Рішення

від 09.09.2020 по справі 189/866/20

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/866/20

2-а/189/96/20

РІШЕННЯ

Іменем України

09.09.2020 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Степанової О.С.

за участю секретаря Комеристої І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Василенка Ігоря Валерійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до поліцейського роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Василенка І.В., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.08.2020 року він керував транспортним засобом в складі автомобіля марки КАМАЗ, модель 55102, державний номерний знак НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.08.2013 року), з автомобільним причіпом самоскидом-Е марки СЗАП, модель 8527, державний номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 20.08.2020 року), що належать власнику (перевізнику) ОСОБА_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та 03.08.2020 року в м. Бердянськ Бердянського району Запорізької області на автомобільній дорозі Н-30, 129 км. 603 м. був зупинений поліцейським роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рядовим поліції Василенком Ігорем Валерійовичем, який виніс щодо нього постанову серії ЕАМ № 2922032 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Крім того, 03.08.2020 року ОСОБА_3 , уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки, були складений акт № 031847 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідка № 038847 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, який проведено із порушенням державних правил, норм і стандартів у сфері забезпечення габаритно-вагового контролю транспортних засобів при здійсненні зважування транспортного засобу та автомобільного причіпу. Також зазначив, що в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 2922032 від 03.08.2020 року поліцейський роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рядовий поліції Василенко І.В. в графі час та місце, суть і обставини правопорушення, вказав, що 03.08.2020 року о 22 год. 23 хв. у м. Бердянськ на автомобільній дорозі Н-30, 129 км. позивач, керуючи транспортним засобом марки КАМАЗ, модель 55102, державний номерний знак НОМЕР_1 , навантаженням на здвоєні осі 19900 кг перенавантаження склало 3900 кг, без відповідного дозволу виданого перевізнику уповноваженим підрозділом Національної поліції, чим порушив п. 4 Постанови КМУ, чим порушив п. 22.5 ПДР - Порушення ПДР по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових ТЗ автомобільними дорогами, вул. або заліз. переїздами . Відповідно до вищевказаної постанови він визнаний винним у здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розмірі 510 грн. (п`ятсот десять гривень). Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП є незаконним, оскільки адміністративного правопорушення він не вчиняв та не порушував п. 22.5 Правил дорожнього руху України. Крім того, вищезазначені довідка та акт від 03.08.2020 року, що складені уповноваженою особою Укртрансбезпеки, не містить реквізитів щодо пункту проведення вагового контролю. Зі змісту вказаних документів зважування неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг та відсутні точні технічні характеристики приладу зважування (вимірювання). Також, в постанові по справі про адміністративне правопорушення та матеріалах адміністративної справи не вказується модель, марка та заводське найменування ваг, якими було здійснено зважування транспортного засобу від 03.08.2020 року, а також їх метрологічні характеристики при зважуванні під час руху транспортного засобу, границя зважування, класи точності та границі допустимих похибок ваг при визначенні навантажень як на одиничну вісь, так і на групу осей. З акту № 031847 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 03.08.2020 року не вбачається, що ним допущено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь (осьові навантаження), а саме, замість допустимих 11,00/16,00 тонн навантаження становило 4,10/10,20/9,70/7,10/7,65 тонни, загальна маса транспортного засобу із причепом складає 38,75 тонн, що підтверджується даними та відомостям товарно-транспортної накладної № 198933 від 03.08.2020 року. Також, у довідці № 038847 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.08.2020 року вказано, що повна маса транспортного засобу позивача становила 38,75 тонн, що вкладається у нормативи, визначені п. 22.5 Правил дорожнього руху України (дозволяється рух транспортного засобу фактичною масою до 40 тонн). Враховуючи вищенаведене, позивач просить задовольнити адміністративний позов.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачам в установленому порядку, останнім був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідачі відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направили, хоча були повідомлені про дату судового засідання у порядку визначеному чинним законодавством.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що постановою серії ЕАМ № 2922032 від 03.08.2020 року, винесеною поліцейським роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовим поліції Василенко І.Б., позивача ОСОБА_1 за порушення п. 4 постанови КМУ, п. 22.5 ПДР України (03.08.2020 року о 22 год. 23хв. у м. Бердянськ на автомобільній дорозі Н-30, 129 км. водій, керуючи транспортним засобом марки КАМАЗ, модель 55102, державний номерний знак НОМЕР_1 , навантаженням на здвоєні осі 19900 кг перенавантаження склало 3900 кг без відповідного дозволу виданого перевізнику уповноваженим підрозділом Національної поліції), було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 13).

Згідно товаро-транспортної накладної № 198933 від 03.08.2020 р., водій ОСОБА_1 , на автомобілі марки Камаз модель 55102, державний номерний знак НОМЕР_1 перевозив пшеницю у стані, що відповідає правилам перевезень відповідних вантажів (а.с. 15).

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст.246 КУпАП).

Згідно з ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 78 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

За змістом п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Основним завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Згідно з п. 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пп. 15 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, крім іншого, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567.

В свою чергу, п. 4 даного Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 1 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Також, згідно з ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до п. 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з п. 16, п. 17 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації. Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансбезпека ; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки .

Відповідно до п. 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Відповідно до п. 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 320 від 25.04.2018, у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт , пунктом 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт ).

Єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами встановлені Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30.

Згідно з п. 3 Правил № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до п. 5 Правил № 30 рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними, і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і департаментом Державтоінспекції МВС маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9 - 13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Згідно з п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879.

Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п. 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 зазначеного Порядку.

На підставі п. 15 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Так, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п. п. 16, 17, 18 Порядку № 879).

Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Судом встановлено, що 03.08.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки КАМАЗ, модель 55102, державний номерний знак НОМЕР_1 , з автомобільним причіпом самоскидом-Е марки СЗАП, модель 8527, державний номерний знак НОМЕР_3 , за результатами якого складено акт № 031847 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.08.2020 та довідку № 038847 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.08.2020 року, в яких зафіксовано навантаження на осі та повну масу транспортного засобу яка становила 38,75 т (а.с. 14,16).

Суд критично ставиться до вищезазначених документів, що складені уповноваженою особою Укртрансбезпеки, у зв`язку з тим, що вони не містять реквізитів щодо пункту проведення вагового контролю. Зі змісту вказаних документів зважування неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг та відсутні точні технічні характеристики приладу зважування (вимірювання).

Крім того, з акту № 031847 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 03.08.2020 року не вбачається, що позивачем допущено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь (осьові навантаження), а саме, замість допустимих 11,00/16,00 тонн навантаження становило 4,10/10,20/9,70/7,10/7,65 тонни, загальна маса транспортного засобу із причепом складає 38,75 тонн, що підтверджується даними та відомостям товарно-транспортної накладної № 198933 від 03.08.2020 року.

В свою чергу, у довідці № 038847 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.08.2020 року вказано, що повна маса транспортного засобу позивача становила 38,75 тонн, що вкладається у нормативи, визначені п. 22.5 Правил дорожнього руху України (дозволяється рух транспортного засобу фактичною масою до 40 тонн).

Згідно п. 12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 8 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Разом з цим, відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 03.08.2020 року, зважування відбувалося окремо по напівосям кожної осі і в подальшому ці дані складалися (додавалися), що не допускається, та в свою чергу не може слугувати належним та допустимим доказом в справі про адміністративне правопорушення, оскільки фактичне зважування навантаження на вісь транспортного засобу в русі не проводилося у відповідності до встановлених правил, норм і стандартів у сфері габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Згідно з пп. 2 п. 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до п. 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від № 255 від 28.07.2016 року, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

За даними товарно-транспортної накладної № 198933 перевізника ТОВ Аграрій ЕКСПО-ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 43270939) від 03.08.2020 року, загальний маса вантажу пшениці при зважуванні автомобіля разом із причепом на ваговому контролі відправника склала 24,86 тонн, а загальна маса транспортного засобу у складі автомобіля із причепом - 38,86 тонн, що відповідає правилам перевезень відповідних вантажів автомобільними дорогами України.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 198933 від 03.08.2020 року, автомобіль позивача перевозив вантаж пшениці, яка є сипучим вантажем.

Слід звернути увагу на те, що Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром Інститут Метрології , свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного суду у справі №816/2329/13-а (постанова від 12.04.2018р.), у справі № 826/442/13-а (постанова від 16.01.2018р.), у справі № 821/597/17 (постанова від 12.06.2018р.) по застосуванню положень ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, визначення вагових параметрів транспортного засобу позивача було здійснено з порушенням вищевказаних положень Порядку № 879, і відповідно, отримані в результаті зважування дані не можуть вважатися достовірними, а отже належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень в постанові, тобто в своєму рішенні, про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

На думку суду, підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП не встановлено, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Надані позивачем докази, які не були спростовані відповідачем, свідчать про те, що на підставі п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів фактичною масою до 40 тонн здійснюється без відповідного дозволу виданого перевізнику уповноваженим підрозділом Національної поліції України

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем в порушення ст.77 КАС України не надано доказів які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок, обґрунтувань правомірності притягнення останнього до адміністративної відповідальності, що свідчить про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. (п`ятсот десять гривень).

В матеріалах справи відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, відсутні пояснення свідків, які б містили докази скоєння адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в оскарженій постанові.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі Аллене де Рібермон проти Франції підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)

Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачити на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та як наслідок неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2922032 від 03.08.2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідач поліцейський роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовий поліції Василенко І.В. виносив оскаржувану постанову в порядку ч.2 ст.222 КУпАП від імені органу Національної поліції - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

Відтак на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань цього підрозділу Національної поліції слід стягнути судовий збір в сумі 420,40 гривень.

Керуючись Законом України "Про дорожній рух", ст. ст. 7, 122, 245, 247, 251, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Василенка Ігоря Валерійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2922032 від 03.08.2020 року винесену поліцейським роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Василенком Ігорем Валерійовичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП ОСОБА_1 від 03.08.2020 року - закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст.286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя О.С. Степанова