Постанова

від 10.09.2020 по справі 320/5879/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5879/19 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Кобаля М.І.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Промторг ЛТД" та Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження, суддя Дудін С.О.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промторг ЛТД" до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промторг ЛТД" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, у якому просило зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені позивачем податкові накладні: №16 від 09.10.2019; №17 від 10.10.2019; №18 від 11.10.2019; №19 від 14.10.2019; №20 від 15.10.2019; №21 від 16.10.2019; №22 від 17.10.2019; №23 від 18.10.2019 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення - 21.10.2019.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Промторг ЛТД податкових накладних №16 від 09.10.2019, №17 від 10.10.2019, №18 від 11.10.2019, №19 від 14.10.2019, №20 від 15.10.2019, №21 від 16.10.2019, №22 від 17.10.2019 та №23 від 18.10.2019; зобов`язано Державну податкову службу України прийняти подані товариством з обмеженою відповідальністю Промторг ЛТД податкові накладні №16 від 09.10.2019, №17 від 10.10.2019, №18 від 11.10.2019, №19 від 14.10.2019, №20 від 15.10.2019, №21 від 16.10.2019, №22 від 17.10.2019 та №23 від 18.10.2019 для вирішення питання щодо їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх направлення - 21.10.2019.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 в повному обсязі та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що дію договору про визнання електронних документів з ТОВ Промторг ЛТД у період з 07.03.2018 по 26.11.2019 було припинено, у свою чергу податкові накладні ТОВ Промторг ЛТД подані 21.10.2019, тобто в період коли договір про визнання електронних документів було припинено і заходів щодо поновлення договору про визнання електронних документів,у період з 07.03.2018 по 26.11.2019 ТОВ Промторг ЛТД не вчинялося, а тому дії відповідача є правомірними.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 в частині відмови зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні складені товариством з обмеженою відповідальністю "Промторг ЛТД" № 16 від 09.10.2019, №17 від 10.10.2019, №18 від 11.10.2019, №19 від 14.10.2019, №20 від 15.10.2019, №21 від 16.10.2019, №22 від 17.10.2019, №23 від 18.10.2019 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення - 21.10.2019 і ухвалити нове судове рішення, яким позов у цій частині - задовольнити.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 не було передбачено механізму щодо повторного прийняття податковим органом раніше поданих на реєстрацію платником податків податкових накладних вирішення питання щодо їх реєстрації та не існує жодного нормативно врегульованого механізму повторного прийняття податковим органом раніше поданих на реєстрацію платником податків податкових накладних для вирішення питання щодо їх реєстрації.

Позивач вказує, що зобов`язуючи ДПС прийняти подані товариством спірні податкові накладні та вирішити питання щодо їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх направлення - 21.10.2019, суд першої інстанції фактично зобов`язує товариство повторно проходити процедуру автоматизованої перевірки податкових накладних і не вирішує остаточно спір у межах заявлених позовних вимог.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Промторг ЛТД (ідентифікаційний код 40954440, місцезнаходження: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Першотравнева, буд.14, приміщення 3) 10.11.2016 зареєстровано юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.10.2019 №1005866075 (а.с.7-9, т.1).

23.11.2017 між Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС України у Київській області та ТОВ "Промторг ЛТД" було укладено договір про визнання електронних документів №231120171 (а.с.11-12), пунктом 1 якого встановлено, що предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Пунктами 3-4 розділу 6 договору визначено, що договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

21.10.2019 позивачем телекомунікаційними засобами зв`язку через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів було подано на реєстрацію такі податкові накладні (а.с.16-23, т.1):

- №16 від 09.10.2019 на суму 5220000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 870000,00 грн.);

- №17 від 10.10.2019 на суму 5220000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 870000,00 грн.);

- №18 від 11.10.2019 на суму 5220000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 870000,00 грн.);

- №19 від 14.10.2019 на суму 5220000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 870000,00 грн.);

- №20 від 15.10.2019 на суму 5220000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 870000,00 грн.);

- №21 від 16.10.2019 на суму 5220000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 870000,00 грн.);

- №22 від 17.10.2019 на суму 5220000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 870000,00 грн.);

- №23 від 18.10.2019 на суму 5220000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 870000,00 грн.)

За наслідками обробки вказаних податкових накладних позивач отримав квитанції №1 тотожного змісту, відповідно до яких податкові накладні були доставлені до центрального рівня ДФС, але не були прийняті.

Зі змісту цих квитанцій вбачається, що причиною відмови у прийнятті та реєстрації вищевказаних податкових накладних є відсутність укладеного з платником 40954440 договору про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо неприйняття вищевказаних податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що

- станом на 22.10.2019 договір про визнання електронних документів від 23.11.2017 не припинив свою дію, у зв`язку з чим є хибними наведені відповідачем у квитанціях підстави неприйняття для реєстрації податкових накладних;

- визнання у судовому порядку неправомірними дій відповідача по неприйняттю податкової накладної внаслідок його протиправних тверджень про відсутність укладеного договору про визнання електронних документів, не свідчить про автоматичну наявність підстав для безумовної реєстрації такої податкової накладної у Реєстрі, оскільки не виключає необхідність здійснення контролюючим органом подальшої обробки електронного документа, за результатами якої формується друга квитанція.

- враховуючи, що податкові накладні не були прийняті відповідачем виключно на підставі виявленого контролюючим органом під час автоматизованої перевірки електронних документів факту відсутності необхідного договору, суд дійшов висновку, що подальша обробка цих документів відповідачем не здійснювалася, у зв`язку з чим вимоги позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні у Реєстрі є передчасними.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регулюється Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку №1246 передбачено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з приписами пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 13 та 14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 року (далі-Порядок №557, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з пунктом 2 Розділу І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 року (далі-Порядок №557, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин), договір про визнання електронних документів (далі - Договір) - договір, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №557 передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Згідно з пунктом 3 Розділу ІІ Порядку №557 автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Обов`язкові реквізити електронних документів визначаються законодавством.

Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів (далі - АЦСК).

Відповідно до пункту 8 Розділу ІІ Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення (пункт 9 Розділу ІІ Порядку №557).

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Порядку №557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК;

перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору;

перевірку дії Договору.

Відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Порядку №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Порядку №557 дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

Як встановлено колегією суддів з матеріалів справи, підставою для неприйняття спірних податкових накладних контролюючим органом у квитанціях №1 зазначено: Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником 40954440 договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору .

Однак, судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 у справі №320/5280/18, зокрема, визнано протиправними дії Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо припинення (розірвання) договору про визнання електронних документів від 23.11.2017 №231120171 (реєстраційний номер - 9247706241), що укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю Промторг ЛТД .

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2019 у справі №320/5280/18 апеляційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промторг ЛТД" до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за повторною апеляційною скаргою відповідача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження; клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованим.

Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Враховуючи, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 у справі №320/5280/18 набрало законної сили 22.02.2019, колегія суддів має підстави використовувати його як джерело преюдиційних фактів.

Колегія суддів при цьому зазначає, що визнання протиправними дії податкового органу щодо розірвання договору не поновлює договір з моменту набрання сили судовим рішенням, а визначає договір як такий, що не розривався.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 11.06.2019 у справі №826/15949/15.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку, що станом на 21.10.2019, тобто на дату направлення позивачем податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, договір про визнання електронних документів від 23.11.2017 №231120171 не був розірваний.

Відповідно до пунктів 3-4 розділу 6 договору він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Як вбачається з веб-сайту Акредитованого центру сертифікації ключів Україна (за посиланням: https://www.uakey.com.ua/) у ТОВ Промторг ЛТД на момент виникнення спірних правовідносин були чинні 3 сертифікати ЕЦП, період їх дії: з 09.04.2019 по 22.11.2019.

Отже, станом на 22.10.2019 договір про визнання електронних документів від 23.11.2017 не припинив свою дію, у зв`язку з чим колегія суддів вважає хибними наведені відповідачем у квитанціях підстави неприйняття для реєстрації податкових накладних.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженою наказом ДПА України "Про подання електронної податкової звітності" від 10.04.2008 №233 визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

У додатку 1 до Інструкції №233 міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно до вимог пункту 4 розділу 6 примірного договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів органом ДПС в односторонньому порядку є:

- ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих;

- зміна ним місця реєстрації.

Аналогічні підстави розірвання прописані і у договорі від 23.11.2017 між Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС України у Київській області та ТОВ "Промторг ЛТД" про визнання електронних документів №231120171.

Так, згідно із п.п.1,3,5 розділу 6 цього договору він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що платник податків не надав нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та (або) змінив своє місце реєстрації. Натомість, чинним законодавством не визначено будь-яких інших підстав для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів.

Договір про визнання електронної звітності є адміністративним договором у розумінні пункту 16 частини 1 статті 4 КАС України.

Адміністративний договір є договором в загальному розумінні, а тому на порядок укладання та розірвання такого договору розповсюджується дія норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в тому числі щодо підстав його розірвання.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, враховуючи, що відповідачем не надано суду апеляційної інстанції жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність законодавчо визначених підстав для розірвання договору в односторонньому порядку, власне як і доказів розірвання такого договору, колегія суддів приходить до висновку, що на момент подання податкових накладних № 16 від 09.10.2019, №17 від 10.10.2019, №18 від 11.10.2019, №19 від 14.10.2019, №20 від 15.10.2019, №21 від 16.10.2019, №22 від 17.10.2019, №23 від 18.10.2019 такий договір був чинним, а відтак підстави для відмови у їх реєстрації були відсутні.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності неприйняття ним поданих позивачем до реєстрації податкових накладних через відсутність діючого договору про визнання електронних документів.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 11.06.2019 у справі №826/15949/15 зазначив, що належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у розглядуваній ситуації є визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації.

Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту прав та інтересів позивача є визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Промторг ЛТД до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №16 від 09.10.2019, №17 від 10.10.2019, №18 від 11.10.2019, №19 від 14.10.2019, №20 від 15.10.2019, №21 від 16.10.2019, №22 від 17.10.2019 та №23 від 18.10.2019.

Разом з тим, щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені позивачем податкові накладні: №16 від 09.10.2019; №17 від 10.10.2019; №18 від 11.10.2019; №19 від 14.10.2019; №20 від 15.10.2019; №21 від 16.10.2019; №22 від 17.10.2019; №23 від 18.10.2019 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення - 21.10.2019, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 та пункту 10 розділу ІІ Порядку №557 винесення відповідачем квитанцій про неприйняття поданих позивачем на реєстрацію податкових накладних є наслідком здійснення контролюючим органом автоматизованої перевірки електронного документа. При цьому підставою, за якою така автоматизована перевірка була закінчена, є відсутність у позивача укладеного з контролюючим органом договору про визнання електронних документів.

Водночас, наведена обставина не виключає наявності інших підстав, за яких податкова накладна не може бути прийнятою та зареєстрованою, зокрема, підстав для зупинення її реєстрації.

Відтак, визнання у судовому порядку неправомірними дій відповідача по неприйняттю податкової накладної внаслідок його протиправних тверджень про відсутність укладеного договору про визнання електронних документів, не свідчить про автоматичну наявність підстав для безумовної реєстрації такої податкової накладної у Реєстрі, оскільки не виключає необхідність здійснення контролюючим органом подальшої обробки електронного документа, за результатами якої формується друга квитанція.

Так, відповідно до пункту 12 Розділу ІІ Порядку №557 друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (пункт 14 Розділу ІІ Порядку №557).

Таким чином, враховуючи, що податкові накладні не були прийняті відповідачем виключно на підставі виявленого контролюючим органом під час автоматизованої перевірки електронних документів факту відсутності укладеного договору , колегія суддів приходить висновку, що подальша обробка цих документів відповідачем не здійснювалася, у зв`язку з чим вимоги позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні у Реєстрі є передчасними, а їх задоволення призведе до порушення законодавчо встановленого порядку реєстрації податкових накладних у Реєстрі.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що у даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ДФС України прийняти подані позивачем податкові накладні №16 від 09.10.2019, №17 від 10.10.2019, №18 від 11.10.2019, №19 від 14.10.2019, №20 від 15.10.2019, №21 від 16.10.2019, №22 від 17.10.2019 та №23 від 18.10.2019 для вирішення питання щодо їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх направлення - 21.10.2019.

Відтак, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Промторг ЛТД" та Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді М.І. Кобаль

О.О. Беспалов