Постанова

від 10.09.2020 по справі 619/522/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Харків

Справа №619/522/19

Провадження №22-ц/818/561/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

секретаря Каплоух Н.Б.,

Учасники справи :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Мерефа-Агро ,

Відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2019 року , ухвалене суддею Якименко Л.О.,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мерефа-Агро до ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними внаслідок вчинення під впливом обману,

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року ТОВ Мерефа-Агро звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ПН ХМНО Малахова Галина Іванівна про визнання договорів купівлі-продажу недійсними внаслідок вчинення під впливом обману.

В обгрунтування позовних вимог ТОВ Мерефа-Агро посилалось на те, що 08 лютого 2017 року між ТОВ Мерефа-Агро та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір було посвідчено 08.02.2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстровано в реєстрі за №239.

За цим договором позивач передав у власність відповідачу, а відповідач прийняв 1/2 частину нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене майно належало позивачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 09.06.2016 за реєстровим №1054 та згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на майно зареєстровано 09.06.2016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 932897263220.

У п. 9 цього договору зазначено, що право власності на майно виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору та державної реєстрації цього права.

Договір між сторонами було укладено, нотаріально посвідчено та право власності відповідача на частину нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності. Відтак, відповідач ОСОБА_1 є власником частини нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , з 08.02.2017.

Також 09 лютого 2017 року між позивачем ТОВ Мерефа-Агро та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №245.

1\2 частина нежитлової будівлі літ. Г1 . загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належала позивачу (продавцю) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 10.06.2016 за реєстровим №1080 та згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього, право власності на майно зареєстроване 10.06.2016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 932897263220, номер запису про право власності 14922579.

У п. 9 Договору 2 зазначено, що право власності на майно виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення цього Договору та державної реєстрації цього права. Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за Договором 2 зареєстровано 09.02.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, ОСОБА_1 став власником нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі двох нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 08.02.2017 та 09.02.2017, зареєстровано за №239 та №245 відповідно (Договір 1 та Договір 2).

Між сторонами цих Договорів була домовленість щодо здійснення покупцем попередньої оплати.

Так, у п. 3 Договору 1 визначено, що за домовленістю сторін продаж вчинено на суму 104459,25 грн., які покупець сплатив продавцю ще до підписання та нотаріального посвідчення цього договору.Пункт 3 Договору 2 є аналогічним пункту 3 Договору 1.

Покупець мав здійснити попередню оплату повної вартості всієї нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто до укладення Договорів сплатити грошові коштиза двома договорами у сумі 208918 грн. 50 коп.

Безпосередньо перед укладенням Договору 1 та його нотаріальним посвідченням відповідач сказав позивачу, що сплатив грошові кошти у повній сумі 208918,50 грн. шляхом перерахування на рахунок позивача, на підтвердження чого продемонстрував платіжне доручення. Відповідач запевнив позивача, що оплату здійснено, грошові кошти перераховано та перешкод в укладенні Договору 1 та в подальшому Договору 2 немає.

Будучи впевненим в тому, що кошти у сумі 208918,50 грн. як попередню оплату за Договорами перераховано відповідачем на рахунок позивача, останній підписав 08.02.2017 та 09.02.2017 договори купівлі-продажу частини нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договори було нотаріально посвідчено, зареєстровано за №239 та №245 відповідно. Право власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю на підставі цих Договорів зареєстровано.

Проте виявилося, що кошти від ОСОБА_1 на рахунок ТОВ Мерефа-Агро , в тому числі і щодо здійснення попередньої оплати купівлі нерухомого майна - вищезгаданої нежитлової будівлі, не надходили. Відповідачем не було сплачено кошти і після укладення Договорів та переходу права власності на нерухоме майно від позивача до відповідача.

Вважає, що відповідач ввів його в оману щодо попередньої сплати коштів за купівлю нерухомого майна за Договорами, так як хотів стати власником такого майна, а позивач, в свою чергу, знаючи про нездійснення оплати, не надав би згоди на укладення цього Договору та не підписав би його.

Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Ткаченко Є.О. подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не доведений факт обману, під впливом якого ним вчинено правочини. Також зазначає, що з серпня 2016 по жовтень 2018 на поточний рахунок позивача кошти не надходили взагалі. Згідно довідки у липні 2016 року на рахунку позивача було 209021,50 грн., 208921,50 з яких цього ж місяця позивачем було перераховано третім особам. Зазначені суми фактично співпадають з ціною Договору 1 та Договору 2.

У відповіді на відзив представник позивача посилався на те, що співпадіння суми коштів, яка знаходилася на рахунку позивача у липні 2016 року в розмірі 208 921, 50 грн. та загальної суми коштів за двома оспорюваними договорами, то позивач став власником нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 09.06.2016 за р.№ 1054 та 10.06.2016 за р.№ 1080, продавцем за якими виступало ТОВ ФК Стандарт Кепітал . Договори були укладені в червні 2016 року, оплату Позивачем було здійснено у липні 2016 року, що і вбачається з довідки про обіги, виданої ТОВ Мерефа-Агро Акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк за період з 01.07.2016 по 10.10.2018. Для підтвердження вищевикладеного представник ТОВ Мерефа-Агро звернувся до ТОВ ФК Стандарт Кепітал із адвокатським запитом щодо надання інформації про сплату ТОВ Мерефа-Агро коштів на рахунок ТОВ ФК Стандарт Кепітал у сумі 208 918, 50 грн. на виконання договорів купівлі-продажу від 09.06.2016, 10.06.2016 року. ТОВ ФК Стандарт Кепітал надало належним чином завірену виписку по рахунку № НОМЕР_1 ТОВ ФК Стандарт Кепітал з 06.07.2016 до 06.07.2016 з якої вбачається, що 06.07.2016 від платника ТОВ Мерефа-Агро на рахунок ТОВ ФК Стандарт Кепітал було перераховано кошти у сумі 208 918, 50 грн. з призначенням платежу - сплата за нерухоме майно за договорами купівлі-продажу від 09.06.2016 та 10.06.2016. При цьому позивач акцентував увагу на тому, що вартість нерухомого майна за двома договорами купівлі-продажу, за якими позивач набув це майно у власність та сума коштів за двома оспорюваними договорами не є однаковими із сумою коштів, що відтворена у довідці про обіги, виданої АТ КБ Приватбанк клієнту ТОВ Мерефа-Агро за період з 01.07.2016 по 10.10.2018, так як сума коштів, яку був зобов`язаний сплатити відповідач за двома оспорюваними договорами становить 208 918,50 грн., а в липні 2016 року на рахунку ТОВ Мерефа-Агро знаходилося 209 021,50 грн.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2019 року позовну заяву ТОВ Мерефа -Агро задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1\2 частини нежитлової будівлі літ. Г-1 загальною площею 1028,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 08 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мерефа-Агро та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. за реєстровим № 239. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1\2 частини нежитлової будівлі літ. Г-1 загальною площею 1028,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 09 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мерефа-Агро та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. за реєстровим № 245. Сторони повернуто в початкове становище, скасовано відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю літ. Г-1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в цілому, за ОСОБА_1 .Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не здійснив розрахунок за договорами купівлі-продажу від 08.02.2017 та 09.02.2017. Посилання відповідача ОСОБА_1 про те, що він під розписку передавав грошові кошти директору ТОВ Мерефа-Агро ОСОБА_2 не підтверджені суду жодними доказами, а знаходження на дебетовому обігу ТОВ Мерефа-Агро коштів в сумі 208921,50 грн. підтверджує те, що нежитлова будівля літ. Г1 за адресою: АДРЕСА_1 , належала позивачеві ТОВ Мерефа-Агро з 09.06.2016 та з 10.06.2016 на підставі договорів купівлі-продажу за реєстровим №1054 та за реєстровим №1080.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в здоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем не доведено факт обману.

Правом відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Проте рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Судом встановлено, що 08 лютого 2017 року між ТОВ Мерефа-Агро та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу 1\2 частини нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір було посвідчено 08.02.2017 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., зареєстровано в реєстрі за №239.

За договором позивач передав у власність відповідачу, а відповідач прийняв 1/2 частину нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене майно належало позивачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 09.06.2016 за реєстровим №1054 та згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на майно зареєстровано 09.06.2016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 932897263220.

Договір між сторонами було укладено, нотаріально посвідчено та право власності відповідача на частину нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності. Відповідач ОСОБА_1 є власником частини нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , з 08.02.2017.

09 лютого 2017 року між позивачем ТОВ Мерефа-Агро та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №245.

За договором позивач передав у власність відповідачу, а відповідач прийняв 1/2 частину нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене майно належало позивачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 10.06.2016 за реєстровим №1080 та згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на майно зареєстровано 09.06.2016, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 932897263220.

Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за Договором 2 зареєстровано 09.02.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі двох нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 08.02.2017 та 09.02.2017, зареєстровано за №239 та №245 відповідно (Договір 1 та Договір 2) ОСОБА_1 став власником нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 3 Договору 1 визначено, що за домовленістю сторін продаж вчинено на суму 104459,25 грн., які покупець сплатив продавцю ще до підписання та нотаріального посвідчення цього договору. Пункт 3 Договору 2 є аналогічним пункту 3 Договору 1.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Харківській області №49237/10/20-40-08-01-09 від 27.11.2018, у ТОВ Мерефа-Агро (податковий номер 33561242) наявні відкриті банківські рахунки у м. Харкові ГРУ ПАТ КБ ПриватБанк , м. Харків, а саме: № НОМЕР_2 (валюта рахунку - 980 - українська гривня, дата відкриття - 02.07.2016); № НОМЕР_3 (валюта рахунку - 980 - українська гривня, дата відкриття - 02.07.2016). (а.с. 9).

За довідкою про обіг коштів за період з 01.07.2016 по 10.10.2018 за рахунками ТОВ Мерефа-Агро в АТ КБ ПриватБанк (п/р № НОМЕР_4 ), виданою АТ КБ ПриватБанк , до ТОВ Мерефа-Агро з серпня 2016 року по жовтень 2018 року (10.10.2018) на поточний рахунок не надходили грошові кошти. (а.с. 10).

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За вимогами ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Виходячи зі змісту ст.ст. 203, 655 ЦК України, договір купівлі-продажу вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману передбачені ст. 230 ЦК України.

Тлумачення ст. 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його конрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин, і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов`язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитись позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

Тобто, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Лише в разу настання цих обставин норми ст.ст. 203, 230 і 655 ЦК України у сукупності вважаються правильно застосованими.

Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладені у постановах Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-93цс16 та від 27 квітня 2016 року у справі №6-372цс16, а також в постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 445/1011/17 (провадження № 61-971св18).

Як вже зазначено вище, обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 657 ЦК України обумовлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

У даній справі, заявляючи позов про визнання договору купівлі-продажу недійсним, ТОВ Мерефа -Агро на обґрунтування заявлених вимог вказувало, що оспорюваний договір був укладений шляхом обману з боку ОСОБА_1 , який діяв недобросовісно та умисно бажаючи отримати у власність нерухоме майно без проведення оплати та ввів позивача та нотаріуса в оману щодо виконання цього обовязку.

Покупець мав здійснити попередню оплату повної вартості всієї нежитлової будівлі літ. Г1 , загальною площею 1028,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме до укладення Договорів сплатити грошові кошти у сумі 208918 грн. 50 коп.

Також вказував, що безпосередньо перед укладенням Договору 1 та його нотаріальним посвідченням ОСОБА_1 повідомив позивачу, що сплати грошові кошти у повні сумі 208918,50 грн.шляхом перерахування на рахунок позивача і на підтвердження продемонстрував платіжне доручення, запевнивши позивача, що оплату здійснено, грошові кошти перераховано та перешкод в укладенні Договору 1 та в подальшому Договору 2 немає.

Проте виявилося, що вищевказані кошти від ОСОБА_1 на рахунок ТОВ Мерефа-Агро , в тому числі і щодо здійснення попередньої оплати купівлі вищевказаної нежитлової будівлі, не надходили.

На обґрунтування відсутності здійснення вказаного у оспорюваних договорах розрахунку за придбане майно позивач ТОВ Мерефа -Агро надано довідку про наявні відкриті банківські рахунки у м. Харкові ГРУ ПАТ КБ ПриватБанк , м. Харків, а саме: № НОМЕР_2 (валюта рахунку - 980 - українська гривня, дата відкриття - 02.07.2016); № НОМЕР_3 (валюта рахунку - 980 - українська гривня, дата відкриття - 02.07.2016).Та довідку про обіг коштів за період з 01.07.2016 по 10.10.2018 за рахунками ТОВ Мерефа-Агро в АТ КБ ПриватБанк (п/р № НОМЕР_4 ), виданою АТ КБ ПриватБанк вказуючи що на поточний рахунок ТОВ Мерефа-Агро з серпня 2016 року по жовтень 2018 року грошові кошти не надходили.

Водночас пунктом 3 Договору 1 визначено, що за домовленістю сторін продаж вчинено на суму 104459,25 грн., які покупець сплатив продавцю ще до підписання та нотаріального посвідчення цього договору. Пункт 3 Договору 2 є аналогічним пункту 3 Договору 1.

Отже, підписанням оспорюваних договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі ТОВ Мерефа -Агро підтвердило факт проведення повного розрахунку за вказане майно.

З урахуванням викладеного, звернення ТОВ Мерефа -Агро з позовними вимогами про визнання договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі з підстав введення в оману є безпідставними та не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу та спростовують висновки місцевого суду.

Суд першої інстанції помилково дійшов висновку про порушення права позивача ТОВ Мерефа -Агро внаслідок укладення договорів купівлі-продажу та доведеності підстав його укладення внаслідок обману.

Апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність порушення прав позивача ТОВ Мерефа -Агро .

Відповідно до п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахування викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог ТОВ Мерефа -Агро слід відмовити, судові витрати покладаються на позивача, в розмірі сплаченого судового збору відповідачем за подачу апеляційної скарги в сумі 5763 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2019 року - скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Мерефа-Агро до ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними внаслідок вчинення під впливом обману - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мерефа-Агро (код ЄДРПОУ 33561242) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_5 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) 5763 (п`ять тисяч сімсот шістьдесят три) гривні в рахунок відшкодування витрат пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова

повний текст постанови

складено 11 вересня 2020 року.