Рішення

від 10.09.2020 по справі 640/1277/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року м. Київ № 640/1277/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Інжиніринг"

до Державної архітектурно - будівельної інспекції України

про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК Інжиніринг" (далі - позивач, ТОВ ТРК Інжиніринг ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області №236/19/10/26-7/2612/02/2 від 26 грудня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи та оформлені з грубим порушенням встановленої процедури, передбаченої Порядком здійснення держархбудконтролю, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ ТРК Інжиніринг про забезпечення позову.

У відзиві на позов представник відповідача заперечує проти його задоволення та зазначає, що оскаржуване рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначає, що акт перевірки складений посадовою особою згідно процедури, а висновки викладені в акті є обґрунтованими та такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства.

Представник позивача скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, згідно якого вказав, що не погоджується з мотивацією відповідача та вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ТОВ ТРК Інжиніринг є генеральним підрядником об`єкта: Реконструкція будівлі корпусу №12 цеху № 17 під будівлю адміністративно-побутового призначення по вулиці Гарматній в місті Києві , що підтверджується Дозволом на виконання будівельних робіт від 23 квітня 2019 року № ІУ 113191130978.

На підставі звернення Прокуратури міста Києва щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю з питань дотримання службовими особами забудовників вимог містобудівного законодавства за адресою: місто Київ, вул. Гарматна,4 видано направлення та наказ Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 05 листопада 2019 року № 462 про проведення позапланової перевірки.

На підставі вищезазначеної вимоги та наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 05 листопада 2019 № 462 з 07 листопада 2019 року по 20 листопада 2019 року проведено позапланову перевірку ТОВ ТРК Інжиніринг щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою місто Київ, вулиця Гарматна, 4.

В подальшому на підставі службової записки від 13 грудня 2019 року № С10/26-1312/1 щодо продовження строку перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві видано наказ № 521 від 16 грудня 2019 року та направлення для проведення позапланового заходу від 16 грудня 2019 року про продовження строку позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Реконструкція будівлі корпусу №12 цеху № 17 під будівлю адміністративно-побутового призначення по вулиці Гарматній в місті Києві з 19 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року.

За результатами вищевказаної перевірки (з 19 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року) складено акт від 20 грудня 2019 № б/н, в якому встановлено, що ТОВ ТРК Інжиніринг :

- не огороджено зони постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів на висоті 1,3 м і більше);

- не встановлена схема руху автотранспорту біля в`їзду на будівельний майданчик;

- вхід до будівлі, що споруджується не захищено зверху спеціальним козирком;

- відсутня інвентарна огорожа зон постійно діючих і потенційно небезпечних виробничих факторів;

- відсутнє захисно-охоронне огородження будівельного майданчику h=2.0 по ДСТУ Б В 2 В-43:2011;

- відсутній захисний козирок (настил даху споруд та будівель в яких потенційно можуть перебувати люди), інвентарний металевий або дерев`яний з дошки хвойних порід не нижче 2 сорту;

- відповідно до буд генплану ПВР має бути суцільна захисна огороджувальна система (суцільний захисний екран) відсутня;

- ліфтові шахти не споряджені по поверховими захисними настилами.

На підставі акту перевірки 20 грудня 2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунути допущені порушення.

В зв`язку з невиконанням вказаного припису, 26 грудня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Воронюком Андрієм Володимировичем винесено постанову № 236/19/10/26-7/2612/02/2 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності, згідно якої, ТОВ ТРК Інжиніринг визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 94 590 грн.

Вважаючи вказане рішення таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, КУпАП, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурного - будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Постанова № 553), ДБН України та іншими підзаконними актами.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (зі змінами та доповненнями), котрий спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон № 3038).

Відповідно до статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно -будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

-безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

-складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

-у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

-проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Статтею 41 Закону № 3038-VI та пунктами 16 - 18, 20, 21 Постанови № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно - будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно - будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що позапланова перевірка проведена з порушенням строків, визначених для такої перевірки, а також зазначає, що при проведені перевірки в період з 19 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року інспектор будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Воронюк Андрій Володимирович на об`єкт будівництва взагалі не приїжджав, а тому фактично вказана перевірка не могла бути проведена. Дані, вказані в акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи.

З направлення для проведення планового (позапланового) заходу б/н від 05 листопада 2019 року, виданого на підставі наказу № 462 від 05 листопада 2019 року, вбачається, що строк дії цього направлення з 07 до 20 листопада 2019 року, тобто десять робочих днів.

Відповідно до абзацу 10 пункту 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Отже, 20 листопада 2019 року був останнім днем перевірки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Тобто, з викладених вище вимог чинного законодавства вбачається, що у день завершення позапланової перевірки (20 листопада 2019 року) відповідачем повинен був бути складений та підписаний акт перевірки.

Судом встановлено, що станом на 20 листопада 2019 року відповідач не скористався своїм правом продовжити строк проведення позапланової перевірки на два дні, оскільки такий акт перевірки посадовою особою відповідача станом на 20 листопада 2019 року не був складений, підписаний та наданий на підпис позивачу.

У подальшому, Держархбудінспекцією на підставі службової записки начальника відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ Голівець Дмитра видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу б/н від 16 грудня 2019 року, строк дії якого з 19 грудня по 20 грудня 2019 року, тобто два робочих дні.

Тобто, через 26 днів після завершення строку проведення перевірки та настання строку складення та підписання підсумкового акту посадовою особою відповідача видано направлення від 16 грудня 2019 року про продовження позапланової перевірки на два дні, що є порушенням вимог чинного законодавства.

У відзиві на позов відповідач звертає увагу суду на те, що законодавством у сфері містобудівної діяльності не визначено, що 2-денний строк, на який продовжується перевірка, неодмінно повинен наставати на наступний день після закінчення 10-денного строку на проведення перевірки.

Однак, суд не може погодитись з такими доводами, оскільки вони суперечать основному принципу діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, які повинні діяти не за правилом дозволено все, що не заборонено законом , а лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діюче законодавство не надає відповідачеві і його посадовим особам повноважень продовжувати строки проведення позапланової перевірки після того як спливли як строки проведення позапланової перевірки так і строки складення підсумкового акту перевірки.

Враховуючи викладене суд вважає, що акт перевірки від 20 грудня 2019 року складений та підписаний посадовою особою відповідача з порушенням вимог Порядку № 553 щодо строку проведення позапланової перевірки та строків складення відповідного акту, є доказом здобутим з порушенням закону, а відтак, не може бути належним та допустимим доказом.

У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 806/1243/17 акцентовано увагу, що дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

В зазначеній постанові від 24 жовтня 2019 року суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення .

У пункті 63 постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року наголошується, що межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що перевірка ТОВ ТРК Інжиніринг , за результатами якої було складено акт від 20 грудня 2019 № б/н, була проведена з порушенням вимог чинного законодавства.

Тому, постанова Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві №236/19/10/26-7/2612/02/2 від 26 грудня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконав та не довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову №236/19/10/26-7/2612/02/2 від 26 грудня 2019 року, прийняту Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно - будівельної інспекції України про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю ТРК Інжиніринг штрафу в розмірі 94 590 грн за прввопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРК Інжиніринг (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 4, код ЄДРПОУ 38757831) судові витрати у сумі 2 732 (дві тисячі сімсот тридцять дві) грн. 61коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно - будівельної інспекції України (01133, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко