Постанова

від 10.09.2020 по справі 815/6482/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа №815/6482/15

адміністративне провадження №К/9901/36330/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ) на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 (суддя-доповідач - Домусчі С.Д.) у справі № 815/6482/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перша Інженерна компанія до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Перша Інженерна компанія звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому просило: скасувати податкові повідомлення-рішення №0002262202, №0002272202 від 23.10.2015.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року (суддя - Гусева О.Г.) позов Товариства задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0002262202, №0002272202 від 23.10.2015.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, - 04.01.2016, подав апеляційну скаргу, що підтверджується відтиском вхідного штампу кореспонденції на титульному аркуші апеляційної скарги (т.4, а.с. 103-105).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 (суддя-доповідач - Бітов А.І., т.4, а.с.124) вказану апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав несплати апелянтом судового збору. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 апеляційну скаргу відповідачу було повернуто. У задоволені клопотання податкового органу про відстрочення від сплати судового збору - відмовлено.

16.11.2016 відповідач, повторно, звернувся із апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, що підтверджується відтиском вхідного штампу кореспонденції на титульному аркуші такої апеляційної скарги (т.4, а.с.145-146). Разом з касаційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 вказану апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 07.12.2015. Водночас, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначив, що вперше позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з дотриманням процесуальних строків проте без документу про сплату судового збору. При цьому, судом були спростовані доводи відповідача про відсутність у відповідача можливості сплатити відповідний судовий збір, з огляду на відомості Реєстру підтверджень оплати судового збору ДФС в Одеській області, згідно якого оплата судового збору здійснювалась у березні, червні, липні, вересні, жовтні 2016 року.

У строк, встановлений апеляційним судом, відповідач, 13.12.2016 надав клопотання, в якому просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та поновити цей строк.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 по справі № 815/6482/15.

Процесуальне рішення суду апеляційної інстанції було мотивовано тим, що наведені податковим органом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме відсутність фінансування, арешту рахунків, відсутність затвердженого кошторису, не є поважними. До того ж судом було зауважено, що відповідно до наданого платіжного доручення про сплату судового збору (т. 4 а.с. 144), судовий збір сплачений апелянтом 13.10.2016, а апеляційна скарга подана 11.11.2016, та за цей період часу відсутні будь-які доводи, підтверджені належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.11.2016, відповідач подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, направити справу до цього ж суду для продовження розгляду. Вказується на те, що суд без належного врахування низки рішень Вищого адміністративного суду України відмовив у відкритті апеляційного провадження, при цьому не дав належної оцінки негативній фінансовій ситуації податкового органу в 2016 році щодо сплати судового збору.

У письмовому запереченні на вказану касаційну скаргу відповідача, що надійшов ще до Вищого адміністративного суду України позивач просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Так, за змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на день подання відповідачем апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Статтею 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на день звернення із апеляційною скаргою) визначено порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частин другої, третьої статті 189 зазначеного Кодексу (у редакції, що діяла на день звернення із апеляційною скаргою) отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 189 цього Кодексу (у редакції, що діяла на день звернення із апеляційною скаргою) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вбачається з матеріалів апеляційного провадження, оскаржувана ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження від 25.01.2017 була постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що надійшло до суду 13.12.2016. При цьому таке клопотання було надано відповідачем на виконання ухвали суду від 23.11.2016, якою апеляційна скарг була залишена без руху, що отримана відповідачем 28.11.2016.

Надаючи буквальний аналіз вказаних положень процесуального Закону, в поєднанні із встановленими обставинами апеляційного провадження, Суд зауважує про послідовність дій судді-доповідача суду апеляційної інстанції під час отримання апеляційної скарги, в тому числі перевірка її на відповідність вимогам КАС України. Одним з таких етапів перевірки є визначення дотримання апелянтом строків для подачі апеляційної скарги, пропуск якого (з урахування вказаних неповажних підстав у заяві про поновлення таких строків) є підставою для залишення її без руху, із наданням місячного строку для усунення таких недоліків.

Водночас Верховний Суд, аналізуючи підстави пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, які ним були вказані в згадуваному клопотанні, погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що вони є неповажними. Зокрема Суд касаційної інстанції відзначає, що судом апеляційної інстанції було вірно встановлено, що позивачем рішення суду першої інстанції було отримано 18.12.2015, на яке апеляційна скарга була вперше подана 27.12.2015, тоді як повторно відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою вже 11.12.2016, тобто майже через 11 календарних місяців.

В частині відсутності у податкового органу фінансової можливості сплати судовий збір протягом 2016 року, то Верховний Суд вважає за необхідне зауважити проте, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної його сплати.

Враховуючи наведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм процесуального права, чинного на час постановлення спірної ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (у чинній редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник