Ухвала

від 10.02.2021 по справі 759/5668/14-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 лютого 2021 року

Київ

справа №759/5668/14-а

адміністративне провадження №К/9901/27128/20

Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Сільськогосподарська агрофірма "Прогрес", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" про визнання протиправними дій ,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала справа №2-а-494/12 за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська", Державний реєстратор Києво-Святошинської районної державної адміністрації, про визнання протиправними дій.

Зазначений позов надійшов до Києво-Святошинського районного суду Київської області 17.07.2012.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2012 адміністративну справу №2-а-494/12 за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, треті особи: ТОВ "Агрофірма "Рубежівська", Державний реєстратор Києво-Святошинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій передано до Святошинського районного суду міста Києва за підсудністю.

11.06.2013 до Святошинського районного суду міста Києва звернувся заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив:

визнати неправомірними дії Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та державного реєстратора Києво-Святошинської районної державної адміністрації щодо державної реєстрації ТОВ "Агрофірма "Рубежівська";

визнати недійсною державну реєстрацію ТОВ "Агрофірма "Рубежівська" №13391230000001763 від 27.09.2005 та скасувати запис про державну реєстрацію ТОВ "Агрофірма "Рубежівська".

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2015 у справі №759/5668/14-а позовні вимоги заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області задоволено, визнано дії Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області стосовно реєстрації ТОВ "Агрофірма "Рубежівська" неправомірними, визнано недійсною державну реєстрацію ТОВ "Агрофірма "Рубежівська" №13391230000001763 від 27.09.2005 та скасовано запис про державну реєстрацію ТОВ "Агрофірма "Рубежівська".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 у справі №759/5668/14-а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2015 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області задоволено частково, визнано протиправною державну реєстрацію ТОВ "Агрофірма "Рубежівська" №13391230000001763 від 27.09.2005. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2017 касаційну скаргу Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області задоволено частково, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25.01.2019 адміністративну справу №759/5668/14-а за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: СГА "Прогрес", ТОВ "Агрофірма "Рубежівська" про визнання протиправними дій державного реєстратора та скасування державної реєстрації направлено за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позовну заяву Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: СГА "Прогрес", ТОВ "Агрофірма "Рубежівська" про визнання протиправними дій - залишено без розгляду.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, заступник керівника Київської обласної прокуратури Грабець І.Н. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла поштою 21.10.2020), у якій просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

Інші учасники правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

За змістом пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

Позивачем у касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участю уповноваженого представника.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, як суд касаційної інстанції, діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 341 КАС України, не може встановлювати обставини справи, які можуть додатково пояснити її учасники, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

Згідно із частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Водночас Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

З матеріалів справи вбачається, що суди розглядали справу цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи, тобто відбувся публічний розгляд.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами; іншим учасникам справи подати (заперечення) відзив на касаційну скаргу; учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини 4 статті 340 КАС України.

Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (п. 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі №361/3009/16-ц.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Відповідно до підпунктів 1 та 3 частини першої статті 345 КАС України у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Ураховуючи практику ЄСПЛ як джерело права, беручи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи, суд вважає за можливе призначити цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Керуючись статтями 340, 345 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Підготовчі дії по справі закінчити.

Призначити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 лютого 2021 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. М. Чиркін