Постанова

від 08.09.2020 по справі 759/5668/14-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 759/5668/14-а Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Черпіцької Л.Т.

суддів:Собків Я.М.,Пилипенко О.Є.

за участю секретаря:Закревської І.Л., третьої особи: ОСОБА_1 , директор СГ Прогрес

третьої особи: Кононов М.А., представник СГ Прогрес

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Сільськогосподарська агрофірма "Прогрес", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала справа №2-а-494/12 за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська", Державний реєстратор Києво-Святошинської районної державної адміністрації, про визнання протиправними дій.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2012 адміністративну справу №2-а-494/12 за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська", Державний реєстратор Києво-Святошинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій передано до Святошинського районного суду міста Києва за підсудністю.

До Святошинського районного суду міста Києва звернувся заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив:

- визнати неправомірними дії Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та державного реєстратора Києво-Святошинської районної державної адміністрації щодо державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська";

- визнати недійсною державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" №13391230000001763 від 27.09.2005 та скасувати запис про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська".

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2015 у справі №759/5668/14-а позовні вимоги заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області задоволено, визнано дії Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області стосовно реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" неправомірними, визнано недійсною державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" №13391230000001763 від 27.09.2005 та скасовано запис про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 року у справі №759/5668/14-а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2015 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області задоволено частково, визнано протиправною державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" №13391230000001763 від 27.09.2005 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2017 року касаційну скаргу Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області задоволено частково, касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25.01.2019 адміністративну справу №759/5668/14-а за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Сільскогосподарська Агрофірма "Прогрес", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська", про визнання протиправними дії державного реєстратора та скасування державної реєстрації направлено за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року позовну заяву Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Сільськогосподарська агрофірма "Прогрес", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" про визнання протиправними дій - залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а обґрунтованих підстав пропуску строку останнім не надано.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що строк звернення до суду почав свій перебіг з дня, коли прокурор отримав повідомлення про результати розгляду протесту, а тому, вважає, що позивач звернувся у строки, передбачені ст.21 Закону України Про прокуратуру .

Відзиви на апеляційну скаргу не надійшли, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 23 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", який був чинним на час звернення до суду, у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Тобто, для органів прокуратури у разі відмови у задоволенні протесту на оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування, застосовується спеціально передбачений Законом України "Про прокуратуру" строк звернення до суду з відповідним позовом, а саме протягом 15 днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи та акцентується ухвалою суду касаційної інстанції, позивач 05.03.2012 року вніс протест на дії державного реєстратора щодо включення 06.10.2004 відомостей про КСП "Агрофірма "Рубежівська" до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, згідно з ч. 3 ст. 21 Закону відповідач повинен був розглянути протест у 10-денний строк після його надходження та в цей же строк повідомити прокурора.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 29.03.2017 року, після закінчення 10-денного строку для розгляду протесту, тобто після 16.03.2012, прокурор повинен був звернутися до суду протягом 15 днів з моменту закінчення передбаченого законом строку для його розгляду, тобто до 31.03.2012 року.

Проте, до суду позов подано лише 17.07.2012 року, тобто з пропуском 15-денного строку встановленого законом.

В даному випадку, оскільки протест прокурора не був розглянутий протягом встановленого Законом України "Про прокуратуру " десятиденного терміну, то строк звернення до суду з відповідним позовом слід було обчислювати з наступного дня після настання першої події, а саме - закінчення строку його розгляду.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

У відповідності до змісту статті 121 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

У контексті наведеного та доводів апеляційної скарги, колегія суддів акцентує увагу, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Отже, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

У справі Каменівська проти України (заява №18941/04, рішення від 30.08.2006), у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі Мушта проти України ЄСПЛ вказав, що право на звернення до суду може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. Guerin v. France, рішення від 29.07.1998, п. 37). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Також варто наголосити на тому, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише поважні причини - обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані скаржником докази поважності причин пропуску строку звернення до суду не підтверджують неможливість реалізувати своє право на оскарження у строк.

З огляду на викладені обставини та вимоги закону судом першої інстанції обґрунтовано залишено даний позов без розгляду.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-329 КАС України.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2020 року.

Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька Судді: О.Є.Пилипенко Я.М.Собків