Рішення

від 01.09.2020 по справі 383/125/20

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/125/20

Номер провадження 2/383/248/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Могиленко В.М.,

представника позивача - адвоката Іващенка І.Ю.,

представника відповідача - адвоката Язан Н.С. (дистанційно в режимі відеоконференції з Кіровського районного суду міста Кіровограда),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судового засідання Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Тарасівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та зобов`язання надати ключі від будинку, встановлення порядку користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Тарасівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (Т.1 а.с.34-38), просила усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном шляхом вселення її та її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинок розташований по АДРЕСА_1 , зобов`язавши відповідача надати ключі від будинку. Встановити порядок користування будинком за вказаною адресою, виділивши у користування їй та її дітям ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кімнати площею 26,7 та 14,9 кв.м., залишивши коридор, кухню та санвузол у загальному користуванні з відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 23 червня 2014 року вона з відповідачем перебували у шлюбі, у якому ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_5 . Проте, шлюбні відносини між нею і відповідачем поступово погіршувалися через різні погляди на сімейне життя та обов`язки на підставі чого в сім`ї відбувалися часті сварки, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Через постійні сварки, які влаштовував відповідач, позивач разом із своїми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спільною з відповідачем дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , переїхала проживати в будинок своєї матері ОСОБА_6 в с. Тарасівка Бобринецького району Кіровоградської області. В Бобринецькому районному суді Кіровоградської області розглядається цивільна справа №383/1399/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, рішення по якій на час звернення до суду з даним позовом не прийнято. Зазначила, що згідно облікової картки по господарського обліку Тарасівської сільської ради за 2011-2015 роки користувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , є відповідач, право власності на який за відповідачем не зареєстровано. Позивач та її неповнолітні діти зареєстровані у спірному будинку. Вказувала, що намагалася забрати свої особисті речі з будинку, але відповідач їх не віддав та забрав ключі від будинку. З цього приводу зверталася до Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області із заявою про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за насильство в сім`ї. 08.12.2019 року відповідач прийшов у будинок її матері ОСОБА_6 та почав штовхати останню й намагався її повалити на очах у дітей. Виходячи з будинку відповідач почав бити знайомого ОСОБА_7 . Вказані події відбувалися у присутності дітей. У січні 2020 року позивач разом з працівниками поліції намагалася зайти до будинку по АДРЕСА_3 , щоб забрати свої особисті речі. Проте зайшовши до будинку помітила, що її особистих речей в будинку немає, при цьому відповідач не дозволив їй залишатися в будинку та не допустив працівників поліції зайти до будинку. У зв`язку з вищевикладеним звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків (Т1 а.с.21-24).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу (Т1 а.с.47-49).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 травня 2020 року ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2020 року скасовано, цивільну справу направлено до Бобринецького районного суду для продовження розгляду(Т1 а.с.86-89).

УхвалоюБобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2020 року прийнято до провадження цивільну справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (Т.1 а.с. 95-96).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Іващенко І.Ю. про відвід головуючого судді (Т.1 а.с. 166-168).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20 липня 2020 року задоволено заяву представника позивача - адвоката Іващенка Ігоря Юрійовича про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon (Т.1 а.с. 187-188).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20 липня 2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів (Т.1 а.с. 189-190).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Задоволено заяви представника позивача - адвоката Іващенка І.Ю. про витребування доказів та виклик свідків (Т.1 а.с. 207-209).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2020 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Іващенка Ігоря Юрійовича про витребування доказів (Т.1 а.с. 247-248).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2020 року задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Язан Н.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з Кіровським районним судом міста Кіровограда (Т.2 а.с. 41-42).

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Зазначив, що 20 березня 2013 року придбав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та з 22 березня 2013 року проживає в ньому. 25 травня 2020 року зареєстрував право власності на спірне житло за собою. Отже його неможе бути позбавлено права користування належним йому на праві власності жилим будинком. Позивач та діти також проживали з ними у вказаному будинку. Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2020 року шлюб з позивачем розірвано. З грудня 2019 року позивач не проживає з ним за власною волею, особисті речі забрала одразу, він не перешкоджав їй та не вчиняв насильства в сім`ї (Т1 а.с.140-143).

Позивач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (Т.2 а.с. 37), про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача позов підтримав з підстав вказаних в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (Т.2 а.с. 37), про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов. Додатково зазначила, що показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є недопустимими доказми так як надаються зі слів позивача.

Представник третьої особи Тарасівської сільської ради в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (Т.1 а.с. 223), про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача свідків, дослідивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З 23 червня 2014 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі та проживали в АДРЕСА_1 , разом із спільною дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також дітьми позивача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що визнається сторонами та у відповідності до вимог ч.1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

З довідки Тарасівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 17.04.2018 року та картки об`єкта погосподарського обліку на 2016-2020 роки №01-0018-01 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , крім відповідача зареєстровані та проживають дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та її діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.с. 9, 146-147).

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2020 року по справі №383/1399/19 шлюб, укладений 23 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованим виконавчим комітетом Тарасівської сільської ради Бобринецького району Кіровогадської області згідно актового запису №3, за позовом позивача розірвано (а.с.151-152).

Після подання позовної заяви по даній справі до суду відповідач 21.05.2020 року на підставі технічного паспота за відповідачем зареєстровано право власності на спірне житло, яким є житловий будинок загальною площею 108,7 кв.м. житловою площею 69,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Т.1 а.с.148). Крім того, відповідач також є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3520887200:51:000:0074, площею 0,25 га. призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розташований вказаний житловий будинок, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності від 15.05.2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Т1 а.с.149,150).

Судом також встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на даний час проживають окремо та між собою мають конфліктні неприязні відносини, що також підтверджується протоколом прийняття заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 08.12.2020 року згідно якої ОСОБА_2 вчинив відносно неї домашнє насильство 08.12.2019 року о 16 год. 00 хв. по АДРЕСА_1, за матеріалами перевірки №3630 (ЖЄО) №4046 якої надано відповідь про існування сварки між сторонами на грунті сімейних непорозумінь, а вказані обставини заперечуються ОСОБА_2 (копії в Т2 а.с.1-9).

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню 12020120110000028 від 23.01.2020 року вбачається, що Бобринецьким відділенням поліції Новоукраїнського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування можливого кримінального правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 125 КК України, тих обставин, що 08.12.2019 року близько 16:00 ОСОБА_2 на грунті раптово неприязних відносин наніс ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин (копії в Т1 а.с. 41).

Також ОСОБА_1 17.12.2019 року зверталась до Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області із заявою про спалення відповідачем її особистих речей, а іншу частину не повертає з будинку, в якому вона прописана і проживає, за матеріалами перевірки №3749 (ЄО) №4166 якої надано відповідь, що викладені факти у заяві не підтвердилися, оскільки вказані обставини заперечуються ОСОБА_2 (копія в Т 2 а.с. 10-19).

26.01.2020 року о 17:21 ОСОБА_1 звернулась до Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області по службі 102 з повідомленням про те, що 26.01.2020 року о 17:19 за адресою АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_1 просе допомоги поліції забрати свої речі, які її чоловік ОСОБА_2 відмовляється повертати та погрожує. Заявниця чекає працівників поліції по АДРЕСА_1, що підтверджується рапортом працівника поліції Мельниченко (копії в Т1 а.с.228) в матеріалах перевірки №3630 (ЖЄО)№4046, за якими 26.01.2020 року о 18 год. 20 хв. від заявника протоколом прийняття заяву про кримінальне правопорушення та іншу подію відповідного змісту (копії в Т1 а.с.229). ОСОБА_2 в письмових пояснень від 26.01.2020 року заперечує обставини, зазначені заявником (копії в Т1 а.с.230). Згідно письмових поясненнями заявниці від 26.01.2020 року, за змістом яких в період часу з 08.12.2019 року приблизно з 16 год. 00 хв. до теперішнього часу її чоловік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 проживає в АДРЕСА_1 , повідомив їй, що спалив її особисті речі на приблизну суму 10000 грн. 26.01.2020 року вона забрала частково свої особисті речі у свого чоловіка, претензій до працівників поліції не має (копії в Т1 а.с.231). Листом т.в.о. начальника Бобюринецького відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції від 19.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що в ході проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 в пристності поліції повернув особисті речі та вказав, що погроз підпалу речей з його боку не було (Т1 а.с.233).

28.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області зі скаргою, в якій повідомила, що 26.01.2020 року разом з працівниками поліції намагалась забрати особисті речі з будинку АДРЕСА_1 , та зайшовши в будинок побачила, що її одягу немає, її чоловік ОСОБА_2 навмисно залишив її без одягу та просить притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності (копія в Т1 а.с.237) за матеріалами перевірки №405 (ЖЄО) №301 якої надано відповідь те, що її чоловік ОСОБА_2 в присутності поліції повернув заявнику особисті речі. Також внесено відомості до ЄРДР за фактом спричинення їй тілесних ушкоджень її чоловіком ОСОБА_2 (копія в Т1 а.с.234-241).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її донькою. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали будинок по АДРЕСА_1 за 20000 грн. ОСОБА_1 домовлялася про купівлю будинку та ціну. В грудні 2019 року до неї зателефонувала ОСОБА_1 , яка повідомила, що приїде до неї проживати, оскільки не витримує спільне проживання з відповідачем, який застососував до неї фізичну силу та постійно ображав. 08.12.2020 року до її домоволодіння приїхав ОСОБА_2 , який вчинив сварку з ОСОБА_1 під час якої побив останню. В цей час у будинку перебував ОСОБА_7 . До цієї події ОСОБА_1 перебула за кордоном на заробітках. ОСОБА_1 залишаючи спірне житло не забрала особисті речі з будинку, оскільки ОСОБА_2 замінив замки. Також ОСОБА_2 не віддав дитячі речі. У січні 2020 року ОСОБА_1 разом із працівниками поліції поїхала до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , щоб забрати особисті речі з будинку. Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що речей в будинку не було, шафи з одягом були пусті, та їй особисто відомо, що ніяких речей остання з собою з будинку по АДРЕСА_1 , не привезла.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що знає сторін по справі, з якими перебував у дружніх відносинах, оскільки були кумами. У 2019 році ОСОБА_1 залишила будинок та переїхала проживати до матері ОСОБА_6 08.12.2019 року ОСОБА_6 попросила його відвети в м. Бобринець, після чого повернувшись додому запросила до свого домоволодіння на каву. В цей час до домоволодіння ОСОБА_6 приїхав ОСОБА_2 , який вчинив побиття ОСОБА_6 , вимогав віддати йому дитину. ОСОБА_2 хапав його за груди, тілесних ушкоджень йом не спричинив. Після цієї події у 2019 році проїзжаючи по вулиці повз будинок відповідача ОСОБА_2 бачив, як ОСОБА_1 прибула з працівниками поліції до будинку за своїми речами. Як ОСОБА_1 заходила до будинку він не бачив, зі слів останньої відомо, що ОСОБА_2 впустив до будинку лише її та сусіда, а працівники поліції залишились біля подвір`я, речей в будинку не виявилося. Також йому відомо, що ОСОБА_2 забрав ключі від будинку у дітей позивача.

Згідно ч.2 ст. 90 ЦПК України, якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

Отже показання свідка ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_6 в частині відомих їм обставин від позивача суд визнає допустимим доказом, адже позивач на даний час відсутня на території України, що визнається сторонами, а її допит як свідка можливий лише за її особистою згодою, що свідчить про відсутність можливості її допитати за вимогами ч.2 ст. 90 ЦПК України.

Разом з тим, показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 узгоджуються між собою та підтверджуються іншими письмовими доказами, а саме матеріалами перевірок №3749 (ЄО)№4166, №3630 (ЖЄО)№4046, №3749 (ЄО)№4166, №405 (ЖЄО)№301 заяв ОСОБА_1 на неправомірні дії відповідача ОСОБА_2 , копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню 12020120110000028 від 23.01.2020 року, що у своїй сукупності свідчать про те, позивач позбавлена вільно користуватись будинком, зокрема вільно увійти до нього, адже лише після прибуття позивачки з працівниками поліції до домоволодіння, позивач була допущена відповідачем до будинку забрати свої речі в присутності сусіда, що свідчить про обмеження відповідчем позивача у реалізації права на користування спірним житлом. Наявний між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 конфлікт та неприязні відносини свідчать про існування у позивача перешкод для вселення в спірне житло.

За таких обставин підстав недовяряти показанням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 суд немає.

З показань свідка ОСОБА_6 судом також встановлено, що відповідач без відому та згоди позивача змінив замок на вхідних дверях спірного житла, що перешкоджає позивачу ним користуватись. Натомість в судовому засіданні сторона відповідача також на пропозицію сторони позиввача надати ключі від спірного житла відмовилась, що також свідить про наявність у позивача перешкод в користуванні житлом, в якому зареєстроване її місце проживання разом з дітьми.

Відповідно до ст. 150 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

За змістом ст. 156 ЖК УРСР, члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 61 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 64 ЖК УРСР, до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Позивачка перебуваючи в шлюбі з відповідачем була членом сім`ї відповідача, який під час розгляду справи в суді в результаті реєстрації за ним права власності на житло набув статусу його власника, в якому вони спільно проживали разом з дітьми.

Як више встановлено судом залишення позивачем спірного житла не було добровільним, адже відповідач вимушено разом з дітьми залишила спірне житло через конфлікт з відповідачем, що свідчить також про те, що позивач не відмовлялась добровільно від користування спірним житлом.

Позивач іншого житла у власності не має, має зареєстроване місце проживання з спірному житлі АДРЕСА_1 , перейшла тимчасово проживати до матері за згодою останньої через конфлікт з відповідчем, а тому має право на вселення в спірне житло зароз з неповнолітніми дітьми, які є членами її сім`ї, та колишніми членами сім`ї власника житла - відповідача.

Відповідно до ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, зокрема, право користування, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна.

Таким чином, право на проживання в будинку АДРЕСА_1 позивача та її дітей як членів сім`ї має право на захист.

Згідно із ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом і ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Отже, за змістом вказаних норм право членів сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі) на користування жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири) визначено та встановлено законом.

Таким чином, відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання за позивачами права проживати у зазначених ними конкретно визначених кімнатах, оскільки, відповідно до ст. 405 ЦК України житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Посилання сторони відповідача на порушення права власності відповідача у разі вселення позивача, оскільки вилучення майна у власника не допускається суд відхиляє як необгрунтоване, адже внаслідок вселення позивача з дітьми вилучення житла з володіння та користування відповіача не відбувається, адже відповідач не позбаляється права користуватись житлом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 2 ст.133 ЦПК України).

Згідно з положеннями частин 1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за позовні вимоги сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

На підтвердження витрат, понесених позивачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу представник позивача Іващенко І.Ю. надав до суду квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 24.02.2020 року на суму 2000 грн. (Т1 а.с.124) та №19 від 06.03.2020 року на суму 6000 грн. (Т.1 а.с.245). Однак в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги і розрахунок наданих послуг адвокатом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 90, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, ст.ст. 64, 150,156 ЖК УРСР, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Тарасівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та зобов`язання надати ключі від будинку, встановлення порядку користування житлом - задовольнити частково.

Усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном шляхом вселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинок розташований по АДРЕСА_1 , зобов`язавши ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 ключі від будинку.

У задоволенні вимог позову в частині встановлення порядку користування житлом - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Тарасівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, місцезнаходження: с. Тарасівка Бобринецького району Кіровоградської області, п.і. 27240, код ЄДРПОУ 04365566.

Повне судове рішення складено 11.09.2020 року

Суддя В.В. Бондаренко