Рішення

від 09.09.2020 по справі 227/207/20

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.09.2020 227/207/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

при секретарі Коверченковій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лаврищев Віктор В`ячеславович, до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення заборгованої заробітної плати , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лаврищев В.В., звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15.07.2016 року відбулася реорганізація структурного підрозділу ДП Донецька залізниця шляхом його злиття, як наслідок, позивача переведено до Виробничого підрозділу Станція Іловайськ структурного підрозділу Донецька дирекція залізничних перевезень регіональної філії Донецька залізниця АТ Українська залізниця , про що маються відповідні записи у трудовій книжці. 15.03.2017 року в.о. начальника регіональної філії Донецька залізниця АТ Українська залізниця Носулько О.О. видано наказ № 384-11 Про встановлення простою . 28.04.2017 року першим заступником начальника регіональної філії Донецька залізниця АТ Українська залізниця Носулько О.О. видано наказ № 645-113-1 від 28.04.2017 Про деякі питання діяльності РФ Донецька залізниця , яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства. 04.05.2017 року позивачу видано повідомлення про ліквідацію та виведення зі штатного розпису посади з підписами всіх членів комісії та про її особисте ознайомлення. 10 липня 2017 року структурним підрозділом АТ Українська залізниця видано наказ № 3819/ДН-ОС про звільнення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. За час перебування у трудових відносинах з відповідачем роботодавцем допущено порушення строків виплати заробітної плати, через що на заробітну плату необхідно нараховувати компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. Разом з тим, у день звільнення відповідач повний розрахунок з позивачем не провів. Відповідно до розрахункових листів заробітної плати, розмір заборгованої заробітної плати складає 14636,20 грн. (з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів). З врахуванням індексів споживчих цін за період невиплати, розмір заборгованої компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати складає 3135,25 грн. На підставі викладеного, позивач просила стягнути з відповідача АТ Українська залізниця заборгованість по заробітній платі у розмірі 14636,20 грн., з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також компенсацію за втрату частини заробітної плати в розмірі 3135,25 грн. без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також допустити негайне виконання рішення суду у межах заборгованості за один місяць.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується з викладеним у позовній заяві. Представник відповідача вважає, що у зв`язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ Укрзалізниця , у відповідача відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної тощо). Висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року відносно ПАТ Укрзалізниця засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей, у зв`язку з чим нарахування заробітної плати було припинено, та вищевказаний факт є підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Окрім того, відповідач не може підтвердити інформацію щодо фактичного виконання позивачем робіт, визначених трудовим договором, а також здійснити нарахування заробітної плати та інших виплат через відсутність первинних документів, зокрема, табелів обліку робочого часу із відміткою про фактично відпрацьований час. Втрата контролю і доступу АТ Укрзалізниця до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходяться на непідконтрольній території Донецької області, починаючи з 20 березня 2017 року, коли фактично вийшло з-під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями і припинення провадження господарської діяльності, знівелювала можливість відповідача виконати зобов`язання перед працівниками згідно ст.ст. 47, 83, 115, 116 КЗпП України. Окрім того, довідки про заробітну плату, надані позивачем до суду, не містять необхідних реквізитів, в зв`язку з чим вказані документи не можуть вважатися належними доказами у справі. Також представником відповідача було надіслано до суду електронною поштою довідку про доходи позивача, згідно якої останній було нараховано заробітну плату за березень 2017 року в сумі 1413,16 грн. (до виплати - 1137,59 грн.), в зв`язку з чим представник відповідача вважає, що заборгованість із заробітної плати відсутня. На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Окрім того, представник позивача надіслав до суду клопотання про подання додаткових доказів, в якому зазначив, що ним було направлено адвокатський запит до Торгово-промислової палати України щодо виданого Науково-правового висновку № 126/2/21-10.2 від 16.01.18 та Тимчасового порядку здійснення аналізу фактичних обставин, що склалися у діяльності суб`єктів господарювання та підготовки щодо них наукових та інших правових висновків, і згідно відповіді Торгово-промислової палати України, сертифікат про форс-мажорні обставини та висновок щодо унеможливлення виконання зобов`язань, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин є різними за юридичним змістом документами, зокрема, сертифікатом засвідчуються форс-мажорні обставини, а у висновку досліджуються фактичні обставини, які склалися в господарській діяльності суб`єкта господарювання, а також вплив на них дії форс-мажорних обставин, та формуються щодо цих обставин умовиводи, у висновку, на який посилається відповідач як на обґрунтування звільнення від відповідальності за невиплату заробітної плати, не аналізувалися обставини щодо конкретного працівника, для отримання цього висновку саме відповідач подавав лист до Торгово-промислової палати України. В зв`язку із вищевикладеним представник позивача зазначає, що вказані відповідачем вихідні дані щодо трудових відносин із працівниками виробничих підрозділів СП Донецька дирекція залізничних перевезень не відповідають дійсності, як наслідок висновки, зазначені фахівцями ТПП України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не відображають реального стану речей, тобто є хибними.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялись належним чином, в матеріалах справи містяться заяви представника позивача з проханням проводити розгляд справи без участі позивача та його представника. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив провести розгляд справи без його участі, в зв`язку з чим суд, приймаючи до уваги норми ст. ст. 81-83 ЦПК України, приходить до висновку про наявність підстав розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 , заведеної на ім`я позивача ОСОБА_4 , її 30.08.1982 року прийнято оператором технічної контори станції Іловайськ Донецької залізної дороги, з послідуючими переміщеннями по службі, в тому числі востаннє 01.01.2014 року її переведено старшим оператором станційного технологічного центру оброблення поїзної інформації та перевізних документів станції Іловайськ (а.с. 7-9). 15.07.2016 року Державне підприємство Донецька залізниця реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію Донецька залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця на підставі відповідного наказу, Станція Іловайськ Державного підприємства Донецька залізниця реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ Станція Іловайськ структурного підрозділу Донецька дирекція залізничних перевезень регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця .

Судом ухвалами суду від 19.02.2020 року, від 22.06.2020 року та від 07.07.2020 року у відповідача витребовувалися додаткові докази у справі, зокрема, засвідчені належним чином копії наказів № 236-ДНД від 17.03.17 Про встановлення простою , № 645-113-1 від 28.04.17 Про деякі питання діяльності регіональної філії Донецька залізниця та № 899-Н від 26.06.2017 Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів Донецька дирекція залізничних перевезень та Луганська дирекція залізничних перевезень , проте станом на день розгляду справи витребувані судом докази відповідачем були надані не в повному обсязі.

В той же час, в матеріалах справи міститься копія наказу № 236/ДНД від 17.03.2017 року Про встановлення простою , надана представником позивача до суду. Суд вважає за необхідне прийняти до уваги копію вказаного наказу, оскільки при розгляді судом аналогічних справ (зокрема, справи № 227/5225/19 за позовом ОСОБА_5 ) представниками відповідача надавалися засвідчені належним чином копії вказаного наказу, які за своїм змістом відповідають змісту копії наказу, який додано позивачем до позовної заяви. З копії наказу № 236/ДНД від 17.03.2017 року по СП Донецька дирекція залізничних перевезень Про встановлення простою вбачається, що з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції було встановлено початок простою. Згідно п. 8 вказаного наказу, оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи (а.с. 105).

Зі змісту копії наказу № 899-Н від 26.06.2017 року Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів Донецька дирекція залізничних перевезень та Луганська дирекція залізничних перевезень , наданого представником відповідача на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що на підприємстві було введено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів Донецька дирекція залізничних перевезень та Луганська дирекція залізничних перевезень . Згідно вказаного Порядку проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів Дирекція здійснюється робочими комісіями з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів Донецька дирекція залізничних перевезень та Луганська дирекція залізничних перевезень , якими перевіряються надані працівниками, які скорочуються, документи, перелік яких зазначено у додатку 1. Згідно п. 4 вказаного Порядку начальники ВП або їх заступники ВП забезпечують надання до апарату управління Дирекцій оригінали наказів про продовження трудових відносин в регіональній філії Донецька залізниця та інших наказів з особового складу за період працевлаштування в ПАТ Укрзалізниця , Відповідно до п. 5 вказаного Порядку у разі відсутності на виробничих підрозділах Дирекцій відповідальних за узгодження та візування (підпис) документів з остаточного розрахунку з працівниками, такі документи складаються фахівцями Дирекції, підписуються головою або заступниками Робочих комісій відповідно до наказів від 12.05.2017 № 682-Н, від 13.05.2017 № 688-Н (підпис, П.І.Б., посада) після перевірки фахівцями Робочої комісії з кадрових питань та фахівцями Робочої комісії з організації та нормування праці в межах своїх повноважень. Пунктом 6.4 Порядку встановлено, що після проведення нарахування заробітної плати та інших виплат по заробітній платі документи надаються на остаточний розгляд Робочій комісії для формування акта та протоколу з остаточного розрахунку з працівниками Дирекцій (а.с. 186-193).

З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2017 року позивачу під особистий підпис було вручено повідомлення, згідно якого з 17 липня 2017 року посада старшого оператора СТЦ підлягала ліквідації та виведенню зі штатного розпису (а.с. 197).

17 липня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці та копією наказу (розпорядження) № 3819/ДН-ОС від 10.07.2017 року (а.с. 9, 195). Зі змісту вказаного наказу вбачається, що відповідачем було прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку, а також компенсації за невикористані 22 дні відпустки.

Позивач зазначає, що роботодавець провів його звільнення із роботи, але в той же час не провів із ним остаточний розрахунок, довідку про нараховану та належну до виплати заробітну плату не видав, в зв`язку з чим на підтвердження своїх позовних вимог надав наявні в нього розрахункові листки.

Згідно розрахункових листків з заробітної плати за березень 2017 року, проведеного ВП ДС Іловайськ ДН Донецьк РФ Дон.зал. сума нарахованої заробітної плати склала 3443,79 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 21), згідно розрахунку за квітень 2017 року - 363,22 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 22), згідно розрахунку за травень 2017 року - 0,00 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 23), згідно розрахунку за червень 2017 року - 0,00 грн. (а.с. 24), згідно розрахунку за липень 2017 року - 10829,19 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 25).

В ході судового розгляду відповідачем було повідомлено суд про факт виплати позивачу 14 липня 2017 року грошової суми в розмірі 1413,16 грн. (до виплати - 1137,59 грн.) в якості оплати за роботу в березні 2017 року. Суд приймає до уваги вказаний виплати відповідачем позивачу частини заробітної плати за березень 2017 року в розмірі 1413,16 грн. (а.с. 196), фактично виплачено 1137,59 грн., оскільки вказаний факт не оспорювався позивачем та його представником (а.с. 180).

За клопотанням судом було витребувано інформацію з Пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей позивача як застрахованої особи. Суд приймає до уваги відомості, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу, наданих органом Пенсійного фонду України на виконання ухвали суду про витребування доказів.

З матеріалів справи вбачається, що інформація щодо нарахованої заробітної плати позивача, зазначена в розрахункових листках (за період з липня 2016 року по березень 2017 року), наданих до суду позивачем, повністю співпадає із відомостями, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб, витяг з якого було надано до суду Добропільським ОУПФУ в Донецькій області (а.с. 101-102), в тому числі за березень 2017 року, в той час як довідка відповідача (а.с. 196) про нарахування позивачу заробітної плати в розмірі 1413,16 грн. протирічить інформації, яка була надана Пенсійним фондом України, згідно якої сума нарахованої заробітної плати за березень 2017 року становить 3443,79 грн.

Суд приходить до висновку про необхідність прийняти до уваги надані позивачем копії розрахункових листків на підтвердження заявлених позовних вимог, оскільки зазначені в них відомості повністю підтверджуються відомостями про застраховану особу (а.с. 101-102), а також порядку оплати простою працівників, зазначеному в наказі № 236/ДНД від 17.03.2017, а також розрахунку з врахуванням розміру вихідної допомоги, зазначеному в копії наказу про звільнення позивача (а.с. 50, 195).

Таким чином, сума заборгованої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 13223,04 грн. (з врахуванням вже виплаченої суми 1413,16 грн.) (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпПУ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує факт того, що позивача було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 17.07.2017 року, але в той же час відповідач не зазначає про вчинення ним необхідних дій, передбачених ст. 116 КЗпП України в день звільнення позивача.

Відповідно до положень ст.ст. 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.

Відповідач в своєму відзиві зазначає про те, що він не може надати первинні документи щодо підтвердження роботи позивача в спірний період, а саме з 17.03.2017 року до 17.07.2017 року, що дає право на отримання заробітної плати. Однак, суд відхиляє посилання відповідача на неможливість вивезти первинні документи як підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати, оскільки обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, тим більше, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що він у будь-який спосіб намагався виправити цю ситуацію. Окрім того, частиною 2 статті 30 Закону України Про оплату праці саме роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Наявність роздрукованих розрахункових листів, виданих позивачу, яка використала їх як доказ наявної заборгованості із заробітної плати, свідчить та розцінюється судом як обізнаність підприємства відповідача про існуючий обов`язок розрахунку та його невиконання.

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

Враховуючи, що судом встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з ПАТ Укрзалізниця , який відповідачем не оспорюється, та при звільненні з підприємства остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, заборгованість по заробітній платі (нарахована) за період з березня 2017 року по липень 2017 року становить 13223,04 грн. (з врахуванням вже виплаченої суми 1413,16 грн.), яка підлягає стягненню з відповідача (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).

Відповідно до Закону Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця , утворено ПАТ Укрзалізниця на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. до переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП Донецька залізниця .

Відповідно до частини 4 ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. За змістом частини 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Отже, АТ Укрзалізниця у повному обсязі несе обов`язок оплати праці перед позивачем.

Відповідачем до відзиву надано Науково-правовий висновок Торгово-Промислової палати України щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2.

Суд приймає до уваги вищезазначений Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати, оскільки ним підтверджено, що починаючи з 2014 року і станом на 17 липня 2017 року вини підприємства у несвоєчасному розрахунку з робітниками немає, але це не звільняє відповідача від проведення розрахунку з працівниками відповідно до трудового законодавства, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 408/5985/17-ц.

Норма ст. 67 Конституції України покладає обов`язок на кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як зазначено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тобто, при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 13223,04 грн., відповідач зобов`язаний утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд виходить з наступного.

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України, Законами України Про оплату праці , Про індексацію грошових доходів населення , Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати , Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427.

Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

В рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року № 9 рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати, ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Статтею 34 Закону України Про оплату праці встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Згідно ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Суд не погоджується з наведеним розрахунком позивача щодо компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати, оскільки зазначений розрахунок було проведено, виходячи з сум заробітної плати без утримання з цієї суми передбачених законом податків і зборів.

Таким чином, компенсація втрати частини доходу складає:

1) за березень 2017 року = 1634,67 грн. (сума з/п - до виплати, згідно розрахункового листка за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів, з врахуванням вже виплаченої суми заборгованості) * індекс інфляції за період квітень 2017 року - листопад 2019 року (100,9 х 101,3 х 101,6 х 100,2 х 99,9 х 102,0 х 101,2 х 100,9 х 101,0 х 101,5 х 100,9 х 101,1 х 100,8 х 100,0 х 100,0 х 99,3 х 100,0 х 101,9 х 101,7 х 101,4 100,8 х 101,0 х 100,5 х 100,9 х 101,0 х 100,7 х 99,5 х 99,4 х 99,7 х 100,7 х 100,7 х 100,1) = 411,09 грн.

2) за квітень 2017 року = 292,39 грн. (сума з/п - до виплати, згідно розрахункового листка за квітень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період травень 2017 року-жовтень 2019 року (101,3 х 101,6 х 100,2 х 99,9 х 102,0 х 101,2 х 100,9 х 101,0 х 101,5 х 100,9 х 101,1 х 100,8 х 100,0 х 100,0 х 99,3 х 100,0 х 101,9 х 101,7 х 101,4 100,8 х 101,0 х 100,5 х 100,9 х 101,0 х 100,7 х 99,5 х 99,4 х 99,7 х 100,7 х 100,7 х 100,1) = 70,20 грн.;

3) за липень 2017 року = 8811,20 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за липень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період серпень 2017 року-жовтень 2019 року ( 99,9 х 102,0 х 101,2 х 100,9 х 101,0 х 101,5 х 100,9 х 101,1 х 100,8 х 100,0 х 100,0 х 99,3 х 100,0 х 101,9 х 101,7 х 101,4 100,8 х 101,0 х 100,5 х 100,9 х 101,0 х 100,7 х 99,5 х 99,4 х 99,7 х 100,7 х 100,7 х 100,1) = 1786,97 грн.

Загальна сума компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період березень - липень 2017 року становить 2268,26 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача. Судом звертається увага на той факт, що розрахунок розміру індексації невиплаченої суми заробітної плати позивачем під час звернення до суду проводився станом на листопад 2019 року, й тому, суд із дотриманням принципу диспозитивності, передбаченого ст. 13 ЦПК України проводить розрахунок належним до виплати позивачу сум індексації своєчасно невиплаченої заробітної плати станом на литстопад 2019 року.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа Суханов та Ільченко проти України заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини , заява N9 42527/98 тощо) майно може являти собою існуюче майно або засоби, включаючи право вимоги відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання / правомірне очікування (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності. Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Слід звернути увагу на той факт, що згідно наказу начальника Структурного підрозділу " Донецька дирекція залізничних перевезень" від 17.03.2017 року № 236-ДНД на підприємстві з 20.03.2017 року встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції, із призначенням відповідальних осіб за облік працівників,які знаходяться на простої.

Таким чином, будучи найманим працівником на підприємстві відповідача, позивач правомірно очікувала, що отримає заробітну плату за свою працю, і її правомірні очікування не повинні залежати від того, що позивач не вів облік її робочого часу після прийняття рішення про встановлення простою на підприємстві або не здійснив інших заходів в ситуації, що склалася.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 430 ЦПК України у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року в розмірі 2030,63 грн. (3443,79 грн. - 1413,16 грн. = 2030,63 грн., тобто з врахуванням вже виплаченої суми) (сума без утримання відповідних податків та зборів).

Враховуючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч. 6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що на день звернення до суду сума судового збору для фізичних осіб за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру становила 840,80 грн., а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , тому з відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 732,92 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265,141 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лаврищев Віктор В`ячеславович, до Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення заборгованої заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця , ЄРДПОУ 40075815; адреса місцезнаходження: 03680 м. Київ вул. Тверська, буд. 5, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість по заробітній платі за березень - липень 2017 року в загальному розмірі 13223,04 грн. (тринадцять тисяч двісті двадцять три гривні 04 копійки).

Зобов`язати Акціонерне товариство Українська залізниця при виплаті ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 13223,04 грн. утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця , ЄРДПОУ 40075815; адреса місцезнаходження: 03680 м. Київ вул. Тверська, буд. 5, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати, у розмірі 2268,26 грн. (дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень 26 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року у розмірі 2030,63 грн. (дві тисячі тридцять гривень 63 копійки).

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця на користь держави судовий збір у розмірі 732,92 грн. (сімсот тридцять дві гривні 92 копійки).

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Гарант правосуддя , код ЄДРПОУ 37841115, юридична адреса: 87512, м. Маріуполь, вул. 60 Років СРСР, 1/29; адвокат Лаврищев Віктор Вячеславович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5440 від 27.03.2019 року, адреса: 49100, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Героїв, 3/4;

Відповідач - Акціонерне товариство Українська залізниця , код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5.

Суддя В.В. Корнєєва

09.09.2020