ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2020 справа № 914/788/20
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк , м.Київ
до відповідача-1: Приватного підприємства Дербі-Дукат , м.Дрогобич, Львівська область
до відповідача-2: ОСОБА_1 , м.Дрогобич, Львівська область
про стягнення 12 153,28 грн.
За участю представників:
від позивача: Гулкевич Н.І. - представник (довіреність № 1881-К-О від 21.04.2020р.);
від відповідача-1: не з`явився;
від відповідача-2: не з`явився.
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до відповідача-1 Приватного підприємства Дербі-Дукат , до відповідача-2 ОСОБА_1 про стягнення 12 153,28 грн заборгованості, з яких 10 000,00 грн заборгованість за кредитом, 828,34 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 150,00 грн заборгованість по комісії за користування кредитом, 1 174,94 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Виконуючи вимоги п.6 ст.176 ГПК України 06.04.2020 р. суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області із запитом про надання інформації про реєстрацію місця проживання (перебування) та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку щодо фізичної особи ОСОБА_1 .
16.04.2019 р. до канцелярії суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області надійшла відповідь (вх.№16031/20), в якій зазначається, що станом на 13.04.2020 р. за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ; дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 21.04.2020 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без визначення дати судового засідання. При цьому суд керувався постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р. (з врахуванням змін та доповнень) якою з 12.03.2020 р. до 24.04.2020 р. на усій території України було введено карантин.
Ухвалою від 12.06.2020 р. суд постановив призначити розгляд справи по суті на 15.07.2020 о 09:30 год.
Судове засідання у даній справі, призначене на 15.07.2020 р. не відбулось, у зв`язку із проведенням санітарної дезинфекції приміщення суду в період з 14.07.2020 - 15.07.2020 р.
Ухвалою від 16.07.2020 р. суд постановив призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 02.09.2020 о 10:30 год.
Представник позивача в судове засідання 02.09.2020 р. для розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Відповідач-1 явку уповноваженого представника в судове засідання 02.09.2020р. для розгляду справи по суті не забезпечив, вимог ухвал суду від 21.04.2020 р., 12.06.2020 р. та від 16.07.2020 р. не виконав.
27.08.2020 р. на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу-1 ухвали суду від 16.07.2020 р. про призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 02.09.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: за закінченням встановленого строку зберігання . Поштовий конверт надсилався відповідачу-1 на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Трускавецька, корп.3, буд.97, кв.2.
Станом на 02.09.2020 р. на адресу суду відзив, заяви, клопотання від відповідача-1 не надходили.
Відповідач-2 в судове засідання 02.09.2020р. для розгляду справи по суті не з`явився, явки представника не забезпечив, вимог ухвал суду від 21.04.2020 р., 12.06.2020 р. та від 16.07.2020 р. не виконав.
27.08.2020 р. на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу-2 ухвали суду від 16.07.2020 р. про призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 02.09.2020 за адресою: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Трускавецька, корп.3, буд.97, кв.2, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: за закінченням встановленого строку зберігання . Поштовий конверт надсилався відповідачу-2 на адресу вказану у позовній заяві та у відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області (вх.№16031/20 від 16.04.2020 р.), а саме: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Трускавецька, корп.3, буд.97, кв.2.
Станом на 02.09.2020 р. на адресу суду відзив, заяви, клопотання від відповідача-2 не надходили.
Відводів складу суду сторонами не заявлено. Відзив у встановлений судом строк відповідачами не подано.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідачів прохід розгляду справи, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку:
- відповідачу-1 на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Трускавецька, корп.3, буд.97, кв.2;
- відповідачу-2 на адресу вказану у позовній заяві та у відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області (вх.№16031/20 від 16.04.2020 р.), а саме: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Трускавецька, корп.3, буд.97, кв.2.
В матеріалах справи наявні поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачам ухвал суду від 21.04.2020 р. про відкриття провадження у справі без визначення дати, ухвали суду від 12.06.2020 р. про призначення розгляду справи по суті на 15.07.2020 р., ухвали суду від 16.07.2020 р. про призначення розгляду справи по суті на 02.09.2020 р. Всі наведені вище поштові конверти з рекомендованими поштовими відправленнями відповідачам ухвал у справі №914/788/20 були повернені підприємством поштового зв`язку із зазначенням того, що причиною повернення є закінчення встановленого строку зберігання.
Крім того, Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.
Слід врахувати, що відповідачі зобов`язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.
Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань у даній справі зі сторони відповідачів з урахуванням направлення судом на адресу відповідачів копії ухвал у справі, свідчить про їх незацікавленість у її своєчасному розгляді.
Неотримання відповідачами кореспонденції, яка направлялася судом на їх адресу, зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 р. у справі №921/6/18 та від 23.04.2018 р. у справі №916/3188/16.
Суд також звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 р. у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії від 07.07.1989 р.).
Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідачі не скористалися, явки представників в судові засідання не забезпечили, причин неявки не повідомляли, відзиву не подали.
Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представників відповідачів у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті. Клопотання від відповідачів щодо відкладення розгляду справи не надходили.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 02.09.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору та правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.09.2011 р. Приватним підприємством Дербі-Дукат було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua , які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 02.09.2011 р. та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору. Відповідно до цього договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг .
Позивач стверджує, що надав ПП Дербі-Дукат (відповідачу-1) кредитний ліміт в розмірі 14 000,00 грн. Однак, відповідач-1 у порушення умов договору не повернув банку отримані кошти в сумі 10 000,00 грн. В межах укладеного договору відповідач-1 не сплатив відсотків у розмірі 828,34 грн, комісії у сумі 150,00 грн. За порушення грошових зобов`язань банк також нарахував 1 174,94 грн пені.
Оскільки ОСОБА_1 поручився за виконання ПП Дербі-Дукат умов кредитного договору, позивач просить стягнути заявлені суми боргу солідарно з обох відповідачів на підставі ст.ст. 554, 610 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.
Обставини встановлені судом.
Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (банк) та Приватним підприємством Дербі-Дукат (відповідач-1) (в особі директора Кльока Олега Ярославовича) уклали договір банківського обслуговування шляхом приєднання ПП Дербі-Дукат 02.09.2011 р. до публічної оферти через підписання заяви про відкриття рахунку та заяви про приєднання до Умов і Правил надання послуги (надалі - договір). Зокрема, згідно з положеннями заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг ПП Дербі-Дукат , підписавши цю заяву, погоджується з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.
Відповідно до договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг .
Згідно з довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, 14.11.2013 та 01.03.2014 відповідачу-1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 14 000,00 грн; 23.06.2018 та 28.07.2019 відповідачу-1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн.
Заборгованість ПП Дербі-Дукат (відповідач-1) перед банком становить 10 000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованість ПП Дербі-Дукат перед позивачем становить 12 153,28 грн, з яких 10 000,00 грн заборгованість за кредитом, 828,34 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 150,00 грн заборгованість по комісії за користування кредитом, 1 174,94 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Позивач та ОСОБА_1 підписали договір поруки №P1529505634666919358 від 20.06.2018 р. (надалі - договір поруки). Предметом цього договору є надання поруки поручителем ( ОСОБА_1 ) перед кредитором (банк) за виконання боржником (ПП Дербі-Дукат ) зобов`язань за кредитним договором.
Пунктом 1.1.1. договору поруки визначено, що поручитель поручається за виконання боржником зобов`язань за угодою-приєднання до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг.
Як стверджує позивач, на момент укладення Кредитного договору умови та правила надання послуги Кредитний ліміт знаходились у розділі 3.18. Умов та правил надання банківських послуг. В той час як на момент підписання Договору поруки такі умови вже були перенесені у розділ 3.2.1. Умов та правил надання банківських послуг. Саме тому наявна різниця між нумерацією розділу Умов, які додані до позову та на які посилається позивач у позові, та нумерацією Умов, яка зазначена у п. 1.1.1. Договору поруки.
Якщо під час виконання Кредитного договору зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (пункт 1.1.1 Договору поруки).
Згідно з пунктом 1.3 договору поруки поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений.
Доказів погашення заборгованості суду не подано. Відтак, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За приписами ч. ч. 1-2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір банківського обслуговування шляхом приєднання ПП Дербі-Дукат 02.09.2011 р. до публічної оферти через підписання заяви про відкриття рахунку та заяви про приєднання до Умов і Правил надання послуги та договір поруки №P1529505634666919358 від 20.06.2018 укладений банком та ОСОБА_1 в силу ст. 11 ЦК України.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ( Позика ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно положень ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банками під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом. Вказане узгоджується з положенням ст.1054 ЦК України.
Згідно ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до 3.18.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.181.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Згідно 3.18.1.8. Умов - проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг) (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ).
Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Згідно розділу Умов 3.18.4. яким затверджений порядок розрахунків, за Користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню ), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.5.18.4.1.1. Умов).
При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п.3.18.4.1.2. Умов).
У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).
Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.18.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості ПП Дербі-Дукат вбачається, що 29.08.2019 р. сума кредиту віднесена на прострочення.
Доказів погашення заборгованості суду не подано.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно 3.18.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2,2.2, 3.18.4.1, 3.18.4,2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, відповідно до 3.18.5.4. Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.18.5.1., 3.18.5.2,, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.
Пунктом 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.
Судом встановлено, що Приватне підприємство Дербі-Дукат порушив умови договору щодо строків повернення кредиту і має непогашену заборгованість зі сплати отриманої суми кредиту та відсотків за Договором.
Здійснивши перевірку проведених позивачем нарахувань, суд погоджується з такими. Отже, на користь банку підлягає стягненню 12 153,28 грн заборгованості, з яких 10 000,00 грн заборгованість за кредитом, 828,34 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 150,00 грн заборгованість по комісії за користування кредитом, 1 174,94 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
20.06.2018 р. між банком та ОСОБА_1 підписано договір поруки №P1529505634666919358 (надалі - договір поруки). Предметом цього договору є надання поруки поручителем ( ОСОБА_1 ) перед кредитором (банк) за виконання боржником (ПП Дербі-Дукат ) зобов`язань за кредитним договором.
Пунктом 1.5 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно з пунктом 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства Дербі-Дукат та ОСОБА_1 солідарно 10 000,00 грн заборгованості за кредитом, 828,34 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 150,00 грн заборгованості по комісії за користування кредитом, 1 174,94 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач-1 та відповідач-2 не подали доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подали доказів які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено вірогідними, достатніми та допустимими доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити повністю.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, судовий збір покладається на відповідачів порівну.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, ст. ст. 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства Дербі-Дукат (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Трускавецька, корп.3, буд.97, кв.2; ідентифікаційний код 32923879) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д; ідентифікаційний код 14360570) 12 153,28 грн заборгованості, з яких 10 000,00 грн заборгованість за кредитом, 828,34 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 150,00 грн заборгованість по комісії за користування кредитом, 1 174,94 грн пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 2102,00 грн.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне рішення складено 07.09.2020 року.
Суддя Ю.О. Сухович
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2020 |
Оприлюднено | 11.09.2020 |
Номер документу | 91436140 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Сухович Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні