Рішення

від 08.09.2020 по справі 640/7020/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 року м. Київ № 640/7020/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомДошкільного навчального закладу №53 доГоловного управління Держпродспоживслужби в м. Києві третя особаУправління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації провизнання протиправною та скасування постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дошкільний навчальний заклад №53 (далі по тексту - позивач, ДНЗ №53) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 26 лютого 2020 року №15.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем допущені грубі порушення вимог чинного законодавства, зазначені факти порушень, які позивачем не допускались, а діям позивача надано неправильну кваліфікацію, в результаті чого протиправно притягнуто до відповідальності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

Також, вказаною ухвалою залучено Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, якому надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для подання письмових пояснень по суті спору.

30 квітня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що спірна постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

08 травня 2020 року представником третьої особи надані письмові пояснення по суті спору, у яких зазначено, що ДНЗ №53 є закладом дошкільної освіти, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та віднесений до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, а тому його бухгалтерський облік здійснюється розпорядником бюджетних коштів за рішенням керівника централізованою бухгалтерією Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Таким чином, несвоєчасність виконання вимог про усунення порушень законодавства встановлена неправильно з причин об`єктивної неможливості повного їх усунення силами позивача, у зв`язку з чим, на його думку, спірна постанова підлягає скасуванню.

27 травня 2020 року від ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві надійшли письмові пояснення щодо пояснень третьої особи, у яких зазначено, що ДНЗ №53, будучи оператором ринку харчових продуктів, зобов`язаний дотримуватись законодавства у сфері безпечності харчових продуктів та, відповідно, нести відповідальність за порушення ним законодавства у сфері безпечності харчових продуктів. Делегувавши ведення бухгалтерії та публічні закупівлі своїм рішенням Дніпровській районній в м. Києві державній адміністрації, ДНЗ №53 не звільняється від покладених на нього обов`язків та звільнення від відповідальності за вчинене ним, як оператором ринку, правопорушення.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

Наказом Держпродспоживслужби України від 26 листопада 2019 року №1150 Про затвердження щорічного плану державного контролю Держпродспоживслужби у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини затверджено щорічний план контролю Держпродспоживслужби України на 2020 рік, до якого було включено, зокрема і ДНЗ №53.

Згідно наказу ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 31 січня 2020 року №549 та направлення від 03 лютого 2020 року №433, головним спеціалістом відділу державної санітарно - епідеміологічної експертизи та охорони території Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Ілюхіною Р.Ю., за участю головного спеціаліста відділу державної санітарно - епідеміологічної експертизи та охорони території Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Перлюк В.А. у період з 03 лютого 2020 року по 14 лютого 2020 року здійснено плановий захід (інспектування) ДНЗ №53, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 17-Б, з питань дотримання вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів з відбором зразків на проведення лабораторних досліджень.

За результатами здійсненого планового заходу, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві складено акт від 06 лютого 2020 року №549-2, згідно якого встановлені наступні порушення:

1) пункту 2 частини першої статті 16 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , пункту 3 частини першої статті 41, частини другої статті 45 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів - попередньо виявлені невідповідності не усунуто оператором ринку шляхом корекцій та коригувальних дій:

- не представлені відомості щодо ефективної роботи механічної вентиляції;

- не представлені відомості щодо калібрування обладнання (вагів);

2) пункту 3 частини першої статті 46 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів - не представлений договір щодо вивозу, утилізації (знищення) харчових та інших відходів;

3) статті 12 - 14 Закону України Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів - перелік інгредієнтів харчових продуктів для виготовлення готових страв в технологічних картках вказано не в порядку зменшення їх маси.

Також, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві складено припис про усунення порушень вимог законодавства від 06 лютого 2020 року №120, яким приписано ДНЗ №53 усунути невідповідності, зазначені в акті від 06 лютого 2020 року №549-2.

07 лютого 2020 року ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві складено протокол №9 щодо ДНЗ №53.

14 лютого 2020 року ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві сформовано повідомлення про розгляд справи про порушення Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин призначене на 26 лютого 2020 року, яке було направлено до ДНЗ №53 17 лютого 2020 року.

За результатами розгляду справи, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві винесено постанову про накладення штрафу від 26 лютого 2020 року №15, яким зобов`язано ДНЗ №53 сплатити штраф у розмірі 37 784, 00 грн. за порушення вимог частини сьомої статті 20 Закону України Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів , пункту 2 частини першої статті 16 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , а саме: невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог посадової особи компетентного органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми - невиконання, несвоєчасне виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства від 10 жовтня 2019 року №964.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Частиною шостою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Відповідно до абзаців 2 та 3 частини першої статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Під заходами державного нагляду (контролю) розуміються планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Нормативно - правовим актом, що визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України є Закон України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин від 18 травня 2017 року № 2042-VIII (далі - Закон № 2042-VIII).

Так, за приписами частини першої статті 3 Закону № 2042-VIII, дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об`єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю побічних продуктів тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, з метою їх перевірки на відповідність законодавству про побічні продукти тваринного походження.

Частинами першою та четвертою статті 19 Закону № 2042-VIII передбачено, що заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо:

1) гігієни;

2) плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;

3) інцидентів, пов`язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами.

До операторів ринку стаття 1 Закону № 2042-VII відносить оператора ринку харчових продуктів (пункт 24), яким відповідно до статті 1 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів є суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів (пункт 55).

Матеріалами справи встановлено, що 26 січня 2018 року завідувачем ДНЗ №53 Ястремською О.В. до ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві була подана заява про державну реєстрацію потужності оператора ринку, а саме: ДНЗ №53, розташований за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 17-б, метою діяльності якого є обробка (переробка), зберігання та реалізація харчових продуктів, зокрема готових страв.

Отже, позивач підпадає під дію Закону № 2042-VII, як оператор ринку, оскільки є суб`єктом господарювання, в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється реалізація та/або обіг харчових продуктів.

Таким чином, доводи позивача про те, що ДНЗ №53 не є оператором ринку, спростовуються матеріалами справи.

Пунктом 2 частини першої статті 16 Закону № 2042-VIII передбачено, що оператор ринку зобов`язаний усувати виявлені невідповідності шляхом здійснення корекцій та коригувальних дій.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів від 23 грудня 1997 року №771/97-ВР (далі по тексту - Закон №771) потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам, зокрема мати належну природну або механічну вентиляцію. Система вентиляції має бути сконструйована таким чином, щоб механічний потік повітря із забрудненої зони не потрапляв до чистої зони, був забезпечений безперешкодний доступ до фільтрів та інших частин, які необхідно чистити або замінювати.

У відповідності до частини другої статті 45 Закону №771 обладнання має бути каліброваним відповідно до законодавства.

Пунктом 3 частини першої статті 46 Закону №771 передбачено, що оператори ринку під час поводження з харчовими відходами (неїстівні субпродукти та інші залишки) повинні дотримуватися відповідних положень законодавства щодо зберігання і утилізації (знищення) харчових та інших відходів та/або мати договори щодо їх утилізації (знищення).

Також, згідно зі статтями 12 - 14 Закону України Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів від 06 грудня 2018 року №2639-VIII (далі по тексту - Закон №2639-VIII) перелік інгредієнтів має включати всі інгредієнти харчового продукту в порядку зменшення їх маси станом на момент їх використання у процесі виробництва харчового продукту. Перелік інгредієнтів наводиться під заголовком, що складається з або включає в себе слово склад або інгредієнти .

Інгредієнти у переліку зазначаються під їх назвою та відповідно до вимог, викладених у додатку № 6 до цього Закону.

Усі інгредієнти, що містяться в харчових продуктах у формі створених наноматеріалів, мають бути чітко зазначені у переліку інгредієнтів. Назви таких інгредієнтів супроводжуються словом "(нано)".

Спеціальні вимоги до позначення харчового продукту рублене м`ясо наведено в додатку № 5 до цього Закону.

Ароматизатори в переліку інгредієнтів харчового продукту позначаються:

1) словом ароматизатор(и) або, за рішенням оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, - спеціальною назвою чи описом ароматизатора, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

2) словами коптильний(і) ароматизатор(и) , якщо ароматичний компонент містить коптильний ароматизатор, визначення якого встановлено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, який надає харчовому продукту коптильний аромат, або, за рішенням оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, - словами коптильний(і) ароматизатор(и), виділений(і) з (назва харчового(их) продукту(ів) або категорії харчового продукту, або джерела, з яких виділений цей ароматизатор) .

Слово натуральний у позначенні ароматизатора в переліку інгредієнтів харчового продукту використовується з урахуванням таких вимог:

1) слово натуральний може використовуватися для позначення ароматизаторів, ароматичний компонент яких містить виключно натуральні ароматичні препарати та/або натуральні ароматичні речовини;

2) слова натуральна(і) ароматична(і) речовина(и) можуть використовуватися для позначення ароматизаторів, ароматичний компонент яких містить виключно натуральну(і) ароматичну(і) речовину(и);

3) слово натуральний може використовуватися разом із зазначенням харчового продукту, категорії харчових продуктів або вихідного матеріалу рослинного або тваринного походження, з яких виділений ароматизатор, лише за умови, що його ароматичний компонент був виділений повністю або не менш як на 95 відсотків у масовому співвідношенні (за масою) із зазначеного вихідного матеріалу. У такому разі ароматизатор позначається словами натуральний ароматизатор (назва харчового(их) продукту(ів), категорії харчового продукту або джерела, з яких виділений цей ароматизатор) ;

4) слова натуральний ароматизатор (назва харчового(их) продукту(ів), категорії харчового продукту або джерела, з яких виділений цей ароматизатор) разом з іншими натуральними ароматизаторами можуть використовуватися лише за умови, що ароматичний компонент був частково виділений із зазначеного вихідного матеріалу та його аромат легко розпізнати;

5) слова натуральний ароматизатор можуть використовуватися без назви харчового(их) продукту(ів), категорії харчового продукту або джерела, з яких виділений цей ароматизатор, лише за умови, що його ароматичний компонент був виділений з декількох вихідних матеріалів, а посилання на вихідні матеріали не відображає їх аромату або смаку.

Хінін та/або кофеїн, що використовуються як ароматизатори у виробництві чи приготуванні харчових продуктів, мають зазначатися у переліку інгредієнтів одразу після слова ароматизатор(и) .

Вимога щодо надання переліку інгредієнтів не поширюється на такі харчові продукти:

1) свіжі фрукти і овочі, включаючи картоплю, які не піддавалися чищенню, подрібненню чи будь-якому іншому процесу обробки;

2) воду питну з додаванням діоксиду вуглецю, якщо назва харчового продукту містить інформацію про стан води за рівнем насичення діоксидом вуглецю або якщо діоксид вуглецю є невід`ємною складовою води;

3) ферментовані оцти, вироблені з одного виду сировини, без використання інших інгредієнтів;

4) продукти переробки молока: сир, вершкове масло, ферментовані молоко та вершки, кисломолочні продукти, у тому числі сир кисломолочний, йогурт, кефір, ряжанка, сметана, у процесі виробництва яких не використовувалися ніякі інші інгредієнти, крім заквасочних культур, харчових ензимів та культур мікроорганізмів, наявність яких є необхідною для процесу виробництва; сири, крім свіжих або плавлених, до яких додана сіль, необхідна для процесу виробництва;

5) харчові продукти, що складаються з одного інгредієнта, якщо назва харчового продукту збігається з назвою інгредієнта або дає змогу однозначно визначити цей інгредієнт.

Складний інгредієнт може бути включений до переліку інгредієнтів під своєю назвою, якщо така назва визначена нормативно-правовим актом або якщо вона є загальновизнаною, відповідно до його загальної кількості в харчовому продукті, за якою одразу наводиться перелік його інгредієнтів.

Допускається ненадання переліку інгредієнтів складного інгредієнта у таких випадках:

1) якщо склад складного інгредієнта визначений у нормативно-правовому акті або, за його відсутності, в національному стандарті та якщо він становить менше 2 відсотків обсягу готової продукції, крім харчових добавок згідно з пунктами 1-4 частини першої статті 14 цього Закону;

2) для складних інгредієнтів, що складаються з суміші прянощів та/або трав і становлять менше 2 відсотків обсягу готової продукції, крім харчових добавок згідно з пунктами 1-4 частини першої статті 14 цього Закону;

3) якщо складний інгредієнт є харчовим продуктом, щодо якого нормативно-правовим актом або, за його відсутності, національним стандартом не передбачено надання переліку інгредієнтів.

Вимога про включення до переліку інгредієнтів харчового продукту не поширюється на такі компоненти:

1) компоненти інгредієнта, які у процесі виробництва тимчасово видаляли з харчового продукту, а потім знову вводили у кількості, що не перевищує їх початкову кількість;

2) харчові добавки та харчові ензими:

а) наявність яких у даному харчовому продукті зумовлена виключно тим, що вони містилися в одному чи декількох інгредієнтах цього харчового продукту, за умови що вони не виконують жодної технологічної функції у кінцевому харчовому продукті;

б) які використовуються як допоміжні матеріали для переробки харчового продукту;

3) носії та речовини, які не є харчовими добавками, але використовуються так само і з такою самою метою, що й носії, і виключно у необхідній кількості;

4) речовини, що не є харчовими добавками, які були використані у виробництві харчового продукту як допоміжний матеріал для переробки і містяться у готовому продукті, навіть у зміненій формі;

5) вода, якщо вона:

а) використовується у процесі виготовлення виключно для відновлення концентрованого або дегідратованого інгредієнта;

б) входить до складу рідких інгредієнтів, які зазвичай не споживаються як готові харчові продукти.

Судом встановлено, що зазначені порушення стали підставою для винесення ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві припису про усунення порушень вимог законодавства від 10 жовтня 2019 року №964, які ДНЗ №53 повинно було усунути у строк до 31 січня 2020 року.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що ДНЗ №53, як комунальний заклад освіти, фінансується за бюджетні кошти, а тому закупівля товарів, робіт та послуг здійснюється Управлінням освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації з дотриманням Закону України Про публічні закупівлі . Відтак, оскільки заклад дошкільної освіти не має повноважень щодо організації здійснення закупівель послуг, то, відповідно, його вина відсутня.

Суд зазначає, що відповідно до частин першої, третьої статті 37 Закону України Про дошкільну освіту від 11 липня 2001 року №2628-ІІІ фінансово - господарська діяльність закладів дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України Про освіту , законів про бюджет, власність, місцеве самоврядування та інших нормативно-правових актів.

Джерелами фінансування закладу дошкільної освіти незалежно від форми власності можуть бути кошти: засновника (засновників); державного та місцевих бюджетів; батьків або осіб, які їх замінюють; добровільні пожертвування та цільові внески фізичних і юридичних осіб; інші кошти, не заборонені законодавством.

У відповідності до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 78 Закону України Про освіту від 05 вересня 2017 року №2145-VIII держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Держава створює умови для забезпечення фінансування здобуття особами освіти в обсязі, необхідному для досягнення результатів навчання, передбачених стандартами освіти, та виконання закладами освіти державної та комунальної форм власності ліцензійних умов.

Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава може сприяти розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання відповідних освітніх субвенцій.

Пунктами 49 - 50 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305, фінансово-господарська діяльність дошкільного навчального закладу провадиться відповідно до законодавства та його статуту.

Фінансово - господарська діяльність дошкільного навчального закладу провадиться на основі кошторису, який складається і затверджується відповідно до законодавства.

Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти:

засновника (власника);

відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів) у розмірі, передбаченому нормативами фінансування;

батьків або осіб, які їх замінюють;

добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб та інші надходження, не заборонені законодавством.

Також, згідно положень пункту 1.1 Статуту ДНЗ №53, затвердженого 06 листопада 2002 року заступником голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (зі змінами внесеними 18 червня 2013 року), ДНЗ №53 загального типу створений Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 11 січня 1982 року, здійснює свою діяльність відповідно до Закону України Про дошкільну освіту , є комунальною власністю.

Пунктами 1.3, 1.4 Статуту визначено, що дошкільний навчальний заклад є юридичною особою, може мати самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер, є неприбутковою організацією. ДНЗ №53 належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, яку у відповідності до Закону України Про місцеве самоврядування представляє в особі представницького органу - Київська міська рада, підпорядковується власнику і є підзвітним і підконтрольним Дніпровській районній в м. Києві державній адміністрації.

Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 Статуту дошкільний навчальний заклад самостійно приймає рішення і здійснює контроль діяльності в межах своєї компетенції, передбаченої чинним законодавством, Положенням про дошкільний виховний заклад України та власним статутом. Дошкільний навчальний заклад несе відповідальність перед собою, суспільством і державою за: реалізацію головних завдань, передбачених Законом України Про дошкільну освіту ; безпечні умови освітньої діяльності.

Згідно з пунктом 4.1 Статуту управління навчальним закладом здійснюється його власником - Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією. Безпосереднє керівництво дошкільним навчальним закладом здійснює його завідувачка, яка відповідно до пункту 4.4 Статуту, зокрема, забезпечує дотримання вимог охорони дитинства, санітарно - гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки; контролює організацію харчування і медичного обслуговування вихованців.

З огляду на викладене, судом встановлено, що фінансування дошкільного навчального закладу здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, яка є його власником.

Разом з тим, на завідувачку навчального закладу покладено обов`язки щодо безпосереднього керівництва ДНЗ №53 та здійснення контролю за усіма сферами діяльності цього дошкільного навчального закладу, зокрема, організації харчування вихованців.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що завідувачкою ДНЗ №53, як керівником оператора ринку, після винесення ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві припису про усунення порушень вимог законодавства від 10 жовтня 2019 року №964, вчинялись будь - які дії направлені на усунення виявлених порушень, зокрема, звернення до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо необхідності додаткового фінансування або необхідності усунення виявлених відповідачем порушень.

Також, наданий Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації акт обстеження вентиляційної системи на харчоблоці ДНЗ №53 від 15 січня 2020 року суд не приймає до уваги, оскільки вказаний акт не надавався позивачем під час здійснення інспектування.

Таким чином, доказів на підтвердження усунення порушень або оскарження припису у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.

Відсутність усунення порушень, зазначених у приписі від 10 жовтня 2019 року №964, також була встановлена ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві під час здійснення інспектування у лютому 2020 року, у зв`язку з чим, ДНЗ №53 притягнуто до відповідальності відповідно до пункту 19 частини першої статті 65 Закону №2042-VIIІ.

Так, пунктом 19 частини першої статті 65 Закону №2042-VIIІ визначено, що оператори ринку несуть відповідальність за невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми, яке тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач, при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 26 лютого 2020 року №15, діяв у відповідності до вимог законодавства, встановлені у ході планового заходу інспектування порушення позивачем норм законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів підтверджені матеріалами справи, у зв`язку з чим, вимоги позивача про скасування оскаржуваної постанови задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві приймаючи оскаржувану постанову від 26 лютого 2020 року №15, діяло згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятої постанови про накладення штрафу від 26 лютого 2020 року №15 та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Дошкільного навчального закладу №53 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Дошкільний навчальний заклад №53 (код ЄДРПОУ 22875176, адреса: 02218, м. Київ, вул. Райдужна, 17-Б)

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (код ЄДРПОУ 40414833, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 12)

Третя особа: Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37397216, адреса: 02105, м. Київ, пр. Миру, 6-А)