Рішення

від 11.09.2020 по справі 300/1056/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2020 р. справа № 300/1056/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209300/2019/730008/2 від 26.12.2019 та картки відмови №UA 209300/2019/70010 від 26.12.2019,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» звернулося в суд із адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209300/2019/730008/2 та картки відмови №UA 209300/2019/70010 від 26.12.2019.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Галицькою митницею Держмитслужби протиправно винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209300/2019/730008/2 26.12.2019 та картку відмови №UA 209300/2019/70010 від 26.12.2019, а тому вказані рішення підлягають до скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» в грудні 2019 року у нерезидента AGRUMI GR DI GAETANO RAO (Італія) придбано партію мандарин - клементин (різного колібру) на суму 13137 EUR. Відповідачем протиправно, в порушення норм Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару та обраного методу його визначення, а саме основного - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом, внаслідок чого прийнято оскаржувані картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209300/2019/70010 від 26.12.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209300/2019/730008/2 від 26.12.2019. Позивач оплатив повну вартість товару, про що отримав відповідні документи. На переконання позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий перелік документів, а застосування резервного методу визначення митної вартості, збільшення такої вартості є протиправним.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, за змістом якого вбачається, що в поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» для митного оформлення документах містяться розбіжності (вказані в графі 33 рішення про коригування митної вартості №UA209300/2019/730008/2 від 26.12.2019). Зокрема, розбіжність полягає між рахунком-фактурою № 11/C/2019 від 20.12.2019 на суму 13137 EUR і платіжним документом №13JBKLJC від 19.12.2019 на суму 13525 EUR. В копії митної декларації країни відправлення 19ITQ3J010072427Е8 від 23.12.2019 зазначено суму товару - 13237 EUR, а в доповнені до додатку до контакту від 16.12.2019 вказується на поставку товару на суму 21000 EUR. Листом фірми, яка здійснювала брокерські послуги за кордоном, стосовно розбіжності в 100,00 EUR підтверджується, що ці кошти включені у витрати на страхування на перевезення по території ЄС вищезгаданого товару. В графі 20 митної декларації країни відправлення 19ITQ3J010072427Е8 від 23.12.2019 вказано, що транспортування товару здійснювалося на умовах EXW Rosarno, а в митній декларації №UA209300/2019/700689 від 26.12.2019- FCA Rosarno. Крім цього, неможливо встановити хто саме здійснював транспортування товару, оскільки в міжнародній автомобільній накладній (CMR) зазначено перевізника - P.E. Firstak, а в рахунку фактурі № IT-00132 від 23.12.2019 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід - Логістік» , якому за надані послуги транспортування сплачено кошти в сумі 78 000 грн. Тому посадовою особою митниці скероване декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару. Витребуваних документів Товариством не надано. Як наслідок, з урахуванням інформації з центральних баз даних, прийнято спірні картку відмови та рішення про коригування митної вартості, щодо вартості товару - мандарин - клементин калібру 4, 5, 6 в частині вартості за 1 кг. Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення такими, що прийнятті відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин.

У відповіді на відзив позивач вказав, що при винесенні оскаржуваних рішень, відповідачем не взято до уваги п.3 додаткової угоди від 22.11.2019 до контракту купівлі - продажу №2811/16 від 28.11.2016 за яким, оплата здійснюється шляхом часткової передоплати кожної партії товару на підставі попереднього рахунку-фактури, виставленого Продавцем та те, що асортимент та вартість партії товару, який поставлятиметься може відрізнятися від асортименту та вартості партії товару, що були зазначені в попередньому рахунку-фактурі Продавця. Для розмитнення Товариством був наданий попередній рахунок - проформа (інвойс) № 5/00/2019 від 16.12.2019 на суму 13525 EUR, а тому в платіжному дорученні № 13JBKLJC від 19.12.2019 вказана саме ця сума, як підтвердження, що по договору здійснена часткова оплата. Оплата рахується часткова, оскільки повний розрахунок має бути здійснений після поставки всього товару, який передбачений вищевказаною додатковою угодою. Відправлення товару відбувається безпосередньо з місць, де вирощується та сортується (калібрується) такий товар в день його збирання і по факту відвантажуються виходячи з його наявності. Вартість партії товару, що завозився в Україну становила 13137 EUR, що підтверджується остаточним рахунком-фактурою № 11/C/2019 від 20.12.2019. Товариством надано митному органу лист брокерської фірми Masterclass di Iryna Panchenko autoporto di fernetti в якому міститься роз`яснення особливостей програмного забезпечення Європейського Союзу при оформленні експортних митних декларацій, в якому вказано, що графа 22 та 46 митної декларації країни відправлення 19ITQ3J010072427Е8 від 23.12.2019 не можуть збігатися. Додаткових витрат на страхування товару Товариством не було понесено, про що також було зазначено у вказаному листі. Щодо перевезення товару, то позивачем було надано відповідачу рахунок - фактуру № IT-00132 від 23.12.2019 на підтвердження витрат на транспортування товару, яке здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід - Логістік» . Зазначення в товаро - транспортній накладній перевізника Р.Е. Firtsak можливо, на думку позивача, у зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід - Логістік» уклало з Р.Е. Firtsak окремий договір на перевезення вантажу. Однак договір про надання транспортно - експедиційний послуг позивачем укладено саме з Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід - Логістік» . З урахуванням наведеного, Галицькою митницею Держмитслужби безпідставно скориговано вартість мандарин різного калібру за однією ціною - 0.8167 EUR за кг. Таким чином, оскаржувані рішення підлягають до скасування.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» за №211 від 11.03.2020, та подальшими змінами до неї, на усій території України установлено карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30.03.2020 доповнено Кодекс адміністративного судочинства України пунктом 3 розділу VI.

Процесуальні строки в даній справі продовжені в силу дії пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У встановлений судом строк відповідач не скористався правом на подання заперечення. Протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом №731-IX від 18.06.2020 з відповідною заявою про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання заперечення, відповідач не звертався.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» (покупцем) з нерезидентом AGRUMI GR DI GAETANO RAO (продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу за №2811/16. Згідно пункту 1.1 розділу 1 контракту Покупець зобов`язується придбати у Продавця товар, згідно специфікації, яка є невід`ємною частиною контракту. Розділом 2 контракту встановлено, що ціна товару визначається в євро (EUR) та указана в інвойсах та специфікаціях (а.с. 32 - 36).

Крім цього, позивачем з нерезидентом AGRUMI GR DI GAETANO RAO укладено додаткову угоду від 22.11.2019 до контракту №2811/16, та доповнення від 22.11.2019 до цієї додаткової угоди на купівлю мандарин - клементин на загальну суму 131000 EUR. Зокрема: 30000 кг мандарин калібру 3 вартістю 0,75 EUR/кг; 80000 кг мандарин калібру 4 вартістю 0,65 EUR/кг; 70000 кг мандарин калібру 5 вартістю 0,55 EUR/кг; 40000 кг мандарин калібру 6 вартістю 0,45 EUR/кг. Товар поставляється партіями по мірі зібрання урожаю на умовах FCA ROSARNO. Оплата здійснюється шляхом часткової передоплати кожної партії товару на основі попереднього рахунку - фактури, наданого Продавцем. Асортимент та вартість партії товару, яка буде поставлятися може відрізнятися від асортименту і вартості товару вказаного в попередньому рахунку - фактурі Продавця. Повний розрахунок сторін за отриманий товар повенен бути здійснений протягом 10 банківських днів з моменту поставки всього товару (а.с. 28 - 31).

На виконання умов даного контракту та додаткової угоди до нього, згідно рахунку-фактури № 11/С/2019 від 20.12.2019, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» придбало у нерезидента AGRUMI GR DI GAETANO RAO товар - мандарини-клементини 5 різних калібрів, а саме: 2530 кг мандарин калібру 2 вартістю 1897, 50 EUR (0,75 EUR/кг); 3228 кг калібру 3 вартістю 2421 EUR (0,75 EUR/кг); 4768 кг калібру 4 вартістю 3099,20 EUR (0, 65 EUR/кг); 8386 кг калібру 5 вартістю 4612,30 EUR (0,55 EUR/кг); 2460 кг калібру 6 вартістю 1107 EUR (0,45 EUR/кг). Загальна вартість товару складає 13137 EUR (а.с.99).

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 Кодексу).

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларантом, в інтересах позивача, подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA209300/2019/700689 від 26.12.2019, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме мандарини - клементини 5 видів (а.с.15 - 18, 78 - 81).

Декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, а саме згідно рахунку рахунку-фактури № 11/С/2019 від 20.12.2019 - 13137 EUR.

Одночасно з митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, сертифікат відповідності № 19100891407 від 20.12.2019, рахунок-проформу № 5/00/2019 від 16.12.2019, рахунок-фактуру (інвойс) 11/C/2019 від 20.12.2019, автотранспортну накладну № 13 від 20.12.2019, фітосанітарний сертифікат UE/IT/1012501 від 20.12.2019, декларація про походження товару 11/C/2019 від 20.12.2019, платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 13JBKLJC від 19.12.2019, рахунок - фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № ІТ-00132 від 23.12.2019, прейскурант (прайс-лист) виробника товару 2019-2020 від 16.12.2019, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 21/117 від 10.12.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору б/н від 22.11.2019, доповнення до зовнішньоекономічного контракту (доповнення до додаткової угоди) від 16.12.2019, зовнішньоекономічний договір (контакт) купівлі - продажу № 2811/16 від 28.11.2016, інформація про позитивні результати проведення державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації № 5003393, копію митної декларації країни відправлення № 19ITQ3J010072427Е8 від 23.12.2019 (а.с. 19 - 38, 91 - 95, 97 - 106).

Отримавши подані документи під час здійснення митного оформлення товару, відповідач дійшов висновку, що декларантом митна вартість товару занижена, оскільки наявні розбіжності у графах 22 та 46 митної декларації країни відправлення, у рахунку-фактурі (інвойс) 11/C/2019 від 20.12.2019 та платіжному документі № 13JBKLJC від 19.12.2019, щодо вартості товару.

У зв`язку з цим, та наявною інформацією ЦБД, Галицькою митницею Держмитслужби, відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання банківського платіжного документу та інших платіжних документів, виписки з бухгалтерської документації, каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с. 39, 90).

Витребуваних документів Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» відповідачу не надано (а.с. 40).

У зв`язку із вищенаведеними обставинами, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації митний орган відмовив у митному оформленні (випуску) товарів за ціною контракту у відповідності до оскаржуваної картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209300/2019/70010 від 26.12.2019 (а.с. 13 - 14).

Як наслідок, Галицькою митницею Держмитслужби винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209300/2019/2019/730008/2 від 26.12.2019, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв`язку з відсутністю в документах всіх відомостей (ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України), що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Другий - п`ятий методи визначення митної вартості товару (стаття 59-63 Митного кодексу України) не застосовані у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (стаття 59, стаття 60 Митного кодексу України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (стаття 62 і стаття 63 Митного кодексу України). Не подання декларантом додаткових документів в повному обсязі для підтвердження митної вартості товарів - сума сплачених коштів не відповідає сумі виставленого інвойсу, до митного оформлення не подано бухгалтерських чи банківських документів щодо проведення перерахунку щодо оцінюваної чи попередніх партій товару. Поданий документ під назвою "прайс-лист" адресований лише отримувачу товару, що суперечить суті прайс -листа, як комерційної пропозиції необмеженому колу покупців. Лист ДП "Держзовнішінформ" від 10.12.2019 №21/117 не може бути прийнятий як належний висновок щодо якісних та/або вартісних характеристик товару, оскільки складений з порушенням вимог Національного стандарту №1 (Постанова КМУ №1440). Джерело інформації: на товар №1, №4, №5, №3 цінова інформація ЦБД ЄАІС ДФС - ЕМД № UA408020/2019/101643 від 22.12.2019, ЕМД № UA305160/2019/101533 від 16.12.2019. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п. 5 частини 2 статті 55, главою 4 Митного кодексу України (а.с. 11-12).

З вказаного рішення вбачається, що Галицькою митницею Держмитслужби митна вартість товару скориговано наступним чином: мандарини - клементини калібру 4 на загальну суму 3894,03 EUR (0,8167 EUR/кг); калібру 5 на загальну суму 6848, 85 EUR (0,8167 EUR/кг); калібру 6 на загальну суму 2009, 08 EUR (0,8167 EUR/кг). Тобто змінено вартість товару за 1 кг.

Декларантом оформлено нову митну декларацію № 209300/219/700709 від 26.12.2019 з відстроченням платежу, відповідно до якої вартість вищезгаданого товару залишено без змін та є аналогічною до вартості вказаної в митній декларації №UA209300/2019/700689 від 26.12.2019 (а.с. 42 - 45).

При цьому позивач у графі 43 ВМД не погодився з рішенням відповідача про застосування резервного методу визначення митної вартості.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Митного кодексу України).

Згідно частини 2 статті 53 Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України слідує, що митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як зазначено судом вище, декларантом в інтересах позивача були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення.

Вказані документи були надані в формі оригіналу, а їх зміст підтверджував заявлену митну вартість ввізного товару. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною рахунку-фактури (інвойс) № 11/С/2019 від 20.12.2019.

Тобто, судом встановлено, що подані декларантом позивача до митного оформлення документи (декларація митної вартості та рахунок-фактура (інвойс) за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Частиною 1, 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 Митного кодексу України).

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Як встановлено судом вище, декларантом одночасно з митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані відповідачем в картці відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209300/2019/70010 від 26.12.2019.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2 статті 58 кодексу).

Представник позивача зазначив, що на час подання митної декларації №UA209300/2019/700689 від 26.12.2019 рахунок-фактура (інвойс) № 11/С/2019 від 20.12.2019 є тим документом, що виданий продавцем AGRUMI GR DI GAETANO RAO і який засвідчує вартість придбаного позивачем товару в загальній сумі 13 137 EUR.

В свою чергу, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що у рахунку-фактурі (інвойс) 11/C/2019 від 20.12.2019 та платіжному документі № 13JBKLJC від 19.12.2019 наявні розбіжності щодо вартості імпортованого товару.

Зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» через фінансову установу АТ КБ «Приватбанк» сплачено AGRUMI GR DI GAETANO RAO кошти в сумі 13 525 EUR, що підтверджується платіжним дорученням № 13JBKLJC від 19.12.2019 (а.с. 24, 101).

Як зазначив позивач кошти в 13 525 EUR були сплачені продавцю AGRUMI GR DI GAETANO RAO згідно попереднього рахунку - проформи № 5/00/2019 від 16.12.2019, як часткову оплату по контракту купівлі - продажу № 2811/2016 від 28.11.2016.

Згідно вказаного рахунку - проформи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» мало оплатити кошти продавцю AGRUMI GR DI GAETANO RAO за товар - мандарини-клементини 5 різних калібрів, а саме: 2400 кг мандарин калібру 2 вартістю 1800 EUR (0,75 EUR/кг); 4 900 кг калібру 3 вартістю 3 675 EUR (0,75 EUR/кг); 5800 кг калібру 4 вартістю 3770 EUR (0, 65 EUR/кг); 5000 кг калібру 5 вартістю 2 750 EUR (0,55 EUR/кг); 3400 кг калібру 6 вартістю 1530EUR (0,45 EUR/кг). Загальна вартість товару складає 13 525 EUR (а.с.97).

Обов`язок покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» щодо попередньої оплати підтверджується додатковою угодою від 22.11.2019 до контракту №2811/16 та додатком до цієї угоди, на купівлю мандарин - клементин на загальну суму 131000 EUR, якими передбачено, що товар поставляється партіями по мірі зібрання урожаю, а оплата здійснюється шляхом часткової передоплати кожної партії товару, яка може відрізнятися від асортименту і вартості товару вказаного в попередньому рахунку - фактурі наданого Продавцем (а.с. 28 - 29, 30 - 31, 92 - 93).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем правомірно, як це передбачено додатковою угодою від 22.11.2019 до контракту №2811/16, здійснено митне оформлення товару на суму 13 137 EUR відповідно до рахунку-фактури (інвойс) 11/C/2019 від 20.12.2019.

Розбіжності у поданих документах, про які зазначає відповідач, не є обставиною для коригування вартості товару, оскільки такі розбіжності не мали впливу на формування ціни за одиницю продукції (за 1 кг), яка поставлялася та зафіксована у первинних документах.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури (інвойс) від 11/С/2019 від 20.12.2019, в тому числі відомості щодо продажу позивачу продавцем AGRUMI GR DI GAETANO RAO товару вагою та ціною, яка вказана у вищевказаному документі.

Згідно висновку ДП "Держзовнішінформ" №21/117 від 10.12.2019 контракті ціни на мандарини - клементини виробництва Італії, що постачаються згідно з додатковою угодою від 22.11.2019 до контракту № 2811/16 від 28.11.2016, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» (Україна) з AGRUMI GR DI GAETANO RAO (Італія), відповідають відпускним цінам виробника на даний товар при поставках в Україну на умовах FCA Rosarno (а.с. 27, 104).

Даний висновок надавався позивачем митному органу при митному оформленні товару. Проте, як зазначає відповідачу у відзиві на позовну заяву, висновку ДП "Держзовнішінформ" №21/117 від 10.12.2019 не стосується розмитненого товару, оскільки розроблений на попередні поставки товару.

Суд вважає дані доводи не обґрунтованими, оскільки у висновку ДП "Держзовнішінформ" №21/117 від 10.12.2019 вказано про його дійсність до 15.03.2020. Також відповідачем не наведено підстав, чому такий висновок не відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, вартість мандарин - клементин різного калібру (розміру) за 1 кг підтверджується додатковою угодою від 22.11.2019 до контракту №2811/16, рахунком-фактурою № 11/С/2019 від 20.12.2019, рахунком - проформою № 5/00/2019 від 16.12.2019, прайс - листом продавця № 2019 - 2020 від 16.12.2019, висновком ДП "Держзовнішінформ" №21/117 від 10.12.2019.

Щодо посилання Галицької митниці Держмитслужби на розбіжності вартості товару вказаної в графі в 22 (вказано вартість 13 137 EUR ) та графі 46 (вказано вартість 13 237 EUR) митної декларації країни відправлення № 19ITQ3J010072427Е8 від 23.12.2019, а також невідповідності ціни у вказаному документі та в рахунку-фактурі № 11/С/2019 від 20.12.2019 на суму 13 137 EUR, то суд зазначає що в матеріалах справи міститься лист брокерської фірми Masterclass di Iryna Panchenko . У вказаному листі роз`яснено, що при оформленні декларації на території ЄС у графі 22 зазначається фактурна вартість, а в графі 46 - статистична вартість вантажу: фактурна вартість вантажу + страхування на перевезення вантажу по країнам Європейського Союзу. В Європі при заповненні митних декларацій всі програми налаштовані таким чином, що графа 46 автоматично додає/віднімає (в залежності від умов поставки) страхування за перевезення по території країн Європейського Союзу. Тому, графа 46 відрізняється від фактурної вартості. Реальна фактурна вартість зазначається тільки в графі 22. Така ситуація склалась у зв`язку з тим, що це є обов`язковою вимогою європейської митниці, оскільки назви граф різні - відтак, мають бути і різні цифрові значення. При однакових цифрових значеннях граф 22 та 46 - декларація вважається неправильною і митниця вимагає офіційний перегляд декларації (а.с. 54).

Таким чином, доводи відповідача, що 100 EUR (різниця коштів між графами 22 та 46 митної декларації країни відправлення № 19ITQ3J010072427Е8 від 23.12.2019) є витратами на транспортування чи страхування, які у відповідності до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України мають бути включені до митної вартості товару не знайшли свого підтвердження.

Суд вказує, що певна розбіжність у митній декларації країни відправлення № 19ITQ3J010072427Е8 від 23.12.2019 (в графі 22 та графі 46) та рахунку-фактурі № 11/С/2019 від 20.12.2019, не є обставиною для коригування вартості товару, оскільки експортна митна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість товару і не впливає на митну вартість товару.

Крім того, митним органом буд-яких рішень щодо відмови у митному оформленні раніше аналогічного товару, як і в спірних правовідносинах мандарин - клементин, калібру 3, 4, 5, 6) чи коригування їх вартості за 1 кг за цим ж контрактом між позивачем та AGRUMI GR DI GAETANO RAO не приймалося, на підтвердження чого надано суду митні декларації № UА 209300/2019/700210 від 13.12.2019 та № UA 209300/2019/700351 від 17.12.2019 та рахунки фактури № 8/С/2019 від 10.12.2019 та № 9/С/2019 від 13.12.2019 до цих декларацій (46 - 53).

Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Суд вважає, що рахунок-фактура (інвойс) № 11/С/2019 від 20.12.2019 містить всі необхідні дані продавця і покупця, інформацію щодо ціни, підписи сторін, печатку продавця та інформацію про оплату.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Будь - яких доказів про недійсність, недостовірність чи наявність інших неточностей, які б зумовлювали висновок про фіктивність рахунку-фактури (інвойс) № 11/С/2019 від 20.12.2019 Галицькою митницею Держмитслужби суду не надано.

Щодо інших доводів митного органу про перевізника, яка здійснював транспортування товару та суми транспортних витрат, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься договір № 081215 від 08.12.2015 укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід - Логістік» (Еспедитор) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» (Замовник), відповідно до пункту 1.1 розділу 1 якого Експедитор зобов`язується за дорученням Замовника за винагороду укладати від свого імені і за рахунок Замовника договори спрямовані на забезпечення виконання робіт з організації транспортно - експедиційного обслуговування експортно - імпортних вантажів Замовника автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні (а.с. 120 - 124).

Згідно графи 20 митної декларації №UA209300/2019/700689 від 26.12.2019 імпортований позивачем товар поставлявся на умовах FCA ROSARNO.

Дана обставина також підтверджується листом брокерської фірма Masterclass di Iryna Panchenko від 15.06.2020, в якому вказано, що інформація в графі митної декларації країни відправлення № 19ITQ3J010072427Е8 від 23.12.2019 зазначено невірно, а саме вказано EXW Rosarno замість FCA ROSARNO (а.с. 126).

За надані послуги по транспортуванню вищевказаного товару позивачем оплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Захід - Логістік» (Еспедитор) 78 000 грн., що підтверджується рахунком - фактурою № IT-00132 від 23.12.2019 та платіжним дорученням № 1423 від 26.12.2019.

Відтак, суд вважає, що у даному випадку оплата за транспортування товару, згідно договору № 081215 від 08.12.2015 здійснена позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Захід - Логістік» , яке в свою чергу не позбавлене можливості укласти договір з іншим перевізником - P.E. FIRTSAK, який зазначений в міжнародній автомобільній накладній.

Відповідно до Інкотермс, офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, FCA (Інкотермс 2010) передбачає термін "франко-перевізник" який означає поставку товару продавцем, що пройшов митне очищення для експорту, шляхом передачі призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

У відповідності до пункту А.4 Інкотермс продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 «а» , у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

У свою чергу, покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.3 «а» . Покупець зобов`язаний сплатити: всі витрати, пов`язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів (пункт 6); та витрати на страхування цих товарів (пункт 7).

Таким чином, під час імпорту товару на умовах FCA (Інкотермс 2010) вартість транспортування товару включається до митної вартості товару.

В свою чергу, витрати на транспортування в розмірі 78 000 грн. не були включені позивачем до складових митної вартості товару, що ним не заперечується.

Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 09.04.2019 по справі № №825/1990/17 (адміністративне провадження №К/9901/58644/18) вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач як на підставу для його прийняття не посилався на невключення до митної вартості товарів витрат на навантаження, вивантаження та доставку товару, а відтак, у силу абзацу 2 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, митний орган не може посилатися на вказані обставини, враховуючи те, що вони не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В даному випадку, дослідивши надані сторонами документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору, (з врахуванням відомостей в додатковій угоді від 22.11.2019 до контракту №2811/16, рахунку-фактурі № 11/С/2019 від 20.12.2019, рахунку- проформи № 5/00/2019 від 16.12.2019, прайс - листі продавця № 2019 - 2020 від 16.12.2019) щодо товару, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частини 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за цим методом.

На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною вказаною у рахунку-фактурі № 11/С/2019 від 20.12.2019, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11.09.2012 в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, вбачається, що неможливість визначення митної вартості товару за першим методом повинна бути обґрунтованою.

Щодо обгрунтувань відповідача про ціну товару згідно ЦБД ЄАІС ДФС, то суд зазначає, що цінова інформація з баз даних є рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Як стверджує представник відповідача, підставою для відмови у прийнятті митної декларації позивача була на думку контролюючого органу, розбіжності в поданих для митного оформлення документах.

Однак, жодних доказів які б підтверджували таку позицію відповідача судом не встановлено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В даному випадку, позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209300/2019/2019/730008/2 від 26.12.2019 та картки відмови №UA 209300/2019/70010 від 26.12.2019.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209300/2019/730008/2 від 26.12.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209300/2019/70010 від 26.12.2019 підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи дане положення, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпроект 2012» 4 204 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43348711, вул.Костюшка,1 м.Львів) №UA 209300/2019/70010 від 26.12.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Галицької митниці Держмитслужби (код 43348711, вул.Костюшка,1 м.Львів) №UA209300/2019/730008/2 від 26.12.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (код 43348711, вул.Костюшка,1 м.Львів) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестпроект 2012 (код ЄДРПОУ 36609344, вул.Каракая, 26 Ж, м.Калуш, Івано-Франківська область) сплачений судовий збір в розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.