Постанова

від 10.09.2020 по справі 755/12607/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року м. Київ

Унікальний номер справи № 755/12607/19

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11776/2020

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Масловської К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року, постановлену під головуванням судді Гаврилової О.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельне місто , державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гребенюк Олени Володимирівни, державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними документів та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2019 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила:

- визнати недійсною з моменту видання довіреність, видану ТОВ Будівельне місто від 19 липня 2016 року, за підписом директора ОСОБА_1., що уповноважує ОСОБА_2 діяти від імені товариства;

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення ТОВ Будівельне місто , викладене у формі протоколу № 18/07/16 від 18 липня 2016 року, в частині призначення директора товариства ОСОБА_1 з 19 липня 2016 року;

- скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі № 12661070010022721 від 26 липня 2016 року, здійснений державним реєстратором відділу держаної реєстрації юридичних осіб підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гребенюк О.В. про зміну керівника юридичної особи ТОВ Будівельне місто шляхом зобов`язання державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру (а.с. 2-5).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року закрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ Будівельне місто , державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гребенюк О.В., державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними документів та зобов`язання вчинити дії (а.с. 159-164).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 07 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Луценко С.О. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що перешкоджає подальшому розгляду справи, та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду справи в іншому складі суду (а.с. 166-171).

Апеляційну скаргу мотивував тим, що даний спір виник у зв`язку з тим, що без згоди та відома позивача на підставі недійсних документів (підробленого підпису на довіреності) ОСОБА_1 було призначено на посаду директора ТОВ Будівельне місто та внесено в єдиний державний реєстр запис про директора товариства. Проте ОСОБА_1 ніколи не мала та немає жодного відношення до вказаного товариства, не є його засновником чи учасником, не перебувала у трудових, господарських чи цивільних відносинах, не виконувала будь-яких робіт для товариства. Відповідачі незаконними діями призначили позивача директором товариства та поклали на неї певні права та обов`язки без її бажання та без її участі. Таким чином, відповідачі порушили права позивача, як фізичної особи. Оскільки відповідачами порушені саме цивільні права позивача, даний спір віднесений до розгляду судами загальної юрисдикції за правилами ЦПК України. У позивача відсутні будь-які господарські чи корпоративні правовідносини, тому суд першої інстанції помилково вважає, що даний справа підсудна Господарському суду міста Києва. Вимоги позивача про скасування запису в державному реєстрі є похідними від визнання недійсною довіреності та рішення загальних зборів, тому можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства.

З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Луценко С.О. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази (а.с. 179-184).

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів не погодилась з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 1 та частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено ст. 20 ГПК України, за змістом пунктів 3, 10, 13 ч. 1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Натомість за змістом ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб, зокрема, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ст. 16 ЦК України).

Отже, правильне визначення підвідомчості цієї справи залежить від установлення наявності або відсутності корпоративних відносин між учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГК України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (ч. 3 ст. 80 ГК України).

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи (ч. 3 ст. 65 ГК України).

Разом з тим відповідно до ч. 1, 3 ст. 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.

Тобто, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги порушенням останнім в ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір підвідомчий господарським судам незалежно від того, чи є іншим відповідачем у справі (разом з таким товариством) фізична особа - сторона оспорюваного договору.

Подібні за змістом правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 28 серпня 2018 року у справі № 902/458/16 (провадження № 12-146гс18) та від 12 вересня 2018 року у справі № 308/11659/16-ц (провадження № 14-391цс18), від 11 червня 2019 року у справі № 922/2005/18 (провадження № 12-261гс18).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005609200 станом на 01 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 є керівником ТОВ Будівельне місто з 19 липня 2016 року. Серед переліку засновників (учасників) ТОВ Будівельне місто ОСОБА_1 не значиться (а.с. 6-8).

Встановивши, що ОСОБА_1 є керівником товариства, а не учасником ТОВ Будівельне місто чи його засновником, та відповідно не має корпоративних прав, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що спірні відносини, які виникли між позивачем та відповідачами, за своєю правовою природою є корпоративними відносинами та мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Таким чином, спір у цій справі, який виник між сторонами щодо визнання недійсною довіреності, визнання недійсним рішення загальних зборів товариства у формі протоколу, скасування запису в державному реєстрі є цивільно-правовим і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до ст. 379 ЦПК України.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

УхвалуДніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2020 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 11 вересня 2020 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова