Постанова

від 03.09.2020 по справі 906/306/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року Справа № 906/306/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Немировський В.І.

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні другого відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Алєксєєнко Віктора Федоровича на рішення господарського суду Житомирської області від 02.06.2020р. у справі №906/306/19 ухвалене суддею Кудряшова Ю.В., повний текст складено 12.06.2020р.

за позовом Фізичної особи-підприємця Алєксєєнко Віктора Федоровича

до відповідачів: 1) Коростенської міської ради

2) Підприємства облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні другого відповідача - Споживчого товариства "Джерело Бест"

про встановлення сервітуту

Фізична особа-підприємець Алєксєєнко Віктор Федорович звернувся до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку Коростенської міської ради, яка перебуває в тимчасовому користуванні Підприємства облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок" з кадастровим номером 1810700000:02:002:0500 на користь Фізичної особи-підприємця Алєксєєнка Віктора Федоровича з земельної ділянки з кадастровим номером 1810700000:02:002:0157, для проходу та проїзду на велосипеді.

11.06.2019 на адресу суду надійшла заява позивача за вх.№02-44/830/19 названа заявою про збільшення позовних вимог, хоча за своєю правовою природою заявою про зміну предмету позову. Згідно вказаної заяви позивач просить: встановити земельний сервітут на земельну ділянку Коростенської міської ради, яка перебуває в тимчасовому користуванні у Підприємства облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок" з кадастровим номером 1810700000:02:002:0500 на користь Фізичної особи-підприємця Алєксєєнка Віктора Федоровича з земельної ділянки з кадастровим номером 1810700000:02:002:0157, для проходу та проїзду на велосипеді в робочі дні та години Підприємства облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок", шириною 2 метри та довжиною 2,5 метри, навпроти додаткового виходу, згідно технічного паспорту, та встановити плату в розмірі 100% від суми земельного податку за частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.06.2020 р. у справі №906/306/19 у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Алєксєєнко Віктора Федоровича про встановлення сервітуту відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Житомирської області від 02.06.2020 р. у справі №906/306/19, Фізична особа-підприємець Алєксєєнко Віктора Федоровича звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити Фізичній особі-підприємцю Алєксєєнку Віктору Федоровичу пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Житомирської області в справі №906/306/19 від 02 червня 2020 року. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати рішення господарського суду Житомирської області в справі №906/306/19 від 02 червня 2020 року повністю і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 р., поновлено Фізичній особі-підприємцю Алєксєєнко Віктору Федоровичу строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 02.06.2020 р. у справі №906/306/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємцю Алєксєєнко Віктору Федоровичу на рішення господарського суду Житомирської області від 02.06.2020 р. у справі №906/306/19 та призначено справу до розгляду.

28.08.2020 р. на адресу апеляційного господарського суду від Підприємства облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі та проводити розгляд справи без участі представника облспоживспілки.

28.08.2020 р. на адресу апеляційного господарського суду від Підприємства облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Споживче товариство "Джерело Бест" просить у задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Алєксєєнка Віктора Федоровича у справі №906/306/19 на рішення господарського суду Житомирської області від 02.06.2020 р. - відмовити. Апеляційну скаргу розглядати без участі третьої особи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Фізичної особи-підприємця Алєксєєнко Віктора Федоровича підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 02.06.2020 р. у справі №906/306/19 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак, колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.06.2020 р. у справі №906/306/19 відмовлено у задоволені позову у повному обсязі. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено неможливості здійснювати користування нерухомим майном будь-яким іншим способом, крім встановлення земельного сервітуту.

2.Узагальнені доводи апеляційних скарг та заперечення щодо них інших учасників справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Фізична особа-підприємець Алєксєєнко Віктор Федорович стверджує про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим рішення господарського суду Житомирської області підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийняв до уваги не підтверджені факти. Зокрема, у рішенні вказано, що позивач не подав в достатньому обсязі доказів, підтверджуючих неможливість облаштування евакуаційного виходу з будь-яких інших, наявних в приміщенні виходах. Суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що з приміщення по вул.Базарна площа, 13 в м.Коростені, яке належить позивачу на праві власності, існує 3 виходи. Як наслідок, суд вважав, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні у зв`язку з недоведеністю неможливості задовольнити свої потреби будь- яким іншим способом, як встановлення права земельного сервітуту.

Проте, ці три входи не дають прямого доступу до доріг загального користування від земельної ділянки №1810700000:02:002:0157 з додаткового (евакуаційного) виходу нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: по вул.Базарна площа, 13 (п.2 розділ Висновки ). З цього ж пункту випливає, що облаштувати такий доступ без використання суміжної земельної ділянки неможливо.

Окрім цього, суд не звернув уваги на той факт, що згідно п.7.2.4, глави 7.2 розділу 7 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва - із будинку, з кожного поверху, протипожежного відсіку, приміщення, а також з частини поверху, відокремленої суцільними стінами (перегородками), слід передбачити не менше двох евакуаційних виходів по самостійних (окремих) шляхах евакуації, які ведуть назовні.

Як видно з технічної документації та висновку судового експерта, перший поверх нежитлового приміщення, що належить позивачу, розділено на три відсіки, які відокремлені один від одного суцільними перегородками.

Згідно технічної документації, та висновку судового експерта, що надані суду, вбачається з першого поверху другий евакуаційний вихід, що був спроектований, затверджений та побудований в напрямку земельної ділянки відповідачів. Інших варіантів для обладнання нежитлового приміщення другим евакуаційним виходом не існує.

Отже, позивачем було надано докази необхідності встановлення земельного сервітуту та можливість такого встановлення, яка доведена належними та допустимими доказами і в свою чергу не спростована відповідачами.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, Підприємство облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок" та Споживче товариство "Джерело Бест" акцентують увагу на тому, що у висновку судово-будівельної експертизи №885/08.19 від 31.01.2020 року, проведеної судовим експертом Гаркушею М.Д. зазначено, що на даний час безперешкодний проїзд і прохід до земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 1810700000:02:002:0157 - існує зі сторони вул. Базарна Площа по всій фасадній стороні земельної ділянки, вздовж якої розташована фасадна стіна будівлі №13 нежитлового приміщення офісу-магазину загальною площею 1084,1 кв.м, що належить Алєксєєнко В.Ф. З фасадної сторони будівлі №913 влаштовані три входи в приміщення поз. 1, поз. 7 та поз. 8 першого поверху офісу-магазину. Відтак, на думку облспоживспілки та Споживчого товариства "Джерело Бест" суд першої інстанції правильно встановив, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, у зв`язку з недоведеністю неможливості задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом, як встановлення права земельного сервітуту.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом

Відповідно до договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 15.03.2016 та від 24.12.2015 Фізична особа-підприємець Алєксєєнко Віктор Федорович (позивач) є власником нежитлових приміщень №1 та №2 по вул.Базарна площа, будинок №13 в місті Коростені Житомирської області.

Рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 05.07.2017 №290 Фізичній особі-підприємцю Алєксєєнко Віктору Федоровичу надано дозвіл на підготовку вихідних даних проектування на реконструкцію викупленого нежитлового приміщення по вул. Базарна площа, 13 під офісні та торгівельні приміщення з прибудовою та надбудовою мансардного поверху.

Фізичною особою-підприємцем Алєксєєнко Віктором Федоровичем проведено реконструкцію даного нежитлового приміщення та відповідно до Декларації ЖТ №141181771157 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС 1) виданої 26.06.2018 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області зареєстровано право власності.

Також позивач звертав увагу на те, що у зв`язку з реконструкцією даного нежитлового приміщення на підставі договору №157 від 19.10.2017 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Коростеня позивачем було сплачено кошти у сумі 29656,23 грн.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1810700000:02:002:0157, на якій розміщенні зазначені нежитлові приміщення знаходиться в користуванні позивача на підставі договору оренди землі від 16.05.2016.

Поруч із вказаною земельною ділянкою розташована земельна ділянка, з кадастровим номером 1810700000:02:002:0500, яка перебуває у комунальній власності Коростенської міської ради.

Згідно проекту "Реконструкція нежитлового приміщення під офіс-магазин з Добудовою та надбудовою мансардного поверху по вул. Базарна площа, 13 в м. Коростені" в даному приміщені передбачений додатковий вихід на територію Підприємства облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок".

Крім цього, позивач наголошував, що з урахуванням місця розташування обох земельних ділянок, доступ до додаткового виходу, можливий виключно через земельну ділянку, що перебуває, у комунальній власності відповідача-1 та в користування на підставі договору оренди у відповідача-2 Підприємства облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок".

Фізична особа-підприємець Алєксєєнко Віктор Федорович не одноразово звертався, до Коростенської міської ради та Підприємства облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок", з проханням надати в користування частину земельної ділянки, проте такі пропозиції позивача залишені без задоволення.

З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.07.2019 призначено судову експертизу. На вирішення експерту поставлено наступні питання:

1) Чи існує на даний час безперешкодний проїзд і прохід до земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 1810700000:02:002:0157? Якщо так, то один чи більше, і де саме вони знаходяться?

2) Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці Коростенської міської ради, яка перебуває в тимчасовому користуванні у Підприємства облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок" з кадастровим номером 1810700000:02:002:0500 на користь Фізичної особи-підприємця Алєксєєнка Віктора Федоровича з земельної ділянки з кадастровим номером 1810700000:02:002:0157 для проходу та проїзду на велосипеді навпроти додаткового виходу, згідно технічного паспорту? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту, у тому числі варіанти з якнайменшими обмеженнями для власника цієї земельної ділянки

3) Чи існує прямий доступ до доріг загального користування від земельної ділянки №1810700000:02:002:0157 з додаткового виходу нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою по вул. Базарна площа, 13, згідно технічного паспорту та чи можливо облаштувати такий доступ без необхідності користування сусідніми земельними ділянками?

4) Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку ФОП Алєксєєнка Віктора Федоровича до додаткового виходу нежитлового приміщення по вул. Базарна площа, 13?

Згідно висновку експерта №885/08.19 від 31.01.2020, останнім відзначено наступне:

1) На даний час безперешкодний проїзд і прохід до земельної ділянки Алєксєєнка В.Ф. з кадастровим номером 1810700000:02:002:0157 - існує зі сторони вул.Базарна площа по всій фасадній стороні земельної ділянки вздовж якої розташована фасадна стіна будівлі №13 нежитлового приміщення офісу-магазину загальною площею 1084,1 м кв., що належить Алєксєєнко В.Ф. З фасадної сторони будівлі №13 влаштовані три входи в приміщення поз. 1, поз. 7 та поз. 8 першого поверху офісу-магазину.

2) Прямий доступ до доріг загального користування від земельної ділянки 1810700000:02:002:0157 з додаткового (евакуаційного) виходу (згідно технічного паспорту - з приміщення коридору поз. 11) нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , не існує.

Облаштувати такий доступ без залучення (необхідності) користування сусідніми ділянками неможливо.

3) Технічно можливий варіант для влаштування проходу на земельну кадастровий номер 1810700000:02:002:0157 (орендар - Алєксєєнко В.Ф.), на якій розташоване нежитлове приміщення офісу-магазину по АДРЕСА_1 . що належить ОСОБА_1 , до додаткового (евакуаційного) виходу (згідно технічного паспорту - з приміщення коридору поз. 11) з земельної ділянки кадастровий номер 1810700000-02-002-0500 (орендар - Підприємство облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок" описаний в дослідницькій частині цього Висновку.

4) Технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці Коростенської міської ради, яка перебуває в тимчасовому користуванні у Підприємства облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок" з кадастровим номером 1810700000:02-002-0500 на 1810700000:02:002:0157 для проходу та проїзду на велосипеді навпроти додаткового (евакуаційного) входу, згідно технічного паспорту - з приміщення коридору поз. 11, - існує.

Варіант встановлення земельного сервітут з найменш можливими обмеженнями для власника (орендатора) цієї земельної ділянки в описовій формі - наведеній в дослідницькій частині цього Висновку, а в графічній формі в додатках №3-а та №3-б до цього висновку.

Позивач, змінюючи предмет позову, просив встановити земельний сервітут - право проходу та проїзду на велосипеді по земельній ділянці Коростенської міської ради кадастровий номер 1810700000:02:002:0500, яка перебуває в тимчасовому користуванні у Підприємства облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок" на користь Фізичної особи-підприємця Алєксєєнка Віктора Федоровича загальною площею 5,25 м.кв., згідно запропонованого варіанту викладеного у висновку судового експерта Горкуші Маргарити Дмитрівни №885/08.19 від 31.01.2020 з найменш можливим обмеженням для власника (орендатора) цієї земельної ділянки в описовій формі, наведений в дослідницькій частині цього висновку, а в графічній формі - в додатках №3-а та 3-б до цього висновку в робочі дні та години Підприємства обспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок", поклавши на Фізичну особу-підприємця Алєксєєнка Віктора Федоровича проведення всіх робіт пов`язаних з влаштуванням в залізобетонній плиті огорожі Коростенського кооперативного ринку пройми та демонтажу частини тимчасової металевої споруди, що розташована на торгівельному місці №3-103, розташованої безпосередньо навпроти евакуаційного виходу.

Водночас, згідно опису досліджень Висновку (а.с. 177), експерт відзначив наступне:

> Влаштування проходу з евакуаційного виходу офіс-магазину (з приміщення коридору поз. 11) та проходу і проїзду на велосипеді до цього евакуаційного з вулиці Базарна площа, можливе лише через земельну ділянку кадастровий номер 1810100000:02:002:0500 (орендар - підприємство облспоживспілки "Коростенський кооперативний ринок").

> Технічно можливим варіантом вказаного вище проходу та проїзду на велосипеді є влаштування в залізобетонній плити огорожі Коростенського кооперативного ринку пройми та демонтажу частини тимчасової металевої споруди, що розташована на торговельному місці №3-103 - розташованої безпосередньо навпроти досліджуваного евакуаційного виходу, для чого пропонується провести наступні обсяги робіт:

- в залізобетонній плиті огорожі необхідно влаштувати пройму шириною 2,10 м симетрично від осі досліджуваного евакуаційного виходу - по 1,05 м по обидва боки від осі, яка є, в свою чергу перпендикулярною до тильної стіни офісу- магазину; на "Схемі розташування ..." позначено лінією А-С (дивитися додатки №3-а та №3-6 до цього Висновку);

- при влаштуванні пройми у залізобетонній плиті огорожі необхідно передбачити конструктивні рішення щодо необхідності встановлення додаткових опор утворених двох частин вказаної залізобетонної плити огорожі з обов`язковим забезпеченням їх вертикальної стійкості;

- тимчасову металеву споруду, що розташована на торговельному місці № 3-103 пропонується або повністю демонтувати, або зменшити до площі, що дозволяє влаштування проходу (проїзду на велосипеді) з (до) досліджуваного евакуаційного виходу офісу-магазину.

Враховуючи, вище перелічене господарський суд Житомирської області дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позову, відтак відмовив Фізичній особі-підприємцю Алєксєєнко Віктору Федоровичу в позові у повному обсязі.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Згідно ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст.13 та ст.19 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу і права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, в порядок та спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.395 Цивільного кодексу України сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає у обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Згідно статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Статтею 403 Цивільного кодексу України визначено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

За приписами ст.404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Відповідно до ст.98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Частиною першою статті 100 Земельного кодексу України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним.

Зокрема, власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, як право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

З аналізу зазначених норм вбачається, що об`єктом сервітуту може бути земельна ділянка (інші природні ресурси) та нерухоме майно.

Речове право у вигляді сервітуту надає власнику можливість ефективно використовувати свою річ, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.

Набуття у встановленому порядку права на користування чужим майном дозволяє повною мірою реалізувати власнику надані йому правомочності щодо належного йому майна і забезпечити його ефективне використання.

Під час розгляду справи у спорі про встановлення земельного сервітуту господарським судам належить з`ясовувати, з яких причин позивач не може використовувати належне йому майно. Не підлягають задоволенню позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту, якщо судом визначено, що неможливість використання майна зумовлена діями самого позивача.

З викладеного вбачається, що встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

З огляду на наведене вбачається, що чинне законодавство визначає наступні умови, за яких позов про встановлення права сервітуту підлягає задоволенню:

1) відсутність протиправного характеру дій відповідача (власника/володільця земельної ділянки);

2) вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки;

3) наявність причин, з яких позивач не може використовувати належне йому майно;

4) неможливість задовольнити потреби землекористувача (позивача) земельної ділянки для ефективного її використання в інший спосіб.

Таким чином, однією з основних ознак сервітуту, який підлягає встановленню за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягнути згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.

Тобто, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що обслуговування та користування належного йому майна є неможливим без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Якщо позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості користуватися належним йому на праві власності майном у зв`язку з відсутністю у нього доступу до земельної ділянки будь-яким іншим способом, відсутні підстави для задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що з приміщення по вул.Базарна площа, 13 в м. Коростені, яке належить позивачу на праві власності, існує 3 виходи.

На підставі наявних доказів, зокрема матеріалів експертного дослідження та висновків експерта, інших матеріалів справи колегією суддів встановлено, що доступ до офісного приміщення, власником якого є Фізична особа-підприємець Алєксєєнко Віктор Федорович по АДРЕСА_1 , можливий з фасадної сторони, де знаходяться входи до приміщення. Необхідність використання евакуаційного виходу, який за планом реконструкції розташований на тильній стороні будинку і виходить на суміжну земельну ділянку, не є такою обставиною, яка свідчить про потребу надання сервітуту для використання чужої земельної ділянки, оскільки власник будівлі має можливість облаштувати евакуаційний вихід шляхом використання будь-якого іншого виходу із приміщення, що не забороняється законодавством.

Крім того, з огляду на висновки експерта, візуальну оцінку матеріалів експертного дослідження, аргумент апелянта, що наявні 3 виходи з приміщення не забезпечують йому доступу до доріг загального користування, оцінюється критично, оскільки надання позивачу заявленого сервітуту також такої можливості не створює.

З огляду на те, що обмеження землекористувача у праві користування земельною ділянкою шляхом надання сервітуту іншій особі має здійснюватись у найменш обтяжливий для неї спосіб, також береться до уваги, що встановленню сервітуту перешкоджає наявність певних конструкцій, розміщених на чужій земельній ділянці. Таким чином, наслідком надання сервітуту була б необхідність демонтажу і перенесення цих конструкцій в інше місце, що є додатковим обтяженням для користувача суміжної земельної ділянки.

Колегія суддів приходить до висновку, що правові підстави для обтяження сервітутом чужої земельної ділянки відсутні, враховуючи, що, по перше, особа, яка вимагає встановлення сервітуту, має можливість в інший спосіб забезпечити ефективне користування своїм майном, по друге, встановлення земельного сервітуту для чужої земельної ділянки при необхідності перенесення існуючих на ній конструкцій в інше місце не може вважатися встановленням сервітуту у найменш обтяжливий спосіб. Це, зокрема, вбачається з прохальної частини заяви (вх. №02-44/513/20 від 12.05.2020) про зміну предмету позову, за змістом якої встановлення сервітуту є неможливим без знесення торгівельного кіоску №3-103 або зменшення його площі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з недоведеністю тих підстав, з яких позов заявлено.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Алєксєєнко Віктора Федоровича на рішення господарського суду Житомирської області від 02.06.2020р. у справі №906/306/19- залишити без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/306/19 повернути господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "10" вересня 2020 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.