Постанова

від 26.01.2021 по справі 640/7020/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7020/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Земляної Г.В.,

Карпушової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Дошкільного навчального закладу № 53 до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, третя особа: Управління освіти Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №15 від 26.02.20, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Дошкільний навчальний заклад №53 з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 26 лютого 2020 року №15.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем допущені грубі порушення вимог чинного законодавства, зазначені факти порушень, які позивачем не допускались, а діям позивача надано неправильну кваліфікацію, в результаті чого протиправно притягнуто до відповідальності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, третя особа звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на обставини аналогічні викладеним у позовній заяві та разом з цим наголошує, що комунальний заклад дошкільної освіти не є оператором ринку харчових продуктів, який відповідає за інформацію про харчовий продукт; відповідальність застосовано до юридичної особи (ДНЗ № 53), яка не відповідає за проведення закупівель, в тому числі щодо калібрування обладнання та роботи механічної вентиляції, а тому позивач не міг укласти відповідні договори та надати їх контролюючому органу. Разом з цим, апелянт зазначає, що оскаржувану постанову від 26 лютого 2020 року відповідачем було прийнято за несвоєчасне виконання ДНЗ № 53 вимог припису від 10 жовтня 2019 року, проте, позивач не мав об`єктивної можливості врахувати необхідність фінансування заходів для усунення виявлених в бюджетному запиті, оскільки це сталось поза межами термінів його подання.

За наведених обставин, апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до приписів ст. 317 КАС України підлягає скасуванню.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління освіти Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року та на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідачем, у свою чергу, було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній зазначає, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а викладені у апеляційній скарзі доводи - такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Разом з цим, відповідач стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору було правильно встановлено обставини справи та надано їм належну правову оцінку з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

З огляду на викладені у відзиві обставини, відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом Держпродспоживслужби України від 26 листопада 2019 року №1150 "Про затвердження щорічного плану державного контролю Держпродспоживслужби у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини" затверджено щорічний план контролю Держпродспоживслужби України на 2020 рік, до якого було включено, зокрема і ДНЗ №53.

Згідно наказу ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві від 31 січня 2020 року №549 та направлення від 03 лютого 2020 року №433, головним спеціалістом відділу державної санітарно - епідеміологічної експертизи та охорони території Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства, за участю головного спеціаліста відділу державної санітарно - епідеміологічної експертизи та охорони території Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства у період з 03 лютого 2020 року по 14 лютого 2020 року здійснено плановий захід (інспектування) ДНЗ №53, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 17-Б, з питань дотримання вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів з відбором зразків на проведення лабораторних досліджень.

За результатами здійсненого планового заходу, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві складено акт від 06 лютого 2020 року № 549-2, згідно якого встановлені наступні порушення:

1) пункту 2 частини першої статті 16 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", пункту 3 частини першої статті 41, частини другої статті 45 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" - попередньо виявлені невідповідності не усунуто оператором ринку шляхом корекцій та коригувальних дій:

- не представлені відомості щодо ефективної роботи механічної вентиляції;

- не представлені відомості щодо калібрування обладнання (вагів);

2) пункту 3 частини першої статті 46 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" - не представлений договір щодо вивозу, утилізації (знищення) харчових та інших відходів;

3) статті 12 - 14 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" - перелік інгредієнтів харчових продуктів для виготовлення готових страв в технологічних картках вказано не в порядку зменшення їх маси.

Також, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві складено припис про усунення порушень вимог законодавства від 06 лютого 2020 року №120, яким приписано ДНЗ №53 усунути невідповідності, зазначені в акті від 06 лютого 2020 року №549-2.

07 лютого 2020 року ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві складено протокол №9 щодо ДНЗ № 53.

14 лютого 2020 року ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві сформовано повідомлення про розгляд справи про порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" призначене на 26 лютого 2020 року, яке було направлено до ДНЗ №53 17 лютого 2020 року.

За результатами розгляду справи, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві винесено постанову про накладення штрафу від 26 лютого 2020 року №15, яким зобов`язано ДНЗ №53 сплатити штраф у розмірі 37 784, 00 грн. за порушення вимог частини сьомої статті 20 Закону України "Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів", пункту 2 частини першої статті 16 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", а саме: невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог посадової особи компетентного органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми - невиконання, несвоєчасне виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства від 10 жовтня 2019 року №964.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 26 лютого 2020 року №15, діяв у відповідності до вимог законодавства, а встановлені у ході планового заходу інспектування порушення позивачем норм законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів підтверджені матеріалами справи. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування оскаржуваної постанови задоволенню не підлягають.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Частиною шостою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Відповідно до абзаців 2 та 3 частини першої статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Під заходами державного нагляду (контролю) розуміються планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Нормативно - правовим актом, що визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України є Закон України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" від 18 травня 2017 року № 2042-VIII (далі - Закон № 2042-VIII).

Так, за приписами ч. 1 ст. 3 Закону № 2042-VIII, дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об`єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю побічних продуктів тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, з метою їх перевірки на відповідність законодавству про побічні продукти тваринного походження. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють органічне виробництво та/або обіг органічної продукції, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавству у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Частинами першою та четвертою статті 19 Закону № 2042-VIII передбачено, що заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо:

1) гігієни;

2) плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;

3) інцидентів, пов`язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що приписами п. 24 ч. 1 Закону № 2042-VII визначено, що оператор ринку - оператор ринку харчових продуктів, оператор ринку кормів, оператор потужностей. Для цілей розділу VII цього Закону до операторів ринку також належить оператор ринку у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження;

Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів від 23.12.1997 № 771/97-ВР оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, - оператор ринку харчових продуктів, під найменуванням якого харчовий продукт вводиться та перебуває в обігу, а для імпортованих харчових продуктів - імпортер.

Приписами п. 27 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 12 березня 2003 року № 203 визначено, що дошкільний навчальний заклад забезпечує збалансоване харчування дітей, необхідне для їх нормального росту і розвитку із дотриманням натурального набору продуктів, визначених МОЗ спільно з МОН за погодженням з Мінфіном.

У свою чергу, відповідно до вимог ст. 25 ЗУ Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер. Заява про державну реєстрацію потужності засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи та реєструється територіальним органом компетентного органу в день її надходження.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 26 січня 2018 року ДНЗ №53 було подано до ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві заяву про державну реєстрацію потужності. Згідно з Додатком до заяви у переліку харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати оператором ринку: готові страви.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що позивач є оператором ринку харчових продуктів, оскільки безпосередньо забезпечує харчування дітей та має особистий реєстраційний номер потужностей, а тому відповідно є суб`єктом господарювання, в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється реалізація та/або обіг харчових продуктів.

Пунктом 2 частини першої статті 16 Закону № 2042-VIII передбачено, що оператор ринку зобов`язаний усувати виявлені невідповідності шляхом здійснення корекцій та коригувальних дій.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року №771/97-ВР (далі по тексту - Закон №771) потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам, зокрема мати належну природну або механічну вентиляцію. Система вентиляції має бути сконструйована таким чином, щоб механічний потік повітря із забрудненої зони не потрапляв до чистої зони, був забезпечений безперешкодний доступ до фільтрів та інших частин, які необхідно чистити або замінювати.

У відповідності до частини другої статті 45 Закону №771 обладнання має бути каліброваним відповідно до законодавства.

Пунктом 3 частини першої статті 46 Закону №771 передбачено, що оператори ринку під час поводження з харчовими відходами (неїстівні субпродукти та інші залишки) повинні дотримуватися відповідних положень законодавства щодо зберігання і утилізації (знищення) харчових та інших відходів та/або мати договори щодо їх утилізації (знищення).

Також, згідно зі статтями 12 - 14 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" від 06 грудня 2018 року №2639-VIII (далі по тексту - Закон №2639-VIII) перелік інгредієнтів має включати всі інгредієнти харчового продукту в порядку зменшення їх маси станом на момент їх використання у процесі виробництва харчового продукту. Перелік інгредієнтів наводиться під заголовком, що складається з або включає в себе слово "склад" або "інгредієнти".

Інгредієнти у переліку зазначаються під їх назвою та відповідно до вимог, викладених у додатку № 6 до цього Закону.

Усі інгредієнти, що містяться в харчових продуктах у формі створених наноматеріалів, мають бути чітко зазначені у переліку інгредієнтів. Назви таких інгредієнтів супроводжуються словом "(нано)".

Спеціальні вимоги до позначення харчового продукту "рублене м`ясо" наведено в додатку № 5 до цього Закону.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції та не спростовуюється апелянтом, зазначені порушення стали підставою для винесення ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві припису про усунення порушень вимог законодавства від 10 жовтня 2019 року № 964, які ДНЗ № 53 повинно було усунути у строк до 31 січня 2020 року.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що ДНЗ №53, як комунальний заклад освіти, фінансується за бюджетні кошти, а тому закупівля товарів, робіт та послуг здійснюється Управлінням освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації з дотриманням Закону України "Про публічні закупівлі". Відтак, оскільки заклад дошкільної освіти не має повноважень щодо організації здійснення закупівель послуг, то, відповідно, його вина відсутня.

Суд зазначає, що відповідно до частин першої, третьої статті 37 Закону України "Про дошкільну освіту" від 11 липня 2001 року №2628-ІІІ фінансово - господарська діяльність закладів дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту", законів про бюджет, власність, місцеве самоврядування та інших нормативно-правових актів.

Джерелами фінансування закладу дошкільної освіти незалежно від форми власності можуть бути кошти: засновника (засновників); державного та місцевих бюджетів; батьків або осіб, які їх замінюють; добровільні пожертвування та цільові внески фізичних і юридичних осіб; інші кошти, не заборонені законодавством.

У відповідності до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 78 Закону України "Про освіту" від 05 вересня 2017 року №2145-VIII держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Держава створює умови для забезпечення фінансування здобуття особами освіти в обсязі, необхідному для досягнення результатів навчання, передбачених стандартами освіти, та виконання закладами освіти державної та комунальної форм власності ліцензійних умов.

Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава може сприяти розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання відповідних освітніх субвенцій.

Пунктами 49 - 50 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305, фінансово-господарська діяльність дошкільного навчального закладу провадиться відповідно до законодавства та його статуту.

Фінансово - господарська діяльність дошкільного навчального закладу провадиться на основі кошторису, який складається і затверджується відповідно до законодавства.

Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти:

засновника (власника);

відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів) у розмірі, передбаченому нормативами фінансування;

батьків або осіб, які їх замінюють;

добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб та інші надходження, не заборонені законодавством.

Також, згідно положень пункту 1.1 Статуту ДНЗ №53, затвердженого 06 листопада 2002 року заступником голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (зі змінами внесеними 18 червня 2013 року), ДНЗ №53 загального типу створений Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 11 січня 1982 року, здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту", є комунальною власністю.

Пунктами 1.3, 1.4 Статуту визначено, що дошкільний навчальний заклад є юридичною особою, може мати самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер, є неприбутковою організацією. ДНЗ №53 належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, яку у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування" представляє в особі представницького органу - Київська міська рада, підпорядковується власнику і є підзвітним і підконтрольним Дніпровській районній в м. Києві державній адміністрації.

З огляду на викладене, судом встановлено, що фінансування дошкільного навчального закладу здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, яка є його власником.

Разом з тим, на завідувача навчального закладу покладено обов`язки щодо безпосереднього керівництва ДНЗ №53 та здійснення контролю за усіма сферами діяльності цього дошкільного навчального закладу, зокрема, організації харчування вихованців.

У свою чергу, як правильно було зазначено судом першої інстанції, , матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що завідувачем ДНЗ №53, як керівником оператора ринку, після винесення ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві припису про усунення порушень вимог законодавства від 10 жовтня 2019 року №964, вчинялись будь - які дії направлені на усунення виявлених порушень, зокрема, звернення до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо необхідності додаткового фінансування або необхідності усунення виявлених відповідачем порушень.

Наведені обставини також спростовують доводи апелянта про те, що позивач не мав об`єктивної можливості врахувати необхідність фінансування заходів для усунення виявлених в бюджетному запиті, оскільки матеріали справи не місять жодних доказів, що останнім вчинялись будь-які дії на виконання відповідних вимог.

Доказів на підтвердження усунення порушень або оскарження припису у встановленому законом порядку, позивачем та апелянтом суду не надано.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 19 частини першої статті 65 Закону №2042-VIIІ визначено, що оператори ринку несуть відповідальність за невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми, яке тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач, при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 26 лютого 2020 року №15, діяв у відповідності до вимог законодавства, встановлені у ході планового заходу інспектування порушення позивачем норм законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів підтверджені матеріалами справи, у зв`язку з чим, вимоги позивача про скасування оскаржуваної постанови задоволенню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного.

Натомість, доводи позивача викладені у позовній заяві та апеляційній скарзі не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, не підтверджені жодними доказами, а тому є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції під час вирішення даної справи, які відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для його скасування, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління освіти Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді Г.В. Земляна

О.В. Карпушова