Ухвала

від 08.09.2020 по справі 910/3051/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Київ

08.09.2020Справа № 910/3051/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка" (49127, м. Дніпро, вул. Гаванська, буд. 14; код ЄДРПОУ: 24440838)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максхолод" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 148/1, Н/П № 257 В літері А; код ЄДРПОУ: 39139964)

Про визнання дій такими, що порушують право інтелектуальної власності, заборону вчинення дій, вилучення з цивільного обороту та знищення продукції

Суддя Бондаренко - Легких Г.П.

Секретар судового засідання Гольцова М. В.

За участі представників учасників справи:

Від позивача: Чередник І. О. (ордер ДП № 2556/047 від 16.03.2020);

Від відповідача: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласунка" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максхолод" (далі-відповідач) визнання дій такими, що порушують право інтелектуальної власності, заборону вчинення дій, вилучення з цивільного обороту та знищення продукції.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що 13.01.2016 між позивачем (ліцензіатом) та ОСОБА_1 (ліцензіаром) було укладено ліцензійний договір про надання прав на використання об`єкта права інтелектуальної власності (промислового зразка) № 13/01-16.

Даним договором визначено, що ліцензіар - громадянин ОСОБА_1 є власником патенту України на промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_1" № НОМЕР_1 , заявка № s 2015 00338 від 10.03.2015, класи 01-01; 09-05 Локарнської класифікації.

Відповідно до пункту 1.1 Договору промисловий зразок" - промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_1", що охороняється патентом України № НОМЕР_1 , заявка № s 2015 00338 від 10.03.2015, класи 01-01; 09-05 Локарнської класифікації та є об`єктом права інтелектуальної власності ліцензіара.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що ліцензіат отримує не виключне право використовувати промисловий зразок та право перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, в тому числі, забороняти таке використання третім особам. Зокрема, ліцензіар надає право ліцензіату забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок за патентом України "ІНФОРМАЦІЯ_1" № НОМЕР_1 , заявка № s 2015 00338 від 10.03.2015, класи 01-01; 09-05 Локарнської класифікації, без дозволу ліцензіара, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно чинного законодавства порушенням прав власника патенту.

Крім того, між позивачем (ліцензіатом) та ОСОБА_1 (ліцензіаром) було укладено ліцензійний договір про надання прав на використання об`єкта права інтелектуальної власності (промислового зразка) № 26/04-19, яким визначено, що ліцензіар (фізична особа) є власником патенту України на промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_2" № НОМЕР_2, заявка № s 2018 02478 від 25.10:2018, клас 01-01 Локарнської класифікації.

Відповідно до пункту 1.1 Договору № 26/04-19 "Промисловий зразок" - промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_2", що охороняється патентом України № НОМЕР_2 , заявка № s 2018 02478 від 25.10.2018, клас 01-01 Локарнської класифікації та є об`єктом права інтелектуальної власності ліцензіара. Пунктом 2.2 Договору ліцензіату надається невиключне право використовувати промисловий зразок та право перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання третім особам. Зокрема, ліцензіар надає право ліцензіату забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок за патентом України "ІНФОРМАЦІЯ_2" № НОМЕР_2 , заявка № s 2018 02478 від 25.10.2018, клас 01-01 Локарнської класифікації, прав власника патенту.

Договорами визначено, що ліцензіат має право надсилати претензії третім особам, які незаконне використовують промислові зразки за патентом України, а також за згодою Ліцензіара подавати позови до суду щодо незаконного використання третіми особами виключних прав власника патенту України на промислові зразки .

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним використанням відповідачем у своєму виробі (морозиві) промислових зразків, право на використання яких надано на підставі ліцензії позивачу, під час здійснення господарської діяльності по виготовленню морозива "ІНФОРМАЦІЯ_3".

У зв`язку з чим позивач просить:

- визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Максхолод" із виробництва та введення в цивільний оборот продукції - виробу (морозива) "ІНФОРМАЦІЯ_3" порушенням прав інтелектуальної власності на промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 року та промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_2" за патентом України № НОМЕР_2 від 25.04.2019, які використовує у своїй діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласунка";

- визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Максхолод" щодо реалізації (продажу) продукції - виробу (морозива) "ІНФОРМАЦІЯ_3" порушенням прав інтелектуальної власності на промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 та промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_2" за патентом України № НОМЕР_2 від 25.04.2019, які використовує у своїй діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласунка";

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Максхолод" здійснювати виробництво, реалізацію та введення в цивільний обіг будь-яким способом продукції - виробів (морозива) "ІНФОРМАЦІЯ_3", які порушують права інтелектуальної власності на промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 року та промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_2" за патентом України № НОМЕР_2 від 25.04.2019, які використовує у своїй діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласунка";

- вилучити із цивільного обігу та знищити продукцію-вироби (морозиво) "ІНФОРМАЦІЯ_3", яке вироблене та введене в цивільний обіг Товариством з обмеженою відповідальністю "Максхолод" з порушенням прав інтелектуальної власності на промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_1" за патентом України № НОМЕР_1 від 12.01.2016 та промисловий зразок "ІНФОРМАЦІЯ_2" за патентом України № НОМЕР_2 від 25.04.2019, які використовує у своїй діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласунка".

Судові витрати по справі позивач просить стягнути з відповідача.

16.03.2020 Суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, та встановив позивачеві строк на усунення недоліків - 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивачу вручено особисто - 24.03.2020.

27.03.2020 від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви, до якої позивач додав платіжні доручення, які підтверджують сплату судового збору.

31.03.2020 Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 12.05.2020 та встановив сторонам строки подання заяв по суті справи.

12.05.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд 12.05.2020 на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 16.06.2020.

Розгляд справи призначений на 16.06.2020 не відбувся, про дату наступного судового засідання - 04.08.2020 суд повідомив учасників справи ухвалою від 16.06.2020.

04.08.2020 позивачем подано клопотання про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача.

В судовому засіданні 04.08.2020 суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 08.09.2020.

В судове засідання 08.09.2020 відповідач не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Позивач в судове засідання 08.09.2020 прибув та надав суду усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, зокрема, зазначив, що йому передана невиключна ліцензія на використання патентів та що володільцем патентів права на які позивая захищає як особа, які надано не виключну ліцензію, є фізична особа - ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 08.09.2020 з огляду на пояснення позивача суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки спір не підлягає вирішенню в прядку господарського судочинства, з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в прядку господарського судочинства.

На думку позивача він наділений повноваженнями щодо здійснення захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності (промислові зразки), оскільки власник патентів надав йому право забороняти іншим особам використовувати відповідні промислові зразки.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що власником патентів - фізичною особою ОСОБА_1 позивачу надано невиключну ліцензію на використання промислових зразків, відповідно право забороняти використовувати промислові зразки не було передано позивачу, оскільки за своєю правовою природою невиключна ліцензія дозволяє використання промислових зразків іншими особами. Отже, по суті позивачем поданий позов на захист прав власника патентів, оскільки саме власник зареєстрованого промислового зразка має право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу.

Частиною першою статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 20 Господарського процесуального кодексу України Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема, справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов`язані з ними законні інтереси.

Пунктами 15 і 16 частини першої "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності починає свою роботу з дня, наступного за днем опублікування Головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

До початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідно до виписок з Державного реєстру патентів України на промислові зразки відносно патентів України НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на промислові зразки "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", долучених до позовної заяви, володільцем названих патентів України є фізична особа ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, враховуючи, що по суті спір у даній справі стосується захисту прав інтелектуальної власності фізичної особи ОСОБА_1 на патенти України НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на промислові зразки "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", тобто стосується захисту прав фізичної особи, за характером правовідносин такий спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню в загальному суді, і не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до норм п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито, у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки на момент постановлення даної ухвали позивач не звертався до Суду із відповідним клопотанням, у Суду на даний момент відсутні правові підстави для повернення судового збору.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України , ст. 7 Закону України Про судовий збір , Суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максхолод" про визнання дій такими, що порушують право інтелектуальної власності, заборону вчинення дій, вилучення з цивільного обороту та знищення продукції закрити.

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ласунка", що даний позов підлягає розглядові в порядку цивільного судочинства.

3. Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України через Господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено: 10.09.2020.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких