Рішення

від 31.08.2020 по справі 524/8480/19

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/249/2020

Справа № 524/8480/19

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2020 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю секретарів Маслій М.І., Яворської А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Малого приватного підприємства Весна до Акціонерного товариства Укрсоцбанк , ОСОБА_1 , Акціонерного товариства Альфа - Банк , про припинення іпотеки та зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області з Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області надійшли матеріали позову МПП Весна до АТ Укрсоцбанк , ОСОБА_1 про припинення іпотеки та зняття арешту з майна, для розгляду на підставі ухвали від 25 листопада 2019 року.

Представник позивач, МПП Весна Єгорін О.Л. звернувся до суду із позовом, згідно якого просив суд ухвалити рішення, яким припинити право ПАТ Укрсоцбанк в особі Кременчуцької філії на іпотеку майна, яке виникло на підставі іпотечного договору №720/3-052 від 22 серпня 2006 року; припинити записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, а саме: припинити записи в Державному реєстрі Іпотек за реєстраційним номером обтяження 3644695, припинити записи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційними номерами обтяження 3639346 та 3639090; стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2 007 грн. 00 коп.

Свої вимоги представник позивача мотивував тим, що в порядку забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №720/1-041 від 22 серпня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ Укрсоцбанк , МПП Весна , було передано в іпотеку: торговий павільйон загальною площею 57,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на праві приватної власності; земельну ділянку загальною площею 96 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5310436500:08:003:0006, та належить іпотекодавцю на праві приватної власності. Іпотечний договір №720/3-052 посвідчено 22 серпня 2006 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. та зареєстрований в реєстрі за номером 7413. У зв`язку із посвідченням вказаного іпотечного договору 22 серпня 2006 року була накладена заборона відчуження вказаного вище майна.

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ Укрсоцбанк про визнання фактичної заборгованості за кредитним договором №720/1-041, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 350 000, 00 грн. зі сплатою 18 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту - 21 серпня 2013 року. Зазначеним рішенням суду визначено фактичну заборгованість за кредитним договором №720/1-041, укладеним 22 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ Укрсоцбанк в особі Кременчуцької філії в сумі 38 206 грн. 55 коп. Представник позивача зазначає, що закріплений судовим рішенням борг ОСОБА_1 сплатила в повній сумі.

Представник позивача вказує, що оскільки ОСОБА_1 добровільно виконала рішення суду та сплатила банку встановлену судовим рішенням суму фактичної заборгованості за кредитним договором №720/1-041 в розмірі 38 206 грн. 55 коп., то остання звернулась до кредитора з проханням припинити іпотеку зазначеного вище майна у виді торгового павільйону та земельної ділянки т повернути іпотекодавцю, МПП Весна , правовстановлюючі документи, однак така вимога була відхилена. Окрім того, як вказує позивач, банком на адресу позичальника направив повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки у зв`язку із заборгованістю за кредитним договором в сумі 256 714 грн. 33 коп.

Представник позивача вважає, що ОСОБА_1 добросовісно виконала свої зобов`язання та повністю сплатила борг, а також з урахуванням обставини, на думку позивача, закінчення терміну дії кредитного договору, а саме 21 серпня 2013 року, останній і вимушений звернутись до суду.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 27 січня 2020 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 03 березня 2020 року залучено до участі у справі співвідповідача.

Ухвалами Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 03 березня 2020 року, 04 травня 2020 року, 27 травня 2020 року, 05 серпня 2020 року було визначено проводити судове засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 05 серпня 2020 року витребувано докази, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача МПП Весна - адвокат Савічев О.О. позовні вимоги підтримавв повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини, просив його задовольнити.

Представник відповідача, АТ Альфа - Банк Луньова А.Г. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з тих підстав, що рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області, на яке позивач посилається як на підставу своїх вимог, визначено суму боргу ОСОБА_1 за кредитним договором не в загальному розмірі, а станом на 21 квітня 2016 року та лише в межах строку позовної давності, та фактично загальна заборгованість за весь період користування кредитом, є значно більшою. Представник відповідача зазначає, що зазначене рішення не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум процентів та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань. Також представник відповідача вважає, що сплив позовної давності до основної та додаткових вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором та про звернення стягнення на предмет іпотеки сам по собі не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором і не може вважатися підставою для припинення іпотеки.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, згідно змісту наданого відзиву, позовні вимоги визнала в повному обсязі, вважала їх обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Вислухавши пояснення представник позивача МПП Весна - адвоката Савічева О.О., пояснення представника відповідача АТ Альфа - Банк - Луньової А.Г., дослідивши та проаналізувавши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

22 серпня 2006 року між АКБСЦ Укрсоцбанк та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту №720/1-041, за умовами якого остання отримала в кредит грошові кошти в розмірі 350 000, 00 грн. зі сплатою 18% та кінцевим терміном повернення 21 серпня 2013 року.

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаним вище договором кредиту 22 серпня 2006 року між АКБСЦ Укрсоцбанк та МПП Весна в особі директора Єгоріна О.Л. було укладено іпотечний договір №720/3-052, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. та який зареєстровано в реєстрі за номером 7413, за змістом якого предметом іпотеки є торговий павільйон загальною площею 57,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на праві приватної власності, та земельна ділянка загальною площею 96 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5310436500:08:003:0006, яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності.

Право власності МПП Весна на торговий павільйон загальною площею 57,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку загальною площею 96 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5310436500:08:003:0006, вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за номером інформаційної довідки 121380646 від 20 квітня 2018 року.

Згідно змісту Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №121380646 від 20 квітня 2018 року, у зв`язку із укладенням між АКБСР Укрсоцбанк та МПП Весна іпотечного договору №720/3-052, до Державного реєстру іпотек внесено відомості про обтяження зазначеного вище майна.

У зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору №720/1-041 від 22 серпня 2006 року, на адресу МПП Весна 23 березня 2018 року ПАТ Укорсоцбанк за вих.№145-720/1-041 було направлено повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основними зобов`язанням, та вказаним повідомленням запропоновано сплатити борг, розмір якого станом на 16 березня 2018 року складає 256 714 грн. 33 коп. та повідомлено, що в разі невиконання цієї вимоги, банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України Про іпотеку .

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 у квітні 2016 року звернулась до суду із позовом до ПАТ Укрсоцбанк про визначення фактичної заборгованості за кредитним договором, укладеним 22 серпня 2006 року між нею та ПАТ Укрсоцбанк , в сумі 38 206 грн. 55 коп., в результаті розгляду якого рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено, визнано фактичну заборгованість за договором кредиту №3720/1-041, укладеним 22 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ Укрсоцбанк в особі Кременчуцької філії в сумі 38 206 грн. 55 коп.

Як вбачається із тексту зазначеного рішення та матеріалів дослідженої в судовому засіданні цивільної справи №524/2863/16-ц, сума боргу в розмірі 38 206 грн. 55 коп. визначена судом станом на 21 квітня 2016 року в межах строку позовної давності.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для припинення права іпотекодержателя на іпотека майна в даних правовідносинах, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов`язання" розділу І книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).

Спливу позовної давності як підстави для припинення зобов`язання норми глави 50 "Припинення зобов`язання" ЦК України не передбачають.

При цьому, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За правилами статті 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.

Згідно з приписами статті 267 ЦК України, особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

У зобов`язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само, боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку.

Однак, за змістом статті 267 ЦК України, сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п`ята статті 267 ЦК України). Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов`язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша статті 267 ЦК України), установлюючи для особи, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Отже, ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

Таким чином, за загальним правилом ЦК України, зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов`язання не припиняється.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України "Про іпотеку"). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону.

Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Зазначене вище встановлено постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №522/25750/16-ц.

АТ "Альфа-Банк", заперечуючи проти позову МПП Весна , вказувало на те, що сплив позовної давності не може бути підставою для припинення зобов`язань за кредитним та іпотечним договорами. Крім того, не може бути підставою для припинення зобов`язань і рішення суду про визначення суми боргу за договором кредиту та сплати такої суми боржником, оскільки така сума була визначена в межах строку позовної давності, оскільки банк має право на стягнення сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема, статтею 625 ЦК України, а також сум пені.

В судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_1 станом на 21 квітня 2016 року наявна заборгованість за кредитним договором №720/1-041, який було укладено 22 серпня 2006 року між нею та АКБСР Укрсоцбанк , розмір якої з урахуванням нарахованих відсотків та пені, а також інфляційних витрат становить 133 611 грн. 24 коп., що вбачається із наданих суду представником відповідача відповідних розгорнутих розрахунків (а.с. 121-130).

За таких обставин, дослідивши наявні письмові докази у справі і надавши їм належну правову оцінку, суд приходить до висновку, що зобов`язання за кредитним договором №720/1-041, який було укладено 22 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та АКБСР Укрсоцбанк , не припинено повним його виконанням, як того вимагає положення статті 599 ЦК України, договір іпотеки також не припинено, оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання, а підстави, передбачені статтею 17 Закону України "Про іпотеку", для припинення іпотеки в даних правовідносинах відсутні, у зв`язку із чим позовні вимоги МПП Весна задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства Весна (код ЄДРПОУ 00039019, адреса: 39600, Полтавська область, місто Кременчук, бульвар Пушкіна, будинок 12, квартира 25) до Акціонерного товариства Укрсоцбанк (адреса: 03150, місто Київ, вулиця В. Васильківська, будинок 100; 39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Перемоги, будинок 9/1), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), Акціонерного товариства Альфа - Банк (код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100) про припинення іпотеки та зняття арешту з майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя: Д.О. Зоріна

Повний текст судового рішення виготовлено 09 вересня 2020 року.