Постанова

від 09.09.2020 по справі 420/3450/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3450/20 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кравця О.О. судді - Домусчі С. Д. судді - за участю секретаряКоваля М.П. Юрчак М.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року по справі № 420/3450/20, прийнятого у відкритому судовому засіданні у складі судді Самойлюк Г.П. за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу СЕЙНТ БАРС до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа Громадська організація Рада громадської безпеки про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

21.04.2020 року Обслуговуючий кооператив СЕЙНТ БАРС звернувся до суду з позовом до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та просив суд:

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Джміль Олександра Олександровича від 13.04.2020р. про закінчення виконавчого провадження №61632727 з примусового виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020р. по справі №420/7613/19 щодо зупинення дії Дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192452146 від 02.09.2019р., виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/7613/19 та заборони боржнику (Обслуговуючому кооперативу Сейнт Барс (код ЄДРПОУ 42950008) здійснювати підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,64844 га, розташованої за адресою: м.Одеса, бульвар Французький 1/5, кадастровий номер 5110137500:48:01:0010, на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192452146 від 02.09.2019р., виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/7613/19 ;

зобов`язати державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Джміль Олександра Олександровича або іншого державного виконавця у виконавчому провадженні №61632727 з примусового виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020р. по справі №420/7613/19 щодо зупинення дії Дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192452146 від 02.09.2019р., виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/7613/19 та заборони боржнику (Обслуговуючому кооперативу Сейнт Барс (код ЄДРПОУ 42950008) здійснювати підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,64844 га, розташованої за адресою: м.Одеса, бульвар Французький 1/5, кадастровий номер 5110137500:48:01:0010, на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192452146 від 02.09.2019р., виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/7613/19, вчинити дії, передбачені частиною 4 статті 63 Закону України Про виконавче провадження .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року адміністративний позов був задоволений частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Джміль Олександра Олександровича від 13.04.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 61632727 з примусового виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі № 420/7613/19.

Зобов`язано Перший Приморський відділ Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії, передбачені ч. 4 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , у виконавчому провадженні №61632727 з примусового виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі № 420/7613/19.

II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, Перший Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, просив його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує Перший Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) тим, що судом 1-ї інстанції не надано жодної оцінки тому, що 28.02.2020 року ТОВ ВАРДА до управління ДАБК Одеської міської ради було подано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт з нового будівництва Яхт-клуб з рятувальною станцією, кімнатами відпочинку, місцями для заняття спортом , закладом громадського харчування та елінгом на земельній ділянці, площею 0,6844 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:48:01:0010.

Тим самим, боржник намагався продовжити заборонене судовим рішенням проведення підготовчих робіт з будівництва Яхт-клуб з рятувальною станцією, кімнатами відпочинку, місцями для заняття спортом , закладом громадського харчування та елінгом на земельній ділянці, площею 0,6844 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:48:01:0010.

Також, апелянт зазначає, що 05.03.2020 року вищезазначене повідомлення про початок виконання підготовчих робіт Управління ДАБК Одеської міської ради було повернуто заявнику на доопрацювання, що підтверджується листом від 07.04.2020 року №01-6/226ПР.

Подача повідомлення про початок виконання підготовчих робіт за адресою: м. Одеса, бульвар Французький 1/5 додатково підтверджує правомірність висновків державного виконавця та умисел позивача, щодо невиконання вимог судового рішення.

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року відкрито апеляційне провадження по справі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року розгляд справи за апеляційною скаргою призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні .

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає ,що вона не підлягає задоволенню ,за наступних встановлених обставин :

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року по справі № 420/7613/19 задоволено заяву представника позивача Громадської організації Рада громадської безпеки до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Прокуратура Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю БАРДА ПЛЮС , Обслуговуючий кооператив СЕЙНТ БАРС про визнання протиправним та скасування наказу від 08.08.2019 року, визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, визнання протиправною бездіяльності та було зупинено дію Дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192452146 від 02 вересня 2019 року, виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 420/7613/19 й заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю БАРДА ПЛЮС , Обслуговуючому кооперативу СЕЙНТ БАРС та будь-яким іншим особам здійснювати підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці, площею 0,6844 га, розташованої за адресою: м. Одеса, бульвар Французький 1/5, кадастровий номер 5110137500:48:01:0010, на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192452146 від 02.09.2019 року, виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 420/7613/19. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Державним виконавцем Першого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Джміль Олександра Олександровича від 24.03.2020р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61632727 з виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року по справі № 420/7613/19 щодо зупинення дії Дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192452146 від 02.09.2019 року, виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 420/7613/19 та заборони боржнику (Обслуговуючому кооперативу СЕЙНТ БАРС (код ЄДРПОУ: 42950008) здійснювати підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці, площею 0,6844 га, розташованої за адресою: м. Одеса, бульвар Французький 1/5, кадастровий номер 5110137500:48:01:0010, на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192452146 від 02.09.2019 року, виданого Управлінням Державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 420/7613/19.

08.04.2020 року державним виконавцем Першого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Джміль О.О. було складено акт в присутності представника стягувана, представника боржника та володільця земельної ділянки ТОВ Варда Плюс , при виконанні виконавчого провадження №61632727, яким встановлено, що виходом за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 5/1, кадастровий номер 55110137500:48:01:0010, на об`єкті виявлено будівельний мусор (сміття), зруйнована будівля, також на об`єкті будівельної техніки та робітників на момент виходу державного виконавця та складання акту, тобто на 08.04.2020 року, не виявлено. Також у акті зазначено, що за візуальним обстеженням встановлені останки підготовчих робіт, але на час проведення перевірки роботи не проводилися.

08.04.2020р. представником позивача ОК Сейнт Барс подано до державного виконавця Першого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Джміль О.О. письмові пояснення, в яких повідомлено останнього про те, що боржнику ОК Сейнт Барс відомо про зміст ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року по справі № 420/7613/19 та боржником не проводиться жодних підготовчих та/або будівельних робіт на земельній ділянці, площею 0,6844 га, розташованої за адресою: м. Одеса, бульвар Французький 1/5, кадастровий номер 5110137500:48:01:0010 на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192452146 від 02.09.2019 року, виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, а також запропонував на підставі ч.4 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 61632727.

10.04.2020 року державним виконавцем Першого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Джміль О.О. складено акт в присутності представника стягувача, представника боржника та володільця земельної ділянки ТОВ Варда Плюс , при виконанні виконавчого провадження №61632727, яким встановлено, що виходом за адресою м. Одеса, бульвар Французький 1/5, кадастровий номер 5110137500:48:01:0010, боржником ОК Сейнт Барс всупереч вимогам ухвали Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/7613/19 від 10.03.2020р. проводяться підготовчі роботи, у діях боржника вбачається порушення встановлених у судовому порядку вимог, що підтверджують відео матеріали від 16.03.2020 року, 17.03.2020 року та 20.03.2020 року.

Державним виконавцем акт про доведення до відома боржника резолютивної частини рішення, з виконання якого відкрито виконавче провадження не складався .

Факт відсутності будь-яких дій ОК Сейнт Барс щодо невиконання судового рішення у період з 08.04.2020 року по 10.04.2020 року був визнаний представником відповідача у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги 09.09.2020 року.

Постановою державного виконавця Першого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Джміль О.О. від 13.04.2020р. на підставі п.11 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження закінчено виконавче провадження №61632727 (повернення виконавчого документу у випадку, передбаченому ч.3 ст.63 ЗУ Про виконавче провадження ).

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

Конституція України:

Ст.8Конституції України, встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Ч.1 ст. 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Частина 2 статті 19, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Закон України, від 23.02.2006, № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ( далі - Закон № 3477-IV)

Згідно ч.1 ст.17 Закону № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст.18 Закону № 3477-IV Для цілей посилання на текст Конвенції суди використовують офіційний переклад Конвенції українською мовою (далі - переклад). Для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії (далі - переклад), надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону. У разі відсутності перекладу Рішення та ухвали Суду чи ухвали Комісії суд користується оригінальним текстом. У разі виявлення мовної розбіжності між перекладом та оригінальним текстом суд користується оригінальним текстом. У разі виявлення мовної розбіжності між оригінальними текстами та/або в разі потреби мовного тлумачення оригінального тексту використовується відповідна практика Суду.

Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016, № 1404-VIII ( надалі - Закон № 1404-VIII)

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст. 3 Закону № 1404-VIII ).

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 9 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з частиною 6 статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно ч.5 ст.74Закону № 1404-VIII пішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.40 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1,2 ст.41Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).

У розділі ІХ Інструкції № 512/5 наведено порядок виконання рішень немайнового характеру:

1. Виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.

2. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

10. У разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону.

Закон України, від 02.06.2016, № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"( надалі - Закон № 1403-VIII),

Частинами 3, 4 Закону № 1403-VIII, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Згідно ст.6 Закону України № 1403-VIII, систему органів примусового виконання рішень становлять:

1) Міністерство юстиції України;

2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно п.1. Типового положення про відділ державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі ,затвердженого Наказом Мінюсту від 20.04.2016, № 1183/5 Відділ державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Відділ) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, є структурним підрозділом та підпорядковується головним територіальним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції) через відповідні управління державної виконавчої служби Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління).

VI. ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО:

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ст.3 КАС України (в ред.,діючої з 15.12.2017 року) порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно ч.3 ст.6 КАС України ,звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.7 КАС України ,суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1-5 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.1,3 ст.287 КАС України,учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Згідно ч.1-2 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно п.1 ч.1 ст.315 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Так, стаття 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Згідно ч. 5 ст.242 КАС України ,при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5 та 6 ст.13 Закону України, від 02.06.2016, № 1402-VIII "Про судоустрій і статус судді" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

VII. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ТА ПРАКТИКА ЄСПЛ:

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до чіткої й усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції , п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі Immobiliare Saffi проти Італії", заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

VIII. ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ:

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії)

Судом 1ої інстанції було встановлено , що 08.04.2020 року державним виконавцем Першого Приморського ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Джміль О.О. було складено акт в присутності представника стягувана, представника боржника та володільця земельної ділянки ТОВ Варда Плюс , при виконанні виконавчого провадження №61632727, яким встановлено, що виходом за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 5/1, кадастровий номер 55110137500:48:01:0010, на об`єкті виявлено будівельний мусор (сміття), зруйнована будівля, також на об`єкті будівельної техніки та робітників на момент виходу державного виконавця та складання акту, тобто на 08.04.2020 року, не виявлено. Також у акті зазначено, що за візуальним обстеженням встановлені останки підготовчих робіт, але на час проведення перевірки роботи не проводилися.

У зв`язку з чим обставини, які мали місце 16.03.2020 року, 17.03.2020 року та 20.03.2020 року до встановлення інших 08.04.2020 року та складання відповідного акту - не повинні були враховуватись при прийнятті постанови державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Джміль Олександра Олександровича від 13.04.2020р. про закінчення виконавчого провадження №61632727

Крім того,факт відсутності будь-яких дій ОК Сейнт Барс щодо невиконання судового рішення у період з 08.04.2020 року по 10.04.2020 року був визнаний представником відповідача у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги 09.09.2020 року.

Апеляційний суд ,керуючись принципами верховенства права, належного врядування, практикою ЄСПЛ ,як джерелом права , погоджується із висновком суду 1-ої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову із виходом за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача в порядку ч.2 ст.9 КАС України , так як у діях позивача відсутні ознаки зловживання своїми обов`язками щодо виконання рішення суду, ним вжито усіх необхідних заходів спрямованих на його належне виконання, а відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови не врахував даний факт, постанова державного виконавця Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Джміль Олександра Олександровича від 13.04.2020р. про закінчення виконавчого провадження №61632727 з примусового виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020р. по справі №420/7613/19 щодо зупинення дії Дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192452146 від 02.09.2019р., виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/7613/19 та заборони боржнику (Обслуговуючому кооперативу Сейнт Барс (код ЄДРПОУ 42950008) здійснювати підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,64844 га, розташованої за адресою: м.Одеса, бульвар Французький 1/5, кадастровий номер 5110137500:48:01:0010, на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192452146 від 02.09.2019р., виданого Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/7613/19 є такою, що прийнята не на підставі, та не у спосіб, що встановлені Конституцією та Законом № 1404-VIII

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Судом 1-ої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права , справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі , судове рішення прийнятне та підписано суддею , який зазначений у судовому рішенні

Апеляційний суд доходить до висновку ,що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити ,рішення суду 1-ої інстанції залишити без змін та також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.8,19,55,123 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 139, 242,272,287, 292, 308, ч.1 ст.315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)- залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року - без змін .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття ,та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів

Повне рішення складене та підписане 10.09.2020 року

Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Домусчі С.Д. Коваль М.П.