Постанова

від 08.09.2020 по справі 914/1258/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2020 р. Справа №914/1258/18

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів В.М. Гриців,

О.І. Матущака,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився (належно повідомлений);

відповідача- Чернобая С.С. (довіреність б/н від 30.01.2020; посадова інструкція головного спеціаліста юридичного відділу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради)

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Зорепад-Люкс" від 03.02.2020

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2019, повний текст рішення складено 23.12.2019,

у справі №914/1258/18 (суддя Ділай У.І.)

за позовом Приватного підприємства "Зорепад-Люкс", м. Львів

до відповідача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

про : зобов`язання укласти договір на новий термін

та за зустрічним позовом : Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до : Приватного підприємства "Зорепад-Люкс", м. Львів

про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення

ВСТАНОВИВ :

У липні 2018 року ПП "Зорепад-Люкс" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - УКВ) про зобов`язання укласти договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), а саме: нежитлового приміщення загальною площею 23 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 35, з індексами приміщень 2-1, 2-2, 2-3 відповідно до даних технічного паспорта ЛМБТІ від 19.07.1996, інвентарний номер 862, для складу, терміном на 5 років, в порядку та на умовах Типового договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що вказаний у додатку № 6 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, з визначенням орендної плати згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 "Про регулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова" (додатки № 1 і № 2) (зі змінами та доповненнями), упродовж одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 позивачу передано в оренду нежитлове приміщення загальною площею 23 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 35, терміном на 2роки та 364дні з 25.06.2015 до 24.06.2018. Відповідно до п.2.1 договору об`єкт оренди використовується для складу.

Позивач вказує, що 28.07.2017 він подав пакет документів на приватизацію об`єкта оренди.У зв`язку з неотриманням відповіді щодо розгляду цього питання 05.04.2018 до закінчення терміну дії договору оренди позивач подав заяву про продовження договору оренди, за результатами розгляду якої комісія УКВ рішенням №2302-4226 від 22.06.2018 відмовила у продовженні договору оренди. Позивач зазначає про належне виконання своїх зобов`язань за договором оренди та вважає відмову відповідача від продовження дії договору оренди незаконною. Разом з тим, посилаючись на ч.1 ст. 777 ЦК України, ч.1 ст. 285 ГК України ч.3 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , пункт 5.2.15.2 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, вказує, що він має переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

У серпні 2018 року УКВ звернулося до суду із зустрічним позовом до ПП "Зорепад-Люкс" про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення загально площею 23 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 35 (том 1,а.с. 47-48).

Вимоги зустрічного позову обгрунтовані тим, що у зв`язку з закінченням 24.06.2018 строку дії договору оренди №Г-9664-15 УКВ направило позивачу повідомлення №2302-вих-4462 від 11.07.2018 про припинення договірних відносин, в якому вказало про обов`язок орендаря протягом 15днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення. Однак, в порушення вимог ст. 785 ЦК України та ст. 27 ЗУ Про оренду державного та комунального майна ПП "Зорепад-Люкс" не повернуло об`єкт оренди та продовжує ним користуватись.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019, у задоволенні первісного позову ПП "Зорепад-Люкс" відмовлено, зустрічний позов УКВ задоволено. Зобов`язано ПП "Зорепад-Люкс" повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення загальною площею 23 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 35 (том 1,а.с. 118-125, а.с. 213-220).

Постановою Верховного Суду від 22.05.2019 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019, справу №914/1258/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції ( т.2, а.с 72-82).

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд вказав, що суди належним чином не встановили та не надали правової оцінки тому, чи скористався ПП "Зорепад-Люкс" переважним правом на укладення договору оренди майна на новий строк після спливу строку договору, чи дотримано ПП "Зорепад-Люкс" порядку повідомлення орендодавця про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору оренди; чи належним чином виконував орендар свої обов`язки за договором, зокрема, щодо сплати орендних платежів; чи своєчасно та в належний спосіб, визначений ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавець комунального майна повідомив орендаря про намір використовувати зазначене майно для власних потреб і з якою саме метою буде використовуватися нерухоме майно, що є предметом договору.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 у справі № 914/1258/18 відмовлено у задоволенні первісного позову та задоволено зустрічний позов. Зобов`язано ПП "Зорепад -Люкс" повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 23кв.м, що знаходяться за адресою: пл. Ринок,35, м. Львів. Присуджено до стягнення з ПП "Зорепад -Люкс" на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі- УКВ) 1762,00грн судового збору за подання зустрічного позову (т.3, а.с. 124-133).

Рішення суду мотивоване ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 319, 763, 777 ЦК України, ст.ст. 284, 285 ГК України, ст. 17 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , постановою Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №911/1707/15, постановою Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №910/12017/17.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що норми чинного законодавства ( ст.764 ЦК України та ч. 2 ст.17 ЗУ Про оренду державного та комунального майна ) передбачають автоматичне продовження ( поновлення) договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором,якщо орендар продовжує користуватися майном і відсутня заява однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору. Суд встановив, що протягом місяця після закінчення 24.06.2018 терміну дії договору оренди орендодавець направив орендарю повідомлення від 11.07.2018 про припинення договірних відносин та дійшов висновку , що договір оренди припинив свою дію.

Суд вказав, що приписи ч.1 ст. 777 ЦК України, ч.1 ст. 285 ГК України, ч.3 ст.17 ЗУ Про оренду державного та комунального майна щодо переважного права добросовісного орендаря на укладення договору оренди на новий строк передбачають можливість реалізації такого права добросовісного орендаря перед іншими претендентами на оренду цього ж майна за відсутності намірів орендодавця використовувати майно для власних потреб та наявності його волі передавати даний об`єкт в оренду, наявності інших осіб, які мають намір орендувати той самий об`єкт, і за інших рівних з ними умов, а не автоматичне його укладення.

Відтак суд вказав, що після отримання повідомлення орендаря про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк відповідач за первісним позовом не був зобов`язаний автоматично укласти з позивачем договір оренди на новий строк.

Суд встановив, що орендодавець не має наміру використовувати майно для власних потреб, не передавав майно в оренду іншій особі, конкурс на оренду спірного майна ще не оголошувався.

При цьому суд зазначив, що порушенням переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦК України, матиме місце, зокрема, у випадку укладення договору з новим орендарем на умовах, які були б прийнятними для попереднього орендаря. Крім того, суд зазначив, що укладення нового договору оренди передбачає визначення відповідних істотних умов договору та виконання вимог ст. 11 ЗУ Про оренду державного та комунального майна щодо проведення оцінки об`єкта оренди, яка у даному випадку була проведена ще станом на 31.03.2015.

З огляду на викладене та враховуючи вимоги ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 27 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , пунктів 9.1,9.3 договору щодо повернення майна після припинення договору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову.

Позивач (ПП "Зорепад -Люкс") не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задоволити первісний позов, а у задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Скаржник стверджує, що він не отримував жодних листів чи повідомлень відповідача про припинення договірних відносин. Зазначає, що про відмову в продовженні договору оренди йому стало відомо з листа відповідача від 29.08.2018, надісланого за результатами розгляду заяви позивача про приватизацію об`єкта оренди. Скаржник посилається на лист-відповідь Укрпошти від 21.10.2019 про відсутність інформації щодо поштових відправлень №7900607852940, №7900607852959 та вказує на відсутність в матеріалах справи належних доказів, зокрема опису вкладення у поштове відправлення, на підтвердження надіслання йому як орендарю у встановлений законом місячний термін повідомлення про припинення договірних відносин. Відтак стверджує, що договір оренди вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо підготовки та винесення на розгляд міської ради проекту ухвали про включення об`єкта оренди до переліку об`єктів, які підлягають приватизації способом викупу. Зазначає, що у разі дотримання відповідачем процедури включення об`єкта оренди до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, позивач як орендар відповідно до п.5.2.2.6 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова не зобов`язаний був би звертатися щодо продовження договору оренди на новий строк перед закінченням терміну його дії. Вказує, що до закінчення договору оренди позивач належним чином у встановлений строк повідомив відповідача про своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк, відтак вважає, що настали всі необхідні умови для продовження договірних відносин.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 у справі №914/1258/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено розгляд справи в судовому засіданні 12.05.2020.

Ухвалою від 12.05.2020 розгляд справи відкладено на 09.06.2020.

Ухвалою від 09.06.2020 розгляд справи відкладено на 30.06.2020.

Ухвалою від 30.06.2020 розгляд справи відкладено на 11.08.2020.

10.08.2020 скаржник подав клопотання про застосування висновків, викладених в постановах Верховного Суду, та клопотання про долучення до матеріалів справи висновку про вартість орендованого майна від 07.08.2020( т.3, а.с.207-222).

Судове засідання 11.08.2020 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці.

Ухвалою від 27.08.2020 розгляд справи призначено в судовому засіданні 08.09.2020.

Представник скаржника адвокат Фостяк О.Я., який представляє інтереси позивача на підставі ордера про надання правової допомоги №006833 від 27.08.2020, подав до суду 27.08.2020 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а 28.08.2020 адвокат Фостяк О.Я. ознайомився з матеріалами справи, що підтверджено написом на клопотанні про ознайомлення 28.08.2020 з матеріалами справи, засвідченим його підписом, однак у судове засідання 08.09.2020 скаржник не забезпечив явки свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За приписами ч.12. ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача заперечив щодо клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи висновку про вартість майна від 07.08.2020 та надав усні пояснення, в яких заперечив доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Згідно з частинами 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи висновку про вартість майна від 07.08.2020, колегія суддів відмовляє у задоволенні цього клопотання, оскільки оскаржуване рішення прийняте судом 12.12.2019, в той час як висновок про вартість орендованого майна складений 07.08.2020, тобто цього висновку не існувало на момент розгляду спору судом першої інстанції. Крім того, скаржник не навів жодних доводів та не подав жодних доказів на підтвердження об`єктивної неможливості подання ним суду першої інстанції висновку про вартість орендованого майна.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи Західний апеляційний господарський суд встановив наступне .

25.06.2015 Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ПП "Зорепад-Люкс" (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-9664-15 (том 1,а.с. 14-15).

Відповідно до п.1 договору орендодавець на підставі наказів управління комунальної власності від 07.04.2015 №129-О, від 27.04.2015 № 160-О, договору оренди від 30.09.2008 № Г-6641-8 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП "СтарийЛьвів" (балансоутримувач).

Об`єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 35, загальною площею 23,0 м 2 з індексами приміщень 2-1, 2-2, 2-3 відповідно до даних технічного паспорта ЛМБТІ від 19.07.1996, інвентарний номер 862.

Згідно з п. 2.1 договору об`єкт оренди орендар буде використовувати для складу.

Термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні - з 25.06.2015 до 24.06.2018 (п. 4.1 договору).

Відповідно до п.4.5 договору орендар, який належно виконує свої обов`язки за цим договором, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди нерухомого майна через скерування на адресу Управління комунальної власності департаменту економічної політики заяви з документами у порядку, визначеному відповідними нормативними документами міської ради.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно з п. 4.12 договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2, 9.3 договору повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об`єкта оренди протягом 5 днів з часу закінчення терміну оренди. Об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1 цього договору. Об`єкт оренди вважається переданим орендодавцю з часу підписання акта здачі-приймання.

Згідно з п. 9.6 договору у разі припинення або розірвання договору орендар повинен повернути орендодавцю об`єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану об`єкта оренди з вини орендаря.

28.07.2017 ПП Зорепад -Люкс звернулося до Львівської міської ради із заявою про включення орендованого приміщення до переліку об`єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу (том 1,а.с. 26).

Згідно з наявним в матеріалах справи протоколом засідання постійної комісії з питань комунальної власності №67 від 26.09.2017 постійна комісія рекомендувала УКВ включити до переліку об`єктів оренди, що підлягають приватизації шляхом викупу, об`єкт на пл. Ринок,35, який перебуває в оренді ПП Зорепад-Люкс (том 3,а.с. 60-66).

05.04.2018 ПП "Зорепад-Люкс" звернулось до УКВ із заявою про долучення до пакету документів на приватизацію об`єкта оренди заяви про продовження договору оренди (том 1, а.с. 16).

Листом від 22.06.2018 №2302-4216 УКВ повідомило орендаря, що за результатами розгляду його звернення від 05.04.2018 щодо продовження договору оренди на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова, яке відбувалось 06.06.2018, прийнято рішення про відмову в продовженні договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 (том 1,а.с. 18).

В матеріалах справи наявний протокол засідання комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова №11 від 06.06.2018, згідно з яким за результатами голосування щодо продовження договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 прийнято рішення про відмову в продовженні вказаного договору (том 3,а.с.107- 108).

12.07.2018 УКВ надіслало позивачу повідомлення від 11.07.2018 №2302-вих.-4462 про припинення договірних відносин у зв`язку з закінченням 24.06.2018 терміну дії договору оренди № Г-9664-15 від 25.06.2015, в якому вказало про обов`язок орендаря протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення по акту приймання-передачі та провести повний розрахунок по сплаті орендної плати (том 1,а.с. 51).

Як докази надіслання позивачу вказаного повідомлення УКВ надало суду список згрупованих відправлень від 12.07.2018, згідно з яким 12.07.2018 УКВ надіслало 13 рекомендованих відправлень, у тому числі надіслано повідомлення від 11.07.2018 №2302-вих.-4462на адресу ПП Зорепад Люкс , м. Львів, вул. Драгана,26/13, поштове відправлення № 7900607852940, та на адресу ПП Зорепад Люкс , м. Львів, пл. Ринок, 35, поштове відправлення №7900607852959, та фіскальний чек від 12.07.2018 на суму 159,00грн про оплату 13 рекомендованих поштових відправлень. Список згрупованих відправлень від 12.07.2018 підписаний представником відправника, скріплений печаткою відповідача, працівником відділення поштового зв`язку і містить відбиток календарного поштового штемпеля з датою - 12.07.2018 (том 1, а.с. 52).

Листом від 29.08.2019 №2302-5234 УКВ повернуло ПП Зорепад Люкс документи щодо включення орендованого приміщення на пл. Ринок,35 до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, в якому вказало, що на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади ( протокол № 11 від 06.06.2018)відмовлено ПП Зорепад Люкс у продовженні договору оренди (том 3.а.с. 54).

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає до задоволення з таких підстав.

Орендні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, а щодо оренди державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон N 2269-XII),у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції.

Відповідно до ч. 1 ст.759 ЦК України, ч.1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором ( ч.1 ст. 763 ЦК України).

Згідно з ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди, є однією із істотних умов договору оренди.

В силу приписів ч. 2 ст.291 ГК України, ч.2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

За приписами ч. 1 ст. 785 ЦК України та ч. 1 ст. 27 ЗУ Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Поряд з тим, статтею 764 ЦК України, частиною другою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пунктом 4.7 договору оренди передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19 вказала, що в контексті статті 764 ЦК України та частини другої статті 17 Закону N 2269-XII заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони уклали договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-9664-15 від 25.06.2015, термін дії якого визначено з 25.06.2015 до 24.06.2018. Умовами договору оренди( п.4.12) передбачено, що договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

12.07.2018 орендодавець (відповідач) надіслав орендарю (позивачу) повідомленням від 11.07.2018 №2302-вих.-4462 про припинення орендних відносин у зв`язку із закінченням строку,на який було укладено договір оренди , що підтверджено списком згрупованих відправлень від 12.07.2018 та фіскальним чеком від 12.07.2018.

З огляду на ці обставини суд першої інстанції дійшов висновку, що договір оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 припинив свою дію і в орендаря виник обов`язок повернути орендоване майно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (орендар) не повернув орендованого майна.

В апеляційній скарзі скаржник не погоджується з висновком суду про припинення дії договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015, стверджує, що договір оренди вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах , які були передбачені договором, посилаючись на те, що у встановлений законом місячний термін він не отримував жодних листів чи повідомлень відповідача про припинення договірних відносин, відсутність в матеріалах справи належного доказу надіслання йому як орендарю повідомлення про припинення договірних відносин - опису вкладення у поштове відправлення, вказує на лист-відповідь Укрпошти від 21.10.2019 про відсутність інформації щодо поштових відправлень №7900607852940 , №7900607852959.

Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані ці доводи скаржника з огляду на наступне.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270,з наступними змінами і доповненнями ( далі - Правила), встановлено, що згруповані поштові відправлення, поштові перекази це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п`ять і більше, що одночасно подаються для пересилання одним відправником (п.2).

Відповідно до пункту 66 Правил у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, що включається до одного списку, кількість примірників списків та необхідність подання їх в електронному вигляді визначається оператором поштового зв`язку. До списку включаються поштові відправлення, поштові перекази, згруповані за способом пересилання.

За приписами пункту 67 Правил список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи та скріплюється печаткою (за наявності).

Згідно з пунктом 68 Правил про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання ( п.73).

У повідомленні відповідача від 11.07.2018 №2302-вих.-4462, адресованому позивачу, вказано про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням 24.06.2018 терміну дії договору оренди № Г-9664-15 від 25.06.2015.

Згідно із списком згрупованих рекомендованих відправлень від 12.07.2018 відправник -УКВ передав на відправлення 13 рекомендованих відправлень, у тому числі повідомлення від 11.07.2018 №2302-вих.-4462 на адреси ПП Зорепад Люкс : м. Львів, вул. Драгана,26/13- поштове відправлення №7900607852940, та м. Львів, пл. Ринок, 35 - поштове відправлення №7900607852959. Названий список підписаний відправником і скріплений його печаткою, а також працівником відділення поштового зв`язку і містить відбиток календарного штемпеля - 12.07.2018. Про прийняття для пересилання поштових відправлень, вказаних у цьому списку, відділення поштового зв`язку видало відповідачу розрахунковий документ - фіскальний чек від 12.07.2018 на суму 159,00грн.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ПП Зорепад Люкс (ідент. код 25228655) зареєстровано за адресою: є 79049, м. Львів, вул. Драгана,26/13.

Отже, повідомлення відповідача від 11.07.2018 №2302-вих.-4462, список згрупованих рекомендованих відправлень від 12.07.2018 та фіскальний чек від 12.07.2018 є належними, допустимими і достовірними доказами у розумінні статей 76, 77,78 ГПК України, які підтверджують факт надіслання відповідачем (орендодавцем) позивачу (орендарю) протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 повідомлення про припинення цього договору.

Апеляційний суд вважає безпідставними посилання скаржника на доданий до апеляційної скарги лист-відповідь Укрпошти від 21.10.2019 про відсутність інформації щодо поштових відправлень №7900607852940 , №7900607852959 з огляду на наступне.

Згідно з пунктами 122-124 Правил адресат має право, зокрема подати заяву на розшук відправленого йому реєстрованого поштового відправлення. Заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання.

Як вбачається зі змісту вказаного листа Укрпошти від 21.10.2019, він був надісланий позивачу у відповідь на його запит від 16.09.2019. В цьому листі вказано про неможливість надати інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень за 2018рік, оскільки позивач звернуся із запитом після спливу встановленого Правилами 6-місячного строку з дня прийняття їх до пересилання ( т.3, а.с. 152).

Отже, названий лист жодним чином не спростовує наданих суду доказів надсилання відповідачем позивачу 12.07.2018 повідомлення про припинення договору оренди та не підтверджує доводів скаржника про те, що він не отримував повідомлень відповідача про припинення договору оренди, надісланих реєстрованими поштовими відправленнями №7900607852940 та №7900607852959.

Крім того, норми ЦК України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не містять вказівки про необхідність отримання орендарем в місячний строк після закінчення терміну дії договору оренди заяви (повідомлення) орендодавця про припинення договору оренди. Також не містять вказівки про зобов`язання орендодавця перевіряти вчасність надходження кореспонденції до адресата (така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 20.04.2016 у справі N 909/794/15/3-266гс16).

У названій вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19 вказано, що негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про припинення договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 у зв`язку із закінченням строку, на який він був укладений, та виникнення в орендаря (позивача) обов`язку в силу вимог ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 27 Закону N 2269-XII, пунктів 9.1,9.3 договору щодо повернення майна.

Предметом спору за первісним позовом є вимоги позивача про зобов`язання відповідача укласти з ним договір оренди на новий строк ( на 5 років) на підставі ч.1 ст. 777 ЦК України, ч.1 ст. 285 ГК України та ч.3 ст. 17 Закону N 2269-XII.

В апеляційній скарзі позивач вказує про порушення відповідачем його переважного права на укладення договору оренди та зазначає, що належним чином повідомив відповідача про намір продовжити договірні відносини.

Відповідно до ч.1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

За приписами ч.1 ст.285 ГК України орендар має переважне право перед іншими суб`єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону N 2269-XII після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Пунктом 4.5 договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 встановлено, що орендар, який належно виконує свої обов`язки за цим договором, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися таким правом, повинен повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди нерухомого майна через скерування на адресу Управління комунальної власності департаменту економічної політики заяви з документами у порядку, визначеному відповідними нормативними документами міської ради.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2019 у справі №906/117/18 вказав, що поняття продовження (поновлення) дії договору оренди на той самий строк та на тих же умовах відповідно до статті 764 ЦК України та переважного права на укладення нового договору оренди відповідно до статті 777 ЦК України не є тотожними.

Реалізацією переважного права орендаря перед іншими суб`єктами господарювання є укладення договору оренди на новий строк зі встановленням умов, за домовленістю сторін, в тому числі і щодо оплати та інших умов договору, а не його автоматичне продовження (поновлення).

За наявності наміру передати майно в оренду та наявності попереднього орендаря, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, за інших рівних умов, право вибору орендодавцем орендаря прямо обмежено передбаченим частиною першою статті 285 ГК України та частиною першою статті 777 ЦК України переважним правом такого попереднього орендаря.

Порушенням переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при:

- укладенні договору оренди із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- укладенні договору оренди у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об`єкт оренди для власних потреб;

- укладення договору з новим орендарем на умовах, які були б прийнятними для попереднього орендаря.

Суд першої інстанції вірно вказав, що приписи ч.1 ст. 777 ЦК України, ч.1 ст. 285 ГК України, ч.3 ст.17 ЗУ Про оренду державного та комунального майна щодо переважного права добросовісного орендаря на укладення договору оренди на новий строк передбачають можливість реалізації такого права добросовісного орендаря перед іншими претендентами на оренду цього ж майна за відсутності намірів орендодавця використовувати майно для власних потреб та наявності його волі передавати даний об`єкт в оренду, наявності інших осіб, які мають намір орендувати той самий об`єкт, і за інших рівних з ними умов, а не автоматичне його укладення .

Суд першої інстанції встановив, що орендодавець не має наміру використовувати майно для власних потреб. Суд також встановив, що орендодавець не передавав майно в оренду іншій особі, конкурс на оренду спірного майна ще не оголошувався, що не заперечується сторонами.

Матеріалами справи підтверджено , що 05.04.2018 ПП "Зорепад-Люкс" звернулось до УКВ із заявою від 05.04.2018 про долучення до пакету документів на приватизацію об`єкта оренди заяви про продовження договору оренди (том 1, а.с. 16). Тобто орендар не звертався до УКВ із заявою про намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору на новий строк - на 5 років, а фактично звертався про продовження договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015, який укладений терміном на 2 роки 364 дні (з 25.06.2015 до 24.06.2018).

Отже, після припинення договору оренди №Г-9664-15 від 25.06.2015 відповідач не був зобов`язаний в силу приписів названих вище норм закону автоматично укласти з позивачем договір оренди на новий строк - на 5 років на підставі заяви позивача від 05.04.2018.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання скаржника на рішення постійної комісії з питань комунальної власності, оформлене протоколом №67 від 26.09.2017, яким рекомендовано УКВ включити до переліку об`єктів оренди, що підлягають приватизації шляхом викупу, об`єкт на пл. Ринок,35, та доводи скаржника про протиправну бездіяльність відповідача щодо підготовки та винесення на розгляд міської ради проекту ухвали про включення об`єкта оренди до переліку об`єктів, які підлягають приватизації способом викупу, з огляду на те, що приватизація об`єкта оренди не є предметом даного спору.

На підставі викладеного апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи скаржника та вважає, що скаржником не доведено порушення відповідачем його переважного права на укладення договору оренди на новий строк, за захистом якого він звернувся до суду, і позов є передчасним. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні первісного та про задоволення вимог зустрічного позову законним і обгрунтованим.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом також не встановлено.

Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129,236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 у справі №914/1258/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 288-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повна постанова складена 11.09.2020.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.І. Матущак