Рішення

від 07.09.2020 по справі 922/2130/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2130/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Він ХХІ" (62495, Харківська область, смт. Васищеве, вул. Овочева, буд. 1-А, ідентифікаційний код 34016825) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лев" (61030, м. Харків, вул. Саратовська, буд.2, ідентифікаційний код 42347696) про стягнення 260660,67 грн за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Валєєвої Л.В., Ордер серії ЛГ №020044 від 02.07.2020;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуд Він ХХІ" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лев" суми боргу у розмірі - 265 397,10 грн, з яких 144651,76 грн - основна заборгованість, 56858,60 грн - пені, 6216,85 грн - 3% річних, 7483,37 грн - інфляційних втрат та 50186,52 грн - штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору купівлі - продажу №2907/01 мп від 29.07.2019, який був укладений між позивачем та відповідачем, щодо своєчасної оплати відповідачем поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2130/20. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06 серпня 2020 р. об 11:00 год.

08 липня 2020 року до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. №15683), в якій останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лев" суми боргу за договором купівлі - продажу №2907/01 мп від 29.07.2019 у розмірі - 260660,67 грн, з яких; 144651,76 грн - основна заборгованість, 52210,07 грн - пені, 6128,95 грн - 3% річних, 7483,37 грн - інфляційних втрат та 50186,52 грн - штрафу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 липня 2020 року прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Він ХХІ" про зменшення розміру позовних вимог.

27.07.2020 ТОВ "ГУД ВІН ХХІ" звернулося до господарського суду Харківської області з клопотанням про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №17099), в якому просило суд провести судове засідання по справі №922/2130/20, призначене на 06.08.2020 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду міста Києва або Господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 липня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "ГУД ВІН ХХІ".

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 06 серпня 2020 року про відкладення підготовчого засідання на 25.08.2020 о 11:40 год.

06.08.2020 до господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання (вх. №18055) про проведення судового засідання призначеного на 25.08.2020 об 11:40 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 вересня 2020 р. о 14:30 год.

27.08.2020 ТОВ "ГУД ВІН ХХІ" звернулося до господарського суду Харківської області з клопотанням про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №19679), в якому просить суд провести судове засідання по справі №922/2130/20, призначене на 01.09.2020 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду міста Києва або Господарського суду Київської області або Дарницького районного суду міста Києва або Оболонського районного суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 серпня 2020 року задоволено клопотання позивача та судове засідання у даній справі проведено в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 01.09.2020 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 01.09.2020 про оголошення перерви до 07.09.2020 об 14:10 год.

02.09.2020 до господарського суду Харківської області від позивача у справі надійшло клопотання про долучення доказів за вх.№ 20107, в якому останній повідомляє про часткову сплату відповідачем частини суми боргу, зокрема у розмірі 35 000,00 грн. В підтвердження викладених обставин позивач надав платіжні доручення: № 739 від 07.08.2020 на суму 15 000,00 грн, № 754 від 14.08.2020 на суму 10 000,00 грн; № 762 від 28.08.2020 на суму 10 000,00 грн, які позивач просив долучити до матеріалів справи.

04.09.2020 ТОВ "ГУД ВІН ХХІ" звернулося до господарського суду Харківської області з клопотанням про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №20351), в якому просить суд провести судове засідання по справі №922/2130/20, призначене на 07.09.2020 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду міста Києва або Господарського суду Київської області або Дарницького районного суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 вересня 2020 року у задоволенні клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Він ХХІ" (вх. №20351 від 04.09.2020) про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та проведених відповідачем оплат у серпні 2020 року, платіжні доручення надані до суду 02.09.2020.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Ухвали господарського суду Харківської області про: прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№ 15683 від 08.07.2020) від 09.07.2020; відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції від 28.07.2020; повідомлення від 06.08.2020; закриття підготовчого провадження від 25.08.2020 та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.09.2020 о 14:30 були надіслані відповідачу на адресу місцезнаходження, яка зазначена позивачем у позовній заяві та інформація про яку міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61030, м. Харків, вул. Саратовська, буд.2, проте повернуті до суду відділенням пошти з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

За відстеженням поштового пересилання № 6102253070047 (ухвала про повідомлення від 01.09.2020 направлена на адресу відповідача) з офіційного веб-сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" вбачається, що поштове відправлення відправлено до точки видачі/доставки 03.09.2020.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі, про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення позовних вимог, про відмову у задоволенні клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції; про повідомлення: від 06.08.2020, від 01.09.2020; про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 25.08.2020) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Слід також зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. з 12 березня 2020 року на усій території України запроваджено карантин.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Поряд з цим, пунктом 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 30.03.2020 р.) було передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

18.06.2020 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX, який набрав чинності 17.07.2020 р.

Вказаним законом внесено зміни до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, та встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

На момент ухвалення даного рішення строк для подання відзиву на позовну заяву закінчився, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання викладення своєї правової позиції у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

29 липня 2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гуд Він ХХІ" (продавець за договором, далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лев" (покупець за договором, далі по тексту - відповідач), було укладено договір купівлі - продажу № 2907/01 мп.

За умовами п. 1.1 договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця блоки віконні та дверні із ПВХ які надалі іменуються Товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах визначених цим договором.

Згідно із п. 1.2 Договору найменування, кількість, ціна порядок, строки і місце поставки Товару зазначаються у Специфікаціях, які підписуються сторонами і є невід`ємною частиною цього Договору.

На виконання вказаного положення Договору, сторонами було узгоджено умови купівлі-продажу.

Зокрема:

- специфікація № 1 від 29.07.2019, кількість Товару - 71,704 кв.м, ціна Товару - 156640,76 грн. у тому числі ПДВ 26106,79 грн., місце поставки Полтавська обл., Пирятинський р-н, Березова Рудка;

- специфікація № 2 від 29.07.2019, кількість Товару - 25,014 кв.м, ціна Товару - 51 175,00 грн. у тому числі ПДВ 8 529,17 грн., місце поставки Полтавська обл., Пирятинський р-н с. Велика Круча, вул. Героїв Майдану, 12;

- специфікація № 3 від 30.07.2019, кількість Товару - 103,368 кв.м, ціна Товару - 222673,24 грн. у тому числі ПДВ 37112,21 грн., місце поставки Полтавська обл., с. Засулля, вул. Молодіжна;

- специфікація № 4 від 25.10.2019, кількість Товару - 6,81 кв.м, сіна Товару - 16557,00 грн, у тому числі ПДВ 2759,50 грн, місце поставки Полтавська обл., с. Засулля, вул. Молодіжна;

- специфікація № 5 від 25.10.2019, кількість Товару - 19,14 кв.м, ціна Товару - 970,00 грн. у тому числі ПДВ 161,67 грн., місце поставки Полтавська обл., с. Засулля, вул. Молодіжна;

- специфікація № 6 від 25.10.2019, кількість Товару - 58,807 кв.м, ціна Товару - 127125,00 грн. у тому числі ПДВ 21187,50 грн., місце поставки Полтавська обл., с. Засулля, вул. Молодіжна.

У вказаних Специфікаціях Сторони досягли згоди, що строк оплати Товару за кожною Специфікацією - передплата в розмірі 100% від загальної суми Специфікації протягом 3 (трьох) робочих (банківських) днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

Згідно з п.10.6. Договору, сторони погодили, що усі документи, що оформлюються в зв`язку із цим договором або в зв`язку із його виконанням, відправлені факсимільним зв`язком, мають юридичну силу, однакову з оригіналом, при умові наступного обміну Сторонами оригіналами документів.

Сторони домовились визначити реквізити для офіційного обміну факсимільними та електронними копіями документів:

Продавець: факс (057) 728-2749 e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Покупець: факс: номер відсутній e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2.

На виконання умов договору і специфікацій Сторонами були проведені наступні дії.

Специфікація №1: 29 липня 2019 року Продавцем на електронну пошту Покупця за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 виставлено рахунок на оплату № 3224 від 29 липня 2019 року на суму 156 640,76 грн. у тому числі ПДВ 26 106,79 грн. Вказаний рахунок оплачений відповідачем 29.07.2019 у розмірі 46 992,30 грн та 03.01.2020 в сумі 109 648,70 грн. Позивачем поставлений товар на загальну суму 156 640,76 грн, згідно з Видатковою накладною № 3107/078 від 31.07.2019 та товарно транспортною накладною № Р 3107/078 від 31.07.2019.

Заборгованість за специфікацією № 1 та рахунком №3224 відсутня.

Специфікація № 2: 29 липня 2019 року Продавцем на електронну пошту Покупця за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 виставлено рахунок на оплату № 3225 від 29 липня 2019 року на суму 51 175,00 грн. у тому числі ПДВ 8 529,17 грн. Вказаний рахунок оплачений відповідачем 29.07.2019 у розмірі 15 352,50 грн та 03.01.2020 в сумі 35 822,50 грн. Позивачем поставлений товар на загальну суму 51 175,00 грн, згідно з Видатковою накладною № 3107/056 від 31.07.2019 та товарно транспортною накладною № Р 3107/056 від 31.07.2019.

Заборгованість за специфікацією № 2 та рахунком №3225 відсутня.

Специфікація № 3: 30 липня 2019 року Продавцем на електронну пошту Покупця за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 виставлено рахунок на оплату № 3250 від 30 липня 2019 року на суму 222 673,24 грн. у тому числі ПДВ 37 112,21 грн. Вказаний рахунок оплачений відповідачем 30.07.2019 у розмірі 66 802,00 грн, 24.10.2019 у розмірі 100 000,00 грн та 03.01.2020 в сумі 55 871,24 грн. Позивачем поставлений товар на загальну суму 222 673,24 грн, згідно з Видатковою накладною № 3107/057 від 31.07.2019 та товарно транспортною накладною № Р 3107/057 від 31.07.2019.

Заборгованість за специфікацією № 3 та рахунком №3250 відсутня.

Специфікація № 4: 25 жовтня 2019 року Продавцем на електронну пошту Покупця за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 виставлено рахунок на оплату № 4657 від 25 жовтня 2019 року на суму 16 557,00 грн. у тому числі ПДВ 2 759,50 грн. Вказаний рахунок оплачений відповідачем частково, зокрема 03.01.2020 у розмірі 0,24 грн. Позивачем поставлений товар на загальну суму 16 557,00 грн, згідно з Видатковою накладною № 0811/002 від 08.11.2019 та товарно транспортною накладною № Р 0811/002 від 08.11.2019.

Заборгованість за специфікацією № 4 та рахунком №4657 складає 16 556, 76 грн. Граничний термін виконання грошового зобов`язання - 30.10.2019.

Специфікація № 5: 25 жовтня 2019 року Продавцем на електронну пошту Покупця за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 виставлено рахунок на оплату № 4658 від 25 жовтня 2019 року на суму 970,00 грн. у тому числі ПДВ 161,67 грн. Вказаний рахунок відповідачем не оплачений повністю. Позивачем поставлений товар на загальну суму 970,00 грн, згідно з Видатковою накладною № 0811/003 від 08.11.2019 та товарно транспортною накладною № Р 0811/003 від 08.11.2019.

Заборгованість за специфікацією № 5 та рахунком №4658 складає 970,00 грн. Граничний термін виконання грошового зобов`язання - 30.10.2019.

Специфікація № 6: 25 жовтня 2019 року Продавцем на електронну пошту Покупця за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 виставлено рахунок на оплату № 4659 від 25 жовтня 2019 року на суму 127125,00 грн. у тому числі ПДВ 21 187,50 грн. Вказаний рахунок відповідачем не оплачений повністю. Позивачем поставлений товар на загальну суму 970,00 грн, згідно з Видатковою накладною № 0811/004 від 08.11.2019 та товарно транспортною накладною № Р 0811/004 від 08.11.2019.

Заборгованість за специфікацією № 6 та рахунком №4659 складає 127 125,00 грн. Граничний термін виконання грошового зобов`язання - 30.10.2019.

Отже, позивач вказує, що заборгованість відповідача за поставлений товар складає 144 651,76 грн. на момент подання позову до суду.

Також, у зв`язку із наявністю заборгованості у відповідача, позивачем нараховано пеню у розмірі 52 210,07 грн, яка нарахована за порушення зобов`язання по кожній специфікації окремо, зокрема: по специфікації №1 від 29.07.2019 на суму боргу у розмірі 109 648,46 грн за період з 02.08.2019 по 03.01.2020 у загальному розмірі 14 780,02 грн; по специфікації № 2 від 29.07.2019 на суму боргу у розмірі 35 822,50 грн за період з 02.08.2019 по 03.01.2020 у загальному розмірі 4 828,67 грн; по специфікації № 3 від 30.07.2019 на суму боргу у розмірі 155 871,24 грн. за період з 06.08.2019 по 24.10.2019 у загальному розмірі 11 406,36 грн, та на суму заборгованості 55 871,24 грн за період з 25.10.2019 по 03.01.2020 у загальному розмірі 3234,41 грн; по специфікації № 4 від 25.10.2019 на суму боргу у розмірі 16 557,00 грн за період з 31.10.2019 по 03.01.2020 та на суму боргу у розмірі 16556,76 грн за період з 04.01.2020 по 30.04.2020 у загальному розмірі 2 055,77 грн; по специфікації № 5 від 25.10.2019 на суму боргу у розмірі 970,00 грн за період з 31.10.2019 по 30.04.2020 у загальному розмірі 120,44 грн; по специфікації № 6 від 25.10.2019 на суму боргу у розмірі 127 125,00 грн за період з 31.10.2019 по 30.04.2020 у загальному розмірі 15 784,40 грн; 3% річних у розмірі 6 128,95 грн також нараховані позивачем по кожній специфікації окремо, зокрема: по специфікації №1 від 29.07.2019 на суму боргу у розмірі 109 648,46 грн за період з 02.08.2019 по 03.01.2020 у розмірі 1 396,37 грн; по специфікації № 2 від 29.07.2019 на суму боргу у розмірі 35 822,50 грн за період з 02.08.2019 по 03.01.2020 у розмірі 456,37 грн; по специфікації № 3 від 30.07.2019 на суму боргу у розмірі 155 871,24 грн. за період з 06.08.2019 по 24.10.2019 у загальному розмірі 1 024,91 грн, та на суму заборгованості 55 871,24 грн за період з 25.10.2019 по 03.01.2020 у розмірі 326,04 грн; по специфікації № 4 від 25.10.2019 на суму боргу у розмірі 16 557,00 грн за період з 31.10.2019 по 03.01.2020 у розмірі 88,46 грн; на суму боргу у розмірі 16 556,00 грн за період з 04.01.2020 по 02.07.2020 у розмірі 246,31 грн; по специфікації № 5 від 25.10.2019 на суму боргу у розмірі 970,00 грн за період з 31.10.2019 по 02.07.2020 у загальному розмірі 19,61 грн; по специфікації № 6 від 25.10.2019 на суму боргу у розмірі 127 125,00 грн за період з 31.10.2019 по 02.07.2020 у загальному розмірі 2 570,36 грн. Крім того, позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 7 483,37 грн за період з серпня 2019 року по 31.05.2020. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 50186,52 грн, що нарахований згідно з п. 6.3. договору.

Відповідач правом на участь у розгляді справи не скористався, відзиву на позов не надав. Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив частину суми заборгованості у розмірі 35 000,00 грн, яка виникла за поставлений позивачем товар згідно специфікації №6, про що позивач повідомив суд та надав до суду платіжні доручення: № 739 від 07.08.2020 на суму 15 000,00 грн, № 754 від 14.08.2020 на суму 10 000,00 грн; № 762 від 28.08.2020 на суму 10 000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання по оплаті поставленого позивачем товару, на суму 144 651,76 грн., що не спростовано відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності дост.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано.

Позивач надав докази часткової оплати відповідачем суми боргу зокрема у розмірі: 35 000,00 грн, після подання позивачем даного позову до суду.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно платіжних доручень: № 739 від 07.08.2020 на суму 15 000,00 грн, № 754 від 14.08.2020 на суму 10 000,00 грн; № 762 від 28.08.2020 на суму 10 000,00 грн відповідачем сплачено частину суми основного боргу, отже в цій частині предмет спору відсутній.

Враховуючи відсутність предмета спору щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 35 000,00 грн, суд дійшов до висновку про закриття провадження у цій частині за відсутністю предмету спору. Отже, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 109 651,76 грн.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги порушення відповідачем умов договору купівлі - продажу № 2907/01 мп від 29.07.2019 в частині оплати поставленого позивачем товару своєчасно та у повному обсязі, та те, що відповідач позовні вимоги не спростував, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 109 651,76 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 52 210,07 грн, 3% річних у розмірі 6 128,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 483,37 грн за період з серпня 2019 року по 31.05.2020. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 50186,52 грн, що нарахований згідно з п. 6.3. договору.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6.3. договору сторони погодили, що за порушення строку оплати за поставлений товар, зазначений в Специфікації, покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення, від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу. У випадку прострочення платежу на строк більше 20 (двадцяти) банківських днів покупець додатково сплачує продавцю штрафну санкцію в розмірі 10% від несвоєчасно оплаченої суми. До суми передплати цей пункт не застосовується.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

Сторонами у договорі період нарахування пені не збільшено, отже й нарахування пені припиняється через півроку від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14, господарським судам роз`яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Крім того, у п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені за допомогою системи "Законодавство", не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та те, що прострочення виконання відповідачем мало місце більш ніж 20 календарних днів, у зв`язку із чим позивачем застосовано до відповідача таку міру відповідальності як стягнення штрафу, судом встановлено, що позовні вимоги щодо пені у розмірі 52 210,07 грн та штрафу у розмірі 50 186,52 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних за допомогою системи "Законодавство", судом встановлено, що позовні вимоги щодо 3% річних у розмірі 6 128,95 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши нарахування позивачем інфляційних втрат, суд встановив, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 7 483,37 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Позивачем у справі заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як свідчать матеріали справи, в зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвоката Валєєвої Марини Володимирівни з метою надання останнім правової допомоги пов`язаної зі зверненням до суду з позовом у даній справі.

Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем (клієнт) та адвокатом Валєєвою Мариною Володимирівною укладено договір про надання правничої допомоги адвоката № б/н від 25.06.2020, предметом якого є надання адвокатом правничої допомоги клієнту щодо представництва його інтересів у Господарському суді Харківської області з питання виконання господарського договору купівлі - продажу № 2907 мп від 29.07.2019, укладеного між Клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЛЕВ".

У п.4.1. договору про надання правничої допомоги адвоката від 25.06.2020 сторони погодили, що за надання правничої допомоги по цьому договору Клієнт виплачує Виконавцеві гонорар у розмірі 6 000,00 (шість тисяч) грн.

При визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в якості надання професійної правничої допомоги адвокатом у розмірі 6 000,00 грн. надані наступні документи: договір про надання правничої допомоги № б/н від 25.06.2020 та квитанцію до прибуткового касового ордера № 5 від 27.06.2020 про сплату позивачем адвокату 6 000,00 грн.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6 000,00 грн., беручи до уваги рівень складності даної справи, об`єм вчинених представником позивача дій, а також керуючись критерієм реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що дані докази підтверджують суму витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в розмірі 225 660,67 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лев" (61030, м. Харків, вул. Саратовська, буд.2, ідентифікаційний код 42347696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Він ХХІ" (62495, Харківська область, смт. Васищеве, вул. Овочева, буд. 1-А, ідентифікаційний код 34016825) заборгованість в сумі 225 660,67 грн, в тому числі суму основного боргу у розмірі 109 651,76 грн, пеню у розмірі 52 210,07 грн, 3% річних у розмірі 6 128,95 грн, перерахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 7 483,37 грн та штраф у розмірі 50186,52 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 35 000,00 грн - провадження у справі закрити.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3980,74 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн покласти на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лев" (61030, м. Харків, вул. Саратовська, буд.2, ідентифікаційний код 42347696).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лев" (61030, м. Харків, вул. Саратовська, буд.2, ідентифікаційний код 42347696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Він ХХІ" (62495, Харківська область, смт. Васищеве, вул. Овочева, буд. 1-А, ідентифікаційний код 34016825) судовий збір у розмірі 3 980,74 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуд Він ХХІ" (62495, Харківська область, смт. Васищеве, вул. Овочева, буд. 1-А, ідентифікаційний код 34016825).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Лев" (61030, м. Харків, вул. Саратовська, буд.2, ідентифікаційний код 42347696).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "11" вересня 2020 р.

Суддя І.О. Чистякова