Рішення

від 03.09.2020 по справі 120/1227/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 вересня 2020 р. справа № 120/1227/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Волинець В. М.,

представника позивача: Школьної О. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

17.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначила, що 09.12.2019 року звернулась до відповідача з проханням надати довідку відповідного зразка для відвідування її дитиною дошкільного навчального закладу, однак 26.12.2019 року у відповідь отримала відмову.

На переконання представника позивача, дії відповідача щодо відмови у видачі медичної довідки є неправомірними, оскільки відсутність щеплень фактично позбавляє її дитину конституційного права на дошкільну освіту, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду, в якому просила:

- визнати протиправними дії Комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги", що полягали у відмові видати довідку неповнолітній дитині, що передбачена ч.1 ст.15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", яка дає йому право відвідувати дошкільний навчальний заклад без попереднього проходження ним ЛКК КНП "Могилів-Подільський МЦ ПМСД"

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги" видати довідку ОСОБА_2 , що передбачена ч.1 ст.15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" без попереднього проходження ним ЛКК КНП "Могилів-Подільський МЦ ПМСД" та без наявності всіх необхідних щеплень, яка дасть йому право на відвідування дошкільного навчального закладу.

Ухвалою суду від 20.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15.04.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вказав, що 25.09.2019 року до сімейного лікаря ОСОБА_3 , з яким укладено декларацію про надання первинної медичної допомоги, звернулась мати малодітної дитини ОСОБА_2 , з проханням видати довідку для відвідування її дитиною дошкільного навчального закладу. Разом з тим, її направлено на лікарську консультативну комісію КНП "Могилів-Подільський МЦ ПМСД" та рішенням ЛКК від 25.09.2019 року №855 рекомендовано дитині розпочати щеплення.

Вподальшому, 27.09.2019 року на прохання матері дитини, після рішення ЛКК від 25.09.2019 року видано довідку, зміст якої тільки підтверджує факт бактеріологічного обстеження дитини та дублює рішення ЛКК вказуючи про необхідність проведення профілактичних щеплень.

Відповідно до статті 15 Закону №1645-ІІІ прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячого закладу не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Відповідно до п.4 розд. ІІ наказу Міністерства охорони здоров`я України № 434 від 29 листопада 2002 року "Про затвердження Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу" питання відвідування дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень вирішується індивідуально за рішенням лікарсько-консультативної комісії з залученням епідеміолога територіальної санепідстанції згідно розділу III ст.15 вимог Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".

Зауважили, що позивач відмовилась від проведення обов`язкових щеплень своїй дитині через внутрішні переконання, тобто, причиною відмови не були медичні протипоказання, передбачені ст.15 Закону 1645-ІІІ.

Враховуючи вищевикладене, просили у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

02.06.2020 року, не погоджуючись із доводами викладеними у відзиві на позовну заяву, представник позивача подала пояснення, у яких зазначила, що вважає відзив некоректним, оскільки копії довідок, які поданні відповідачем до суду, видані раніше та питання щодо них відсутні.

Однак, звернувшись в грудні 2019 року до відповідача з проханням видати довідку для відвідування її дитиною дошкільного навчального закладу, отримала відмову, яка мотивована тим, що дитина не вакцинована.

Враховуючи вищевикладене, просила адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.06.2020 року дану адміністративну справу призначено до розгляду в судове засідання на 24.06.2020 року.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 14.07.2020 року.

Ухвалою суду від 14.07.2020 року визнано неявку позивача в судове засідання неповажною та відкладено розгляд справи на 29.07.2020 року.

Ухвалою суду від 29.07.2020 року за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 03.09.2020 року.

03.09.2020 року відповідач в судове засідання не з`явився, натомість подав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною першою статті 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що відповідач подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає можливим розглянути справу за встановленою явкою.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила адміністративний позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно змісту рішення лікарсько-консультативної комісії №855 від 25.09.2019 року, ОСОБА_2 здоровий та вказано про те, що він не щеплений згідно календаря щеплень. Відповідно до висновку ЛКК дитині позивача рекомендовано розпочати щеплення.

27.09.2019 року ОСОБА_2 видано довідку про те, на даний час дитина здорова та дитячий колектив відвідувати може, однак рекомендовано зробити профілактичні щеплення.

09.12.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій зазначила про відмову від щеплення дитиною та просила надати довідку про стан здоров`я дитини для відвідування дошкільного навчального закладу, на основі медичних оглядів.

За результатом розгляду заяви, відповідач листом №05-20/27-Ш від 26.12.2019 року повідомив позивача про те, що відмова від вакцинації її дитини є безпідставна та необґрунтована, а рішення ЛКК є таким, що забезпечує виконання ст. 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".

09.01.2020 року Комунальне некомерційне підприємство "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги" у відповідь на запит директора закладу дошкільної освіти №5 Яцук О.В. від 24.12.2019 року, листом №47/05-11, повідомило, що довідка сімейного лікаря видана на прохання матері дитини вже після рішення ЛКК від 25.09.2019 року №855, зміст якої, тільки підтверджує факт бактеріологічного обстеження дитини та необхідність профілактичних щеплень.

На переконання позивача, відповідач такими діями позбавляє її дитину конституційного права на дошкільну освіту, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 15 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячого закладу не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Згідно з положеннями частини шостої статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб особам, які не досягли п`ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об`єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що рішення про проведення щеплень дітям у віці до п`ятнадцяти років навіть тих, які мають статус обов`язкових , приймають їх батьки або інші законні представники. Тобто закон дає право батькам відмовитися від проведення обов`язкових щеплень дитині.

Як вже встановлено судом, батьки неповнолітнього ОСОБА_2 відмовилися від вакцинації у зв`язку із тим, що за наслідки вакцинації та за поствакцинальні ускладнення ніхто не несе відповідальність, а за життя і здоров`я дітей несуть відповідальність лише батьки.

При цьому, питання відвідування дошкільного навчального закладу дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією, як це передбачено наказом Міністерства охорони здоров`я України № 434 від 29.11.2002 року Про затвердження Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу (далі - Наказ №434).

Відповідно до Положення про лікарсько-консультативну комісію, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 року №917 (Положення №917) лікарсько-консультативні комісії функціонують у закладах охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських райдержадміністрацій.

Організаційною формою роботи комісій є засідання. Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

Міністерство освіти і науки та Міністерство охорони здоров`я України листом від 29.09.2014 року №1/9-500/№04.01.16/28103 роз`яснило, що дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями при благополучній епідеміологічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Тобто, питання відвідування навчального закладу дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується виключно ЛКК у відповідності та в порядку, визначеному чинним законодавством.

Так, відповідач перебуває у віданні Міністерства охорони здоров`я, у межах та у порядку наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права її дитини на освіту і мають обов`язковий характер для інших суб`єктів владних повноважень. При цьому, у структурі відповідача створена та діє ЛКК.

Судом встановлено, що 25.09.2019 року за результатом розгляду заяви представників позивача про відмову від вакцинації, дитину направлено на лікарсько-консультативну комісію лікарів. При цьому, ЛКК прийшла до висновку, що ОСОБА_2 має діагноз: "соматично здорова", дитина не щеплена згідно календаря щеплень та рекомендовано розпочати щеплення.

Рекомендацій щодо невідвідування дитиною дошкільного навчального закладу в рішення ЛКК не міститься.

На підставі висновку ЛКК, 27.09.2019 року Комунальне некомерційне підприємство "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги" видало довідку про те, що ОСОБА_2 на даний час здоровий дитячий колектив відвідувати може, однак рекомендовано зробити профілактичні щеплення.

Вподальшому, 09.12.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій зазначила про відмову від щеплення дитиною та просила надати довідку про стан здоров`я дитини для відвідування дошкільного навчального закладу, на основі медичних оглядів.

За результатами розгляду заяви представників позивача, 26.12.2019 року відповідач відмовив у надані документу на відвідування навчального закладу. Мотивуючи відмову вказав, що питання відвідування дошкільного навчального закладу дитиною, батьки які відмовились від щеплень, вирішується ЛКК.

Дана відповідь містить посилання на рішення ЛКК, в контексті: "... відмова від вакцинації Вашої дитини є безпідставна та необґрунтована, а комісійне рішення ЛКК є таким, що забезпечує виконання статті 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".

При цьому, суд наголошує, що рішення ЛКК жодних застережень щодо відвідування дошкільного навчального закладу дитиною не містить.

Більше того, враховуючи тривалий період між зверненнями представника позивача із заявами про видачу довідки про стан здоров`я дитини (більше двох місяців), відповідач не виконав вимог Наказу №434, а саме не направив дитину на ЛКК для вирішення питання відвідування дошкільного навчального закладу.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що бездіяльність відповідача щодо не направлення ОСОБА_2 на проходження лікарсько-консультативної комісії є протиправною, оскільки надання довідки про стан здоров`я дитини, батьки якої відмовились від вакцинації, без проходження ЛКК не входить до компетенції відповідача, а видаються виключно на підставі рішення ЛКК.

Що ж до вимоги позивача зобов`язати видати довідку про стан здоров`я дитини, без попереднього проходження ним ЛКК та без наявності всіх необхідних щеплень, суд зазначає наступне.

Як вже неодноразово зазначалось вище, питання відвідування навчального закладу дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується виключно ЛКК у відповідності та в порядку, визначеному чинним законодавством.

Отже, саме до повноважень ЛКК віднесено вирішення питання щодо відвідування навчального закладу за відсутності щеплення. Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб`єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення.

Дискреційні повноваження, насамперед, це сукупність прав і обов`язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість.

За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок для відвідування навчального закладу за відсутності проведених щеплень, суд вважає, що відсутні підстави без дотримання такого, зобов`язувати відповідача приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган. А отже, в досліджуваній частині позов не підлягає задоволенню.

При цьому, слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст. 245 КАС України У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , з дотриманням положень ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправну бездіяльність Комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги" Могилів - Подільської міської ради щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 09.12.2019 року.

Зобов`язати Комунально некомерційне підприємство "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги" Могилів - Подільської міської ради повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , з дотриманням положень ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на корить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги" (вул. Полтавська, 89/2, м. Могилів - Подільський, Вінницька область, код ЄДРПОУ 38031318) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок) за рахунок асигнувань місцевого бюджету Могилів - Подільської міської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );

Представник позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Могилів-Подільський міський Центр первинної медико-санітарної допомоги" Могилів - Подільської міської ради (вул. Полтавська, 89/2, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, код ЄДРПОУ 38031318).

Рішення у повному обсязі виготовлене: 08.09.2020 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович