Ухвала

від 09.09.2020 по справі 910/22422/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 910/22422/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Київської організації ветеранів війни

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020

та рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019

у справі № 910/22422/17

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Київської організації ветеранів війни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальна бюджетна установа "Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції",

про виселення

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Київської організації ветеранів війни

про виселення,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2020 касаційну скаргу Київської організації ветеранів війни залишено без руху з підстав недодержання заявником вимог п. 5 ч. 2, п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, вказано на необхідність надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 1 740 грн. та зазначити передбачену (передбачені) ст. 287 ГПК України підставу (підстави) подання цієї скарги.

Зазначену ухвалу від 06.07.2020 скаржник отримав 05.08.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником 17.08.2020 подана касаційна скарга (нова редакція) (отримана Верховним Судом 31.08.2020) до якої додано квитанцію від 07.08.2020 № 87394 про сплату судового збору в сумі 1 740 грн. У новій редакції касаційної скарги заявник посилається на ч. 2 ст. 287 ГПК України із зазначенням про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Щодо усунення недоліку касаційної скарги в частині зазначення передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) подання цієї скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках : 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження , та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ст. 287 ГПК України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Суд звертає увагу скаржника на те, що посилання в касаційній скарзі (новій редакції) на ч. 2 ст. 287 ГПК України не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки скаржником не зазначено виключних випадків за наявності яких Касаційний господарський суд може відкрити касаційне провадження.

У поданій касаційній скарзі (новій редакції) хоча і є посилання, зокрема, на ст. ст. 236, 227, 228, 284, ч. 2 ст. 287 ГПК України, ст. ст. 203, 764, ЦК України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", однак остання не містить однозначної інформації щодо вимог касаційної скарги, а також визначених скаржником підстав касаційного оскарження судових рішень у даній справі, що не є належним виконанням приписів п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Частиною 4 ст. 174 ГПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Приписами ч. 5 ст. 292 ГПК України, зокрема, визначено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 06.07.2020 щодо визначення передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, встановлений п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу, касаційна скарга Київської організації ветеранів війни підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 292 ГПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Київської організації ветеранів війни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 910/22422/17 не приймати до розгляду і повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.