Постанова

від 10.09.2020 по справі 691/1023/16-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/959/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 691/1023/16-ц Категорія: 305010900 Савенко О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіСіренко Ю.В., Новіков О.М. секретарПопова М.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач (скаржник) - ТОВ Камчатка ,

треті особи - ПАТ НАСК Оранта , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 16.03.2018 (ухвалене о 15 год. 36 хв. у залі судових засідань Городищенського районного суду, повний текст складено 19.03.2018, суддя в суді першої інстанції Савенко О.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Камчатка , за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ НАСК Оранта та ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся у вересні 2016 року до суду з даним позовом, яким просив стягнути з відповідача на свою користь 193 700,00 грн. матеріальної шкоди та 400 000,00 грн. моральної шкоди. В обґрунтування вказав на те, що 25.05.2016 на 271 км автодороги сполученням Житомир-Чернівці, ОСОБА_2 не врахував дорожніх умов та допустив виїзд напівпричепу на смугу зустрічного руху, що стало наслідком зіткнення з його транспортним засобом Skoda . В результаті ДТП, транспортні засоби отримали механічні ушкодження, а позивач - тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому діалізу лівого стегна, відкритого перелому проксимального відділу правої великогомілкової кістки, відкритого перелому верхньої щелепи, множинні рвані рани обличчя, травматичний шок. Транспортний засіб, яким керував водій ОСОБА_2 , належить ТОВ Камчатка , з яким останній перебував у трудових відносинах. Позивач стверджує, що під час лікування та придбання необхідних медичних препаратів витратив 193 700,00 грн. Крім завданих матеріальних збитків, йому спричинена і моральна шкода. Отже роботодавець водія-винуватця ДТП має відшкодувати завдану позивачу внаслідок ДТП шкоду, питання про стягнення якої є предметом розгляду в цій справі.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 16.03.2018 позовні вимоги у справі задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача за завдані матеріальні збитки, в тому числі за проведену судово-медичну експертизу в сумі 5918,02 грн., в сумі 99 915,35 грн. та моральну шкоду в сумі 300 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд вказав, що роботодавець винуватця ДТП, з яким останній перебував у трудових відносинах на момент його вчинення, має відшкодувати потерпілій особі завдану матеріальну та моральну шкоду. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначив з урахуванням характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступеня вини відповідача.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав 19.04.2018 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду, просить визначити, що розмір морального відшкодування позивачу, визначений судом першої інстанції, не відповідає спричиненим душевним стражданням, явно завищений і має складати суму 50000,00 грн.; скасувати судове рішення, яке було постановлено до винесення рішення по кримінальній справі, та направити цивільну справу на новий судовий розгляд.

В обґрунтування вказано на те, що на розгляді в Кам`янець-Подільському міськрайонному суді Хмельницької області перебуває кримінальна справа з приводу вчинення даного ДТП, в якій винних осіб судом ще не встановлено. Отже спір в даній цивільній справі до вирішення обґрунтованості кримінального обвинувачення в пов`язаній кримінальній справі, за доводами скаржника, вирішуватися не може. 300000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди позивачу є занадто великою сумою, яка не відповідає засадам розумності та справедливості. Так заподіяння шкоди позивачу було необережним. У справі відсутні докази неможливості відновлення здоров`я позивача. Висновок експерта з цього питання є припущенням. Суд не вказав, що саме перешкоджає позивачу бути гарним батьком та чоловіком та що зіпсувало його стосунки із сусідами. Позивач, керуючи автомобілем, мав усвідомлювати наявну у зв`язку з цим небезпеку. Посилання на страждання позивача через виникнення ДТП в іншій області, ніж та, де він проживає, є необґрунтованим.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Розгляд даної справи апеляційний судом здійснюється після скасування постановою Верховного Суду від 01.04.2020 постанови апеляційного суду Черкаської області від 16.03.2018 та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційний суд вказав, що перегляд справи має здійснюватися щодо всіх заявлених позовних вимог, як про відшкодування матеріальної шкоди, так і моральної.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 04.05.2020 до участі в розгляді даної спавши в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 .

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що 25.05.2016 близько 14 год. на 271 км +120 м автодороги сполученням Житомир-Чернівці, водій сідлового тягача МАЗ , ОСОБА_2 , не врахувавши дорожніх умов, допустив виїзд напівпричепу на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Skoda , яким керував позивач ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічного відділення Кам`янець-Подільської міської лікарні з 25.05.2016 по 20.07.2016, що підтверджується листком непрацездатності.

З повідомлення про початок досудового розслідування вбачається, що слідчим СВ Кам`янець-Подільського РВ поліції Кам`янець-Подільського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області Пристач А.С. 25.05.2016 до ЄРДР за №12016240160000405 внесено відомості про кримінальне правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.286 КК України (а.с.22).

Випискою з медичної карти стаціонарного хворого №1/2910 від 20.07.2016 встановлено діагноз: політравма; закритий перелом діалізу лівого стегна АО-31 С 3; відкритий перелом проксимального відділу правої великогомілкової кістки АО 41-С 3; Густіло-Андерсен ІІ; відкритий перелом верхньої щелепи Ле-Фор ІІ; множинні рвані рани обличчя; травматичний шок ІІ ступеня.

Відповідно до комп`ютерної томографії лікувально-діагностичного центру Грааль життя м. Кам`янець-Подільський від 26.05.2016 у ОСОБА_1 виявлено: на серії КТ-сканів нижньої 1/3 стегон, колінних суглобів, верхньої і середньої 1/3 гомілок та коронарних і сагітальних МР-реконструкцій порушення цілісності проксимальних епіметадіафізів обох кісток правої гомілки та нижньої 1/3 діафізу лівої стегнової кістки з істотним зміщенням відламків різного ступеню вираженості; багатоуламковий перелом суглобової поверхні великогомілкової кістки правої кінцівки та медафізу з наявністю надчисленних відламків, розходження відламків виростків на рівні узвишшя до 6,5 мм, імпресія дрібних кісткових осколків в центральній частині медіального виростку до 15,3 мм, діастаз відламку латерального виростку до 4,2 мм, косий перелом метадіафізу зі зміщенням відламку діалізу до 1/3 його ширини до заду, до 26 мм проксимально та їх вклиненням; косий перелом метадіафізу малогомілкової кістки правої кінцівки з практично повним заднім зміщенням відламку під кутом 153 градуси, відкритим до переду та до 7,5 мм проксимальним, різнонаправлені лінійно-звивисті просвітлення в голівці без помітного зміщення відламків, збільшення об`єму, неоднорідна інфільтрація та вираженість емфіземи, як периартикулярних м`яких тканин так і внутрішньо суглобової; косий гвинтоподібний перелом нижньої 1/3 стегнової кістки лівої кінцівки з передньо-зовнішнім зміщенням відламків на 1/2 ширини кістки та їх вклиненням до 22 мм; сторонні тіла металевої щільності (двобічні фіксуючі конструкції), що вказує на тривалий період лікування позивача.

Під час перебування на лікуванні позивач поніс витрати на лікування в сумі 93 997 грн. 33 коп., що підтверджується квитанціями на придбання медикаментів та товарними чеками .

Згідно листа ПАТ НАСК Оранта від 05.07.2016 №09-03-09 на звернення ОСОБА_3 щодо розгляду повідомлення про відшкодування страхових витрат внаслідок ДТП 25.05.2016 з участю транспортних засобів Skoda НОМЕР_1 та МАЗ моделі 642205-222 НОМЕР_2 з напівпричепом марки Zaslaw моделі D 653 НОМЕР_3 , у виплаті страхового відшкодування відмовлено, остільки на момент настання страхового випадку, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на напівпричіп марки Zaslaw моделі D 653 НОМЕР_3 відсутній (а.с.19).

Крім того, згідно полісу №АЕ/5156915 від 15.10.2015, отриманого апеляційним судом від ПАТ НАСК Оранта на виконання ухвали від 29.07.2020 про витребування доказів, вантажний автомобіль МАЗ6422, д.н.з. НОМЕР_2 , був застрахований ТОВ Камчатка (страхувальник) в ПАТ НАСК Оранта (страховик) з 16.10.2015 по 15.10.2016 включно.

За вказаним договором лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю є 100000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майн, - 50000,00 грн.

Факт ДТП 25.05.2016 близько 14 год. на 271 км + 120 м автодороги сполученням Житомир-Чернівці з участю водія сідлового тягача МАЗ моделі 642205-222 НОМЕР_2 з укомплектованим напівпричепом марки Zaslaw моделі D 653 НОМЕР_3 ОСОБА_2 та водія автомобіля Skoda НОМЕР_1 ОСОБА_1 підтверджується висновком експерта Хмельницького НДЕКЦ МВС України від 20.07.2016 №239А, згідно якого в початковій фазі зіткнення у взаємному контакті перебували ліва бічна частина напівпричепа в зоні середнього мосту та передня, переважно ліва частина автомобіля Skoda НОМЕР_1 , при якому взаємне розташування транспортних засобів в момент першопочаткового контактування могло відповідати гострому куту між повздовжніми геометричними осями до 45 градусів, вказане зіткнення мало місце на ділянці дороги ближче до краю проїзної частини, яка призначена для руху транспортних засобів в напрямку м. Хмельницький, тобто ділянка дороги руху автомобіля Skoda НОМЕР_1 - зустрічна для автопоїзда (а.с.91-96).

Як вбачається з довідки Територіального сервісного центру №7143 регіонального сервісного центру в Черкаській області МВС України від 12.04.2017 №31/23/43 вих-339, згідно Єдиного державного реєстру МВС України, 13.10.2012 відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи №6801 в Хмельницькій області зареєстровано автомобіль МАЗ 642205-222, кузов № НОМЕР_4 , 2012 року випуску, двигун НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_2 , та 30.03.2013 зареєстровано напівпричіп марки Zaslaw моделі D 653, шасі № НОМЕР_7 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 , державний номерний знак НОМЕР_3 , власником яких є ТЗОВ Камчатка с. Теліжниці Ізяславський район Хмельницької області, що підтверджується і реєстраційними картками транспортних засобів (а.с.139-141).

Вироком Кам`янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.10.2018 року водія ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Звільнено ОСОБА_2 від відбування основного та додаткового покарання на підставі п. в ЗУ Про амністію у 2016 році .

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 06.06.2017 в справі призначено судово-медичну експертизу з участю позивача ОСОБА_1 (а.с.154).

Для проведення вище зазначеної експертизи відповідно до ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 29.09.2017 з комунального закладу Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради витребувано медико-експертну справу ОСОБА_1 для подальшого направлення до КУ Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи (а.с.189-190).

Як вбачається із листа Комунальної установи Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради від 12.10.2017 №902/01-09/1 надати медико-експертну справу стосовно ОСОБА_1 є неможливим у зв`язку із її знищенням 25.09.2017 через затоплення частини архіву та надано для проведення судово-медичної експертизи копію акту огляду МСЕК №5327 від 15.11.2016 та протокол засідання МСЕК №165 від 15.11.2016 (а.с.193).

Відповідно до акту огляду МСЕК №5327 від 15.11.2016 стосовно ОСОБА_1 , хворий самостійно ходити не може, на візку, має набряк обох гомілок, відчуває біль при пальпації в ділянці після операційних рубців обох гомілок, рубці без ознак запалення, порушення функцій обох нижніх кінцівок (а.с.194-199). Згідно зазначеного акта, ОСОБА_1 має основний діагноз - політравма (25.05.2016 - травма побутова) - закритий перелом с/3 лівої степеневої кістки, стан після МОС, відкритий перелом в/3 кісток правої гомілки, п/травматична контрактура обох колінних і г/ступневих суглобів, значне порушення функції обох нижніх кінцівок опори і ходи із супутнім діагнозом ГХ ІІ ст. ступінь 2, ризик 3, гіпертензивне серце ІХС: стенокардія напруги ФК ІІ а/с к/с ЕСА. СН ІІ А (а.с.194-199). Вказаним актом огляду МСЕК прийняла таке експертне рішення - обмеження до праці ІІ, до самообслуговування ІІ, до пересування ІІ, в зв`язку з м/ф змінами, на період лікування та, при наявності 3 групи, встановлено 2 групу інвалідності загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату (а.с.194-199).

Згідно висновку експерта від 12.12.2017 №04-01/48 відповідно до наданих медичних документів ОСОБА_1 до 22.05.2016 мав третю групу інвалідності по загальному захворюванню; у зв`язку з відсутністю акту огляду МСЕК вказати відсоток втрати загальної працездатності по даному захворюванню не має можливості; на час проведення комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_1 мають місце наслідки перелому кісток обох гомілок з обмеженням рухів (контрактура) в колінних суглобах та в лівому гомілково-ступневому суглобах, що згідно ст.ст. 147 б), 147 а), 156 а) Таблиці процентів втрати загальної працездатності в результаті різних травм затвердженої Інструкцією Міністерства Фінансів від 08.01.1986 Про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи , обумовлює втрату загальної працездатності в розмірі 60%; можливість відновлення повної працездатності ОСОБА_1 є малоймовірною; враховуючи вищевикладене відмічені наслідки перелому кісток обох гомілок обумовлюють розлад здоров`я пов`язаний зі стійкою втратою загальної працездатності не менш ніж на одну третину (не менш 33%) і тому за даною ознакою вказані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень (а.с.207-210).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №533576 позивач ОСОБА_1 має 2 групу інвалідності загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату, щодо висновку про умови та характер праці - працепристосування, протипоказана фізична праця, робота з тривалим стоянням, ходою та рекомендовано стаціонарне лікування в ортопедично-травматичному і кардіологічному відділенні, санаторно-курортне лікування (а.с.230). Відповідно довідки до акта огляду МСЕК щодо визначення медичних показань для забезпечення інваліда автомобілем з ручним керуванням та коляскою з електроприводом Серії НОМЕР_9 , позивач ОСОБА_1 , як інвалід 2 групи, придатний до керування автомобілем на дві руки (а.с.229).

Як вбачається із виписки №01862 від 03.03.2017 Черкаської обласної лікарні Черкаської обласної ради стан здоров`я позивача ОСОБА_1 не відновився, остільки з 22.02.2017 по 03.03.2017 перебував на лікуванні (а.с.231).

Позивач до 25.05.2016 (коли сталася ДТП) був працюючим, що підтверджується договором підряду на виконання певної роботи від 05.05.2016 (а.с.232). Позивач одружений, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу Серія НОМЕР_10 (а.с.235). Із змісту трудової книжки Серії НОМЕР_11 дружина позивача ОСОБА_3 не працююча, що підтверджується і довідкою Городищенського районного центру зайнятості від 19.02.2018 №01-20/478 (а.с.234,236).

Згідно рахунку КУ Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи від 22.11.2017 №22 вартість комісійної судово-медичної експертизи, яка виконувалась на підставі ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 06.06.2017, становить 5918 грн. 02 коп. (а.с.237), оплата позивачем проведена в повному обсязі (а.с.238).

Вимоги про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди від ДТП на користь потерпілої особи з роботодавця винуватця ДТП становлять предмет спору в цій справі.

Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають наступне правове регулювання.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Також ч.1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 частини 2 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Крім того, ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.п.3, 5, 9 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Також відповідно до ст.22 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Зазначені правові висновки мають місце в постанові ВС від 01.08.2018 у справі №363/2222/16-ц та постанові ВС від 30.01.2019 у справі №753/21303/16-ц.

З системного аналізу встановлених при розгляді цієї справи фактичних обставин та вищенаведених норм законодавства слідує, що відповідач має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану позивачу у справі внаслідок ДТП, спричиненого водієм, який перебував на момент його виникнення у трудових відносинах з підприємством-відповідачем.

Такі висновки відповідають вимогам, зокрема, ст.ст.1167, 1172, 1187 ЦК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги саме до ТОВ Камчатка як відповідача у справі, позивач послався на лист ПАТ НАСК Оранта (т.1 а. с.19), яким йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування в зв`язку з тим, що напівпричіп марки Zaslaw моделі D 653, шасі № НОМЕР_7 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 , державний номерний знак НОМЕР_3 , власником яких є ТЗОВ Камчатка застрахований не був.

ОСОБА_1 не звертався з відповідною вимогою до суду за захистом своїх порушених прав з урахуванням вказаної відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 21.4 статті 21 Закону Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, з урахуванням норм абзацу третього п.21.1 цієї статті, водій такого транспортного засобу несе відповідальність, встановлену законом.

Згідно до вимог абз.2 п.36.3 ст.36 Закону Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі вбачається , якщо ДТП сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з`єднанні між собою (у складі одного транспортного засобу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксирного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір ОСАЦВ щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

При цьому в матеріалах справи наявні докази того, що тягач, яким керував водій ОСОБА_2 в момент вчинення ним ДТП 25.05.016, марки МАЗ 642205-222, кузов № НОМЕР_4 , 2012 року випуску, двигун НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_2 застрахований, згідно полісу №АЕ/5156915 від 15.10.2015 ПАТ НАСК Оранта чинний з 16.10.2015 по 15.10.2016 року.

Однак у даній справі позивач помилково не заявляв клопотання, а суд першої інстанції, в свою чергу, не роз`яснив позивачу вимоги закону та не вирішив питання про залучення до участі по справі в якості співвідповідача страховика відповідальності ТОВ Камчатка - ПАТ НАСК Оранта , що не дозволило вирішити спір у справі в повній мірі: у відповідності до вимог чинного законодавства та правової позиції, викладеній , зокрема, у постанові ВС від 30.01.2019 у справі №753/21303/16-ц.

Однак колегія суддів вважає за необхідне розглянути дану справу за визначеного позивачем вимогами до відповідного кола осіб з урахуванням того, що позивач, в інший спосіб позбавлений можливості захистити своє порушене право, враховуючи, зокрема, і строки на звернення до суду з позовом про захист порушеного права.

Таким чином суд вважає, що обов`язок по відшкодуванню такої шкоди у відповідача ТОВ Камчатка виникає лише щодо її розмірів, які перевищують ліміт відповідальності страховика (в даній справі згідно полісу №АЕ/5156915 від 15.10.2015 за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю лімітом є 100000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майну, - 50000,00 грн.).

Такі правові висновки слідують з постанови ВС від 30.01.2019 у справі №753/21303/16-ц.

Далі, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У цій справі позивач надав суду докази у підтвердження наявної матеріальної шкоди: витрати на лікування - придбання ліків, протезування, лабораторні дослідження, обстеження у спеціалізованих лікарів загальною вартістю 91 760,18 грн., а також на посилене харчування, придбання предметів гігієни, одягу, який був зіпсований під час ДТП, сторонній догляд, придбання паливно-мастильних матеріалів для прибуття до місць обстежень, оплата телефонних розмов, що склало 2 237,15 грн., проведення судово-медичної експертизи, обумовленої ушкодженням здоров`я, - 5918,02 грн., а всього на загальну суму 99 915,35 грн., що підтверджуються відповідними накладними, закупівельними актами, рахунками-фактурами, квитанціями, чеками.

Зазначений розмір скаржником у справі не спростовано належними та допустимим доказами, в свою чергу, позивачем належним чином доведено розмір спричиненої йому майнової шкоди у вищевказаній сумі.

Отже враховуючи ліміт відповідальності страховика за майнову шкоду в розмірі 50000,00 грн. з відповідача на користь позивача слід стягнути у відшкодування завданої ДТП матеріальної шкоди 49915,35 грн.

Визначаючи розмір у відшкодування моральної шкоди позивачу, апеляційний суд приймає до уваги характер та обсяг його моральних страждань, тяжкість отриманих ним травм, які є тяжкими, тривалість лікування та ймовірність відновлення його працездатності, ступінь його немайнових втрат, тривалість відсутності будь-якого відшкодування з боку відповідача. Отже вказаний позивачем розмір коштів у відшкодування моральної шкоди в сумі 400 000,00 грн. за обставинами справи є виваженим, розумним та справедливим, що скаржником не спростовано.

Одночасно 100000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди позивачу є лімітом відповідальності страховика відповідача, отже розмір фактично стягнутих з відповідача на користь позивача в цій справі коштів має становити 300000,00 грн.

Апеляційний суд не погоджується з доводами скаржника у справі про те, що заподіяння шкоди позивачу було необережним, адже ця обставина, враховуючи отримані позивачем тяжкі ушкодження, не може свідчити про такий ступінь моральних страждань потерпілого внаслідок ушкодження його здоров`я, який би не був співмірним зі стягнутою судом сумою коштів у відшкодування моральної шкоди.

Посилання скаржника на те, що у справі відсутні докази неможливості відновлення здоров`я позивача, а висновок експерта з цього питання є припущенням, не свідчить про те, що тяжкість отриманих потерпілим травм та тривалість його лікування не відповідає визначеному судом відшкодуванню.

Доводи скаржника про те, що суд не вказав, що саме перешкоджає позивачу бути гарним батьком та чоловіком та що зіпсувало його стосунки із сусідами слід оцінити критично, адже є цілком логічним висновок про те, що тяжкі травми особи та тривале лікування не дають змоги повноцінно брати участь у вихованні дітей та спілкуванні з оточуючими, як і перенесений при цьому фізичний біль, який безсумнівно перешкоджає особі гармонійно брати участь у сімейному та суспільному житті.

Вказівка скаржника на те, що позивач, керуючи автомобілем, мав усвідомлювати наявну у зв`язку з цим небезпеку, не може свідчити про невеликий ступінь моральних страждань особи, здоров`я якої було суттєво ушкоджено під час ДТП з вини працівника відповідача.

Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника у справі на те, що на розгляді в Кам`янець-Подільському міськрайонному суді Хмельницької області перебуває кримінальна справа з приводу вчинення даного ДТП, в якій винних осіб судом ще не встановлено, адже вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.10.2018 (справа №676/5722/16-к), який набрав законної сили, встановлена вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП в якому позивач у цій справі був потерпілим.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 16.03.2018 у даній справі слід скасувати у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

На підставі ст.141 ЦПК України за розгляд справи судом першої інстанції з відповідача до державного бюджету слід стягнути 3499,15 грн. судового збору, а судові витрати відповідача по сплаті судового збору за розгляд цієї справи судами - залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - задовольнити частково.

Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 16.03.2018 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Камчатка , за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ НАСК Оранта та ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Камчатка про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ Камчатка на користь ОСОБА_1 49915,35 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 300000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

У решті позовні вимоги у справі - залишити без задоволення.

Стягнути з ТОВ Камчатка до державного бюджету 3499,15 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Судові витрати відповідача по сплаті судового збору за розгляд справи судом - залишити за скаржником.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 10.09.2020.

Суддя-доповідач

Судді