Рішення

від 31.08.2020 по справі 904/6288/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2020м. ДніпроСправа № 904/6288/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В., розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колісно-ремонтне підприємство", м. Попасна Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотріумф", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 1 941 097,31 грн.

Представники:

від позивача Грабовий А.В.

від позивача Денисов А.С.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колісно-ремонтне підприємство" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 1 602 000,00 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки № 06/05/2019 від 06.05.2019; 261 411,28 грн. - пені; 77 686,03 грн. - річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 06/05/2019 від 06.05.2019 в частині повної та своєчасної поставки товару.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує частково, зазначаючи наступне.

Позивач заявив вимогу про повернення суми попередньої оплати за спірним договором своєю Претензією вих.№ 1810/430 від 18.10.2019 та пізніше, позовом до суду.

Таким чином, як вважає відповідач, позивач обрав право вимагати повернення суми попередньої оплати та відмови від договору, про що письмово повідомив відповідача, тому зобов`язання по договору поставки вважаються такими, що припинили свою дію і підстави для нарахування штрафних санкцій відповідачу за невиконання зобов`язань щодо поставки товару відсутні.

Також, посилаючись на пункт 67 діючого Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 № 888, відповідач вважає, що сумою його відповідальності за користування чужими коштами за припиненим у листопаді 2019 договір поставки, в межах заявленого позивачем позову, буде 5% річних від суми отриманої попередньої оплати, що складає 37 965,21 грн.

Крім того, останній зазначає, що застосування позивачем статті 625 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки повернення попередньої оплати за договором поставки не є грошовим зобов`язанням у розумінні Цивільного кодексу України.

У письмових поясненнях, поданих відповідачем 16.06.2020 через канцелярію суду, викладена аналогічна правова позиція, яка зазначена у відзиві на позов.

У відповіді на відзив позивач проти доводів, викладених відповідачем у відзиві заперечує, з огляду на таке.

Відповідач не може застосовувати норми, встановлені актом законодавства Союзу РСР, який втратив свою дію в цій частині відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-ХІІ, у зв`язку з набранням чинності Господарським кодексом України.

Також позивач зазначає, що посилання відповідача на те, що позивач своєю Претензією вих.№ 1810/430 від 18.10.2019 відмовився від виконання договору в натурі є безпідставною, оскільки у претензії чітко зазначено, що позивач вимагає сплатити кошти або здійснити поставку товару обумовленого специфікацією, у повному обсязі.

На відповідь на відзив відповідач подав письмові пояснення, в яких зазначив наступне.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-ХІІ Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України.

Як вважає відповідач, у даному випадку Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення не суперечать Конституції і Законам України.

Посилаючись на статтю 271 ГКУ останній зазначає, що оскільки вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів пов`язаних з поставкою продукції і товарів необхідно керуватися Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання.

Крім того, останній вказує на те, що позивач заявив вимогу про повернення суми попередньої оплати за договором поставки не тільки своєю претензією про сплату грошових коштів вих.№ 1810/430 від 18.10.2019, а й позовом до суду до 31.12.2019 - дата завершення строку дії договору.

Таким чином, відповідач вважає, що позивачем обрано варіант вимоги суми попередньої оплати та відмови від договору, а тому зобов`язання по договору поставки вважаються такими, що припинилися і підстав для нарахування штрафних санкцій відповідачу за невиконання зобов`язань щодо порушення строків поставки товару відсутні.

Також, відповідач зазначає, що між сторонами існує розбіжність у тлумаченні пунктів 7.1 та 7.3 договору, якими передбачено відповідальність сторін за договором (грошові санкції за несвоєчасне виконання постачальником своїх зобов`язань).

Аналізуючи зміст договору, відповідач вказує на те, що у договорі сторони не узгодили розмір процентів, передбачений ст.ст. 536, 693 Цивільного кодексу України (пункт 7.3 договору) та розмір подвійної ставки НБУ, яку необхідно застосовувати (пункт 7.1 договору).

Ухвалою від 02.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колісно-ремонтне підприємство" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статті 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

14.02.2020 від позивача надійшла заява, до якої останнім залучено докази надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотріумф", відсутність яких на момент подання позовної заяви стала підставою для залишення її без руху.

24.02.2020 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/6288/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.03.2020, про що постановлено ухвалу.

Представник відповідача в підготовче засідання 16.03.2020 не з`явився, згідно даних з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта", ухвала суду від 24.02.2020, надіслана на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотріумф" за № 4930011123424, знаходиться у точці видачі/доставки (а.с. 41-42).

Ухвалою суду від 16.03.2020 розгляд підготовчого засідання відкладався до 13.04.2020.

Проте, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", відповідно до якої, через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні вводиться карантин, та згідно з листом Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020, рекомендовано встановити особливий режим роботи судів, крім того, 10.04.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим розгляд справи відкладався до 27.05.2020.

Позивачем подано заяву про розгляд справи без участі представника підприємства останнього.

У підготовче засідання 27.05.2020 представник відповідача не з`явився, 27.05.2020 подав клопотання про відкладення засідання в підготовчому провадженні.

Ухвалою від 27.05.2020 господарським судом відкладено розгляд підготовчого засідання до 17.06.2020.

16.06.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні 17.06.2020 без участі представника ТОВ "Автотріумф".

17.06.2020 позивачем подано до суду клопотання про відкладення засідання в підготовчому провадженні.

Ухвалою від 17.06.2020 господарським судом відкладено розгляд підготовчого засідання до 20.06.2020.

У підготовче засідання 20.06.2020 представник позивача не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 20.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.08.2020.

04.08.2020 від відповідача поштовим засобом зв`язку через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 19.08.2020 розгляд справи відкладався до 31.08.2020, про що сторони повідомлялись відповідно до статті 216 ГПК України.

За змістом пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 (набрав чинності 17.07.2020) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

На день розгляду справи 31.08.2020 від відповідача клопотань про відкладення розгляду справи або продовження процесуальних строків не надходило.

Враховуючи запроваджені на території України заходи щодо убезпечення населення від поширення гострих респіраторних захворювань та в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

31.08.2020 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної поставки товару за договором поставки.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: договір поставки № 06/05/2019 від 06.05.2019 (а.с. 10-12); специфікація № 1 від 20.05.2019 до договору № 06/05/2019 (а.с. 13); рахунок на оплату № 28 від 20.05.2019 (а.с. 14); платіжне доручення № 291 від 31.05.2019 (а.с. 15); претензія № 1810/430 від 18.10.2019 (а.с. 16); .

06.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотріумф" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колісно-ремонтне підприємство" (Покупець) укладено договір поставки № 06/05/2019 (далі - Договір).

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар в визначеній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною в порядку і терміни, встановлені Договором, а Покупець прийняти і сплатити товар на умовах, визначених в цьому Договорі.

Згідно з пунктом 1.3 Договору кількість, вартість і асортимент товару, що поставляється, вказується в специфікаціях та/або накладних на товар, які складені на підставі заявок Покупця на поставку товару.

Загальна вартість поставленого товару за даним Договором визначається на підставі усієї вартості вказаної в специфікаціях та/або накладних на товар, які є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 1.5 Договору).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору форма оплати вартості поставленого товару: безготівковий розрахунок, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Покупець зобов`язаний здійснити оплату за придбаний товар у виді 100% оплати по факту завантаження автомобіля наданого для вивозу товару Покупцем. Відстрочення оплати вартості товару, надане Покупцеві згідно цього Договору, а також попередня оплата товару, що поставляється за даним договором, у разі її здійснення Покупцем, не є комерційним кредитом.

Згідно з пунктом 3.1 Договору Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за наступними базовими умовами поставки відповідно з Правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Постачальник зобов`язаний здійснити поставку всього об`єму заявленого для поставки товару протягом 10 (десяти) робочих днів з дати прийняття Постачальником заявки на поставку товару до виконання, якщо інший строк поставки не погоджений сторонами (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до пунктів 10.1 10.2 Договору цей Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019. У разі, якщо сторони Договору за тридцять календарних днів до моменту закінчення терміну дії Договору не виявили бажання розірвати Договір (що викладена у письмовій формі та належним чином завірені стороною), Договір вважається продовженим на наступний календарний рік без обмеження кількості продовжень.

Якщо хоч би однією із сторін не виконано будь-яке зобов`язання по даному Договору, строк дії Договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов`язання.

25.05.2019 сторони погодили Специфікацію № 1 до договору, відповідно до пункту 1 якої, загальна сума специфікації становить 1 602 000,00 грн.

Пунктом 2 даної Специфікації передбачено, що розрахунки за цим Договором здійснюються Покупцем у національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника передоплатою в розмірі 100% вартості товару (обумовленої партії товару).

Відповідно до пункту 4 Специфікації термін поставки товару - протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з дати отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок Постачальника.

Позивач 31.05.2019 здійснив оплату товару на підставі виставленого відповідачем рахунку № 28 від 20.05.2019 на суму 1 602 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 291 від 31.05.2019, копія якого залучена до матеріалів справи (а.с. 15).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов`язання щодо передачі товару згідно умов договору не виконав, товар на суму 1 602 000,00 грн. позивачу не поставив.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач в претензії № 1810/430 від 18.10.2019 просив відповідача повернути здійснену ним попередню оплату за товар, в сумі - 1 602 00,00 грн. або здійснити поставку обумовленого Специфікацією № 1 від 20.05.2019 товару.

Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, про факт отримання вказаної претензії не заперечує, про що свідчать доводи останнього, викладені у відзиві на позов та в письмових поясненнях. До того ж, слід зазначити про те, що у відзиві на позов відповідач визнає заборгованість у сумі 1 602 00,00 грн., що є передоплатою за договором поставки № 06/05/2019 від 06.05.2019.

Доказів передачі товару чи повернення грошових коштів на суму 1 602 00,00 грн., відповідач на момент розгляду справи не надав.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вимоги позивача, щодо стягнення попередньої оплати у розмірі 1 602 00,00 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення 77 686,03 грн. річних, господарський суд також вважає такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно частин 1, 4 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Відповідно до пункту 5 статті 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно зі статтею 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, в п. 7.3 договору сторони встановили такий розмір нарахування річних - 10 % від простроченої суми невиконаного зобов`язання.

Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством, в даному випадку, договором.

Проте, перевіривши розрахунок суми річних, які нараховані за загальний період з 16.06.2019 по 10.12.2019 у сумі 77 686,03 грн., господарським судом встановлено, що його здійснено без урахування вимог статті 253 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу строку для виконання зобов`язання, а отже, після перерахунку до примусового стягнення підлягають річні в сумі 75 930,41 грн., за період, з 21.06. 2019 по 10.12.2019.

Зазначене вище спростовує посилання відповідач на безпідставність заявлених до стягнення річних.

Щодо заявленої позивачем до стягнення пені у сумі 261 411,28 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7.1 Договору у разі порушення Постачальником своїх обов`язків по передачі товару, окрім випадків передбачених пунктом 6.1 Договору, Постачальник зобов`язаний сплатити штрафну неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент невиконання або неналежного виконання Постачальним зобов`язань по оплаті товару, за кожен день прострочення. Нарахування пені проводиться протягом всього строку прострочення виконання зобов`язання незалежно від його тривалості.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За наведеними вище положеннями чинного законодавства, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

З огляду на те, що подвійна облікова ставка НБУ є змінною величиною, а Постачальник за умовами спірного договору не має зобов`язань по оплаті товару, слід прийти до висновку про те, що сторони при укладенні договору, не дійшли згоди щодо розміру пені, яка мала б бути застосована у випадку порушення зобов`язання, вказаного в п.7.1 договору.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вимог щодо стягнення пені.

Крім того, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 526, 530, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотріумф" (50024, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 14/98, код ЄДРПОУ 38658477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колісно-ремонтне підприємство" (93300, Луганська обл., м. Попасна, вул. Бахмутська, буд. 8, прим. 3, оф. 2, код ЄДРПОУ 38817916) 1 602 000,00 грн. (один мільйон шістсот дві тисячі гривень 00 коп.) основного боргу, 75 930,41 грн. (сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот тридцять гривень 41 коп.) - річні, 25 168,96 грн. (двадцять п`ять тисяч сто шістдесят вісім 96 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 10.09.2020.

Суддя І.Ф. Мельниченко