Постанова

від 11.09.2020 по справі 2а-570/12/1370

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 2а-570/12/1370

адміністративне провадження № К/9901/24787/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 (суддя Костецький Н.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 (судді: Ніколін В.В. (головуючий), Гінда О.М., Качмар В.Я.) у справі № 2а-570/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сфера сім до Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Сфера сім (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення - рішення від №0001132380 від 05.09.2011, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 80 000,00 грн за не оприбуткування готівки в касі Товариства.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки щодо не оприбуткування готівки в касі Товариства в сумі 16 000,00 грн є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 скасовано. Прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2015 Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 05.09.2011 №0001132380 у розмірі 75 000,00 грн скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 залишено без змін.

4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 залишено без змін.

Рішення судів обґрунтовано висновком про те, що контролюючим органом не надано доказів, які б підтверджували порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2012, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведена перевірка позивача з питань порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 15.08.2011 № 13/01/23/25235141, у якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

Висновок контролюючого органу про допущені позивачем порушення ґрунтується на тому, що у ході проведення перевірки встановлено факт неповного оприбуткування торгової виручки за 27.07.2011 в книзі обліку розрахункових операційна суму 1 000,00 грн, оскільки згідно Z звіту №0024 від 27.07.2011 сума продажу становить 1 309,44 грн, а в книгу обліку розрахункових операцій оприбутковано готівку в сумі 309, 44 грн; не оприбуткування готівкових коштів за період з 08.08.2011 по 12.08.2011 в касовій книзі підприємства на підставі прибуткових касових ордерів (ПКО не виписувалися) на загальну суму 15 000,00 грн, а саме: Z звіт №0032 від 08.08.2011 на суму 7 000,00 грн, Z звіт №0033 від 09.08.2011 на суму 1 600,00 грн, Z звіт №0034 від 10.08.2011 на суму 1 550,00 грн, Z звіт №0035 від 11.08.2011 на суму 2 150,00 грн, Z звіт №0036 від 12.08.2011 на суму 2 700,00 грн. На дані суми ПКО не виписувались. Вказаний акт перевірки підписано посадовою особою позивача в.о. головного бухгалтера Гнатів С.Б.

На підставі акту перевірки за вищевказані порушення, враховуючи приписи абзацу 3 статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки Товариству нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 80 000,00 грн (5 х 16 000,00 грн), про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 року №0001132380.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує, що Товариством не здійснено оприбуткування коштів в касі за що передбачена відповідальність.

Касаційна скарга не містить жодного обґрунтування в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки :

11.1. Абзац третій статті 1.

Установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

11.2. Стаття 2.

Установити, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

12. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

12.1. Пункт 1.2.

Каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

12.2. Пункт 2.6.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

14. При вирішенні спорів суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, що платником податків допущено порушення вимог податкового чи іншого законодавства, контроль за яким здійснює фіскальний орган, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в акті перевірки, запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

17. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про неправомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення з огляду на ненадання контролюючим органом доказів не оприбуткування позивачем коштів, що надійшли до каси.

Так судами, з метою перевірки відображення підприємством у КОРО сум надходжень за період з 08.08.2011 по 12.08.2011 було досліджено Книгу обліку розрахункових операцій №1303005439р/1 ТОВ Сфера сім , з якої встановлено, що у розділі 1 КОРО внесений Z-звіт денний №0032 за 08.08.2011 на суму 7 000,00 грн, Z-звіт денний №0033 за 09.08.2011 на суму 1 600,00 грн, Z-звіт денний №0034 за 10.08.2011 на суму 1 550,00 грн, Z-звіт денний №0035 за 11.08.2011 на суму 2 150,00 грн, Z-звіт денний №0036 за 12.08.2011 на суму 2 700,00 грн.

Крім того, як Книга обліку розрахункових операцій №1303005439р/1, яка зареєстрована відповідачем 09.06.2011, розпочата 23.06.2011, містить записи про суми одержаних готівкових коштів у тому числі за період з 08.08.2011 по 12.08.2011. З Акту перевірки вбачається, що сума необприбуткованих коштів відповідачем визначена саме на підставі звітів, які наявні у цій книзі.

Також позивачем було надано витяги з касової книги підприємства, згідно яких вбачається, що виручка отримана позивачем від 08.08.2011 по 12.08.2011 у сумі 15 000,00 грн була здана до його обслуговуючого банку, згідно видаткових касових ордерів №116 на суму 7 000, 00 грн, №117 на суму 1 600, 00 грн, № 118 на суму 1 550,00 грн, №119 на суму 2 150,00 грн, №120 на суму 2 700,00 грн.

Вказане свідчить про помилковість висновку контролюючого органу щодо неоприбуткування готівки позивачем.

18. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 1340/3510/18 Велика Палата Верховного Суду відступила від правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 02 квітня 2013 року № 2-77а13, та зазначила про неможливість застосування положень абзацу третього статті 1 Указу № 436/95 (відповідальність за неоприбуткування готівки) до правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи. Касаційна скарга контролюючого органу не містить доводів та посилань на неповне встановлення судами обставин справи. Оцінка доказів судами зроблена з огляду на приписи норм процесуального законодавства, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як контролюючим органом так і Товариством.

20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 слід залишити без задоволення.

21. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 2а-570/12/1370 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова