Рішення

від 11.09.2020 по справі 420/3306/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3306/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Одеської обласної Державної адміністрації Куцого Максима Васильовича, Одеської обласної Державної адміністрації, голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича, Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтул Геннадія Олександровича, Лиманської районної ради Одеської області, виконуючого обов`язки голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - відділ Державної автомобільної інспекції Одеського міського управління УМВС в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльність щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 16.04.2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до голови Одеської обласної Державної адміністрації Куцого Максима Васильовича, Одеської обласної Державної адміністрації, голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича, Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтул Геннадія Олександровича, Лиманської районної ради Одеської області, виконуючого обов`язки голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - відділ Державної автомобільної інспекції Одеського міського управління УМВС в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради, Лиманського району, Одеської області у відповідності до підпункту 3.7.4 пункту 3 Державного стандарту України 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди ; пунктів 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198; підпункту 5.3.3.2 пункту 5 Галузевих будівельних норм України Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування - за наявним бюджетом Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 2019 року загального фонду - 13 282 694, 37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн.;

- визнати протиправного бездіяльність ОСОБА_4 - голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_5 - голови Лиманської районної ради Одеської області щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності ОСОБА_3 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області у відповідності до підпункту 3.7.4 пункту 3 Державного стандарту України 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди ; пунктів 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198; підпункту 5.3.3.2 пункту 5 Галузевих будівельних норм України Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування - за наявним бюджетом Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 2019 року загального фонду - 13 282 694, 37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_6 - голови Одеської обласної Державної адміністрації щодо відсутності контролю у протиправній бездіяльності ОСОБА_4 - голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_5 - голови Лиманської районної ради Одеської області щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності ОСОБА_3 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області у відповідності до підпункту 3.7.4 пункту 3 Державного стандарту України 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди ; пунктів 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198; підпункту 5.3.3.2 пункту 5 Галузевих будівельних норм України Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування - за наявним бюджетом Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 2019 року загального фонду - 13 282 694,37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн.;

- зобов`язати Лиманську районну Державну адміністрацію Одеської області, Лиманську районну раду Одеської області здійснити організаційні заходи щодо зобов`язання Трояндівську сільську раду Лиманського району Одеської області визначитись з місцем зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області у відповідності до підпункту 3,7.4 пункту 3 Державного стандарту України 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди ; пунктів 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198; підпункту 5.3.3.2 пункту 5 Галузевих будівельних норм України Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування ;

- зобов`язати Одеську обласну Державну адміністрацію встановити особистий контроль щодо здійснення організаційних заходів в найкоротший термін Лиманською районною Державною адміністрацією Одеської області, Лиманською районною радою Одеської області, Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області із встановлення зупинок громадського транспорту за визначеним їх місцем в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області у відповідності до підпункту 3.7.4 пункту 3 Державного стандарту України 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди ; пунктів 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198; підпункту 5.3.3.2 пункту 5 Галузевих будівельних норм України Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування ;

- стягнути в солідарному порядку з Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 04057155), Лиманської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24527249), Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379686) моральну шкоду на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі - 100 000 грн.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 , як виборець, член громади сіл Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, інвалід ІІ-групи з обмеженими фізичними можливостями із захворюванням опорно-рухового апарату, звернувся до суду у зв`язку з тим, що відповідачами не вчинено жодних дій для будівництва зупинок громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області у відповідності до підпункту 3.7.4 пункту 3 Державного стандарту України 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди ; пунктів 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198; підпункту 5.3.3.2 пункту 5 Галузевих будівельних норм України Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування - за наявним бюджетом Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 2019 року загального фонду - 13282694,37 грн. та субвенції - 5447570,40 грн.

З посиланням на норми Законів України Про дорожній рух , Про автомобільні дороги , Про місцеве самоврядування в Україні , позивач стверджує, що на відповідачів покладено обов`язок щодо забезпечення організації будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.

На обґрунтування права звернення до суду з цією позовною заявою, позивач, з посиланням на норми Законів України Про місцеві державні адміністрації , Про місцеве самоврядування в Україні , зазначає, що місцеві державні адміністрації та районні ради, органи місцевого самоврядування підзвітні і підконтрольні носію влади - народу, що дозволяє стверджувати на право звернення представнику громади, виборцю, інваліду ІІ-групи із захворюванням опорно-рухового апарату до суду.

На обґрунтування наявності моральної шкоди та її розміру, позивач зазначає, що він доклав значних зусиль для захисту своїх прав у зверненні до суду, відчуває негативні емоції, у зв`язку відсутності сприятливих умов, які дадуть можливість особам з обмеженими фізичними можливостями ефективно реалізовувати свої права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя, а, відтак, позивач вважає доведеними обставини наявності душевних страждань.

Крім того, позивач вважає, що протиправні дії секретаря ОСОБА_3 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, протиправна бездіяльність голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області ОСОБА_4 щодо небажання розбудовувати дорожню інфраструктуру за рахунок коштів місцевого бюджету, за рахунок субвенції з місцевого бюджету, підриває довіру населення та сприяє формуванню у громадян, у тому числі у позивача, негативного ставлення до даних структур.

Розмір завданої позивачу моральної шкоди він оцінює у 100000 грн., які, на його думку, повинні бути стягнуті у солідарному порядку з Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області, Лиманської районної ради Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області на користь позивача.

Відзив відповідача - виконуючого обов`язки голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни обґрунтовано наступним.

Так, відповідач зазначає, що в с.Трояндове є 2 зупинки, з яких 1- кам`яна, в селі Ониськове - 2 зупинки, з яких 1- кам`яна, в селі Ставки - 1 зупинка кам`яна. Зупинки кам`яні в с.Трояндове та с.Ониськове знаходяться на балансі Трояндівської сільської ради. Тому у 2019 році та станом на 06.05.2020 року зупинки для громадської транспорту громадського транспорту не будувалися, не встановлювалися та не визначалися місця для зупинок, оскільки що в цьому немає необхідності. Питання забезпечення населеного пункту об`єктами інженерно-транспортної та житлово-комунальної інфраструктури відноситься до сфери благоустрою, а відтак - це повноваження Трояндівської сільської ради, які вирішуються на засіданнях сесій Трояндівської сільської ради шляхом прийняття відповідних рішень Трояндівської сільської ради в межах кошторисних призначень та затвердженого місцевого бюджету Трояндівської сільської ради на 2019, 2020 роки, а також в межах цільової субвенції, яка виділяється з районного бюджету .

При цьому, у відзиві зазначено, що позивач не обґрунтував підстави звернення до суду з даними позовними вимогами та порушення рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, а також надав неправдиву інформацію. Позивач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували порушення безпосередньо його прав, свободи та/або законні інтереси.

У відзиві також зазначено, що позивач звертається з численними позовами з аналогічними вимогами, проте, не з`являється до судових засідань, що, на думку відповідача, свідчить про подання завідомо необґрунтованих позовів та є зловживанням процесуальними правами.

Щодо стягнення моральної шкоди, у відзиві зазначено, що позивачем не доведено та необґрунтовано наявність моральної шкоди позивача.

У зв`язку з наведеним у відзиві, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві відповідача - Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області викладені аналогічні доводи та міркування, які зазначені у відзиві виконуючого обов`язки голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни.

Відзив відповідача - Голови Лиманської районної державної адміністрації Приймака В.М. обґрунтовано наступним.

У відзиві зазначено, що Голова районної державної адміністрації керується Законом України Про місцеві районні державні адміністрації . Лиманська районна державна адміністрація, як суб`єкт власних повноважень, діє у відповідності до Конституції України, Закону України Про місцеві державні адміністрації та інших нормативно-правових актів.

На переконання відповідача, позивачем у позовній заяві не зазначено, якими саме діями чи бездіяльністю голова Лиманської районної державної адміністрації ОСОБА_4 порушив його права, а також не наведено суттєвих доказів, які підтверджували би будь-які порушення з боку відповідачів.

Як стверджує відповідач, позивач помилково цитує норми чинного законодавства, зокрема, посилається на статтю 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яка визначає питання підконтрольності, підзвітності та відповідальності сільського голови перед територіальною громадою, при цьому у вказані статі зазначає про голову райдержадміністрації.

Вказане свідчить про нерозуміння позивачем поняття розподілу влади, різниці між органом виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Таким чином, позивач безпідставно наводить норми законодавства, які жодним чином не регулюють правовідносини, що вказані у позовній заяві та вказує на необхідність зобов`язати райдержадміністрацію до виконання повноважень, які не передбачені Законом.

Також позивач не зазначає, у чому полягає бездіяльність голови Одеської обласної державної адміністрації та Одеської обласної державної адміністрації.

Залучення облдержадміністрації та безпосередньо голови - безпідставне, і свідчить про зловживання процесуальними правами з метою обійти встановлену КАС України вимогу про те, що позивач не може подавати іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідач у відзиві також звернув увагу на подання позивачем та його представником аналогічних позовних заяв протягом 2019-2020 років.

Окрім того, у відзиві зазначено про необґрунтованість та безпідставність заявленої позивачем моральної шкоди.

У зв`язку з наведеним у відзиві, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві відповідача - Лиманської районної державної адміністрації викладені аналогічні доводи та міркування, які зазначені у відзиві Голови Лиманської районної державної адміністрації ОСОБА_4 .

Відзив відповідача - Голови Лиманської районної ради Г.О. Тефтул обґрунтовано наступним.

У відзиві відповідач звертає увагу на подання позивачем аналогічних позовних заяв та зазначає, що подання таких, на його думку, безпідставних, необґрунтованих, без вказівки та посилань на норми законодавств України, посилань на фактичні дані, обставини та докази, які можуть обґрунтовано підтвердити протиправні дії, в даному випадку щодо не визначенні місті зупинки громадського транспорту в цих штучно створених та сфабрикована адміністративних та цивільного позовах, подальших звернень з апеляційним, оскарженням, є прямим, з боку позивача - ОСОБА_1 та його представника, зловживанням процесуальними правами, у в зв`язку чинністю та дією рішення Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 13.02.2019 року №337-УII Про дострокове припинення повноважень голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_7 в зв`язку із порушенням Конституції України, законів України, Присяги посадових осіб місцевого самоврядування, прав і свобод громадян та не забезпечення здійснення наданих йому повноважень та звільнення ОСОБА_7 зі займаної посади .

Відповідач вказує, що позивачем не надано жодного документу, у якості доказу, у відповідності до ст.72 КАС України на підтвердження здійснення протиправної бездіяльності щодо не визначення, місця зупинки громадського транспорту , зі сторони відповідачів - Лиманської районної ради Одеської області та голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтула Г.О., відповідно до викладених позовних вимог, а також необґрунтовані вимоги щодо не здійснення відповідного контролю Лиманської районної ради Одеської області та голови Лиманської районної ради Одеської області ОСОБА_5 .

У відзиві також вказано на необґрунтованість та недоведеність заявленої позивачем моральної шкоди.

У зв`язку з наведеним у відзиві, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві відповідача - Лиманської районної ради викладені аналогічні доводи та міркування, які зазначені у відзиві Голови Лиманської районної ради Г.О. Тефтул

Процесуальні дії

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.05.2020 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача - Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області (вхід. №18243/20).

12.05.2020 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача - ОСОБА_3 - секретаря Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області та виконуюча повноваження голови Трояндівської сільської (вхід. №18265/20).

13.05.2020 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача - голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області Приймака В.М. (вхід. №18508/20).

13.05.2020 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача - Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (вхід. №18509/20).

15.05.2020 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача - голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтул Г.О. (вхід. №18876/20).

15.05.2020 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача -Лиманської районної ради Одеської області (вхід. №18878/20).

Станом на 11 вересня 2020 року будь-яких інших заяв по суті справи від позивача та відповідачів не надходило.

Вирішуючи дану справу судом враховано, що особливості її розгляду визначені статтею 262 КАС України. Однак розгляд даної справи припав на період дії на території України карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (із наступними змінами).

У зв`язку з цим пунктом 9 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 року №540-IX (далі - Закон України №540-IX від 30.03.2020 року), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено автоматичне продовження визначених статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу процесуальних строків, в тому числі і строків розгляду справи, подання інших заяв по суті справи, тощо на період дії карантину.

В подальшому, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року №731-IX (далі - Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 року) , пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, згідно якої встановлені цим Кодексом процесуальні строки поновляються судом лише за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом).

Пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 року також було визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Оскільки жодних заяв від учасників справи щодо можливості продовження процесуальних строків по справі до визначеного терміну подано не було, суд вважає, що жодних перешкод для вирішення даної справи та ухвалення судового рішення не має.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Позивач, ОСОБА_1 , є інвалідом ІІ групи (т.1 а.с.13) та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.11-12).

Рішенням №339-VІІ від 13.02.2019 р. Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьову Ольгу Миколаївну, депутата від виборчого округу №2, 1970 року народження, позапартійну обрано секретарем Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області VІІ скликання (т.1 а.с.17)

Рішенням №340-VІІ від 13.02.2019 року Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області покладено на секретаря Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьову Ольгу Миколаївну виконання повноважень голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області та надано секретарю Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьовій О. М. право першого підпису на фінансових та платіжних документах Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області.

Відповідно до Звіту про роботу Трояндівської сільської ради за 2019 рік (т.1 а.с.15-16), за критеріями доходів загального фонду - 13 282 694, 37 гри. та субвенції - 5 447 570,40 грн., з яких на утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету та за рахунок субвенції з місцевого бюджету, код 41053900 (загальний фонд) по КПКВ 0117461 КЕКВ 2610 - направлено 4200000,00 грн., а саме:

- на експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 160915 Іванівка-Петрівка-/Р-55/ (село Ониськове) в сумі 1000000,00 грн.;

- на експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 161321 Якове-Кірове (с. Трояндове), (с. Ставки) в сумі 2200000,00 грн.;

- на експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 160915 Іванівка-Петрівка-/Р-55/ (ст. Р-55 до села Трояндове) в сумі 500000,00 грн.;

- на експлуатаційне утримання автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 160915 Іванівка-Петрівка-/Р-55/км 34+642 - км. 48+736 в сумі 500000,00 грн.

Згідно з актом комісії Трояндівської сільської ради від 22.08.2018, який затверджено Головою Трояндівської сільської ради, на баланс Трояндівської сільської ради віднесено, зокрема, зупинка кам`яна с. Трояндове вартістю 35000,00 грн. та зупинка кам`яна с. Ониськове вартістю 30000,00 грн.

Відповідно до інвентарних карток групового обліку основних засобів в бюджетних установах №116 та № 117, на балансі Трояндівської сільської ради обліковуються зупинка кам`яна с. Трояндове вартістю 35000,00 грн. та зупинка кам`яна с. Ониськове вартістю 30000,00 грн.

Вважаючи, що відповідачем ОСОБА_3 , виконуючою з 19.02.2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, допущено протиправну бездіяльність щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове та Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про автомобільні дороги , вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Згідно із ст. 17 Закону України Про автомобільні дороги , управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Статтею 18 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.

За приписами ст.19 Закону України Про автомобільні дороги , до основних обов`язків органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відносяться:

1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів;

2) організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами;

3) видача дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж у межах "червоних ліній" вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

4) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів;

5) здійснення статистичного обліку та паспортизації вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

6) забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

7) видача в установленому порядку дозволів на тимчасове припинення руху.

Як зазначено у ст.21 Закону України Про автомобільні дороги , органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за:

1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів;

2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв;

4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом;

5) забезпечення проведення аудиту або перевірки безпеки автомобільних доріг згідно з вимогами цього Закону, інших актів законодавства України, національних стандартів України, а також вжиття необхідних заходів за результатами проведення аудиту безпеки автомобільних доріг або перевірки безпеки автомобільних доріг.

Поняття місцевого самоврядування закріплене в ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Так, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст.30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, віднесено: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; затвердження маршрутів і графіків руху, правил користування міським пасажирським транспортом незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту у випадках, передбачених законодавством.

За приписами ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в України , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

З аналізу зазначених правових норм слід дійти висновку, що повноваження щодо визначення місць зупинки громадського транспорту та відповідного їх утримання віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Водночас, статтею 42 Закону України Про місцеве самоврядування в України передбачені повноваження сільського, селищного, міського голови, який: 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституціїта законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету; 4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; 5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; 6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; 8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; 9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; 10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України Про культуру ; 11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання; 11-1) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; 11-2) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; 12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; 13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; 16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; 17) веде особистий прийом громадян; 18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; 18-1) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"; 19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; 20) видає розпорядження у межах своїх повноважень;

Таким чином, визначення місць зупинки громадського транспорту не належить до повноважень сільського, селищного, міського голови.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист та його способи і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Згідно з пунктами 1, 2, 7, 8 частини першої статті 4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, окрім іншого, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій та предметом якого є рішення, дія чи бездіяльність, що на думку особи порушує його права, свободи або законні інтереси.

Одночасно, суд акцентує увагу на тому, що за змістом наведених норм КАС України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

При цьому, порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним .

Таким чином, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Натомість, вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, якщо особа вважає, що її право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом. У разі відповідного звернення особи, суд розглядає питання щодо наявності порушення права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішує спір.

Також, аналіз вищезгаданих норм права дає підстави вважати, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення, у постановах Верховного Суду України, зокрема від 01.12.2015 у справі № 800/134/15, від 15.12.2015 у справі № 800/206/15, в яких зазначено, окрім іншого, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам, та таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача з боку відповідача, внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення або вчинення дії чи бездіяльності.

Зі змісту наведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає також законний інтерес.

Так, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі № 522/3665/17 (провадження № К/9901/38991/18) констатував, що з огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень. Також, Верховний Суд встановив, що в контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту. При цьому, заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Проаналізувавши зміст наведених норм, вивчивши доводи позивача, викладені у позові, доводи відповідачів, викладені у відзивах, дослідивши докази, що містяться у справі, стосовно позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_3 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради, Лиманського району, Одеської області у відповідності до підпункту 3.7.4 пункту 3 Державного стандарту України 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди ; пунктів 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198; підпункту 5.3.3.2 пункту 5 Галузевих будівельних норм України Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування - за наявним бюджетом Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 2019 року загального фонду - 13 282 694, 37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн., суд зазначає наступне.

Звертаючись із позовною заявою, позивач зазначає, що відповідач - ОСОБА_3 , виконуюча з 19.02.2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, допустила протиправну бездіяльність щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове та Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області.

Натомість, як вже зазначено судом, питання щодо визначення місць зупинки громадського транспорту віднесено законодавством до повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Тобто, до повноважень сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області не віднесено вирішення питання щодо визначення місць зупинки громадського транспорту.

Суд зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас, відсутність повноважень на вчинення певних дій виключає протиправну бездіяльність, оскільки суб`єкт владних повноважень не наділений обов`язок до вчинення юридично значимих та обов`язкових дій.

Разом з цим, як встановлено судом, у с. Трояндне та с. Ониськове облаштовано кам`яні зупинки громадського транспорту, що підтверджується актом комісії Трояндівської сільської ради від 22.08.2018 року, який затверджено Головою Трояндівської сільської ради та інвентарними картками групового обліку основних засобів в бюджетних установах №116 та № 117.

Суд також зазначає, що позивачем жодним чином не доведено, що зупинки у с.Трояндне та с.Ониськове не відповідають вимогам Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту, які затверджено наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.05.1995 №21.

При цьому, позивач також вказує на те, що у с.Ставки також не визначено місце зупинки громадського транспорту. Натомість, як встановлено судом, позивач зареєстрований у с. Трояндне.

З огляду на викладене, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що ОСОБА_3 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, допущено протиправну бездіяльність щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради, Лиманського району, Одеської області, а права та/або інтереси позивача порушуються та підлягають судовому захисту, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_3 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області у відповідності до підпункту 3.7.4 пункту 3 Державного стандарту України 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди ; пунктів 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198; підпункту 5.3.3.2 пункту 5 Галузевих будівельних норм України Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування - за наявним бюджетом Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 2019 року загального фонду - 13 282 694, 37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_4 - голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_5 - голови Лиманської районної ради Одеської області, ОСОБА_6 - голови Одеської обласної Державної адміністрації щодо відсутності контролю у протиправній бездіяльності щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності ОСОБА_3 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області у відповідності до підпункту 3.7.4 пункту 3 Державного стандарту України 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди ; пунктів 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198; підпункту 5.3.3.2 пункту 5 Галузевих будівельних норм України "Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування" - за наявним бюджетом Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 2019 року загального фонду - 13 282 694, 37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн., суд зазначає наступне.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України Про місцеві державні адміністрації від 9 квітня 1999 року № 586-XIV (далі - Закон № 586-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 586-XIV, виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Згідно з положеннями ст.2 № 586-XIV, місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:

1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та схвалення прогнозів відповідних бюджетів, підготовку та виконання відповідних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Стаття 16 Закону України № 586-XIV, місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за:

1) збереженням і раціональним використанням державного майна;

2) станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі;

3) використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів;

4) охороною пам`яток історії та культури, збереженням житлового фонду;

5) додержанням виробниками продукції стандартів, технічних умов та інших вимог, пов`язаних з її якістю та сертифікацією;

6) додержанням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захороненням промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою;

8) додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів;

9) додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров`я, материнства та дитинства, сім`ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту;

10) охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці;

11) додержанням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху;

12) додержанням законодавства про державну таємницю та інформацію;

13) додержанням законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи;

14) за дотриманням договірних зобов`язань забудовниками, діяльність яких пов`язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків;

15) виконанням інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) під час будівництва будинків, споруд, розміщення інших господарських об`єктів, інженерних та транспортних комунікацій;

16) станом захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони).

Відповідно до ст.33 Закону № 586-XIV, обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.

Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними.

Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Керівники структурних підрозділів обласної державної адміністрації мають право скасовувати накази керівників відповідних структурних підрозділів районної державної адміністрації, що суперечать законодавству України та актам органів виконавчої влади вищого рівня.

За наявності підстав, передбачених законодавством, голови обласних державних адміністрацій можуть порушувати питання перед Кабінетом Міністрів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів районних державних адміністрацій.

За результатами роботи районної державної адміністрації голова обласної державної адміністрації може застосовувати встановлені законодавством заходи заохочення до посадових осіб районної державної адміністрації.

Згідно з статтею 35 № 586-XIV, місцеві державні адміністрації на відповідній території взаємодіють з сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та сільськими, селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні ними власних повноважень місцевого самоврядування, зокрема у вирішенні питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій, зміцнення матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування, контролюють виконання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади, розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції депутатів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, про це повідомляється заздалегідь відповідним органам місцевого самоврядування. Представники цих органів та посадові особи територіальних громад мають право брати участь у розгляді таких питань місцевою державною адміністрацією, висловлювати зауваження і пропозиції.

Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів місцевої державної адміністрації або їх представники мають право бути присутніми на засіданнях органів місцевого самоврядування та бути вислуханими з питань, що стосуються їх компетенції.

Місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.

Для здійснення спільних програм місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть укладати договори, створювати спільні органи та організації.

Місцеві державні адміністрації мають право укладати договори у випадках, встановлених законами.

Отже, обсяг повноважень обласних та районних державних адміністрацій визначений Законом України Про місцеві державні адміністрації . При цьому, до обсягу повноважень обласної державної адміністрації та районної державної адміністрації не входить контроль за діяльністю місцевих державних адміністрації та районних рад щодо здійснення ними контролю за здійсненням повноважень органами місцевого самоврядування.

Більш того, відповідно до положень ст. 35 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.

Статтею 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні також не передбачено здійснення контролю обласними радами за здійсненнями повноважень органами місцевого самоврядування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_8 про визнання протиправною бездіяльності Приймака Василя Михайловича - голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_5 - голови Лиманської районної ради Одеської області, ОСОБА_6 - голови Одеської обласної Державної адміністрації щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності Чеботарьової Ольги Миколаївни, виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області у відповідності до підпункту 3.7.4 пункту 3 Державного стандарту України 3587-97 Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди"; пунктів 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198; підпункту 5.3.3.2 пункту 5 Галузевих будівельних норм України Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування - за наявним бюджетом Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області 2019 року загального фонду - 13 282 694, 37 грн. та субвенції - 5 447 570,40 грн., - є необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимоги позивача про зобов`язання Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області, Лиманської районної ради Одеської області здійснити організаційні заходи щодо зобов`язання Трояндівську сільську раду Лиманського району Одеської області визначитись з місцем зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області та зобов`язання Одеської обласної Державної адміністрації встановити особистий контроль щодо здійснення організаційних заходів в найкоротший термін Лиманською районною Державною адміністрацією Одеської області, Лиманською районною радою Одеської області, Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області із встановлення зупинок громадського транспорту за визначеним їх місцем в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області у відповідності до підпункту 3.7.4 пункту 3 Державного стандарту України 3587-97 "Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди"; пунктів 27 та 35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198; підпункту 5.3.3.2 пункту 5 Галузевих будівельних норм України Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування є похідними вимогами від вимог про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_4 - голови Лиманської районної Державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_5 - голови Лиманської районної ради Одеської області, ОСОБА_6 - голови Одеської обласної Державної адміністрації щодо відсутності контролю з протиправної бездіяльності ОСОБА_3 , виконуючої з 19 лютого 2019 року повноваження сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту в селах Трояндове, Ониськове, Ставки, які входять до складу Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, суд вважає, що вказані вимоги зобов`язального характеру також не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення в солідарному порядку з Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Лиманської районної ради Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За приписами ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідачів у даній справі, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення в солідарному порядку з Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Лиманської районної ради Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн. не підлягає задоволенню.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до голови Одеської обласної Державної адміністрації Куцого Максима Васильовича, Одеської обласної Державної адміністрації, голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича, Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтул Геннадія Олександровича, Лиманської районної ради Одеської області, виконуючого обов`язки голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни, Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - відділ Державної автомобільної інспекції Одеського міського управління УМВС в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльність щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 90, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до голови Одеської обласної Державної адміністрації Куцого Максима Васильовича (проспект Шевченка, 4 м. Одеса, 65032), Одеської обласної Державної адміністрації (проспект Шевченка, 4 м. Одеса, 65032, код ЄДРПОУ 00022585), голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака Василя Михайловича (проспект 40-річчя Визволення, буд. №1 смт. Доброслав, Лиманський район Одеська область, 67500), Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (проспект 40-річчя Визволення, буд. №1 смт. Доброслав, Лиманський район Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 04057155), голови Лиманської районної ради Одеської області Тефтул Геннадія Олександровича (проспект 40-річчя Визволення, буд. №1 смт. Доброслав, Лиманський район Одеська область 67500), Лиманської районної ради Одеської області (проспект 40-річчя Визволення, буд. №1 смт. Доброслав, Лиманський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 24527249), виконуючого обов`язки голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області Чеботарьової Ольги Миколаївни (вул. Сонячна, 4, с. Трояндове, Лиманський район, Одеська область, 67520), Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області (вул. Сонячна, 4, с. Трояндове, Лиманський район, Одеська область, 67520, код ЄДРПОУ 04379686), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - відділ Державної автомобільної інспекції Одеського міського управління УМВС в Одеській області (вул. Розкидайлівська, 67, м. Одеса, 65008, код ЄДРПОУ 25575227), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо не визначення місця зупинки громадського транспорту, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Cтефанов

.