Рішення

від 03.09.2020 по справі 916/1814/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1814/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» (65017, м. Одеса, вул. Скворцова, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 37090000)

до відповідача Науково-виробничого кооперативу «Градієнт» (65121, м. Одеса, просп. Небесної Сотні (колишній просп. Маршала Жукова), буд. 10-Д, кв. 42, код ЄДРПОУ 22462149)

про стягнення 54843,61 грн., -

за участю представників сторін :

від позивача: Григоржевський М.С., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Науково-виробничого кооперативу «Градієнт» про стягнення 54843,61 грн.

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» заявлені у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду №27 від 04.10.2019.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2020 відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 21.07.2020 о 15:30. У судовому засіданні 21.07.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 03.09.2020 о 15:45.

У судові засідання відповідач не з`явився. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань, про що свідчать відповідні поштові повідомлення з відміткою про вручення поштових відправлень. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

Справа №916/1814/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час якого законодавцем змінювався порядок обчислення процесуальних строків при розгляді господарської справи.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України від 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У визначений Законом України від 18.06.2020 №731-IX строк (до 06.08.2020 включно) відповідач не звернувся до місцевого господарського суду з відповідною заявою, не повідомив про намір вчиняти процесуальні дії у даній справі та/або про неможливість вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України

У судовому засіданні 03.09.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

04.10.2019 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» (замовник) та Науково-виробничим кооперативом «Градієнт» (підрядник) укладено договір підряду №27, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи: демонтаж/монтаж металевого оцинкованого покриття, штукатурка парапетів будинку, ліфтових та котельної у відповідності до проектно-кошторисної документації та умов даного договору.

Відповідно до п.п. 1.2-1.3 договору обсяг і зміст будівельних робіт, що виконуються за даним договором, визначені у проектно-кошторисній документації. Підрядник зобов`язується виконати всі роботи, зазначені в п.1.2 даного договору, власними силами та засобами або залученими силами, а замовник зобов`язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат у встановленому порядку та оплатити фактично виконані роботи.

Згідно з п.3.1 договору договірна ціна договору визначається згідно з кошторисною документацією і становить 81500 грн.

За п.п. 4.1, 4.2 договору замовник протягом 5 робочих днів з дня підписання договору перераховує підряднику аванс на придбання матеріалів в розмірі 30% від загальної вартості робіт. Наступні платежі за виконані роботи здійснюються замовником на підставі актів виконаних робіт протягом 7 банківських днів з дня підписання вказаних актів.

У відповідності до розділу 5 договору підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт згідно календарного графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього договору. Виконання робіт, які передбачені цим договором проводяться підрядником на протязі 70 календарних днів (з можливістю дострокового виконання), з дня підписання договору.

Відповідно до п.8.1 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно з п.9.1.1 договору замовник зобов`язаний сприяти підряднику у виконанні ремонтних робіт та надати комплект проектно-кошторисної документації.

За п.п. 9.2.4, 9.2.5 договору замовник має право відмовитися від договору в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши підряднику фактично виконану роботу; відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник неякісно та/або своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим.

Відповідно до п.10.3 договору за порушення строків виконання робіт з вини підрядника останній сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості невиконаного (недовиконаного) обсягу робіт відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України та законодавства України.

Згідно з п.12.2 договору усі суперечки між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв`язуються у відповідності до законодавства України в господарському суді.

Додатком до договору №27 від 04.10.2019 є кошторис робіт.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1844 від 07.10.2019 Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» сплачено Науково-виробничому кооперативу «Градієнт» 20000 грн. в якості авансу на виконання ремонтних робіт покрівлі згідно з договором підряду №27 від 04.10.2019.

Позивач також посилається на придбання будівельних матеріалів на загальну суму 18543,61 грн., у т.ч. ПДВ, що підтверджується рахунками на оплату №147 від 09.10.2019 на суму 1584 грн., №149 від 16.10.2019 на суму 1090,20 грн., №146 від 08.10.2019 на суму 10021,94 грн., №157 від 23.10.2019 на суму 5847,47 грн. та платіжними дорученнями №1856 від 17.10.2019 на суму 1584 грн., №1857 від 17.10.2019 на суму 1090,20 грн., №1855 від 17.10.2019 на суму 10021,94 грн., №1863 від 24.10.2019 на суму 5847,47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2020 за вих.№36 позивачем надіслано на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору, в якому позивач повідомив про відмову від договору, просив договір підряду №27 від 04.10.2019 на проведення ремонту парапетів покрівлі, ліфтових та котельної багатоквартирного житлового будинку №4а по вул. Скворцова в м. Одеса, укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» (замовник) та Науково-виробничим кооперативом «Градієнт» , вважати розірваним з 27.04.2020; у строк до 10.05.2020 повернути замовнику аванс у розмірі 20000 грн.; у строк до 10.05.2020 повернути замовнику будівельні матеріали згідно переліку або відшкодувати їх вартість у розмірі 18543,61 грн.; у строк до 10.05.2020 сплатити на користь замовника штраф за порушення строків виконання робіт у розмірі 16300 грн.

Неповернення відповідачем авансу у розмірі 20000 грн., будівельних матеріалів/їх вартості у розмірі 18543,61 грн., несплата штрафу за порушення строків виконання робіт у розмірі 16300 грн. стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

За ст. 599 ЦК України зобов' 'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч.2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно . Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи відмову позивача від договору та неповернення відповідачем авансу, господарський суд вважає правомірними позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» про стягнення 20000 грн. сплаченого авансу.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ч.1 ст. 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Згідно зі ст. 841 ЦК України підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

За ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи неповернення відповідачем будівельного матеріалу, позивачем заявлено до стягнення 18543,61 грн. вартості неповернутого будівельного матеріалу.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, господарський суд дійшов висновку про відсутність прив`язки наданих позивачем первинних бухгалтерських документів - рахунків на оплату №147 від 09.10.2019 на суму 1584 грн., №149 від 16.10.2019 на суму 1090,20 грн., №146 від 08.10.2019 на суму 10021,94 грн., №157 від 23.10.2019 на суму 5847,47 грн. та платіжних дорученнь №1856 від 17.10.2019 на суму 1584 грн., №1857 від 17.10.2019 на суму 1090,20 грн., №1855 від 17.10.2019 на суму 10021,94 грн., №1863 від 24.10.2019 на суму 5847,47 грн. до взаємовідносин сторін у справі за договором підряду №27 від 04.10.2019. В матеріалах справи відсутні належні докази передачі відповідачу придбаних позивачем будівельних матеріалів на суму 18543,61 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині є недоведеними та задоволенню не підлягають. За таких обставин судом відмовляється у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 18543,61 грн. вартості неповернутих будівельних матеріалів. Іншого позивачем не доведено.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до п.10.3 договору за порушення строків виконання робіт з вини підрядника останній сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості невиконаного (недовиконаного) обсягу робіт відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України та законодавства України.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За ч.2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У ч.6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Приймаючи до уваги взятий на себе відповідачем за умовами укладеного договору обов`язок сплатити штраф у розмірі 20% від вартості невиконаного (недовиконаного) обсягу робіт, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 20% штрафу від вартості невиконаних робіт, нарахованого на підставі п.10.3 договору. За таких обставин, перевіривши розрахунок позивача та встановивши його обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунку нарахованої суми штрафу з боку відповідача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 16300 грн. штрафу. Іншого відповідачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про підставність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» в частині стягнення з відповідача 20000 грн. сплаченого авансу та 16300 грн. штрафу за невиконання умов договору; в решті позову судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» задовольнити частково.

2.Стягнути з Науково-виробничого кооперативу «Градієнт» (65121, м. Одеса, просп. Небесної Сотні (колишній просп. Маршала Жукова), буд. 10-Д, кв. 42, код ЄДРПОУ 22462149) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» (65017, м. Одеса, вул. Скворцова, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 37090000) 20000 /двадцять тисяч/ грн. сплаченого авансу, 16300 /шістнадцять тисяч триста/ грн. штрафу за невиконання умов договору та 1391 /одну тисячу триста дев`яносто одну/ грн. 31 коп. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повний текст складено 08 вересня 2020 р.

Суддя Ю.С. Бездоля