Постанова

від 17.03.2021 по справі 640/1277/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1277/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Вінокурової І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Інжиніринг" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК Інжиніринг" (далі - ТОВ "ТРК Інжиніринг", позивач) з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 26.12.2019 №236/19/10/26-7/2612/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи та оформлені з грубим порушенням встановленої процедури, передбаченої Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову №236/19/10/26-7/2612/02/2 від 26 грудня 2019 року, прийняту Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно - будівельної інспекції України про накладення на ТОВ ТРК Інжиніринг штрафу в розмірі 94590 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, зокрема зазначає, що процедура проведення перевірки, яка передувала прийняттю оскаржуваної постанови дотримана архітектурно-будівельною інспекцією в повній мірі.

Учинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності належним чином зафіксоване у акті та підтверджено.

При цьому право органу державного контролю за письмовим рішенням керівника продовжити строк проведення позапланової перевірки прямо передбачено пунктом 7 Порядку №553.

Водночас суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки, оскільки відсутня норма, яка передбачає, що вона (перевірка) має розпочинатися в перший робочий день зазначений в направленні та закінчуватися останнім днем на який таку перевірку було продовжено.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020 залишити без змін.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ТОВ ТРК Інжиніринг є генеральним підрядником об`єкта: Реконструкція будівлі корпусу №12 цеху №17 під будівлю адміністративно-побутового призначення по вулиці Гарматній в місті Києві , що підтверджується Дозволом на виконання будівельних робіт від 23 квітня 2019 року № ІУ 113191130978.

На підставі звернення Прокуратури міста Києва щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю з питань дотримання службовими особами забудовників вимог містобудівного законодавства за адресою: місто Київ, вул. Гарматна,4 видано направлення та наказ Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 05 листопада 2019 року № 462 про проведення позапланової перевірки.

На підставі вищезазначеної вимоги та наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 05 листопада 2019 № 462 з 07 листопада 2019 року по 20 листопада 2019 року проведено позапланову перевірку ТОВ ТРК Інжиніринг щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою місто Київ, вулиця Гарматна, 4.

В подальшому на підставі службової записки від 13 грудня 2019 року № С10/26-1312/1 щодо продовження строку перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві видано наказ № 521 від 16 грудня 2019 року та направлення для проведення позапланового заходу від 16 грудня 2019 року про продовження строку позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Реконструкція будівлі корпусу №12 цеху № 17 під будівлю адміністративно-побутового призначення по вулиці Гарматній в місті Києві з 19 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року.

За результатами вищевказаної перевірки (з 19 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року) складено акт від 20 грудня 2019 № б/н, в якому встановлено, що ТОВ ТРК Інжиніринг :

- не огороджено зони постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів на висоті 1,3 м і більше);

- не встановлена схема руху автотранспорту біля в`їзду на будівельний майданчик;

- вхід до будівлі, що споруджується не захищено зверху спеціальним козирком;

- відсутня інвентарна огорожа зон постійно діючих і потенційно небезпечних виробничих факторів;

- відсутнє захисно-охоронне огородження будівельного майданчику h=2.0 по ДСТУ Б В 2 В-43:2011;

- відсутній захисний козирок (настил даху споруд та будівель в яких потенційно можуть перебувати люди), інвентарний металевий або дерев`яний з дошки хвойних порід не нижче 2 сорту;

- відповідно до буд генплану ПВР має бути суцільна захисна огороджувальна система (суцільний захисний екран) відсутня;

- ліфтові шахти не споряджені по поверховими захисними настилами.

На підставі акту перевірки 20 грудня 2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунути допущені порушення.

У зв`язку з невиконанням вказаного припису, 26 грудня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Воронюком Андрієм Володимировичем винесено постанову № 236/19/10/26-7/2612/02/2 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності, згідно якої, ТОВ ТРК Інжиніринг визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 94590 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 2,3 статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з абзацом 5,7 частини першої статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання.

Здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Статтею 7 Закону №877-V установлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються зокрема тип заходу (плановий або позаплановий), підстави для здійснення заходу та предмет здійснення заходу.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначені Законом України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до вищевказаної правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який за змістом його абзацу першого пункту 1 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 7 Порядку №553 установлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Відповідно до пунктів 16-18 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

За змістом пунктів 19 - 21 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

З аналізу наведених норм права вбачається, що державний нагляд (контроль) за дотриманням суб`єктами господарювання законодавства у сфері містобудівної діяльності здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок з обов`язковим дотриманням порядку встановленого Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

У випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Верховний Суд у постановах від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16) вказав, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Лише дотримання, встановлених умов та порядку проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Указане відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом в постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17.

Таким чином, лише беззаперечне дотримання органом архітектурно-будівельного контролю вимог чинного законодавства під час призначення та проведення перевірок суб`єктів містобудування є підставою для притягнення останніх до юридичної відповідальності за, встановлені контролюючим органом порушення в сфері містобудування.

Отже, під час судового розгляду цієї справи та вирішення питання щодо законності прийнятих за її (перевірки) наслідками рішень (актів, приписів, протоколів), як необхідної передумови для притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів деяких питаннях права, ключовим питанням є дотримання посадовими особами органів державного архітектурного контролю процедури проведення позапланової перевірки.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, що оскаржувана постанова від 26.12.2019 №236/19/10/26-7/2612/02/2 прийнята на підставі акта від 20.12.2019 б/н.

Зазначений акт, відповідно до його змісту, складений за результатами проведення позапланової перевірки в період з 19.12.2019 по 20.12.2019.

Водночас згідно з направленням для проведення планового (позапланового) заходу б/н від 05 листопада 2019 року, виданого на підставі наказу №462 від 05 листопада 2019 року, вбачається, що строк дії цього направлення з 07 до 20 листопада 2019 року, тобто десять робочих днів та закінчився 20.11.2019 відповідно.

За результатами проведення цієї перевірки - 20.11.2019, акт, відповідно до вимог пункту 16 Порядку №553 контролюючим органом не складався.

У подальшому, Держархбудінспекцією на підставі службової записки начальника відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ Голівець Дмитра видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу б/н від 16 грудня 2019 року, строк дії якого з 19 грудня по 20 грудня 2019 року, тобто два робочих дні.

Як убачається з матеріалів справи підставою для видачі вказаного направлення зазначено наказ Департаменту ДАБІ в м. Києві Про продовження проведення позапланової перевірки від 16.12.2019 №521.

Отже, наявність підстав для проведення перевірки у період з 19.12.2019 по 20.12.2019 відповідач мотивував продовженням перевірки призначеної з 07 до 20 листопада 2019 року.

З аналізу положень пункту 7 Порядку №553 убачається, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати в загальному 12 робочих, тобто 10 днів, на які така перевірка призначалася та 2 днів, на які вона продовжена, у випадку наявності підстав та відповідного наказу.

При цьому, можливість контролюючого органу зупиняти перебіг цього строку, чи переносити його на інші дні Порядком №553 не передбачена.

Колегія суддів звертає увагу, що законодавчий механізм продовження строку проведення перевірки у разі потреби, передбачений для надання можливості контролюючому органу завершити проведення та оформлення її результатів у випадках, неможливості її завершення протягом 10 денного строку через наявність об`єктивних причин, пов`язаних з проведенням та часом необхідним для оформлення результатів перевірки (перешкоджання в проведенні, велика кількість об`єктів контролю, значна кількість порушень, тощо).

Отже, посилання відповідача в апеляційній скарзі на помилковість висновків суду першої інстанції з цього приводу є безпідставними.

Системний аналіз положень Порядку №553 дає підстави для висновку, що закінчення перевірки, яка повинна бути проведена у строк зазначений у направленні, обов`язково повинно оформлятися відповідним актом із зазначенням інформації встановленої в ході такої перевірки, зокрема і про наявність порушень у сфері містобудівної діяльності.

Проте, як установлено під час судового розгляду 20.11.2019 року - в останній день перевірки зазначений у направленні, ДАБІ в м Києві відповідний акт не складено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у зв`язку із відсутністю акта перевірки від 20.11.2019 за результатами проведеної позапланової перевірки позивача у період з 07 до 20 листопада 2019 року, порушень ТОВ "ТРК Інжиніринг" законодавства у сфері містобудівної діяльності не встановлено.

Поряд з цим, видача наказу про продовження проведення перевірки через 26 днів після закінчення строку для її проведення не відповідає вимогам Порядку №553, а отже є протиправним.

Оскільки в наказі про проведення перевірки, як підставу для її призначення зазначено продовження строку проведення попередньої перевірки, указані дії відповідача є фактично здійсненням нової позапланової перевірки, за відсутності на те передбачених законом підстав, а відтак складений за її результатами акт і постанова не мають юридичних наслідків для позивача.

Застосований законодавцем підхід до нормативного регулювання правовідносин, пов`язаних із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю, встановлює вичерпний характер підстав для проведення позапланових перевірок суб`єктів містобудування й не передбачає розширеного тлумачення відповідних законодавчих положень щодо їхнього переліку.

Колегія суддів звертає увагу, що проведення позапланової перевірки з посиланням в наказі на документ, який відповідно до вимог закону не може бути підставою для її проведення є порушенням вимог законодавства при здійсненні такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, що в свою чергу нівелює правові наслідки такої перевірки та свідчить про неправомірність прийнятих за її результатами рішень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 по справі №161/10815/16-а.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем незаконно, внаслідок чого є протиправною, а тому обґрунтовано скасована судом першої інстанції.

Водночас апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом оцінки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко