Рішення

від 07.09.2020 по справі 927/340/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

07 вересня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/340/20 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В, за участю секретаря судового засідання Скороход А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолія Пак", вул. Дніпровська набережна, буд 1-А, м. Київ, 02152, код ЄДРПОУ 39472733

до відповідача Дочірнього підприємства "Коропський сирзавод" Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЛ", вул. Дачна, б.25, смт. Короп, Чернігівська область, 16200, код ЄДРПОУ 30894726

про стягнення 18 529,81 грн.

За участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

15.07.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолія Пак" надійшла позовна заява до Дочірнього підприємства "Коропський сирзавод" Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЛ" про стягнення з відповідача на користь позивача 18 529,81 грн за поставлений згідно видаткових накладних та договору №19/81 від 04.06.2019 товар.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.07.20 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження в межах справи про банкрутство Дочірнього підприємства "Коропський сирзавод" Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЛ" відповідно до положень статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства; призначено підготовче засідання на 12.08.20; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, у порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце підготовчого засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення 21.07.20 поштового відправлення №1400048929224 (т.4 а.с.87). У підготовче засідання відповідач не з`явися, відзиву на позов, заяв та клопотань на адресу суду не надіслав. Також у підготовче засідання позивач не з`явився, заяв та клопотань на адресу суду не надійшло. За результатами розгляду справи в підготовчому засіданні 12.08.20, суд постановив, із занесенням до протоколу судового засідання від 12.08.20, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 07.09.20.

У відповідності до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, на адресу сторін направлено копії ухвал від 12.08.20 з повідомленням про дату та час розгляду справи по суті. Відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи по суті, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 14.08.20 поштового відправлення №1400049072696 (т.4 а.с.131).

20.08.20 на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника останнього. Суд заяву задовольнив та залучив до матеріалів справи.

Зважаючи на те, що згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що відповідач неодноразово належним чином повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, однак явку повноважного представника до суду не забезпечив, відзив на позов у встановлений судом строк не надав, з огляду на зміст частини 9 статті 165, частини 2 статті 178, частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неприбуття відповідача у судове засідання та неподання ним відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Відповідно до приписів статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2019 року між Дочірнім підприємством "Коропський сирзавод" Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЛ" (Покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фолія Пак" (Продавець) укладено договір №19/81 (далі - Договір), на умовах якого Покупець купує, а Продавець продає продукцію пакети полімерні бар`єрні (вакуумні, у тому чиспі термоусадочні), плівки полімерні багатошарові бар`єрні для запайки та термоформування, які використовуються для пакування, зберігання, транспортування і реалізації харчової промислової продукції (далі іменовані товар).

Продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та Іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого Іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством (п. 1.2. Договору).

Право власності та ризику (випадкового знищення або випадкового пошкодження товару) на товар переходить до Покупця з моменту передачі йому товару, або з моменту здачі товару першому перевізникові (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що оплата за товар здійснюється в наступному порядку: Покупець проводить попередню оплату 100% вартості партії товару, що поставляється по кожній окремій специфікації

Продавець здійснює поставки товару Покупцю у кількості згідно замовлення Покупця, яке він надає Продавцю у електронному вигляді на електрону поштову скриньку Продавця (п.2.2. Договору).

Ціна на товар визначається Продавцем та погоджується з Покупцеві на кожну конкретну поставку на протязі 24 годин з моменту отримання від покупця замовлення, які у разі погодження Покупцем вказуються у Рахунках-Фактурах до кожної поставки (п.2.3. Договору).

Продавець зобов`язаний передати Товар Покупцю протягом 7 (сім) календарних днів з моменту отримення від покупця замовлення та погодження ціни реалізації (п.2.4. Договору).

Доставка Товару до місця передачгздійснюється за рахунок Продавця. Місцем передачі товару є склад покупця м. Київ вул. Ольжича, 18/22 (п.2.5. Договору).

Продавець зобов`язується передати товар за цим Договором в упаковці, яка забезпечує збереження товару на період транспортування і навантаження (п.3.1. Договору).

Претензії щодо якості товарів та скритого виробничого браку приймаються Покупцем на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Покупцем товарів. Як засвідчення виявлених недоліків, Продавець надає Експертний висновок Торгово-промислової палати України (п.3.2. Договору).

Усі спори, які можуть виникнути при виконанні Договору вирішуються згідно чинного в Україні законодавства (п.4.2. Договору).

Продавець зобов`язуються повернути Покупцю кошти на суму виявленого неякісного товару вказаного в п.3.2, або обміняти на якісний на протязі 20 календарних днів з моменту отримання претензії від Покупця (п.4.3. Договору).

У разі порушення строків поставки, вказаних у п. 2.4. Договору, Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несаоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення зобов`язання (п.4.4. Договору).

Згідно з п.5.1. Договору, договір набуває чинності з дня його підписання і буде діяти до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання взаємних зобов`язань. У разі, якщо жодна з сторін не заявить про припинення договірних відносин не пізніше, ніж на 14 (чотирнадцять) днів до моменту закінчення строку дії Договору, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік

Цей Договір укладений у двох примірниках, що мають однакову юридичну сипу, по одному для кожної зі Сторін (п.6.1. Договору).

На підтвердження позовних вимог до позовної заяви додано копії видаткових накладних (т.4 а.с. 17-22) про передачу позивачем відповідачеві товару (пакети вакуумні), складених на умовах Договору №19/81 від 04.06.19:-№РН-0001352 від 01.10.19 на суму 11 059,20 грн;-№РН-0000279 від 03.03.20 на суму 768,00 грн;-№РН-0000282 від 04.03.20 на суму 6910,02 грн;-№РН-0000295 від 06.03.20 на суму 2598,50 грн;-№РН-0000388 від 24.03.20 на суму 768,00 грн;-№РН-0000392 від 25.03.20 на суму 6910,02 грн;

Загальна вартість товару згідно цих накладних - 29 013,74 грн.

Слід зазначити, що додані до позовної заяви видаткові накладні не підписані одержувачем Дочірнім підприємством "Коропський сирзавод" Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЛ", на них відсутній відтиск печатки відповідача.

У позовній заяві позивач вказав, що надсилав відповідачеві видаткові накладні для підпису, відповідач підписані накладні не повернув, але й не надіслав будь-яких заперечень щодо них.

Відповідно до матеріалів справи, в рахунок оплати товару, поставленого за Договором №19/81, відповідач сплатив 10 483,93 грн.

27.05.20 позивач звертався до відповідача з претензією вих. №27/05 про сплату заборгованості в сумі 18529,81 грн. по оплаті товару, переданого по видаткових накладних №РН-0001352 від 01.10.19; №РН-0000279 від 03.03.20;№РН-0000282 від 04.03.20; №РН-0000295 від 06.03.20; №РН-0000388 від 24.03.20;№РН-0000392 від 25.03.20.

Відзиву на цю претензію, як і на позов, відповідач не надав.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Нормою 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статті 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вимоги, щодо оформлення первинних документів наведені також у пункті 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження позовних вимог позивачем подано копії видаткових накладних №РН-0001352 від 01.10.19; №РН-0000279 від 03.03.20; №РН-0000282 від 04.03.20; №РН-0000295 від 06.03.20; №РН-0000388 від 24.03.20; №РН-0000392 від 25.03.20. Як зазначалося вище, ці накладні не підписані відповідачем як покупцем товару.

В той же час, на підтвердження факту отримання відповідачем товару за вказаними видатковими накладними на загальну суму 29 013,74 грн. позивач подає копії податкових накладних №19 від 04.03.20, №32 від 06.03.20, №6 від 01.10.20, №14 від 03.03.20, №125 від 24.03.20, №130 від 25.03.20 та квитанцій про їх реєстрацію Державною фіскальною службою України в Єдиному реєстрі податкових накладних, які підтверджують здійснення позивачем операцій з постачання відповідачеві товару в указані в спірних видаткових накладних дати та на вказані в них суми (том 4 а.с. 24-41).

У постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця).

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

У цій же постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Крім того, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу та фактичні дії як постачальника, так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, об`єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг, зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄЖРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У свою чергу, відповідач не подав жодних доказів на спростування позовних вимог.

За таких обставин, позивач належним чином виконав взяті на себе за Договором зобов`язання з поставки товару, відповідачем, поставлений товар прийнято без зауважень, доказів іншого сторонами суду не надано. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого товару у розмірі 18 529,81 грн не виконав.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Коропський сирзавод" Товариства з обмеженою відповідальністю "СИЛ" (вул. Дачна, 25, смт. Короп, Чернігівська область, 16200, код ЄДРПОУ 30894726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фолія Пак", (вул. Дніпровська набережна, буд 1-А, м. Київ, 02152, код ЄДРПОУ 39472733, р/ НОМЕР_1 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, ІПН 394727326592) 18 529,81 грн боргу та 2102,00 судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 10 вересня 2020 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/