Постанова

від 08.09.2020 по справі 498/323/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4900/20

Номер справи місцевого суду: 498/323/18

Головуючий у першій інстанції Ткачук О. Л.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 14 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, Соше-Острівська сільська рада Великомихайлівського району Одеської області про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

У травні2018року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Орган опіки та піклування Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, Соше-Острівська сільська рада Великомихайлівського району Одеської області про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та позбавлення батьківських прав, мотивуючи його тим, що 12 вересня 2009 року вона уклала шлюб з ОСОБА_1 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області, а/з №34. Від вказаного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Шлюбні відносини з відповідачем не склалися, у результаті чого, 15 травня 2012 року заочним рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області шлюб було розірвано. Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12.09.2011 року з ОСОБА_1 щомісячно стягуються аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що ОСОБА_1 аліменти не сплачує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складає 66 165 грн. Увесь час, після фактичного припинення шлюбу, з березня 2011 року, відповідач не виявляє бажання спілкуватися з дитиною, не приймає участі у його вихованні, не надає матеріальної допомоги, у зв`язку з чим позивач просить позбавити його батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , 2010 року народження.

У зв`язку з тим, що законодавством збільшено мінімальний розмір аліментів на одну дитину, позивач просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12.09.2011 року, на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , збільшивши мінімальний розмір відсотків на утримання неповнолітньої дитини з 30% на 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів не є підставою для зміни розміру аліментів, розмір аліментівзмінюється автоматично. Щодо позовноївимоги пропозбавлення йогобатьківських прав,зазначив,що вінлюбить свогосина ізаперечує протипозбавлення йогобатьківських правпо відношеннюдо дитини. Твердження позивачки, що він не приймає участі у вихованні дитини, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не цікавиться життям сина є власним судженням ОСОБА_2 . Вважає, що в разі позбавлення його батьківських прав, їх спільний із відповідачкою син ОСОБА_5 , всупереч його інтересам, буде позбавлений права на пільги як дитина військовослужбовця, який має статус учасника бойових дій, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» тощо.

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 14 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_6 задоволено частково. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а/з про народження №13 від 21.01.2010 року, складений відділом реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області).

У задоволенні позовних вимог про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якійпросить скасуватирішення Великомихайлівськогорайонного судуОдеської областівід 14листопада 2019року вчастині позбавленнябатьківських прав та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким вимоги позивача залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В іншій частині судове рішення не оскаржується і тому в апеляційному порядку не переглядається.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в Одеському апеляційному суді, ОСОБА_1 та його представник адвокат Черниш Т.І. до судового засідання, призначеного на 09.09.2020 року на 14.00 годину не з`явилися, повідомлялися, про причини не явки не повідомили, про відкладення розгляду справи клопотання не подавали.

Сторона позивача не заперечувала проти розгляду справи за явкою, яка фактично відбулася до судового засідання.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1)неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Задовольняючи вимоги про позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не виконує своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без поважних причин, тому свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача, яка призводить до того, що дитина позбавлена батьківської любові, опіки та захисту з боку біологічного батька.

Проте повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна.

Судом встановлено,що 12.09.2009 року ОСОБА_1 уклав шлюбз ОСОБА_2 ,зареєстрований відділомреєстрації актівцивільного стануВеликомихайлівського районногоуправління юстиціїОдеської області,що підтверджуєтьсякопією свідоцтвапро шлюб НОМЕР_1 від 12.09.2009року,виданого відділомреєстрації актівцивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису про шлюб №34 від 12.09.2009 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області;

Від вказаного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до копії свідоцтва про народження, НОМЕР_2 , виданого 21 січня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису про народження №13, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області відповідач ОСОБА_1 є його батьком.

Рішенням Великомихайлівськогорайонного судуОдеської області,справа №20493/11від 12.09.2011 року з ОСОБА_1 щомісячно стягуються аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно заочного рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області, справа №2/1508/45/2012 від 15.05.2012 шлюб між ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_8 ) та ОСОБА_1 , зареєстрований 12.09.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис №34, розірвано.

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області, справа №498/717/18, провадження №2/498/22/19 від 27.02.2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Великомихайлівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, відмовлено.

Відповідно до копії листа Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 від 20.10.2016 року надіслано для виконання військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ).

Згідно копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, ВП №31929495 від 15.10.2018 року, на підставі виконавчого листа №2-493 від

28.09.2011 року, виданого Великомихайлівським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_7 у розмірі 1/4 частини на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягуються аліменти у розмірі 1/2 частини до утримання боргу у сумі - 68843,03 (із яких: 1/4 частина, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку - поточні аліменти, решта - в рахунок сплати боргу), а потім згідно виконавчого листа, тобто у розмірі 1/4, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісяця, до повноліття, починаючи з моменту працевлаштування.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу №2-493 від 28.09.2011 року, виданого Великомихайлівським районним судом Одеської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , складеного Жовтоводським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, №6687 від 26.07.2019 року, сукупний розмір заборгованості станом на 01.07.2019 рік - 54907,77 грн.

Відповідно до копії довідки №60 від 07.02.2018 року, виданої Соше-Острівською сільською радою Великомихайлівського району Одеської області, ОСОБА_2 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , разом з нею зареєстрований її син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до довідки №52 від 06.02.2018 року, виданою Одеською загальноосвітньою школою №22 І-ІІІ ступенівОдеської міськоїради Одеськоїобласті, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є учнем 2-В класу Одеської загальноосвітньої школи №22 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області.

Згідно зінформацією,викладеною вхарактеристиці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , учня 2-В класу Одеської загальноосвітньої школи №22 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, складеної за місцем його навчання, директором школи ОСОБА_10 та класним керівником ОСОБА_11 , дитина зарекомендувала себе з позитивної сторони. Мати приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться навчанням, допомагає досягти успіху, приймає активну участь у житті класу, надає допомогу класному керівнику. Систематично відвідує батьківські збори. Піклується про життя і здоров`я сина.

Відповідно додовідки №0451/1від 27.04.2017року,виданої військовоючастиною НОМЕР_3 м.МаріупольСхідного територіальногоуправління НаціональноїГвардії України, ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_4 ) проходив військову службу з 02.01.2015 року по 26.04.2017 року у військовій частині НОМЕР_3 НГУ.

Згідно зі службовою характеристикою від 22.03.2017 року на старшого солдата ОСОБА_1 , складеною за місцем проходження служби, командиром військової частини НОМЕР_3 , полковником ОСОБА_12 та командиром взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту, лейтенантом ОСОБА_13 , старший солдат ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку. Нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою нагрудним знаком «За відзнаку в службі» 20.04.2015 року та медаллю «Захиснику Вітчизни» 20.06.2015 року, що підтверджується копія відповідних посвідчень. Згідно копій довідок від 19.07.2017 року, виданих комунальним некомерційним підприємством «Жовтоводська міська лікарня», ОСОБА_1 на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах КНП «Жовтоводська міська лікарня» не перебуває.

Згідно довідки №6465 від 26.04.2017 року, виданої військовою частиною НОМЕР_3 Національної Гвардії України, ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

В матеріалах справи наявний висновок Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області як органу опіки та піклування, згідно якого орган опіки та піклування в межах своєї компетенції, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Допитані в якості свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підтвердили факт невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо виховання та навчання неповнолітнього сина ОСОБА_3 2010 року народження протягом тривалого часу.

В засіданні судової колегії 08.09.2020 року у присутності кваліфікованого спеціаліста-психолога була заслухана думка неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який пояснив, що проживає разом з матір`ю і батька бачив востаннє коли брали аналіз на ДНК. За винятком цього він батька не бачив і не спілкувався з ним.

Судова колегія виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським Судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Вирішення питання про позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (Рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», § 54, § 58).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 150 СК України визначено обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 164 СК України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України ).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від ЗО березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків (пункт 18 указаної постанови).

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків.

Суд першої інстанції хоча і встановив неналежне виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків упродовж тривалого періоду часу, проте дійшов передчасного висновку про застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, і невідповідність його інтересам дитини, яка в силу вищеперерахованих норм міжнародного права та внутрішнього законодавства України має право на спілкування як з матір`ю, так і з батьком.

Недоведеність неможливості зміни поведінки батька дитини у кращу сторону у питаннях участі у вихованні та утриманні дитини перешкоджає застосуванню такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.

Проте враховуючи встановлення винної судом поведінки відповідача щодо ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, приймаючи до уваги особу відповідача та проходження ним військової служби в зоні бойових дій в районі міста Маріуполь з 02.01.2015 року по 26.04.2017 року у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України, апеляційний суд вважає за необхідне попередити відповідача про необхідність змінити ставлення довиховання дитини(дітей), поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

У разі, якщо після попередження відповідача про необхідність зміни у ставленні до виховання дитини, останній не змінить своє ставлення у кращу сторону, це може бути підставою для застосування судом крайнього заходу у разі подання до суду відповідного позову згідно ст. 164 СК України.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення в частині задоволення вимог про позбавлення батьківських прав суду першої інстанції - скасуванню з ухвалення в цій частині нового судового рішення про залишення даних вимог без задоволення. При цьому апеляційний суд вважає за необхідне попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини та покласти на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 14 листопада 2019 року в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а/з про народження №13 від 21.01.2010 року, складений відділом реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області) - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, Соше-Острівська сільська рада Великомихайлівського району Одеської області про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.

Попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , поклавши на Орган опіки та піклування Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області контроль за виконанням ОСОБА_1 батьківських обов`язків по відношенню до дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено: «11» вересня 2020 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова