Рішення

від 10.09.2020 по справі 520/6781/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 вересня 2020 р. № 520/6781/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704),

про визнання протиправними скасування податкових повідомлень - рішень, рішень та вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправними та скасувати наступні рішення владного суб`єкта - ГУ ДПС у Харківській області:

- податкове повідомлення-рішення № 00003791306 від 12.03.2019 року про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 131878 грн. 00 коп.,

- податкове повідомлення-рішення № 00003731306 від12.03.2019 року про застосування штрафних санкцій на суму 65939 грн. 00 коп.,

- податкове повідомлення-рішення № 00003741306 від 12.03.2019 про збільшення зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 15910 грн. 10 коп.,

- рішення № 00003811306 від 12.03.2019 про застосування штрафних санкцій по сплаті ЄСВ на суму 13502 грн. 30 коп.,

- № 00003711306 від 12.03.2019 про застосування штрафних санкцій по сплаті ЄСВ на суму 476 грн. 42 коп.,

- податкове повідомлення-рішення №00003721306 від 12.03.2019 з податку на доходи фіз. Осіб, що спл. Фіз особами за результатами річного декларування на суму 2028 грн., 67 коп.,

- податкове повідомлення-рішення №00003751306 від 12.03.2019 року за платежем військовий збір на суму 1325 грн. 83 коп.,

- рішення №00003801306 від 12.03.2019 року,

- вимогу про сплату податкового боргу (недоїмки) від 12.03.2019 року №Ф-00000331306.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що формування витрат платником податків здійснено в рамках норм податкового законодавства та підтверджено документально, а відтак висновок про заниження об`єкта оподаткування є безпідставним. Також стверджує про хибність висновку контролюючого органу стосовно заниження об`єкта оподаткування з ПДВ, позаяк не вимагалось від позивача проводити інвентаризацію залишків ТМЦ.

Стверджує, що всі документи, які стосуються предмету перевірки з урахуванням викладених вище особливостей його діяльності складені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та були надані перевіряючим.

Зазначає, що висновки викладені в акті перевірки є невірними, суперечать один одному, такими, що не ґрунтуються на досліджених первинних документах та не мають правового обґрунтування. У зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві посилається на те, що фізична особа-підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, до складу витрат має право включати витрати господарської діяльності, пов`язані з отриманням доходу та підтверджені документально. Вважає, що відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що згідно з витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік як платник податків 04.08.2006 р. за №665.

ОСОБА_1 зареєстрований платником ПДВ 21.08.2006р., номер запису в реєстрі за № 82078977 та провадження діяльності з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. здійснював на загальній системі оподаткування та був платником ПДФО. ПДВ, військового збору, єдиного соціального внеску.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка самозайнятої особи ОСОБА_1 , за результатами якої було складено Акт № 168 /20-40-13-06-07/ НОМЕР_1 від 21.01.2019 року "Про результати планової виїзної документальної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017 р." (далі по тексту - акт перевірки).

За наслідками проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків ГУ ДФС було встановлено наступні порушення:

• п. 187.1 ст.187, п. 198.5 ст.198, п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами та доповненнями, в частині заниження суми чистого податкового зобов`язання ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 131878,0 грн.

• п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України №2755-VІ із змінами та доповненнями,в частині несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016 р. на загальну суму ПДВ 872,0 грн. та відсутністі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017 р. на загальну суму ПДВ 131878, 0 грн.

• пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164 , п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України № 2755- VI від 02.12.2010р., в частині заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2015р., 2016р., 2017р., що вплинуло на заниження суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності на загальну суму 22705,46 грн., в т.ч. за 2015р. - 9977, 36 грн., за 2016 р.- 6231, 79 грн., за 2017 р.- 6496, 31 грн.

• п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р., в частині заниження зобов`язань з військового збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 2058, 40 грн., в т.ч. за 2015 р. - 997, 74 грн., за 2016 р.- 519, 31 грн., за 2017 р. - 541, 35 грн.

• п. 44.1 ст. 44, пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 ПКУ. в частині відсутності ведення належного обліку доходів та витрат за встановленою формою протягом 2015 -2017 рр. (Порядок №481) та відповідно, незберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

• п. 57.1 ст. 57 ПКУ, в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності протягом 2015 -2017 рр.

• пп. 51.1 ст. 51, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ №2755-VI, наказу від 24.12.2010р. за №1020 Про затвердження форми Податкового розрахунку Сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку , зареєстрованого у Мін`юсті України 13.01.2011 за № 46/18784, зокрема, ненадання податкових розрахунків за ф. №1 ДФ та, відповідно, невідображення виплачених доходів за ознаками 157 на користь фізичних осіб- підприємців протягом 2015 - 2017 рр.

• п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР ''Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, в частині порушення встановленого Законом порядку проведення розрахунків за готівкові кошти;

• п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону №2464, в частині заниження суми єдиного внеску, яка підлягає нарахуванню та сплаті на загальну суму 38637, 34 грн., в т.ч. за 2015 р. на суму 23080, 98 грн., за 2016 р. на суму 7616, 41 грн., за 2017 рік на суму 7939, 95 грн., за рахунок порушення вимог пп.2) п.1 ст.7 Закону №2464, внаслідок заниження бази нарахування єдиного внеску;

• абз. 1 п. 8 ст. 9 Закону України №2464, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми єдиного внеску (за себе).

На підставі вказаного акту перевірки владним суб`єктом було прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 00003791306 від 12.03.2019 року про збільшення суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 164847, 50 грн. в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 131878 грн. 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 32969, 50 грн.,

- податкове повідомлення-рішення № 00003731306 від 12.03.2019 року про застосування штрафних санкцій на суму 65939 грн. 00 коп. за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 131878, 00 грн.,

- податкове повідомлення-рішення № 00003741306 від 12.03.2019 про збільшення СО ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 15910 грн. 10 коп., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 12728 грн. 10 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3182, 00 грн.,

- рішення № 00003811306 від 12.03.2019 про застосування до СО ОСОБА_1 штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 13502 грн. 30 коп.,

- рішення № 00003711306 від 12.03.2019 про застосування до СО ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 476 грн. 42 коп.,

- податкове повідомлення-рішення №00003721306 від 12.03.2019 про зобов`язання ОСОБА_1 сплатити штраф з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 2028 грн. 67 коп.,

- податкове повідомлення-рішення №00003751306 від 12.03.2019 року про збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 1325 грн. 83 коп., в тому числі за податковими зобов`язаннями в розмірі 1060, 66 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 265, 17 грн.,

- податкове повідомлення-рішення № 00003801306 від 12.03.2019 року про застосування до СО ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 362, 80 грн. за платежем: податок на додану вартість, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 872, 00 грн.

- вимогу про сплату податкового боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 12.03.2019 року №Ф-00000331306 на суму 38637, 34 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Так, згідно п. 2.2.3 акту перевірки, перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017 р., що підлягає сплаті до бюджету, з урахувань порушень викладених в п.2.2.2 Акту, встановлено його заниження в розмірі 12705, 46 грн., в т.ч. за 2015 р. - 9977, 36 грн., за 2016 р.- 6231,79 грн.. за 2017 р.- 6496, 31 грн.

Крім того, з п. 2.2.2 акту перевірки вбачається, що: Протягом 2015 р., згідно видаткових накладних та актів надання послуг, відвантажено товару та надано послуг на загальну суму 1067521, 30 грн. Надійшло грошових коштів в оплату відвантажених товарів/наданих послуг на рахунок підприємця, відкритого в установі банку, на загальну суму 1024363, 20 грн. (без ПДВ), розрахунки за готівку проведені на суму - 43158, 10 грн. Таким чином, за результатами перевірки загальний оподатковуваний дохід за 2015 р. встановлений в сумі 1067521, 30 грн. (без ПДВ). Згідно наданої звітності за 2015 р., зокрема, Додатку Ф4 до податкової Декларації за 2015 р. (нова звітна, вх. № 9275588732 від 09.02.2017 р.) загальний оподатковуваний дохід відображений в сумі 1063863, 53 грн. Сума розбіжностей (заниження) складає 3657,77 грн. У зв`язку з відсутністю ведення обліку доходів, встановленого пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п.44.1 ст.44, и. 177.10 ст. 177 ПКУ та передбаченого Порядком № 481, встановити причини та джерело виникнення вказаних розбіжностей не є можливим.

Протягом 2016 р., згідно видаткових накладних, відвантажено товару на загальну суму 1771233,3 грн. Надійшло грошових коштів в оплату відвантажених товарів на рахунок підприємця, відкритого в установі банку, на загальну суму 1755427, 60 грн. (без ПДВ), розрахунки за готівку проведені на суму - 15805, 70 грн. Таким чином, за результатами перевірки загальний оподатковуваний дохід за 2016 р. встановлений в сумі 1771233, 30 грн. (без ПДВ) Згідно наданої звітності за 2017 р., зокрема, Додатку Ф2 до податкової Декларації за 2016р. (вх. № 9268707674 від 01.02.2017 р.) загальний оподатковуваний дохід відображений в сумі 1774192, 30 грн. Сума розбіжностей (завищення) складає 2959, 0 грн. У зв`язку з відсутністю ведення обліку доходів, встановленого пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п.44.1 ст.44, п. 177.10 ст. 177 ПКУ та передбаченого Порядком № 481, встановити причини та джерело виникнення вказаних розбіжностей не є можливим.

Протягом 2017 р., згідно видаткових накладних, відвантажено товару на загальну суму 2293854, 64 грн. Надійшло грошових коштів в оплату відвантажених товарів на рахунок підприємця, відкритого в установі банку, на загальну суму 2288324, 0 грн. (без ПДВ), розрахунки за готівку проведені на суму - 5530, 60 грн. Таким чином, за результатами перевірки загальний оподатковуваний дохід за 2017 р. встановлений в сумі 2293854, 60 грн. (без ПДВ) Згідно наданої звітності за 2017 р., зокрема, Додатку Ф2 до податкової Декларації за 2017р. (вх. № 9297548427 від 31.01.2017 р.) загальний оподатковуваний дохід відображений в сумі 2287223,0 грн. Сума розбіжностей (заниження) складає 6631, 60 грн. У зв`язку з відсутністю ведення обліку доходів, встановленого пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст.44, п. 177.10 ст. 177 ПКУ та передбаченого Порядком № 481, встановити причини та джерело виникнення вказаних розбіжностей не є можливим.

У зв`язку з відсутністю належного ведення обліку структура загального оподатковуваного доходу, в розумінні п. 177. 1 ст. 177 ПКУ, за результатами перевірки визначена на підставі вищенаведених первинних документів .

Крім того, відповідач дійшов висновку, що в порушення пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ СО ОСОБА_1 занижено суму загального оподатковуваного доходу за 2015 р. в розмірі 3657,77 грн., за 2017 р. в розмірі 6631, 30 грн.

Далі, в акті перевірки перевіряючи ми вказано на те, що в ході перевірки аналізу наданих до перевірки первинних документів, що підтверджують склад формування витратної частини обліку протягом перевіряє мого періоду, встановлено порушення п. 177.4 ст. 177, в частині безпідставного включення до складу витрат суми сплати за товар/надані послуги за 2015 р. в сумі 62858,03 грн., за 2016 р. в сумі 37580,06 грн., за 2017 р. в сумі 29458, 98грн., як такі, що не підтверджені жодним первинним документом, який свідчить про його закупівлю та сплату. Таким чином, перевіркою встановлено порушення п. 177.2 ст. 177 ПКУ, в частині заниження бази оподаткування доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, зокрема: за 2015р. - 66515, 80 грн., за 2016 р.- 34 621, 06 грн., за 2017 рік - 36 090, 58 грн.

При цьому, суд відзначає, що в акті перевірки відсутні дані, згідно яких саме та на яку суму видаткових накладних та інших документів позивач відвантажив товар, назви цих контрагентів, на який саме з 3 (трьох) відкритих рахунків в банківських установах (п. 1.11. акту перевірки) надійшло грошових коштів в оплату відвантажених товарів та дані платіжних документів, назви контрагентів та суми, які надійшли та чи у сумі відвантаженого товару, що є порушенням приписів Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків фізичними особами, затвердженого Наказом Мінфіну від 14.03.2013р. №395, згідно якого акт документальної перевірки це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Пункт 1.5 Порядку визначає, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно з п. 1.7 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Розділом ІІ Порядку встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акту письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як встановлено вище, акт перевірки не містить посилання на будь-які відомості первинних чи розрахункових документів позивача, які б обґрунтовували висновки контролюючого органу щодо вказаного порушення.

Підсумовуючи вищенаведене, висновки контролюючого органу про заниження об`єкту оподаткування за період 2015-2017 роки, що у свою чергу призвело до визначення донарахувань податку на доходи фізичних осіб діяльності у розмірі 22705, 46 грн. (арк. Акту 16) не знаходять свого підтвердження та є та є такими, що не відображають об`єктивних обставин по суті.

Наведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 29 липня 2019 року в справі № 808/2694/15.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За змістом п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Базою оподаткування згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України, є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Згідно п.п. 164.1.3. п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно із п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Положеннями п.п.177.2 ст.177 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: 177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; 177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством; 177.4.3. суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; 177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати (пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України).

Отже, наведеними нормами визначено порядок оподаткування доходів та формування витрат фізичними особами-підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Як встановлено судом, до перевірки були надані договори поставки ТМЦ, видаткові накладні, докази оплати за придбаний товар, товарно-транспортні накладні та інші документи, які підтверджують факт придбання реалізованих товарно-матеріальних цінностей. Надання вищевказаної документації під час перевірки підтверджується і відомостями зазначеними в п.1.13 Акту перевірки, в якому, не зазначено про відсутність тих чи інших документів. Також, в п. 1.17.5 Акту перевірки наведено перелік контрагентів, як покупців та і постачальників Позивача та підтверджено факт розрахунків, як з постачальниками так і з покупцями у безготівковій формі.

Стосовно порушень, встановлених у п.2.2.6 та п.2.5.3-2.5.4 акту перевірки №168/20-40-13-06-07/ НОМЕР_1 від 21.01.2019 року.

Згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотків об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зазначено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

За приписами п.163.1. ст. 163 ПКУ об`єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

В акті перевірки контролюючий орган приходить до висновку про заниження сум по сплаті військового збору та сум по сплаті ЄСВ. Так, згідно п. 2.2.6. акту перевірки за даними перевірки сума чистого оподаткованого доходу, на який нараховується військовий збір з доходу від підприємницької діяльності, занижено на суму 137227, 44 грн. внаслідок порушень, відображених у пп.2.2.2- пп.2.2.3 Акту перевірки.

Згідно п. 2.5.3 акту за даними перевірки сума чистого оподаткованого доходу за відповідні звітні періоди (2015 р.-2017 р.), на який нараховується єдиний внесок більша ніж за даними звітів, в результаті порушень відображених у пп.2.2.2- пп..2.2.3 Акту. У п. 2.5.4 зазначено, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок протягом 2015р., 2016р. та 2017р. встановлено порушення вимог п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону №2464, в частині заниження суми єдиного внеску на загальну суму 38637,34грн., в т.ч. за 2015р. на суму 23080,98грн., за 2016р. на суму 7616,41грн., за 2017рік на суму 7939,95грн., за рахунок порушення вимог пп.2) п.1 ст.7 Закону №2464.

Як вбачається з матеріалів перевірки підстави для збільшення позивачу зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску та військового збору ґрунтуються на одних і тих же висновках про заниження позивачем у 2015-2017 роках чистого оподатковуваного доходу, як бази оподаткування вказаними податками і зборами, тобто є похідними від порушень, зазначених у пп.2.2.2- пп.2.2.3 Акту, які є необґрунтованими.

Таким чином, висновки про заниження сум по сплаті військового збору та сум по сплаті ЄСВ є безпідставними та такими що суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки, як наведено вище контролюючий орган неправомірно дійшов висновку про заниження чистого оподаткованого доходу позивача.

Стосовно порушення п.2.6 акту перевірки №168/20-40-13-06-07/ НОМЕР_1 від 21.01.2019 року.

Контролюючий орган робить висновок про заниження об`єкту оподаткування з ПДВ обґрунтовуючи це в акті перевірки наступним:

Проведеною перевіркою відображеного показника за січень 2015р.- грудень 2017р. на підставі таких документів: податкових декларацій з ПДВ, податкових, видаткових накладних, додатку №5 (Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), банківських виписок, Єдиного реєстру податкових накладних, тощо, встановлено заниження задекларованих СО ОСОБА_1 показників у рядку 1.16 декларацій з ПДВ на загальну суму 131878, 0 грн., у тому числі :

За рахунок порушення вимог п. 187.1 ст. 187 ПКУ, в частині не включення до складу податкових зобов`язань суми ПДВ в розмірі 2573,0 грн. з постачання товарів/послуг на суму 12866,43 грн.(без ПДВ), в т.ч.:

• суми ПДВ в розмірі 73,30 грн. (обсяг постачання 366, 70 грн.) - згідно банківській виписки від 21.12.2017р. (п/д № 949) в рахунок сплати за товар , яка надійшла від ТОВ БМЗ Буд (код ЄДРПОУ 38774807);

• суми ПДВ в розмірі 1667, 0 грн. (обсяг постачання 8333, 33грн.) - згідно банківській виписки від 22.12.2017р. (п/д №685), яка надійшла від ТОВ Еверест НП (код ЄДРПОУ 40547504).

• суми ПДВ в розмірі 833,0 грн. - згідно банківських виписок за період з 01.12.2017р. по 31.12.2017 р. по контрагентам-не платникам ПДВ. Так, у грудні 2017 р. від контрагентів -не платників ПДВ в рахунок сплати за товар надійшло грошових коштів в загальній сумі 151125,54грн., однак, СО ОСОБА_1 в ЄДРПН складено та зареєстровано податкових накладних на загальну суму 146125,87грн., розбіжність 4999,67грн. (без ПДВ - 4166, 4 грн.).

При перевірці наданих документів встановлено, що підприємцем на протязі 2015-2017 року був придбаний товар: мегалочерепиця (згідно Єдиного реєстру податкових накладних за кодом У КТЗЕД-73 08905900, 7308, 7216) у кількості 1372,74 м.кв. (2015р.) на суму 122236, 62 грн.; у кількості 3226,731 м.кв. (2016р.) на суму 300960, 46 грн.; у кількості 5650, 71403 м.кв. (за 2017р.) на суму 507494, 24 грн. (без ПДВ) (Додатки № 2,3,4 до акту).

Згідно аналізу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних у подальшому металочерепиця була реалізована частково, а саме: протягом 2015 р. в кількості 427, 8 м.кв. на загальну суму 32465, 87 грн. (без ПДВ, за ціною закупівлі), протягом 2016 р. в кількості 500,0 м.кв. на загальну суму 45629, 30 грн. (без ПДВ, за ціною закупівлі), протягом 2017 р. в кількості 2132, 238 кв.м. на загальну суму 206068, 02 грн. (без ПДВ, за ціною закупівлі).

Інформація щодо навності залишків товару на 31.12.2017 р. до перевірки не надана, посилаючись нате, що залишки ТМЦ не має можливості встановити, тому що вони зберігалися на складах заводів-постачальників (лист СО ОСОБА_1 від 14.01.2019 р. вх. №4357/ФОП_ІНШЕ). Однак, до перевірки жодних підтверджуючих документів про передачу товару на відповідальне зберігання до перевірки надано не було.

Враховуючи вищевикладене станом на 31.12.2018, згідно наданих на перевірку первинних документів, наявність залишків товару- металочерепиці на загальну суму 646528, 0 грн. (ПДВ - 129305 ,6 грн.) не підтверджено документально. Відповідно, перевіркою встановлено, що придбана металочерепиця у загальній кількості 7190, 147 кв.м. на суму 646528, 0 грн. (за ціною придбання, без урахування ПДВ), в т.ч. за 2015 р. на суму 89770, 75 грн. (944, 94 кв.м), за 2016 р. на суму 255331, 16 грн. (2726, 731 кв.м.), за 2017 р. на суму 301426, 0 грн. (3518, 476 кв.м.) не використовувалась в оподаткованих операціях, а саме, реалізація якої відсутня в ЄРПН, та наявність якої у такій кількості на залишках не підтверджена.

Таким чином, перевіркою встановлено заниження задекларованих самозайнятою особою показників у рядку 16 декларацій „Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів" всього у сумі 131878,0грн. (12866,43грн. х 20%+646528,0 х 20%), у тому числі за грудень 2017 року у сумі 131878,0грн., чим порушено п. 187.1 сг. 187, п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями .

Суд звертає увагу на те, що акт перевірки всупереч приписів Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків фізичними особами, затвердженого наказом Мінфіну від 14.03.2013р. №395, не відображено посилань на первинні або інші документи, які підтверджують наявність зазначених фактів.

Зокрема, в частині заниження суми ПДВ в розмірі 833,0 грн. не зазначені контрагенти - не платники ПДВ від яких надійшли кошти, від яких саме кошти не надходило, чи відбулась реалізація ним товару та якими первинним документами підтверджуються ці обставини. Також не зазначено в акті перевірки відомості про первинні документи згідно яких підтверджується реалізацію товару контрагентам-не платникам ПДВ у грудні 2017 р. на загальну суму 151125, 54 грн., а не на 146125, 87 грн., як-то задекларовано позивачем.

По контрагентам від ТОВ БМЗ Буд та ТОВ Еверест НП відсутні посилання на первинні документи, згідно яких здійснювався продаж товару, його обсяг. Вартість і не з`ясовано перевіряючи ми обставини, що саме за певний товар була здійснена оплата, а не за товар, котрий міг бути поставлений в іншому періоді, або за будь-який інший товар не метало черепицю.

Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на документи та обставини, які підтверджують факт наявності залишків товару позивача на певну дату та певну суму, кількість таких залишків.

Згідно вказаного вище Порядку № 395 акт документальної перевірки це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Пункт 1.5 Порядку визначає, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно з п. 1.7 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Розділом ІІ Порядку встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акту письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як встановлено вище, акт перевірки не містить посилання на будь-які відомості первинних чи розрахункових документів позивача, які б обґрунтовували висновки контролюючого органу щодо вказаного порушення.

Наведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 29 липня 2019 року в справі № 808/2694/15.

Відповідно до п. 5 ст.198 Податкового кодексу України - платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З аналізу вищевказаної норми випливає. що нестачу ТМЦ контролюючий орган може встановити в ході проведення інвентаризації, яка проводиться платником податку на вимогу особи, що перевіряє такого платника.

Разом з тим, належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів направлення відповідної вимоги контролюючого органу до позивача про проведення інвентаризації придбаних ТМЦ акт перевірки та матеріали справи не містять, як і доказів відмови позивача від проведення інвентаризації.

Тому висновки про заниження об`єкту оподаткування з податку на додану вартість є такими що не відповідають дійсності та спростовуються доводами позивача і наявними первинними та бухгалтерськими документами.

Через вказане вище суд не погоджується також із висновком контролюючого органу про порушення позивачем п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 198, п.201.1, 201.10 ст.201 ПКУ, та встановлення відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. на загальну суму ПДВ 131878,0 грн., порушення п.201.1, п.201.7, 201.10 ст.201 ПКУ через несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. на загальну суму ПДВ 872, 0 грн. (в т.ч. від СУАП Європоль у формі ТОВ грошові кошти (предоплата) надійшли на рахунок 16.03.2016р. в сумі 700,0грн. (ПДВ- 140,0 грн.), однак, до складу податкового зобов`язання вказана сума ПДВ включена у 2017 р. (16.07.2017 р. (п/н №8)); від ТОВ "СЕКВОЙЯ 2000" грошові кошти (предоплата) надійшли па рахунок 12.05.2015 р. в сумі 4390, 19 грн. (ПДВ- 732,0 грн.), однак, до складу податкового зобов`язання вказана сума ПДВ включена у 2016 р. (16.02.2016 р. (п/н №1 )).

Відповідно до ст. 120 1 Податкового кодексу (в редакції, що діяла на час перевірки) визначено, що порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної

120 1 .1. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120 1 .2 цієї статті, не застосовуються.

120 1 .2. Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120 1 .1 цієї статті, не застосовуються.

Разом з тим, як вже зазначалося, у п. 2.6 акту перевірки відповідач дійшов необґрунтованих висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, а тому відсутні підстави для визначення порушення ст. 197 та п.198.5 ст. 198 ПК України, оскільки податковим органом неправомірно зроблено висновок реалізацію залишків ТМЦ, у зв`язку з чим відповідачем не доведена необхідність складання позивачем та реєстрації податкових накладних.

Крім того, в акті перевірки відсутні посилання та первинні бухгалтерські документи, які би свідчили про обставини порушення позивачем ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Так акт перевірки містить твердження, що: СО ОСОБА_1 протягом 2015- 2017р. при розрахунках за готівкові кошти з покупцями товару не застосовував реєстратор розрахункових операцій, книгу обліку розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку її ведення.

Відповідно до наданих первинних документів та усних пояснень підприємця, встановлено проведення розрахунків з покупцями/замовниками товару за готівкові кошти:

у 2015р. на суму - 51789, 72 грн. (з ПДВ), в т.ч. ТОВ Красноградське джерело (код ЄДРПОУ 33232525) на суму 46902,24грн., ТОВ Фенікс Трейд (код ЄДРПОУ 38384721) на суму 4887,48грн.

у 2016р. на суму - 18966, 84 грн.(з ПДВ), в т.ч. ТОВ Фенікс Трейд (код ЄДРПОУ 38384721) на суму 18966,84грн.

у 2017р. на суму - 6636, 72 грн.(з ПДВ), в т.ч. ТОВ Фенікс Трейд (код ЄДРПОУ 38384721) на суму 6636,72 грн. .

Всупереч приписам Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків фізичними особами, затвердженого наказом Мінфіну від 14.03.2013р. №395, в акті перевірки не відображено посилань на первинні або інші документи, які підтверджують наявність зазначених фактів.

Стосовно рішення № 00003711306 від 12.03.2019 року про застосування до СО ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.12.2013 по 30.12.2013 р. на суму 476 грн. 42 коп., а саме: штрафу у розмірі 471, 47 грн. та пені 04, 95 грн. суд відзначає наступне.

Підставою для застосування штрафу та пені у спірному рішенні зазначено ч. 10 та п. 2 ч. 11 статті 25 Закону України №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2464).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування(п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 2464).

Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Згідно з нормами частини п`ятої статті 8 Закону України № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Статтею 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (ст. 6 Закону № 2464).

Згідно п.4 ст. 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, а його стягнення відповідно до ст. 25 Закону здійснюють органи Державної виконавчої служби України.

Наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів (далі - Інструкція).

Так, згідно з п.1 розділу VI Інструкції № 449, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції № 449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

За вимогами пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що податковий орган у разі виявлення на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, який слідує за останнім місяцем коли було сплачено єдиний внесок виносить вимогу про сплату боргу (недоїмки), яка може бути винесена протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника податків до акта перевірки.

Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята).

У відповідності до пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Пункт 4 розділу VII Інструкції передбачає, що факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа органу доходів і зборів оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 5 розділу VII Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від`ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи. Таким чином, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у вказаний період, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Отже, у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску на платників єдиного внеску накладається штраф, розрахунок якого здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня; при цьому факти порушень законодавства щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, оформлюються актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів.

Судом встановлено, що акт перевірки позивача не складався, вимога про сплату боргу (недоїмки) не виносились та позивачу не вручались.

Вищевказане свідчить про порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, а саме відповідачем не винесено та не вручено акт перевірки, що у свою чергу порушило право позивача на подання заперечень щодо такого акту та відповідачем взагалі не було винесено вимогу про сплату боргу, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні документи, що є підставою для нарахування пені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для застосування до позивача штрафу та пені, згідно оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява №36985/97) вказано, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (995_004 ) та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними скасування податкових повідомлень - рішень, рішень та вимоги - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 00003791306 від 12.03.2019 року про збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 164847, 50 грн. (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок сім гривень 50 копійок), в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 131878 грн. 00 коп. (сто тридцять одна тисяча вісімсот сімдесят вісім гривень) та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 32969, 50 грн. (тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 50 копійок).

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 00003731306 від 12.03.2019 року про застосування до СО ОСОБА_1 штрафних санкцій на суму 65939 грн. 00 коп. (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять гривень) за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 131878, 00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 00003741306 від 12.03.2019 року про збільшення СО ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 15910 грн. 10 коп. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот десять гривень 10 копійок), в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 12728 грн. 10 коп. (дванадцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 10 копійок) та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3182, 00 грн. (три тисячі сто вісімдесят дві гривні).

Скасувати рішення № 00003811306 від 12.03.2019 року про застосування до СО ОСОБА_1 штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 13502 грн. 30 коп. (тринадцять тисяч п`ятсот дві гривні 30 копійок).

Скасувати рішення № 00003711306 від 12.03.2019 року про застосування до СО ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.12.2013 по 30.12.2013 р. на суму 476 грн. 42 коп. (чотириста сімдесят шість гривень 42 копійки), а саме: штрафу у розмірі 471, 47 грн. (чотириста сімдесят одна гривня 47 копійок) та пені 04, 95 грн. (чотири гривні 95 копійок).

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00003721306 від 12.03.2019 року про зобов`язання ОСОБА_1 сплатити штраф з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 2028 грн. 67 коп. (дві тисячі двадцять вісім гривень 67 копійок).

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00003751306 від 12.03.2019 року про збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 1325 грн. 83 коп. (одна тисяча триста двадцять п`ять гривень 83 копійки), в тому числі за податковими зобов`язаннями в розмірі 1060, 66 грн. (одна тисяча шістдесят гривень 66 копійок) та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 265, 17 грн. (двісті шістдесят п`ять гривень 17 копійок).

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 00003801306 від 12.03.2019 року про застосування до СО ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 362, 80 грн. (триста шістдесят дві гривні 80 копійок) за платежем: податок на додану вартість, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 872, 00 грн.

Скасувати вимогу про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 12.03.2019 року № Ф-00000331306 на суму 38637, 34 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот тридцять сім гривень 34 копійки).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 3040, 00 грн. (три тисячі сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10 вересня 2020 року.

Суддя Бадюков Ю.В.