Рішення

від 04.09.2020 по справі 243/2377/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 243/2377/20

Провадження № 2/243/1254/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

04 вересня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Гончарова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації, за участю третьої особи - Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про зняття арешту з 6/9 часток квартири, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації (далі - Слов`янське УГГ), за участю третьої особи - Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відділ ДВС), про зняття арешту з 6/9 часток квартири, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем свого постійного проживання у м. Слов`янську померла його матір ОСОБА_3 , після смерті якої залишилась спадкова маса, яка складається з квартири АДРЕСА_1 , що належала матері позивача на праві приватної власності.

ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті матері за заповітом, що був посвідчений 11.10.2013 року за реєстровим № 4003 приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Мурадовою С.Г.

У встановлений законом строк позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак, 05.03.2017 року приватний нотаріус Бігун В.В. своєю постановою відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, мотивуючи свою відмову тим, що при перевірці у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 , накладений на 6/9 часток квартири АДРЕСА_1 .

21.02.2020 року позивач звернувся до Слов`янського міськрайонного відділу ДВС із заявою про зняття вищезазначеного арешту, однак, 28.02.2020 року відділом ДВС було відмовлено позивачу у знятті арешту, повідомлено, що згідно з отриманими даними з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, з Реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостей щодо наявних виконавчих проваджень стосовно боржника ОСОБА_3 або арештів на нерухоме майно ОСОБА_3 виявлено не було.

У відповідності до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, арешт на 6/9 часток квартири АДРЕСА_1 накладено 02.11.2006 року за № 3992410 Першою слов`янською державною нотаріальною конторою на підставі виконавчого листа 2-2112 від 22.12.2005 року, виданого Слов`янським міськрайонним судом Донецької області на підставі рішення суду від 22.12.2005 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Слов`янського УГГ 73,70 грн., на користь держави 102,00 грн., виконавчого збору в сумі 17,57 грн.

Посилаючись на ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , ст. ст. 321, 391 ЦК України, ст. 41 Конституції України, позивач просить суд зняти арешт з 6/9 часток квартири АДРЕСА_1 , зняти з реєстрації відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 3992410, та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшла заява з проханням розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких заяв, клопотань або відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Представник відповідача Слов`янське УГГ в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу без участі представника Слов`янського УГГ, заперечував проти участі Слов`янського УГГ в якості співвідповідача у справі, оскільки по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість відсутня.

Представник третьої особи, Слов`янського міськрайонного відділу ДВС, в судове засідання не з`явився, від третьої особи жодних клопотань, заяв з приводу заявлених позовних вимог на адресу суду не надходило, хоча відділ ДВС повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.07.2016 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Слов`янську Донецької області. (а. с. 6, 42)

Згідно зі свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 11.01.1990 року (а. с. 7, 42 зв. бік), батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 22.07.2006 року приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Паращук О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 4250, а також Витягу з Державного реєстру правочинів № 2664721 від 22.07.2006 року (а. с. 8, 9), ОСОБА_2 та відповідач у справі ОСОБА_2 передали у власність ОСОБА_3 нерухоме майно у виді квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 , в свою чергу, прийняла вказане майно та сплатила за нього обговорену грошову суму.

У відповідності до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11373628 від 28.07.2006 року, виданого комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Слов`янськ, двокімнатна квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (а. с. 10)

21.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відділу ДВС Слов`янського міськрайонного управління юстиції із заявою про зняття арешту з 6/9 часток квартири АДРЕСА_1 , який був накладений постановою державного виконавця від 20.10.2006 року, хоча 22.07.2006 року право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спадкоємцем після смерті якої є заявник. (а. с. 12)

28.02.2020 року за вих. № 15.19-20/20601/42371 (а. с. 13) відділом ДВС на заяву ОСОБА_1 було надано відповідь, згідно з якою в Автоматизованій системі виконавчих проваджень не містяться відомості щодо боржника ОСОБА_3 , відомості щодо виконавчих проваджень щодо ОСОБА_3 у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відсутні, арешти на нерухоме майно ОСОБА_3 виконавчою службою не накладалися. Рекомендовано звернутися до суду.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а. с. 14), 02.11.2006 року за № 3992410 Першою слов`янською державною нотаріальною конторою на підставі виконавчого листа № 2-2112, виданого 22.12.2005 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області, накладено арешт на 6/9 часток квартири АДРЕСА_1 , власником якої значиться ОСОБА_2 .

20.10.2006 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Слов`янському районі Петренко Т.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою накладено арешт на 6/9 часток квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 (а. с. 15, зв. бік, 16, 17)

05.03.2020 року постановою приватного нотаріуса Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Бігуна В.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки при перевірці у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено арешт нерухомого майна на 6/9 часток квартири АДРЕСА_1 , на ОСОБА_2 (а. с. 18)

04.05.2020 року на запит суду приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Бігуном В.В. за вих. № 642/01-16 від 29.04.2020 року надано копію спадкової справи № 119/2016, відкритої після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а. с. 38)

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 119/2016, відкритої після смерті ОСОБА_3 , 16.11.2016 року до приватного нотаріуса Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Бігуна В.В. звернувся ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 (а. с. 40)

Згідно із заповітом від 11.10.2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Мурадовою С.Г., зареєстрованим в реєстрі за № 4003, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті із належного їй майна - належну їй квартиру АДРЕСА_1 заповідає ОСОБА_1 (а. с. 44) Заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 55123858 11.10.2013 року. (а. с. 45-47)

Відповідно до положення ч. 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття арешту.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику і справах про зняття арешту з майна № 5 від 03 червня 2016 року, інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження (у редакції, чинній на момент розгляду справи, ст. 59 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_3 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 22.07.2006 року, зареєструвавши своє право у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.07.2006 року.

Згідно з положенням п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України, однією з підстав припинення права власності визначено відчуження власником свого майна. Таким чином, право власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 було припинено 22.07.2006 року після відчуження ними квартири за договором купівлі-продажу.

Відповідно до положення ст. 55 Закону України Про виконавче провадження (у редакції від 14.04.2006 року), арешт застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно,

що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб. Частиною 1 зазначеної статті передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним

виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження,

якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона

на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей

боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в

банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Проаналізувавши представлені сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до переконання, що на момент винесення державним виконавцем відділу ДВС Петренко Т.В. постанови про арешт 6/9 часток квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , зазначені 6/9 часток квартири вже не належали на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_5 . Враховуючи вищевикладене суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для накладення арешту.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Підсумовуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач є спадкоємцем спірної квартири за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зняття арешту з 6/9 часток квартири АДРЕСА_1 знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи і підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених вимог про зняття з реєстрації відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 3992410, та визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , суд вважає дані позовні вимоги передчасними, оскільки існує певна процедура щодо порядку внесення змін до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яка визначена Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1 2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що набуттю за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 передує процедура внесення змін до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стосовно даної квартири, яка знаходиться поза межами компетенції суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зняття з реєстрації відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 3992410, та визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , - задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

В даному випадку позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов`язані із зверненням до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 128, 131, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації, за участю третьої особи - Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про зняття арешту з 6/9 часток квартири, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, - задовольнити частково.

Зняти арешт з 6/9 часток квартири АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Слов`янському районі Петренко Т.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.10.2006 року, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 3992410 від 02.11.2006 року Першою слов`янською державною нотаріальною конторою.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 10 вересня 2020 року.

Суддя А.О. Гончарова