Ухвала

від 27.10.2020 по справі 620/847/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 620/847/20

адміністративне провадження № К/9901/25667/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо -комерційна фірма Сінком Чернігів

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №620/847/20 за позовом Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо -комерційна фірма Сінком Чернігів про застосування заходів реагування , -

УСТАНОВИВ :

Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Сінком Чернігів , в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі за адресою: проспект Миру, 53, м. Чернігів, Чернігівська область до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року в задоволенні позовних вимог Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Сінком Чернігів про застосування заходів реагування відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року скасовано повністю, застосовано заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Сінком Чернігів (адреса: 14005, м. Чернігів, пр-т Миру, 53).

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №620/847/20 та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч. 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження.

Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності .

Зі змісту п. 10 ч. 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є застосування заходів реагування .

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні ч. 3 та 4 статті 12 та ч. 4 статті 257 КАС України, відсутні.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України, не вбачається. Жодних обставин, які б надавали можливість оскаржити судове рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку, скаржником не наводиться.

Доводи відповідача зводяться до незгоди із рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи, що воно прийняте без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі №420/6512/18, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права .

Суд відхиляє дане посилання, оскільки скаржником всупереч пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України не зазначено в касаційній скарзі норму права, яку застосував суд апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду, а лише процитовано висновок із постанови про неналежну перевірку судом доводів відповідача щодо наявності компетенції у останнього для усунення всіх оспорюваних порушень, належності об`єктів, в яких виявлені порушення, до відання відповідача, та чи були ці порушення допущені саме ним .

Крім того, скаржник посилається на практику Верховного Суду, висловлену у постановах від 19 вересня 2019 року у справі №826/19328/16 та від 18 вересня 2018 року у справі №826/12258/14, а також зазначає, що судом проігноровано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28 травня 2019 року у справі №819/1850/17. Проте відповідачем всупереч підпункту 1 пункту 4 статті 330 КАС України не обґрунтовано наявності підстав для відкриття касаційного провадження, а лише зазначено вищевказану постанову, оскільки у ній надається оцінка однорідним відносинам з підстав порушення вимог законодавства України у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

Також, у пункті 22 рішення у справі Мельник проти України (заява №23436/03) Європейського Суду з прав людини зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним і воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами і цілями.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо -комерційна фірма Сінком Чернігів на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі №620/847/20 за позовом Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо -комерційна фірма Сінком Чернігів про застосування заходів реагування.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді Н.А. Данилевич

Н.В. Шевцова