Постанова

від 07.09.2020 по справі 925/913/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2020 р. Справа№ 925/913/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Михальської Ю.Б.

Пашкіної С.А.

секретар судового засідання Шевченко В.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 21.01.2020 (повний текст рішення складено 03.02.2020)

у справі № 925/913/18 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю Союз Агрохімтранс

2. ОСОБА_1

про стягнення 308 044,10 грн.

за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Союз Агрохімтранс

про визнання поруки припиненою

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (далі - АТ КБ Приватбанк , позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Союз Агрохімтранс (далі - ТОВ Союз Агрохімтранс , відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2) про стягнення 308 044,10 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань за Договором банківського обслуговування щодо повернення позивачу кредитних коштів та сплати процентів за користування ними та неналежне виконання відповідачем-2 своїх зобов`язань за Договором поруки від 19.12.2014, укладеним між позивачем та відповідачем-2 з метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язань за угодами приєднання, відтак просило стягнути солідарно з відповідачів 113 586,00 грн. заборгованості за Договором банківського обслуговування від 07.02.2014, в тому числі 88 279,27 грн. заборгованості за кредитом (тілом кредиту) та 25 306,73 грн. заборгованості за процентами за період з 27.10.2017 по 22.03.2018. Крім цього, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів сплачений за подання позову судовий збір та повернути позивачу надміру сплачений судовий збір в сумі 2 916,87 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову лише в частині стягнення 29 071,98 грн. заборгованості, визнавши при цьому наявність у нього заборгованості перед позивачем в сумі 84 574,02 грн., в тому числі 70 795,87 грн. заборгованості за кредитом та 13 778,15 грн. заборгованості за процентами за період з 27.10.2017 по 22.03.2018. При цьому, відповідач-1 вказував на невідповідність розрахунку стягуваних сум заборгованості за кредитом та процентами за період з 27.10.2017 по 22.03.2018 Умовам та правилам надання банківських послуг, до яких він приєднався, зокрема, в частині розміру процентів за користування кредитними коштами і періодів, за які вони нараховані.

В наданому суду першої інстанції відзиві на позовну заяву, відповідач-2 зазначив, що за Договором поруки від 19.12.2014 поручався задля забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Союз Агрохімтранс за Договором банківського обслуговування від 19.05.2014 на суму кредиту в розмірі 50 000,00 грн., а не за Договором банківського обслуговування від 07.02.2014 на суму кредиту 95 000,00 грн., та за іншими від вказаних у позові Умовами та правилами надання банківських послуг, зокрема, в частині розміру процентів за користування кредитними коштами і періодів, за які вони нараховані.

Крім цього, ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом) звернувся до Господарського суду Черкаської області із зустрічним позовом до АТ КБ Приватбанк (відповідач за зустрічним позовом) про визнання поруки припиненою, вказуючи на припинення поруки за Договором поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 на день подання ТОВ Союз Агрохімтранс первісного позову відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, враховуючи, що строк повернення кредитних коштів не був встановлений.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.10.2018 зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом і об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №925/913/18, а також залучено до участі у справі за зустрічним позовом ТОВ Союз Агрохімтранс в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.11.2018 клопотання ТОВ Союз Агрохімтранс про призначення у справі №925/913/18 експертизи задоволено, призначено судову експертизу, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставлено наступне питання щодо відповідності наявних в матеріалах справи розрахунків стягуваних сум заборгованості ТОВ Союз Агрохімтранс перед АТ КБ Приватбанк за кредитом та за процентами умовам укладеного між сторонами договору банківського обслуговування від 07.02.2014 б/н, в тому числі: Умовам та правилам надання банківських послуг та Тарифам Банку, до яких ТОВ Союз Агрохімтранс приєдналося заявою від 07.02.2014 про відкриття поточного рахунку, а також розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором.

02.10.2019 на адресу Господарського суду Черкаської області за результатами проведеної судової економічної експертизи надійшов висновок експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертизі ОСОБА_2 від 25.09.2019 №1539/18/2233/19-23.

У наданих суду першої інстанції додаткових поясненнях, відповідач-1 зазначив про необґрунтованість, невідповідність вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи первісних позовних вимог через не зазначення в заяві позичальника від 19.05.2014 процентної ставки, відсутність доказів на підтвердження приєднання ТОВ Союз Агрохімтранс до вказаних позивачем за первісним позовом Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку з урахуванням внесених до них в подальшому змін і доповнень, що згідно висновку експерта від 25.09.2019 №1539/18/2233/19-23 унеможливлює здійснення правильного розрахунку заборгованості, відтак просив відмовити у задоволенні первісного позову.

Відповідач-2 також надав додаткові пояснення, в яких вказував на відсутність в Договорі поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, відсутність змісту зобов`язання, зокрема, реквізитів основного договору, його предмету, строку зобов`язання, обсягу відповідальності поручителя, при тому, що відповідальність самого боржника, яка визначена Умовами і правилами надання банківських послуг через їх часту зміну не може братися до уваги. Також відповідач-2 стверджував, що в заяві позичальника від 19.05.2014 процентна ставка не зазначена, а в наданих позивачем за первісним позовом Умовах та правилах надання банківських послуг та Тарифах банку не зазначено періоду їх дії, а матеріали справи не містять підтверджень, що це саме ті Умови та правила надання банківських послуг і Тарифи банку з урахуванням внесення до них в подальшому змін і доповнень, до яких приєднався позичальник, тому такі Умови та правила надання банківських послуг і Тарифи банку не можуть вважатись складовою кредитного договору. Крім цього, відповідач-2 вважав, що порука за Договором поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 через не встановлення строку виконання основного зобов`язання згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України припинилася, тому просив відмовити у задоволенні первісного позову.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.01.2020 первісний позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Союз Агрохімтранс та з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк 70 795,87 грн. заборгованості за кредитом, 13 778,15 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом і 1 311,95 грн. судового збору. У задоволенні решти первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Повернуто Акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк із Державного бюджету України частину сплаченого ним за платіжним дорученням від 07.06.2018 №ВОК37В18XJ судового збору в сумі 2 858,66 грн.

Не погоджуючись зі згаданим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, подавши дві апеляційні скарги, які є ідентичними за датою та змістом, просив задовольнити його зустрічний позов в повному обсязі та визнати поруку ОСОБА_1 за Договором поруки № РОR1418992866322 від 19.12.2014 такою, що припинена з 20.12.2015, а також стягнути з ТОВ Союз Агрохімтранс на користь АТ КБ Приватбанк 70 795,87 грн. заборгованості за кредитом, 13 778,15 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, в задоволенні солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ Союз Агрохімтранс відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, ст. 559 ЦК України (в редакції, чинній на день укладення Договору від 07.02.2014), а саме, ч. 4 вказаної статті, відповідно до якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Тобто, якщо строк виконання основного зобов`язання договору кредиту не встановлений, порука має бути припиненою. На переконання апелянта, сплив строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов`язань поручителя, а отже і відмову кредиторові в задоволенні позову у разі звернення до суду. Крім цього, судом першої інстанції не було застосовано приписів ч. 1 ст. 638, ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554, ч. 1 ст. 555 та ч. 2 ст. 556 ЦК України. На думку апелянта, в Договорі поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 відсутні визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, зміст зобов`язання, зокрема, реквізитів основного договору, його предмет, строк зобов`язання, обсяг відповідальності поручителя, при тому, що відповідальність самого боржника за Умовами і правилами надання банківських послуг через їх часту зміну не можуть братися до уваги. На переконання апелянта, місцевий суд не взяв до уваги умов наявного в матеріалах справи Договору поруки, адже не врахував, що за змістом цього Договору ОСОБА_1 не поручався за ті положення Договору кредиту, на підставі яких подано позов про стягнення заборгованості. За твердженнями апелянта, суд також не взяв до уваги, що в наданих позивачем за первісним позовом Умовах та правилах надання банківських послуг та Тарифах банку не зазначено періоду їх дії, а матеріали справи не містять підтверджень, що це саме ті Умови та правила надання банківських послуг і Тарифи банку з урахуванням внесених до них у подальшому змін і доповнень, до яких приєднався позичальник, тому такі Умови та правила надання банківських послуг і Тарифи банку не можна вважати складовою кредитного договору тощо.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач за первісним позовом подав відзив на апеляційну скаргу, в якому стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, зазначив, що п. 4.1 Договором поруки визначено строк, по закінченню якого порука припиняється, а тому вважав, що виходячи з умов вказаного Договору доводи апелянта про припинення Договором поруки своєї дії за відсутністю встановленого строку основного зобов`язання не заслуговують на увагу. Оскільки Договором поруки ідентифіковано, яке саме зобов`язання забезпечується порукою - угода приєднання до розділу Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, слід вважати, що поручитель зобов`язався за угодою приєднання відповідача саме до цього розділу. За твердженнями позивача, п. 1.3 Договору поруки визначено, що поручитель ознайомлений з умовами Угоди-1 та Угоди-2 , що свідчить, що на час підписання Договору поручитель був обізнаний з природою зобов`язань боржника, яке забезпечується порукою. При цьому, фізична особа ОСОБА_1 (поручитель), який як станом на момент укладення Договору поруки, так й на даний час є директором відповідача-1 (боржника) достеменно знав про предмет та обсяг зобов`язань товариства перед банком. Під час розгляду справи не було встановлено недійсності Договору поруки, ОСОБА_1 (поручитель) лише наголошував на припиненні поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, основним боржником - ТОВ Союз Агрохімтранс в особі директора ОСОБА_1. під час розгляду справи було визнано обставини укладення Договору, користування кредитними коштами та наявність невиконаного зобов`язання в сумі 84 574, 02 грн., відтак відповідні обставини, які визнаються учасниками справи, на підставі ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню тощо.

В судове засідання апеляційної інстанції 07.09.2020, яке відбулось в режимі відеоконференції, в Черкаський районний суд Черкаської області з`явився представник відповідачів 1 та 2 за первісним позовом в одній особі, представник позивача за первісним позовом в приміщення Північного апеляційного господарського суду не прибув не зважаючи на його належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення йому відповідної ухвали суду про призначення розгляду справи, яка згідно наявного в матеріалах справи поштового повідомлення про вручення отримана уповноважений представником позивача за первісним позовом 04.08.2020.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 07.09.2020 представник позивача за первісним позовом, явка якого в судове засідання обов`язковою не визнавалась, не з`явився не зважаючи на його належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи та наявні в матеріалах справи докази, які є достатніми для вирішення спору у даній справі, апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідачів 1 та 2 за первісним позовом надав пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу відповідача-2, просив задовольнити за наведених в ній підстав, задовольнити зустрічний позов в повному обсязі та визнати поруку ОСОБА_1 за Договором поруки № РОR1418992866322 від 19.12.2014 такою, що припинена з 20.12.2015, а також стягнути з ТОВ Союз Агрохімтранс на користь АТ КБ Приватбанк 70 795,87 грн. заборгованості за кредитом, 13 778,15 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, в задоволенні солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ Союз Агрохімтранс відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідачів 1 та 2 за первісним позовом, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 07.02.2014 ТОВ Союз Агрохімтранс в особі директора ОСОБА_1 підписало та подало АТ КБ Приватбанк заяву про відкриття рахунку і заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, за змістом якої ТОВ Союз Агрохімтранс приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови) і Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із цією заявою становлять Договір банківського обслуговування від 07.02.2014 без номера (далі - Договір від 07.02.2014), і зобов`язалося виконувати його умови.

19.05.2014 ТОВ Союз Агрохімтранс підписало та подало ще одну заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, аналогічну заяві від 07.02.2014.

На час приєднання ТОВ Союз Агрохімтранс за вказаними вище заявами від 07.02.2014 та від 19.05.2014 до Умов вони містили, зокрема, такі положення (пункти):

3.18.1 Вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок корпоративного клієнта.

3.18.1.1 Кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту; про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта.

3.2.1.1.3 Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди (комісії).

3.18.1.6 Банк може змінити ліміт в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що банк здійснює зміну ліміту в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інші).

3.18.1.8 Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).

3.18.2.3.1 Сторони в порядку ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу прийшли до взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена банком у разі, якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків. Сторони погодилися, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а клієнт не погасить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені Умовами. Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інші).

3.18.2.3.4 У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, банк має право, зокрема, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом у повному обсязі.

3.18.4.1 За користування кредитом у період із дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

3.18.4.1.1 За період користування кредитом із моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат із наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

3.18.4.1.2 При необнуленні дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

3.18.4.1.3 У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів із дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними; при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

3.18.4.1.4 Під непогашенням кредиту необхідно розуміти невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

3.18.4.9 Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

3.18.6.1 Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до Умов (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

19.12.2014 між АТ КБ Приватбанк (позивач, кредитор за договором) та ОСОБА_1 (відповідач-2, поручитель за договором) укладено Договір поруки №POR1418992866322, предметом якого відповідно до п. 1.1 є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Союз Агрохімтранс (відповідач-1, боржник) зобов`язань за угодами приєднання до:

1.1.1. Розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (далі - Угода 1) щодо сплати:

а) процентної ставки за користуванням кредитом:

- за період користування згідно з п. 3.2.1.4.1.1 Угоди 1 - 0 % річних;

- за період користування згідно з п. 3.2.1.4.1.2 Угоди 1 - 36 % річних;

- за період користування згідно з п. 3.2.1.4.1.3 Угоди 1 - 56 % річних;

б) комісійної винагороди згідно з п. 3.2.1.1.17 Угоди 1 в розмірі 3 % від суми перерахувань:

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4 Угоди 1 в сумі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 50 000,00 грн.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

1.1.2 до Розділу 3.2.2 Кредит за послугою Гарантовані платежі умов та правил надання банківських послуг Угода-2 по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2 Угоди-2 - 36% річних;

- за період користування кредитом у разі прострочки згідно п. 3.2.2.2 Угоди-2 - 56% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодовувати збитки у відповідності, порядку та строки, зазначені в Угоді 2 ;

в) кредиту в розмірі 50 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Положеннями п. 1.3 Договору поруки сторони погодили, що поручитель з умовами Угоди 1 та Угоди 2 ознайомлений.

За змістом п. 2.1.2 Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Направлення кредитором такої вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої цим пунктом вимоги.

Відповідно до п. 4.1 Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 і/або Угодою 2 цей договір припиняє свою дію.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання Договору від 07.02.2014 АТ КБ Приватбанк відкрило ТОВ Союз Агрохімтранс поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановило на цьому рахунку такі гривневі кредитні ліміти: 19.12.2014 в сумі 50 000,00 грн., 30.04.2015 в сумі 10 000,00 грн., 13.05.2015 в сумі 50 000,00 грн. 04.08.2015 в сумі 45 000,00 грн., 21.08.2015 в сумі 20 000,00 грн. та 09.12.2015 в сумі 95 000,00 грн.

Протягом періоду з 16.01.2015 по 01.07.2016 ТОВ Союз Агрохімтранс користувалося встановленим йому банком на поточному рахунку № НОМЕР_1 кредитним лімітом.

Відповідно до наданого позивачем за первісним позовом розрахунку стягуваної суми заборгованості станом на 31.05.2016 ТОВ Союз Агрохімтранс не мало заборгованості перед АТ КБ Приватбанк за кредитом та процентами згідно Договору від 07.02.2014.

01.06.2016 ТОВ Союз Агрохімтранс скористалося кредитним лімітом на суму 94 640,48 грн., а 10.06.2016 на суму 359,52 грн., разом на суму 95 000,00 грн.

08.11.2016 ТОВ Союз Агрохімтранс на погашення заборгованості за Договором від 07.02.2014 сплатило 17 836,00 грн., а 17.11.2016 - 30 390,00 грн., всього 48 226,00 грн.

Як згадувалось вище, під час розгляду справи судом першої інстанції з метою з`ясування питання щодо відповідності розрахунків стягуваних сум боргу за кредитом та за процентами умовам укладеного між сторонами Договору банківського обслуговування від 07.02.2014 ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.11.2018 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведеої судової економічної експертизи №1539/18/2233/19-23 від 25.09.2019 (експерт Ахаткіна Т.О.), проведеним дослідженням не можливо підтвердити відповідність наявнихв матеріалах справи розрахунків стягуваних сум заборгованості ТОВ Союз Агрохімтранс перед АТ КБ Приватбанк за кредитом та за процентами умовам укладеного між сторонами Договору банківського обслуговування від 07.02.2014 б/н, в тому числі Умовам та правилам надання банківських послуг та Тарифам банку, до яких ТОВ Союз Агрохімтранс приєдналося заявою від 07.02.2014 про відкриття поточного рахунку, а також розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором. Лише за умови, що розрахунки за використання кредитного ліміту за період з 07.02.2014 по 31.05.2016 між сторонами було проведено повністю, арифметичним розрахунком підтверджено заборгованість ТОВ Союз Агрохімтранс перед АТ КБ Приватбанк за кредитом та за процентами в розмірі 80 456,83 грн., в тому числі:

- залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 67 422,96 грн.;

- залишок заборгованості за процентами за період з 27.10.2017 по 22.03.2018 - 13 033,87 грн.

Таким чином, експертом не надано відповіді на поставлене судом питання щодо відповідності наявних в матеріалах справи розрахунків стягуваних сум умовам укладеного між сторонами Договору банківського обслуговування від 07.02.2014 б/н, а також Умовам та правилам надання банківських послуг та Тарифам Банку, до яких ТОВ Союз Агрохімтранс приєдналося заявою від 07.02.2014, розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором.

Оскільки арифметичний розрахунок сум заборгованості не потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, суд першої інстанції не прийняв здійснений експертом розрахунок сум заборгованості ТОВ Союз Агрохімтранс перед АТ КБ Приватбанк за Договором банківського обслуговування від 07.02.2014 як висновок експерта.

Як встановлено матеріалами справи, сплачену ТОВ Союз Агрохімтранс в листопаді 2016 суму коштів в розмірі 48 226,00 грн. на погашення заборгованості за Договором від 07.02.2014 зараховано в погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами в сумі 24 301,47 грн., пені в сумі 12 928,80 грн., комісії в сумі 4 275,00 грн. та заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в сумі 6 720,73 грн.

При цьому, АТ КБ Приватбанк в супереч положенням п.п. 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2 та 3.18.4.1.3 Умов розпочало нарахування відповідачу-1 процентів за користування кредитним лімітом не з 25.06.2016 в розмірі 24% і не з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, в розмірі 48%, а з 02.06.2016 в розмірі 30% та з 03.07.2016 в розмірі 60%, що потягнуло за собою неправильне нарахування процентів за користування кредитними коштами, пені та комісії, наслідком чого стало неправильне визначення стягуваних сум заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитними коштами.

Доказів повідомлення ТОВ Союз Агрохімтранс про збільшення розміру процентів за користування кредитними коштами відповідно до п. 3.18.2.3.1 Умов позивачем не надано, а зміна ж самих Умов не є підставою для односторонньої зміни укладеного між сторонами Договору банківського обслуговування від 07.02.2014.

Відповідно до наданого відповдіачем-1 контррозрахунку заборгованості за використаним ним у червні 2016 року кредитним лімітом в сумі 95 000,00 грн., його заборгованість за кредитом становить 70 795,87 грн., за процентами за користування кредитними коштами за період з 27.10.2017 по 22.03.2018 - 13 778,15 грн., всього разом 85 574,02 грн.

Контррозрахунок відповідача-1 здійснений у відповідності до вимог Умов в редакції, чинній на день укладення Договору банківського обслуговування від 07.02.2014, тобто є арифметично правильним.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За приписами ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України), він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, заяви про приєднання до Умов від 07.02.2014, від 19.05.2014, а також самі Умови і Тарифи банку, розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, в їх сукупності визначають істотні умови Договору банківського обслуговування та підтверджують факт його укладення між АТ КБ Приватбанк і ТОВ Союз Агрохімтранс (далі - Договір від 07.02.2014).

Факт укладання згаданого правочину підтверджується банківською випискою з поточного рахунку ТОВ Союз Агрохімтранс № НОМЕР_1 , відповідно до якої останнє користувалося кредитним коштами.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором банківського рахунка (ч. 1 ст. 1066 ЦК України) банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, які йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 1072 ЦК України та ч. 22.9 ст. 22 Закону України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

Разом з цим, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу на підставі ч. 1 ст. 1069 ЦК України,.

Таким чином, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком кредит понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору банківського обслуговування від 07.02.2014. Таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатність грошових коштів на його рахунку.

Отже, за своєю правовою природою укладений між ТОВ Союз Агрохімтранс та АТ КБ Приватбанк Договір банківського обслуговування від 07.02.2014 є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Уклавши договір банківського обслуговування від 07.02.2014 його сторони в частині умов, які стосуються кредитного договору, досягли згоди з усіх його істотних умов, викладених в Умовах в редакції, чинній на день його укладення.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

При цьому, виконання зобов`язання може забезпечуватися згідно ст. 546 ЦК України, зокрема порукою.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом ч.ч. 1, 2ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Положеннями ст. 559 ЦК України (в редакції, чинній на день укладення Договору від 07.02.2014) визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Проте на даний час вищезгадана стаття містить наступну редакцію:

1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

3. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.

4. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

5. Ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв`язку з порушенням таким боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як встановлено матеріалами справи, за укладеним між АТ КБ Приватбанк як кредитором і ОСОБА_1 як поручителем Договором поруки №POR1418992866322 від 19.12.2014 поручитель поручився за виконання ТОВ Союз Агрохімтранс зобов`язань за угодами приєднання до Умов, без визначення конкретних ідентифікаційних ознак таких угод.

При цьому, заяви ТОВ Союз Агрохімтранс від 07.02.2014 та від 19.05.2014 про приєднання до Умов в особі директора та Договір поруки №POR1418992866322 від 19.12.2014 підписувалися однією і тією ж особою ОСОБА_1 , що свідчить, що йому були відомі зобов`язання, за які він поручився, зміст яких визначений Умовами в редакції, чинній на день подання вказаних заяв.

Підписуючи та погоджуючи умови Договору поруки, зокрема, п. 1.1.1, ОСОБА_1 надав свою згоду на збільшення без додаткового узгодження з ним зобов`язань, які забезпечуються порукою, і відповідно й на збільшення відповідальності поручителя за їх виконання.

Оскільки матеріалами справи встановлено, що станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення забезпечене порукою за Договором поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 зобов`язання ТОВ Союз Агрохімтранс не припинилося, передбачених ч. 1 ст.559 ЦК України підстав для припинення поруки за цим договором немає.

Визначені ч. 4 ст. 559 ЦК України підстави для припинення поруки, на які посилається позивач за зустрічним позовом (апелянт), також відсутні, адже встановлений п. 4.1 Договору поруки від 19.12.2014 №POR1418992866322 п`ятнадцятирічний строк поруки наразі не закінчився, а решта передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України підстав для припинення поруки застосовуються лише у разі не встановлення строку поруки, який у даному випадку було встановлено.

За таких обставин, апеляційний суд визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що зустрічний позов задоволенню не підлягає, а первісний позов слід задовольнити лише в частині солідарного стягнення з відповідачів 1 та 2 на користь позивача 70 795,87 грн. заборгованості за кредитом та 13 778,15 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом.

Разом з цим, оскільки матеріалами справи встановлено, що за подання первісного позову АТ КБ Приватбанк платіжним дорученням від 07.06.2018 №ВОК37В18XJ сплатило 4 620,66 грн. при встановленому Законом України Про судовий збір розмірі судового в сумі 1 762,00 грн., зайво сплачений позивачем за первісним позовом судовий збір згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір становить 2 858,66 грн. та підлягає поверненню платнику на підставі заявленого ним у первісному позові клопотанні, про що судом першої інстанції правомірно зазначено в оскаржуваному рішенні.

Доводи апелянта з приводу неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 638, ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554, ч. 1 ст. 555 та ч. 2 ст. 556, ч. 4 ст. 559 ЦК України, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

За рішенням від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 21.01.2020 у справі № 925/913/18 - без змін.

Матеріали справи № 925/913/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.09.2020

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Ю.Б. Михальська

С.А. Пашкіна