Постанова

від 10.09.2020 по справі 620/847/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/847/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Соломко І.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П. , Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року (розглянута в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма Сінком - Чернігів про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2020 року, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі- Управління ДСУНС у Чернігівській області, позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма Сінком - Чернігів (далі - ТОВ ВКФ Сінком - Чернігів , відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі за адресою: проспект Миру,53, м. Чернігів, Чернігівська область до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що подальша експлуатація будівлі за адресою: проспект Миру,53, м. Чернігів із порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які були виявлені під час проведення перевірки, створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, тому просить позов задовольнити повністю.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, що у період з 03.02.2020 по 07.02.2020 Управління ДСНС України у Чернігівській області у приміщенні за адресою: м. Чернігів, проспект Миру,53 проведено планову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері технічної і пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 07.02.2020 №165.

Відповідно до вказаного акта за результатами проведення державного нагляду (контролю) встановлені наступні порушення:

- 3-й, 4-й поверхи будівлі відповідача не обладнані автоматичною системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено пункт. 1.2., 1.4 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні , н. 4.1 табл. А. 1. додатку А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- 3-й, 4-й поверхи будівлі не обладнані системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 1 табл. Б. 1. додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- пожежні кран-комплекти в будівлі не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра зі стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля, чим порушено підпункт 2 пункту. 2.2. глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- місця проходження електрокабелів по горючим поверхням на 1-4 поверхах в будівлі не відокремлені від горючих поверхонь шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) е менше ніж на 0.01 метра, чим порушено п. 1.12. глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- у подавальному поверсі будівлі не встановлено прилад контролю до вибухонебезпечних концентрацій паливного газу в повітрі з виведенням звукової та світлової сигналізації на фасад будинку або з виведенням аварійного сигналу на об`єднану диспетчерську службу, чим порушено пункт. 22 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 9.6 ДБН В.2.5-20:2014 Газопостачання ;

- у підвальному поверсі будівлі не встановлено тамбур-шлюзи з підпором повітря під час пожежі перед виходами з ліфтів та підйомників, чим порушено п. 22 розділу II, п. 2.3., 2.23 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 6.36 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- двері приміщень, що ведуть до поверхових коридорів будівлі виконані такими, що не відчиняються в середину приміщень, чим порушено п. 22 розділу II НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 7.3.7 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- вихід на покрівлю зі сходової клітки 5-го поверху будівлі виконано не через протипожежні двері 2-го тину розмірами не менше ніж 0,7х 1,5 метри, чим порушено п. 2.3. глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 6.2, 6.4, 8.6 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- приміщення складів, електрощитової, вентиляційних камер в підвальному приміщенні, машинні відділення ліфтів, підйомників в будівлі не відокремлені від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 2.3. глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 6.2, 6.4 ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- вихід на покрівлю зі сходової клітки 5-го поверху будівлі виконано не через протипожежні люки 2-го тину розмірами не менше ніж 0,6х 0,8 метри, чим порушено п. 2.3. глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 6.2, 6.4, 8.6 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- сходові клітки та коридори 1-5 поверхів будівлі не забезпечені евакуаційним освітленням, чим порушено п. 2.31. глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- з підвального поверху (в торцевих частинах будівлі) відсутні виходи безпосередньо назовні через сходові клітки, чим порушено п. 22 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 7.2.1, 7.2.4 ДЫ I В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- з підвального поверху будівлі відсутні два евакуаційні виходи безпосередньо назовні, чим порушено п. 22 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 7.2.1, 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- ширина зовнішніх дверей сходових кліток в 'торцевих частинах будівлі виконана менше ширини сходового маршу, чим порушено п. 22 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 7.2.7 ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- висота евакуаційного шляху (виходу) із магазину Секонд хенд в будівлі виконана меншою за 2 метри, чим порушено п. 22 розділ ІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 7.3.6 ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- в будівлі приміщення, які надаються в оренду, не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, у відповідності до Правил експлуотації та типових нормналежності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 № 25, чим порушено п.п. 3.6., 3.9. глави З розділу V НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- в торцевих частинах будівлі прилади опалення на сходових клітках на всіх поверхах встановлені на висоті менше 2,2 метри від поверхні проступів та сходових площадок, чим порушено п. 2.30 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 7.3.22 ДБП В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- в будівлі при вході в приміщення AT УкрСибБанк на шляху евакуації влаштовано банкомат, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- двері другого евакуаційного виходу з коридору в АГ УкрСибБанк виконані такими, що не відчиняються в напрямку виходу з приміщення, чим порушено п. 2.27 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- в будівлі на шляху евакуації при вході в магазин Секонд хенд влаштовано банкомат, чим порушено н. 2.37 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- в будівлі на шляху евакуації при вході магазин Секонд хенд опорядження (облицювання) стін та стелі з невизначеними показниками щодо димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння, чим порушено п. 22 розділу II, п. 2.17 глави 2 розділу III НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- відсутня проектна документація щодо розміщення приміщення ломбарду Благо на 1-му поверсі в будівлі товариства, чим порушено п.п. 21, 22 розділу II НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- в будівлі в приміщенні ломбарду Благо влаштовано горючу перегородку на шляхах евакуації, чим порушено п. 22 розділу ІІ, п. 2.23 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- в будівлі в торговельному залі магазину Секонд хенд ширина евакуаційного виходу виконана меншою за 1,2 метри, чим порушено п. 22 розділу II НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 8.7 ДБН В.2.2-23:2009 Підприємства торгівлі ;

- в будівлі не проведено технічне обслуговування і перевірка пожежних кран-комплектів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, чим порушено підпункт 9 п. 2.2. глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- в будівлі на 1-му поверсі відгалужувальна коробка не закрита кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу, чим порушено н. 1.7. глави І розділу IV НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- в будівлі на 2-му поверсі в кабінеті 213 вимикачі, електророзетки встановлені на горючих основах (конструкціях), без підкладення суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габаритами апарата не менше ніж на 0,01м, чим порушено н. 1.17. глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- будівля не захищена від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21. глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- на всіх поверхах будівлі товариства електрощити, групові електрощити не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки), чим порушено п. 1.16. глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- не розроблено і не затверджено інструкцію щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації, чим порушено п. 21 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п.2 розділу ІІІ Правила технічної безпеки ( затвердженої наказом МВС № 879 від 05.11.2019);

- з працівниками товариства не проведено інструктаж і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з технічної безпеки, чим порушено п.4 глави 6 розділу V Правила технічної безпеки ( затвердженої наказом МВС № 879 від 05.11.2019);

- працівників об`єкту не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання , чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п.п. 3,4 Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 19.08.20002);

- не відкориговані плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі на всіх поверхах товариства, чим порушено п.5 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні ;

- в будівлі в приміщенні кухні кафе М`ясник зону з кухонним обладнанням не обладнано модульною системою локального пожежогасіння, чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 Правил пожежної безпеки в Україні , п. 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- керівник товариства, функціональні обов`язки якого пов`язані із забезпеченням цивільного захисту не пройшов функціональне навчання, чим порушив п.п.7, 10 порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №819).

Розцінюючи виявлені порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки при експлуатації будівлі, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 КЦЗ).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).

У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ).

У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. Ст.. 70 КЦЗ).

Колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Крім того, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як убачається з матеріалів справи, об`єктом перевірки було приміщення за адресою: м. Чернігів, проспект Миру,53.

У рамках проведеної позивачем перевірки було встановлено 35 порушень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на підтвердження усунення вказаних в акті перевірки порушень, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували усунення цих порушень.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач не перевірив наявність у відповідача компетенції для забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання, оскільки у відповідача відсутні повноваження на усунення виявлених недоліків (порушень), вказаних в акті перевірки, так як ТОВ ВКФ Сінком-Чернігів не є власником будівлі за адресою: проспекті Миру, 53, м. Чернігів. Вказані приміщення (будівлю) Відповідач орендує у ТОВ Сіпком-Холдіиг згідно договору оренди нежитлового приміщення від 29 грудня 201 8 року № 1, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Тому, незважаючи па будь-які обставини, такий обов`язок лежить безпосередньо па Відповідачеві.

Разом з тим, пунктом 6 розділу І Правил пожежної безпеки, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, передбачено, що у разі передачі в оренду приміщень за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря і орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами справи встановлено, що із згаданого вище договору, обов`язок як орендаря щодо дотримання правил пожежної безпеки визначений пунктом 4.1.4 договору (а.с.58 Т.1).

Таким чином, зазначені вище посилання відповідача є необґрунтованими.

Наявність у договорі умов та обставин, яких необхідно дотримуватись для виконання такого обов`язку в повному обсязі, не скасовує наявності такого обов`язку.

Окрім зазначеного, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України, можливість застосування заходів реагування не ставиться в залежність від суб`єкта, який допустив порушення, а виключно до об`єкт, який експлуатується з порушеннями норм пожежної і техногенної безпеки.

Аналогічна правова позиці викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 року у справі №804/8378/17.

Відтак, перекладення відповідачем обов`язку дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та несення відповідальності за порушення у цій сфері, на власника чи балансоутримувача майна, є безпідставним.

Так, акт від 07 лютого 2020 року № 165, складений за результами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - акт) є такий, що підписаний директором ТОВ ВКФ Сінком-Чернігів без зауважень.

Вище викладене свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на усунення порушень, що суперечить твердженням про відсутність у нього таких повноважень.

Щодо обґрунтування позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Так, як вбачається із наявних матеріалів у даній справі, фактично усунутими на момент прийняття рішення є:

3-й, 4-й поверхи будівлі обладнані автоматичною системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);

3-й, 4-й поверхи будівлі обладнані системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху);

пожежні крап-комплекти в будівлі укомплектовані пожежними рукавами;

в будівлі проведено технічне обслуговування і перевірку пожежних кран- комплектів на працездатність;

в будівлі па 1-му поверсі віднгалужувальну коробку закрито кришкою з негорючого матеріалу;

в будівлі на 2-му поверсі в кабінеті 213 вимикачі, електророзетки встановлені па негорючих основах;

сходові клітки та коридори 1-5 поверхів будівлі забезпечені евакуаційним освітленням;

в будівлі приміщення, які надаються в оренду, забезпечені первинними засобами пожежогасіння.

Проте, залишається не усунутою більша частина порушень, які стали підставою для звернення до суду із позовом.

У постанові Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі № 2340/2816/18 зазначено, що відповідач зобов`язаний падати дока ні, які свідчать про повне усунення порушень, які створюють загрозу житію та здоров`ю людей. У протилежному випадку вказані порушення вважаються 'такими, що не усунуті, і можуть призвести до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди жито і здоров`ю населення.

У рішенні зазначено: виявлені порушення, які викладені у позовній заяві та в акті від 07 лютого 2020 року, мають посилання на державні будівельні норми... Ці норми застосовуються під час проектування і будівництва будинків, їх реконструкції, капітального ремонту, технічного персосшлцеппя, реставрації .

Відповідно до пункту І розділу І Правил пожежної безпеки в Україні ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Правила пожежної безпеки в Україні, характеризуються багатоаспектністю регулювання. У зв`язку з цим, вони містять низку відсильних норм, які вказують па необхідність звернення до відповідного визначеного нормативно-правового акта залежно від галузі чи сфери господарювання. Зокрема, Правила містять посилання па Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ППАОП 40.1-1.32-01), Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затверджені наказом Мі ніс і оре і на інфраструктури України від 21 січня 2015 року № 11, ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення , ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) тощо.

Така кількість посилань на інші акти зумовлена вимогами нормопроектувальної техніки - системи правил і способів підготовки проектів актів, що забезпечують максимально повну і точну відповідність форми нормативних положень їх змісту, доступність і простоту викладу, вичерпне охоплення питань, що належать до предмета правового врегулювання таких актів.

Однією з таких вимог є забезпечення стислості тексту акту та відсутності дублювань норм, передбачених іншими актами.

Таким чином, вказані державні будівельні норми застосовуються як самостійно - у визначених ними випадках, так і у випадках, коли про їх застосування зазначено в іншому акті.

В даному випадку норма Правил пожежної безпеки є відсильною та передбачає випадки застосування норм, передбачених ДБН саме щодо об`єктів, які експлуатуються. Під час будівництва, реконструкції, - технічного переоснащення, капітального ремонту вказані будівельні норми підлягають самостійному застосуванню.

До того ж, важливо зазначити, що відповідно до статті 3 Конституції України саме людина, її життя і здоров`я, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Наявні порушення, які стали підставою для звернення до суду, ставлять під загрозу такі соціальні блага як життя і здоров`я. Саме тому забезпечення безпеки життя і здоров`я людей не може ставитися в залежність від етапу фінансування та спеціальних процедур.

Загроза життю та/або здоров`ю людини с оціночним поняттям, що лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року по справі № 2240/2768/18 поняття.

Таким чином, наділені відповідним рівнем кваліфікації, вказані вище посадові особи здійснюють контроль стану пожежної безпеки на відповідних об`єктах, визначаючи при цьому наявність/відсутність загрози життю задню здоров`ю людей.

Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі с прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та/або здоров`ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.

Цільове призначення застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі полягає в упередженні заподіяння шкоди -таким соціальним благам як життя і здоров`я людей.

Верховний Суд у складі коленії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 червня 2018 року (справа № 826/4267/16, адміністративне провадження № К/9901/12245/18) звертає увагу на таке поняття як небезпечний чинник.

Відповідно до пуншу 26 статті 1 Кодексу цивільного захисту України під небезпечним чинником розуміється складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (виливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. За позиції Верховного Суду, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до шйчлі.'ія за розповсюдження вогню.

Таким чином, наявність усіх вказаних в Акті порушень, є тим чинником, який створює загрозу життю за здоров`ю людей.

Разом з тим, необхідно врахувати, що відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2019 року по справі № 810/2400/18, забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як такс, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Верховним Судом визначено наступні ознаки заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції систем та засобів протипожежного захисту:

захід реагування мас тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень;

захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;

захід реагування є превентивним заходом, який спрямований па недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди жи ттю і здоров`ю населення.

У свою чергу, за переконанням Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року по справі № 809/671/16 всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу житпо та/або здоров`ю людей.

Враховуючи це, обставини даної справи жодним чином не виключають, а навпаки, підтверджують необхідність застосування заходів реагування.

Щодо посилання на те, що під час розгляду справи підлягає встановленню той факт, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що такс втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами, колегія суддів зазначає наступне.

Так, публічний інтерес це інтерес соціальної спільності, що визнаний, задоволений державою. Визнання публічності інтересу здійснюється шляхом його правового (юридичного) забезпечення (фіксації в нормах і встановленні механізму реалізації).

Визначальним для світової спільноти у питанні, що є публічним інтересом, стало прийняття та виголошення Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини, яка встановила низку невід`ємних природних прав людини, серед яких право на життя та здоровя є щонайпершим. Як відносно самостійне доповнення до цієї сисіеми необхідно відзначити Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

У найбільш загальному вигляді публічний ііперес означає інтерес сукупності, тобто населення, людей.

Від приватних публічний інтерес підрівняє те, що у відносинах, в яких вони формуються і реалізуються зобов`язальною стороною, крім самого носія цих прав, як правило, виступає посій публічного влали суб`скі владних повноважень. Публічний інтерес - це важливі для значної кількості фізичних та юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються публічною адміністрацією. З наведеного випливає, що публічний інтерес є не чим іншим, як тією чи іншою сукупністю привал них інтересів.

У справі про застосування заходів реагування публічним ітеросом виступає захист життя та/або здоров`я людини. Відповідно до статті 27 Конституції України захист життя людини є обов`язком держави. Поряд з цим, ще одним конституційним положенням встановлено, що людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Співставляти у даному випадку інтереси відповідача та життя і здоров`я тих же працівників ТОВ ВКФ Сіпком-Черпігів , суборендарів, а також відвідувачів офісного центру, недоречно, оскільки мова йде саме про їх захист, а отже, про їх власні інтереси.

Запобігання існуванню ризику та настання надзвичайної ситуації ніяким чином не являє собою втручання у права відповідача, а навпаки, спрямоване на захист основоположних прав і свобод людей.

При цьому, зважаючи па зазначене вище, відсутність доказів усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної і а пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, свідчила про обґрунтованість необхідності застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі.

Застосування такого заходу є цілком співрозмірним з характером порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року по справі № 804/8378/17.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не з`ясував в повному обсязі чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги сторін, та якими доказами вони підтверджуються, не з`ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження, що призвело до неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи у зв`язку з чим прийшов до неправильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області - задоволити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року - скасувати.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма Сінком - Чернігів (адреса: 14005, м. Чернігів, пр.-т. Миру 53).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль