Рішення

від 07.09.2020 по справі 924/598/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2020 р. Справа № 924/598/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницької міської ради

до фізичної особи - підприємця Коваленко Оксани Миколаївни

про стягнення 300 399,53 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати

Представники сторін:

від позивача - Демчук Л.Г.;

від відповідача - не з`явився.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

19.05.2020р. на адресу суду надійшла позовна заява Хмельницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Інвест" та фізичної особи - підприємця Коваленко Оксани Миколаївни про стягнення 318 955,53 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1, з яких 300 399,53 грн. з ФОП Коваленко О.М. та 18 556,00 грн. з ТОВ "АТБ- Інвест".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2020 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 22.05.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.06.2020р.

Ухвалою суду від 30.06.2020р. підготовче засідання відкладено на 14.07.2020 р.

Судом у підготовчому засіданні 14.07.2020р. постановлено ухвалу, якою продовжено строк підготовчого засідання у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 27.07.2020р. Ухвалою суду від 14.07.2020р. повідомлено позивача та відповідача 1 про дату, місце та час, на які відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27.07.2020р. закрито провадження у справі №924/598/20 в частині стягнення з ТОВ "АТБ-Інвест" 18556 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, визначено предметом позову вимогу про стягнення з фізичної особи - підприємця Коваленко Оксани Миколаївни на користь Хмельницької міської ради 300 399,53 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Судом у підготовчому засіданні 27.07.2020р. постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання представника відповідача 2 про поновлення строку подачі відзиву на позов до 27.07.2020 р. та відкладено підготовче засідання на 05.08.2020 року.

Ухвалою суду від 05.08.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/598/20 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 07 вересня 2020 р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 300 399,53 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фізична особа-підприємець Коваленко Оксана Миколаївна є власником 81/100 частки торгівельного центру з продажу продовольчих і непродовольчих товарів загальною площею 6804,4 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25.07.2018р., однак з моменту оформлення права власності на зазначене нерухоме майно і до звернення до суду, відповідач права на землю не оформив та користувався земельною ділянкою по АДРЕСА_1, для обслуговування нерухомого майна, без правовстановлюючих документів, плату за користування даною земельною ділянкою не здійснював, що підтверджується листами Хмельницького управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.04.2019р. та від 19.09.2019р. Крім того, представниками Управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради було здійснено обстеження земельної ділянки, про що 08.10.2019р. складено акт обстеження земельної ділянки. В послідуючому позивачем надіслано запит до відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у відповідь на який було отримано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та нараховано розмір орендної плати в період з 01.08.2018 по 01.03.2020, який мав би сплатити відповідач у випадку дотримання вимог чинного законодавства України щодо укладення договору оренди землі. Розмір безпідставно збережених коштів, який відповідає орендній платі за користування земельною ділянкою, було розраховано на земельну ділянку площею 3447 кв.м., яка знаходяться під будівлями, що належать відповідачу у справі. З огляду на викладене, територіальна громада міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради була позбавлена можливості отримати дохід у розмірі 300 399,53 грн. від здачі земельної ділянки в оренду в період з 01.08.2018р. по 01.03.2020р. із застосуванням орендної ставки 3% .

27.07.2020р. відповідачем подано відзив, у якому з посиланням на статті 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі", п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України зазначає, що законодавець визначив підставою нарахування орендної плати лише укладений між орендарем та орендодавцем договір. Вказує, що ні міська рада, ні суд не наділені повноваженнями на нарахування орендної плати за відсутності укладеного договору. Зауважує, що ФОП Коваленко О.М. не здійснює самовільного використання земельної ділянки, яка належить позивачу, оскільки її використання обумовлено тим, що на ній знаходиться належне їй на праві приватної власності нерухоме майно - 81/100 частини торгівельного центру з продажу продовольчих і непродовольчих товарів. Пояснює, що відсутній факт неправомірного набуття (збереження) відповідачем за рахунок позивача грошових коштів у вигляді орендної плати, оскільки у відповідача не виникало зобов`язань з їх сплати. Зазначає, що акт обстеження земельної ділянки від 08.10.2019р. складений спеціалістами позивача не може використовуватися, як належний та допустимий доказ у справі, оскільки складений особами з невстановленими повноваженнями та не містить повної і достовірної інформації про обставини справи, а тому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Окрім того, 27.07.2020р. представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі №924/598/20. Подане клопотання останній обґрунтовує тим, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.07.2020р., щодо об`єкта нерухомого майна - торгівельний цент з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 81/100 частки в зазначеному нерухомому майні належить фізичній особі - Коваленко О.М. Таким чином, пояснює представник відповідача, спірні правовідносини виникають між фізичною особою Коваленко О.М. та Хмельницькою міською радою, а тому справа №924/598/20 підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Представник відповідача просить закрити провадженні у справі №924/598/20.

30.07.2020р. позивачем подано відповідь на відзив, у якій вказано, що відповідно до ст. ст. 80, 83 ЗК України Хмельницька міська рада є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1. Відповідно до ст. 206 ЗК України, Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі" Хмельницька міська рада має право отримувати кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності. Зауважує, що за період з 2018 по 2020 роки позивач коштів за користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати від ФОП Коваленко О.М. не отримував. Вказує, що ФОП Коваленко О.М. навіть якщо між нею та Хмельницькою міською радою договір оренди не укладено, зобов`язана здійснювати плату за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1. Разом з тим, позивач не погоджується з доводами відповідача з приводу недопустимості та неналежності такого доказу у справі, як акт обстеження земельної ділянки від 08.10.2019р., оскільки, відповідно до п. 2.2. Положення про управління земельних ресурсів, затвердженого рішенням Хмельницької міської ради №29 від 26.06.2007р. управління відповідно до покладених на нього завдань має право на проведення такої перевірки. Дана перевірка здійснена працівниками управління з метою контролю за використанням земель на території міста Хмельницького та своєчасної сплати за користування такими землями. Звертає увагу суду, що наявність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію за ФОП Коваленко О.М. права власності на 81/100 частки торгівельного центру не потребує додаткового з`ясування власників. І разом з цим, факт наявності на земельній ділянці оформленого на праві власності нерухомого майна підтверджує використання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування саме цього нерухомого майна. Пояснює, що на сьогоднішній день земельна ділянка по АДРЕСА_1 є сформованою і саме на площу сформованої земельної ділянки, з урахуванням частки права власності у майні кожного із землекористувачів, міською радою було нараховано розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати. Таким чином, зазначає позивач, ФОП Коваленко О.М. для обслуговування майна використовувала 2816 кв.м. Враховуючи вищевикладене, позивач просить позов задовольнити.

03.08.2020р. представником позивача подано заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в якому останній зазначає, що Коваленко О.М. зареєстрована, як фізична особа-підприємець, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказує, що відповідно до даних органів статистики про основний вид економічної діяльності фізичної особи-підприємця Коваленко О.М. за рік код КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Зауважує, що з фотокарток доданих до матеріалів справи, вбачається, що саме даною діяльністю відповідач займається за адресою: АДРЕСА_1. А саме, пояснює позивач, в приміщенні яке належить відповідачу на праві приватної власності на підставі оренди перебувають магазин напівфабрикатів "ІНФОРМАЦІЯ_4", аптека " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", магазин " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", магазин "ІНФОРМАЦІЯ_5", хімчистка "ІНФОРМАЦІЯ_6" та магазин вживаного одягу " ІНФОРМАЦІЯ_3 ". Зазначає, що частина приміщення за даною адресою на сьогоднішній день виставлені, як пропозиції для оренди. На підставі викладеного, враховуючи обґрунтування позовної заяви та ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, представник позивача вважає подане клопотання необґрунтованим та просить суд у його задоволенні відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2020р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 07.09.2020р. не прибув, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить судова повістка у справі, якою надіслана ухвала суду від 05.08.2020р.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Коваленко Оксана Миколаївна зареєстрована, як фізична особа-підприємець з 25.06.2018р., код КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

За змістом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №195658385 від 08.01.2020р. торгівельний центр з продажу продовольчих і непродовольчих товарів загальною площею 6804,4 кв.м. по АДРЕСА_1 знаходиться у спільній частковій власності: ТОВ "АТБ-Інвест", код ЄДРПОУ 30691543, 19/100 частки згідно договору купівлі-продажу від 30.11.2018 №2346 та Коваленко Оксани Миколаївни, 81/100 частки згідно договору купівлі-продажу від 25.07.2018р. №2187.

За змістом листа Хмельницького управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.09.2019р. за ФОП Коваленко О.М. рахується земельна ділянка по АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 6810100000:03:002:0112, площею 0,3477 га, за 2018-2019рр. не звітує, плата за землю не проводиться.

На запити Управління земельних ресурсів та земельної реформи від 04.09.2019р. та від 11.01.2020р. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надало 17.09.2019р., 11.01.2020р. та 15.01.2020р. витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до змісту яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3477 кв.м., кадастровий номер 6810100000:03:002:0112 у 2018-2020 роках становила 7 808 671 грн.

08.10.2019р. головними спеціалістами відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів здійснено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1. За результатом даного обстеження комісією складено акт обстеження земельної ділянки пл. 0,3477 га, з кадастровим номером 6810100000:03:002:0112, відповідно до якого встановлено, що земельна ділянка частково огороджена, на території розміщений торговий центр, ведеться господарська діяльність. Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно торговий центр з продажу продовольчих і непродовольчих товарів загальною площею 6804,4 кв.м. по АДРЕСА_1 знаходиться у спільній частковій власності: ТОВ "АТБ-Інвест", код ЄДРПОУ 30691543, 19/100 частки згідно договору купівлі-продажу від 30.11.2018 №2346 та Коваленко Оксани Миколаївни, 81/100 частки згідно договору купівлі-продажу від 25.07.2018р. №2187. Станом на день складання акту обстеження договір оренди земельної ділянки площею 0,3477 га по АДРЕСА_1 між ТОВ "АТБ-Інвест", Коваленко О.М. та Хмельницькою міською радою не укладено, правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.03.2020р. відомості про державну реєстрацію земельної ділянки 6810100000:03:002:0112 по АДРЕСА_1 зареєстровано 04.12.2014р. на праві власності територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 04.04.2014р. До витягів як додатки додано кадастрові плани земельної ділянки.

За змістом листа Хмельницького управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.04.2020р. за ФОП Коваленко О.М. рахується земельна ділянка по АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 6810100000:03:002:0112, площею 0,3477 га, у 2020р. земельна ділянка не зареєстрована, податок не декларує, не сплачує.

06.05.2020р. працівниками Управління земельних ресурсів та земельної реформи зроблено розрахунок розміру орендної плати за користування земельною ділянкою ФОП Коваленко О.М. лише на площу земельної ділянки відповідно до частки права власності останнього (81/100), тобто 2816 кв.м. за періоди з 01.08.2018р. по 01.03.2020р. у розмірі 300 399,53 грн.

З посиланням на гл. 83 та ст. 1212, 1214 ЦК України, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 300 399,53 грн. шкоди як безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у період з 01.08.2018р. по 03.03.2020р. без належних правових підстав та без оплати за землю.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З метою забезпечення правильного й однакового застосування законодавства при розгляді судами земельних та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7 від 16.04.2004р. звертає увагу на те, що за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб`єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов`язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб`єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Стосовно поданої відповідачем заяви про закриття провадження у справі №924/598/20, судом враховується, що згідно з Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявним в матеріалах вправи, Коваленко Оксана Миколаївна зареєстрована, як фізична особа-підприємець з 25.06.2018р. У розділі "вид діяльності" з поміж іншого зазначено Код КВЕД 68.20 надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу №2187 від 25.07.2018р. ФОП Коваленко О.М. набула право власності на майно з часткою 81/100 торгівельний центр з продажу продовольчих і непродовольчих товарів загальною площею 6804,4 кв. м., що розміщений на спірній земельній ділянці.

Враховуючи, що Коваленко О.М. зареєстрована 25.06.2018р. як фізична особа-підприємець, та на момент укладення договору купівлі-продажу №2187 від 25.07.2018р. володіла вказаним правовим статусом та продовжує використання майна, що розміщене на спірній земельній ділянці у своїй господарській діяльності, з огляду на те, що спір пов`язаний із захистом прав власника спірної земельної ділянки, зокрема в частині безоплатного її використання іншою особою без правовстановлюючих документів, суд вважає за належне у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовити.

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є власником 81/100 частки нерухомого майна - торгівельний центр з продажу продовольчих і непродовольчих товарів загальною площею 6804,4 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,3477 га з кадастровим номером 6810100000:03:002:0112. Право власності на нерухоме майно у ФОП Коваленко Оксани Миколаївни, з часткою 81/100 виникло на підставі договору купівлі-продажу від 25.07.2018р. №2187.

Земельна ділянка, на якій розміщене належне відповідачеві нерухоме майно належать до земель Хмельницької міської ради.

Перехід прав на земельну ділянку, що пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України.

Відповідно до положень статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини першої статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, перехід права на земельну ділянку не відбувається автоматично, а потребує оформлення. Набуттю права користування передує волевиявлення особи, яка виявила бажання набути таке право, і лише після цього здійснюється волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування. У випадку виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду на земельній ділянці без відведення такої земельної ділянки в оренду попередньому власнику, набуття права власності новим власником не є підставою для виникнення у нього права оренди земельної ділянки. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Відтак, набувши у власність нерухоме майно, відповідач повинен оформити своє право на земельну ділянку, на якій воно розташоване, у встановленому законом порядку, тобто звернутися до відповідної ради (у випадку комунальної власності) із відповідною заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування або у власність або без складання відповідної документації якщо земельна ділянка, зареєстрована в Державному земельному кадастрі без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (ст. ст. 123, 124 ЗК України).

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, розроблення нормативно-технічної документації, укладення відповідного договору оренди з Хмельницькою міською радою та державної реєстрації такого права у період з 01.08.2018р. по 03.03.2020р.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Правові висновки про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18.

Згідно з частинами 1-4, 9 статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 791 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Судом встановлено, що відповідач є власником 81/100 об`єкту нерухомості, розташованого на спірній земельній ділянці.

Земельна ділянка, на якій розміщений об`єкт нерухомості відповідача є сформованою.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою ФОП Коваленко Оксаною Миколаївною у період з 01.08.2018р. по 03.03.2020р., зокрема укладення відповідного договору оренди з Хмельницькою міською радою та державної реєстрації такого права, отже, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані. В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ФОП Коваленко О.М не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18).

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, а саме Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 3195658385 від 08.01.2020р., акт обстеження земельної ділянки від 08.10.2019р., витяги з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 17.09.2019р., від 11.01.2020р. та від 15.01.2020р., листи Хмельницького управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.09.2019р. та від 29.04.2020р., оцінивши їх в сукупності та кожен окремо, суд приходить до висновку, що ФОП Коваленко О.М. з 01.08.2018р. по 03.03.2020р. використовувала земельну ділянку площею 3477 га, з кадастровим номером 6810100000:03:002:0112 для експлуатації та обслуговування нерухомого майна по АДРЕСА_1 без виникнення права користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 ЗК України.

Таким чином, ФОП Коваленко О.М. у період з 01.08.2018р. по 03.03.2020р. не сплачувала за користування спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегла за рахунок Хмельницької міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 є територіальна громада міста Хмельницького в особі позивача, відповідно до ст.83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом періоду з 01.08.2018р. по 03.03.2020р. свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання).

Отже, у даному випадку спір пов`язаний зі стягненням безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне (позадоговірне) використання фізичною особою-підприємцем земельної ділянки. Правові висновки щодо застосування у подібних правовідносинах норми статті 1212 ЦК України, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Досліджуючи розмір належної до сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою судом враховується, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Долученими у справі доказами підтверджено розмір нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми, суд визнав його правомірним, оскільки розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, визначений з врахуванням його частку у спільній власності в розмірі 81/100, становить 300 399,53 грн. виходячи з розміру орендної плати за землю.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Хмельницької міської ради до фізичної особи - підприємця Коваленко Оксани Миколаївни про стягнення 300 399,53 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати задовольнити .

Стягнути з фізичної особи - підприємця Коваленко Оксани Миколаївни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької міської ради (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, ідентифікаційний код 33332218) 300 399,53 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, 4505,99 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2020р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук 3 прим. (усім реком. з повідом.):

1 - до справи;

2 - позивачу - 29013, м. Хмельницький, вул. Гагаріна,3.

3- відповідачу - АДРЕСА_2.