Постанова

від 11.09.2020 по справі 910/2446/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2020 р. Справа№ 910/2446/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 у справі №910/2446/20 (суддя Пінчук В.І., повний текст складено - 13.05.2020) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродуктсервіс" до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 21 252,90 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю " Укрпродуктсервіс " звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа - Гарант" 21 252,90 грн., з яких: 19710,30 грн. страхове відшкодування за заподіяну шкоду, 1500,00 грн. вартість проведення автотоварознавчого дослідження та 42,60 грн. вартість відправки електронного повідомлення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 у справі №910/2446/20 позов задоволено; стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродуктсервіс" 19 710,30 грн. страхового відшкодування, 1 500,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 1 900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 102,00 грн. судового збору.

При ухваленні даного рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності факту заподіяння майну позивача шкоди водієм автомобіля "Skoda Fabia" (д.н. НОМЕР_1 ), цивільно-правова відповідальність власника якого на момент виникнення ДТП була застрахована відповідачем.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 у справі №910/2446/20 та прийняти нове, яким відмовити в позові в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що ним правомірно було визначено та відповідно сплачено суму страхового відшкодування на підставі аварійного сертифікату 39-D/58/0 складеного аварійним комісаром за замовленням відповідача. Таким чином, за доводами апелянта, ним повністю виконано свій обов`язок з оплати страхового відшкодування перед потерпілою особою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 у справі №910/2446/20; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

У встановлений судом строк від сторін жодних клопотань, в тому числі і про розгляд справи у судовому засіданні, до суду не надійшло.

В свою чергу, від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти задоволення її вимог.

Крім цього, відповідачем надано письмову відповідь на вказаний відзив.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

У м. Львові на вул. Сяйво 11А/23 25.08.2019 р. об 11 год. 45 хв. трапилась дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля "Skoda Fabia" (д.н. НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля "Volkswagen Jetta" (д.н. НОМЕР_2 ), що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю " Укрпродуктсервіс " (позивачу) під керуванням водія ОСОБА_2 .

Цивільно - правова відповідальність власника автомобіля "Skoda Fabia" (д.н. НОМЕР_1 ) була застрахована у відповідача - товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа - Гарант" (поліс № 136193876).

Враховуючи наявність згоди водіїв транспортних засобів 25.08.2019 р. учасниками ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, в якому водій "Skoda Fabia" (д.н. НОМЕР_1 ) визнав свою вину у вчиненні ДТП.

Аварійним комісаром складено протокол огляду транспортного засобу №1969/19 від 05.11.2019.

За заявою позивача 21.11.2019 р. було складено звіт про оцінку пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля "Volkswagen Jetta" (д.н. НОМЕР_2 ), згідно якого вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ вказаного автомобіля складає з ПДВ 46 419,20 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс Ко" було проведено ремонт пошкодженого автомобіля "Volkswagen Jetta" (д.н. НОМЕР_2 ).

Згідно наряду - замовлення № А000149575 від 18.11.2019 р. та наряду - замовлення № А000149342 від 18.11.2019 р., а також згідно видаткової накладної №1810 від 18.10.2019 р. вартість ремонту вказаного автомобіля становить 46 438,14 грн., яка оплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 662 від 05.11.2019 р. на суму 24281,10 грн., № 15 від 18.11.2019 р. на суму 16637,04 грн. та № 6 від 27.11.2019 р. на суму 5520,00 грн.

Відповідачем позивачу було відшкодовано лише 26 708,90 грн. страхового відшкодування, розмір якого визначено на підставі аварійного сертифікату 39-D/58/0 складеного аварійним комісаром за замовленням товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант".

Враховуючи відшкодування потерпілій особі страхового відшкодування не в повному обсязі, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Колегія суддів погоджується із задоволенням позовних вимог, з огляду на наступне.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик).

Разом з тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Натомість, страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

У даному випадку, позивачем, як потерпілою особою, пред`явлено позов про стягнення страхового відшкодування до страховика, у якого винна у ДТП особа, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 33.2. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, від 17.11.2011 № 698, Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України, зі змінами та доповненнями, максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, максимальний розмір відшкодування складає 50000 гривень потерпілому.

Як вже вказувалося, учасниками ДТП, керуючись вказаними нормами було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Частиною 1 п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Позивачем у заяві про страхове відшкодування від 27.08.2019 було викреслено фразу щодо згоди потерпілого із способом і розміром збитку, розрахованим страховиком.

За наведених обставин, позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності з метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля "Volkswagen Jetta" (д.н. НОМЕР_2 ).

Як вже вказувалося, згідно звіту про оцінку пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля "Volkswagen Jetta" (д.н. НОМЕР_2 ), вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ вказаного автомобіля складає з ПДВ 46 419,20 грн.

Крім цього, згідно наряду - замовлення № А000149575 від 18.11.2019 р. та наряду - замовлення № А000149342 від 18.11.2019 р., а також згідно видаткової накладної №1810 від 18.10.2019 р. вартість ремонту вказаного автомобіля становить 46 438,14 грн., яка оплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 662 від 05.11.2019 р. на суму 24281,10 грн., № 15 від 18.11.2019 р. на суму 16637,04 грн. та № 6 від 27.11.2019 р. на суму 5520,00 грн.

В свою чергу, відповідач визначив розмір суми страхового відшкодування на підставі аварійного сертифікату 39-D/58/0, складеного аварійним комісаром за замовленням товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант".

Апеляційний суд зазначає, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.

Стосовно доводів апелянта про правомірність визначення ним суми страхового відшкодування на підставі аварійного сертифікату 39-D/58/0 складеного аварійним комісаром за замовленням відповідача, слід зазначити наступне.

Згідно п. 16 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. № 8, аварійний сертифікат - це документ, в якому зазначаються обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

Відповідно до п. 17 вказаного Положення в аварійному сертифікаті зазначаються достовірні дані, які підтверджують об`єктивну інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди .

В свою чергу, наявний у матеріалах даної справи аварійний сертифікат 39-D/58/0 (а.с.68-69) наведеним вище вимогам не відповідає, оскільки жодних даних щодо обставин та причин страхового випадку не містить.

Так, дані стосовно саме якої події його було складено та коли вона сталася у вказаному документі відсутні.

За наведених обставин, у суду відсутня можливість встановити обставини належності вказаного сертифікату до ДТП, що сталася 25.08.2019 р.

Аварійний сертифікат складається у двох примірниках, один з яких видається страховику (страхувальнику), а другий зберігається в аварійного комісара. Зібрані матеріали (довідки, акти експертиз, малюнки, схеми тощо) видаються як додаток до аварійного сертифіката (п. 20 Типового положення).

До наявного у матеріалах даної справи аварійного сертифікату 39-D/58/0 не додано ані Акту огляду транспортного засобу та фотографій пошкоджень, ані схеми чи малюнку ДТП.

Крім цього, у вказаному документі відсутні будь - які посилання на нормативний документ, на підставі якого проводився розрахунок вартості відновлювального ремонту, а також інформація щодо розцінок на складові, ремонтні роботи, вартість матеріалів.

За наведених обставин, встановити механізм проведення розрахунку, його нормативне обґрунтування, порядок визначення цін на комплектуючі, матеріали та ремонтні роботи за вказаним сертифікатом не представляється можливим.

Отже, зазначений документ не може бути належним доказом визначення вартості матеріального збитку завданого ТЗ "Volkswagen Jetta" (д.н. НОМЕР_2 ).

За наведених обставин, сума страхового відшкодування, заявлена позивачем до стягнення, є обґрунтованою та правомірно була стягнута судом з відповідача.

Позивачем також було заявлено до стягнення 1 500 грн. витрат на проведення експертного дослідження.

Згідно п.п. 34.2., 34.3. ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Позивачем було сплачено 1 500 грн. за проведення експертного дослідження, що підтверджується платіжним дорученням № 9 від 24.10.2019 р.

Отже, відповідно вказані витрати підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції вимог позивача, а тому відповідно підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Крім цього, на відповідача також підлягають покладенню витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Між позивачем та Об`єднанням АО "Дарницька колегія адвокатів" м.Києва укладено договір про надання правничої допомоги від 29.01.2020 №131, згідно Додатку №2 до якого розмір винагороди адвоката за підготовку та направлення до суду відзиву на апеляційну скаргу складає 2000 грн.

При цьому, позивачем було додано докази фактичної оплати цих витрат останнім на користь адвоката.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом Перепьолкіною Ю.В. позивачу професійної правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції на суму 2 000 грн., колегія суддів дійшла висновку про покладення вказаних витрат на відповідача.

Також, колегією суддів враховується відсутність заперечень з боку відповідача проти покладення на нього вказаних витрат (так, відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено заяву про розподіл вказаних витрат, направлявся відповідачу).

При цьому, колегією суддів досліджено подані позивачем до суду докази, які свідчать про проведену адвокатом роботу (по підготовці відзиву на апеляційну скаргу) і не встановлено не співмірності вказаних витрат.

Також, апеляційним судом враховуються положення п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 у справі №910/2446/20 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа - Гарант" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; 02100, код 32382598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродуктсервіс" (79057, м. Львів, вул. Труша, 9А, код 30052791) 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 11.09.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко