Ухвала

від 09.09.2020 по справі 751/4920/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4823/268/20 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю: прокурора ОСОБА_6

представника скаржника ОСОБА_7

директора ТОВ «Гранат Україна» ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат Україна» на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2020,

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно ТОВ «Гранат Україна» (код ЄДРПОУ 39755327), вилучене 20.07.2020 року при огляді земельної ділянки з кадастровим номером 7421155100:01:006:0687, розташованої за адресою: смт. Варва, Чернігівської області, вул. Миру, 11, а саме на бездротову точку доступу марки UNIDATA модель С0509000Р021Ф, s/n 7686QA04940.

Слідчий суддя вказав, що зазначене в клопотанні майно відноситься до речових доказів, незастосування арешту на вказане майно може призвести до приховування, пошкодження, втрати, або перетворення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а тому з метою забезпечення його зберігання, проведення телекомунікаційної експертизи вилученої бездротової точки доступу та повного, об`єктивного і всебічного розслідування кримінального провадження на нього необхідно накласти арешт.

Не погодившись із рішенням суду, ТОВ «Гранат Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Апелянт вказав на відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно та порушення слідчим строків звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту. Крім того, зазначив, що слідчим суддею порушено право на захист ТОВ « Гранат Україна», оскільки не був здійснений виклик представника товариства у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді; представників скаржника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених вище підстав; думку прокурора, котрий просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 19.02.2020 року за №12020270000000039, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого. 2 ст. 361 КК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року по справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Постановою слідчого поліції ОСОБА_9 від 22 липня 2020 року, майно, вилучене 20.07.2020 р. під час проведення огляду земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: бездротову точку доступу марки UNIDATA модель С0509000Р021Ф, s/n 7686QA04940 - було визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність існування фактів, інформації, які можуть переконати в тому, що бездротова точка доступу марки UNIDATA модель С0509000Р021Ф, s/n 7686QA04940, має значення речового доказу у кримінальному провадженні, так як підтверджує несанкціоноване втручання в роботу мереж електрозв`язку військової частини, яка дислокується на території Чернігівської області.

За таких підстав, з метою запобігання можливості приховування вказаного у клопотанні слідчого майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження та з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя, при вирішенні питання про арешт даного майна, прийняв рішення у відповідності до вимог ст.173 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Доводи апелянта щодо порушення слідчим строків звернення з клопотанням про накладення арешту на майно, згідно ст.171 КПК України, не ґрунтуються на законі, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 27 липня 2020 року слідчим суддею було постановлено ухвалу про повернення клопотання слідчого про арешт майна для усунення недоліків, з наданням 72-годинного терміну для їх усунення (а.с.12).

30 липня 2020 року слідчим поліції ОСОБА_9 було подано до суду виправлене клопотання про накладення арешту на майно, з дотриманням строків, передбачених ст.171 КПК України. Цього ж дня був призначений розгляд клопотання на 31 липня 2020 року, о 12.00 год. (а.с.16,20).

Твердження апелянта щодо неповідомлення представника ТОВ «Гранат Україна» про час і місце розгляду справи, що призвело до порушення прав на захист, спростовуються даними матеріалів судового провадження.

Так, слідчим про час та місце розгляду клопотання про накладення арешту була повідомлена безпосередньо уповноважена особа ТОВ «Гранат Україна», про що свідчить телефонограма (а.с.18).

При цьому диспозиція ч. 1 ст. 172 КПК України не містить вимоги про те, що виклик осіб у судове засідання з метою вирішення питання про накладення арешту на майно має бути здійснено виключно судом, як про це стверджує адвокат. З огляду на стислість строків розгляду клопотання важливим є те, щоб особи були повідомлені про день та час судового розгляду, при цьому їх неявка розгляду клопотання не перешкоджає.

Відтак, доводи апелянта про незаконність ухвали слідчого судді є непереконливими та такими, що не заслуговують на увагу, в зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Гранат Україна».

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не встановлено.

Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат Україна» - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2020 року про накладення арешту на майно - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4