати рішення, прийняті релігійною організацією відповідно до Статуту. Однак, відповідно до п.4.3. Статуту Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України Синод має юридичне право вирішувати усі питання, які стосуються законодавчо-встановленої синодальної території округу (Єпископату, Єпархії України) в межах України. Виняток можуть складати питання, які вирішуються винятково громадою, чи ті, що входять у компетенцію регіональних церковних округів. Синод також є вищою апеляційною інстанцією в НЄЛЦУ для вирішення внутрішніх і міжгромадських конфліктів.

Крім того, 31.01.2020 до місцевого господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі (в порядку п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України), згідно з яким третя особа просить суд закрити провадження у справі №916/3530/19 як таке, що не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

В обґрунтування зазначеного клопотання третя особа посилається на те, що в аналогічній справі Верховний Суд у постанові від 09.01.2020 у справі №522/10230/17 зробив висновок про те, що спори між релігійними організаціями, зокрема щодо визнання рішень Синоду недійсними не підлягають судовому розгляду (розгляду у судовому порядку).

Представник відповідача Церковного Управління (Єпископат) Німецької Єван

Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 по справі №916/3530/19 клопотання Німецької Євангелічно-лютеранської релігійної громади с.Петродолинське Овідіопольського району Одеської області за вх. №703/20 від 14.01.2020 та клопотання ОСОБА_1 за вх. №2568/20 від 31.01.2020 про закриття провадження у справі задоволено, закрито провадження у справі №916/3530/19, скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.12.2019 у справі №916/3578/19 (об`єднана справа № 916/3530/19) про забезпечення позову, якою заборонено державним реєстраторам Міністерства культури, молоді та спорту України, а також будь-яким іншим органам і суб`єктам державної реєстрації проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-які реєстраційні дії щодо юридичної особи - Церковного Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що предмет спору у даній справі не відноситься до жодної із категорій справ, що передбачені ст.20 Господарського процесуального кодексу України як такі, що входять до юрисдикції господарських судів.

Суд зазначив, що діяльність релігійних організацій законодавчо відокремлена від держави, і суд як орган державної влади позбавлений можливості втручатися у діяльність релігійних організацій, у зв`язку з чим господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, так як пред`явлені в цій справі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку господарського судочинства, але і в судовому порядку.

Крім того, у зв`язку із закриттям провадження у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що підлягає скасуванню ухвала Господарського суду Одеської області від 03.12.2019 у справі №916/3578/19 (об`єднана справа № 916/3530/19) про забезпечення позову, якою заборонено державним реєстраторам Міністерства культури, молоді та спорту України, а також будь-яким іншим органам і суб`єктам державної реєстрації проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-які реєстраційні дії щодо юридичної особи - Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України, код ЄДРПОУ 20955066, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, та яка залишена без змін Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 916/3530/19.

Перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Як вбчається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення, оформленого протоколом Засідання Синоду Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України № 09/10 від 09.10.2018 та визнання недійним рішення, оформленого протоколом засідання Синоду Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України від 25-26 жовтня 2019р.

Згідно з наявним у справі протоколом Засідання Синоду Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України №09/10 від 09.10.2018 на засіданні Синоду прийняті рішення щодо вибрів Єпископа та виборів до Президії Синоду, а саме вирішено припинити з 09.10.2018 повноваження ОСОБА_2 як Єпископа Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України. На підставі п. 4.12 Статуту Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України обрано терміном на один рік Єпископським візитатором Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України ОСОБА_1 . До Президії Синоду вирішено обрати за списком: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Згідно з протоколом Засідання Синоду Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України 25-26 жовтня 2019 на засіданні Синоду прийняті рішення щодо прийняття та затвердження звіту Єпископського візитатора Шварц Павла Миколайовича, щодо прийняття та затвердження звіту президента Синоду Гросс Олександра Миколайовича, щодо прийняття за основу представленого бюджету НЕЛЦУ, щодо створення каси взаємодопомоги громад НЕЛЦУ, щодо внесення змін до Статуту НЕЛЦУ в переліку громад відносно Євангелічно-лютерснсько громади Св. Вознесіння м. Харкова згідно назви в державному реєстрі, щодо підтримання ідеї створення Євангелічної Церкви України разом с громадами Спільноти реформатських церков України та доручити Керівництву церкви подальший розвиток відносин між громадами та знайомство церкви с громадами СРЦУ, щодо подання заяви на вступ у Всесвітню Лютеранську Федерацію, Спільноту Євангелічних Церков Європи та Конференції Церков Європи, щодо доручення Керівництву НЄЛЦУ подати заявки на вступ в перелічені організації, щодо обрання ОСОБА_8 на термін згідно статуту НЄЛЦУ, щодо завершення повноважень президії Синоду, обраної Синодом 2018 року, щодо завершення повноважень Ревізійної комісії, обраної Синодом 2018 року, щодо обрання Ревізійної комісії, щодо обрання в президію Синоду, щодо обрання Президента Синоду.

Відповідно до ч. 1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 1210.1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно зі ст. 35 Конституції України церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями). На інші організації, утворені за релігійною ознакою, дія цього Закону не поширюється.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конференціях. Статут (положення) може містити й інші відомості, пов`язані з особливостями діяльності даної релігійної організації.

Згідно ст. 29 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" забезпечення виконання та додержання законодавства про свободу совісті, світогляду, віросповідання та релігійні організації здійснюють у межах компетенції центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері релігії, інші центральні органи виконавчої влади, органи прокуратури, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування

Відповідно до преамбули Статуту Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України Німецька Євангелічно-лютеранська Церква України належить до єдиної, святої християнської і апостольської Церкви.

Згідно з п.1.1 Статуту Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України Єпископат Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України є центром релігійного об`єднання з відповідною назвою, який репрезентує всю Церкву України та об`єднує пов`язані між собою місцеві громади НЄЛЦУ, котрі сповідають своє в НЄЛЦУ у дусі Преамбули, не належать до інших релігійних об`єднань та приймають на принципах добровільності та духовної дисципліни загальноцерковний канонічний Статут НЄЛЦУ.

У розділах 3,4 Статуту Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України містяться положення щодо органів управління НЄЛЦУ та їх діяльності.

Більш того, відповідно до п.4.3 Статуту Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України Синод має юридичне право вирішувати усі питання, які стосуються законодавчо-встановленої синодальної території округу (Єпископарту, Єпархії України) в межах України. Виняток можуть складати питання, які вирішуються винятково громадою, чи ті, що входять у компетенцію регіональних церковних округів. Синод також є вищою апеляційною інстанцією в НЄЛЦУ для вирішення внутрішніх і міжгромадських конфліктів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що дійючим законодавством України чітко встановлено, що церква та релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Судова влада є складовою державної влади в України. Законодавець надав релігійним організаціям в Україні право автономно здійснювати свою діяльність, визначати напрями цієї діяльності, утворювати в своєму складі необхідні органи, для провадження діяльності, та, в тому числі, вирішувати відповідні спори, у випадку їх виникнення, відокремлено від держави. Суди наділені повноваженням розглядати спори щодо релігійних організацій, однак, у визначених випадках, наприклад, трудові спори, питання щодо ліквідації релігійної організації (правила цивільного судочинства), майнові спори (господарське судочинство) тощо.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, яка міститься у постанові Верховного Суду від 09.01.2020 у справі №522/10230/17

З огляду на вищевикладене, враховуючи приписи чинного закондавства України, суд апеляційної інсатнції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що всі питання, пов`язані із діяльністю релігійної організації та прийняттям нею рішень в межах її компетенції, відносяться до її внутрішньої статутної діяльності. Тому при незгоді окремих членів релігійної організації з прийнятими нею рішеннями, вони можуть оспорити їх в межах процедур, встановлених Статутом організації.

Судового колегією не приймаються посилання скаржника на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.08.2019 у справі №909/548/16 та постанову Вищого господарського суду України від 08.08.2017 у справі №905/904/16, оскільки у вказаних справах надавалась оцінка іншим правовідносинам, аніж правовідносин, що є предметом даного спору.

Також судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи апелянта в частині того, що в даному випадку має місце корпоративний спір, у зв`язку з чим справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, з огляду на наступне.

Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб`єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об`єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених законом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Господарські товариства є юридичними особами.

Згідно зі ст. 80 Господарського кодексу України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Разом з тим відповідно до частин 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.

В даному випадку, враховуючи сую`єктний склад та предмет спору, а також вимоги позивача (оскарження рішення Синоду), з огляду на наведені норми чинного законодавства України, судова колегія зазначає про неможливість розгляду даної справи в порядку господарського судочинства та ототожнення відносин, які склалилсь у даній справі - з корпоративними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі №916/3530/19 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Доводи апеляційної скарги в частині, що суд першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства не повідомив заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, не беруться до уваги, оскільки в даному випадку спір не підлягає розгляду не лише в порядку господарського судочинства, а і в судовому порядку, про що зазначено судом в оскаржуваній ухвалі.

Крім того, у зв`язку із закриттям провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 03.12.2019 у справі №916/3578/19 (об`єднана справа № 916/3530/19) про забезпечення позову, якою заборонено державним реєстраторам Міністерства культури, молоді та спорту України, а також будь-яким іншим органам і суб`єктам державної реєстрації проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-які реєстраційні дії щодо юридичної особи - Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України, код ЄДРПОУ 20955066, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Клегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

Суд апеляційної інстанції відзначає, що в апеляційній скарзі Релігійної Громади Святої Катерини Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви в місті Дніпропетровську на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 у справі №916/3530/19 не наведено будь-яких доводів, які б спростовували вірний висновок суду першої інстанції про закриття провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Релігійної Громади Святої Катерини Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви в місті Дніпропетровську на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 у справі №916/3530/19 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 у справі №916/3530/19 - без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю Релігійної Громади Святої Катерини Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви в місті Дніпропетровську на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 у справі №916/3530/19 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 у справі №916/3530/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.09.2020 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош