Постанова

від 10.09.2020 по справі 915/1595/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1595/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Будішевської Л.О.

суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.

за участю представників учасників справи:

від Приватної виробничо-торгівельної фірми Агроділо - Крижановський М.М.,

від Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області - не з`явився,

від державного реєстратора - не з`явився,

від Снігурівської міської ради - не з`явився,

від Снігурівської районної ради Миколаївської області - Жигалко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватної виробничо-торгівельної фірми Агроділо

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020, ухвалене суддею Олейняш Е.М., м. Миколаїв, повний текст складено 06.03.2020

у справі № 915/1595/19

за позовом Приватної виробничо-торгівельної фірми Агроділо

до відповідачів:

1. Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області

2. Державного реєстратора Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області Зими Юрія Валерійовича

3. Снігурівської міської ради

4. Снігурівської районної ради Миколаївської області

про визнання дій державного реєстратора незаконними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Приватна виробничо-торгівельна фірма Агроділо (далі ПВТФ Агроділо ) в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Сашина О.А. звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі Снігурівська РДА) та державного реєстратора Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області Зими Юрія Валерійовича (далі державний реєстратор), в якому просила суд:

- визнати незаконними дії державного реєстратора щодо державної реєстрації прав власності на будівлю № 2 по вул. Капітана Агеєнка у с. Баратівка Снігурівського району Миколаївської області (далі будівля, нерухоме майно) за Снігурівською районною радою Миколаївської області (далі Снігурівська районна рада);

- зобов`язати Снігурівську РДА скасувати державну реєстрацію прав на зазначене нерухоме майно від 15.03.2018, номер запису про право власності 25364164, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40247383 від 22.03.2018 та внести запис про скасування до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірну державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно проведено на підставі документів, які не свідчать про набуття права власності за Снігурівською районною радою. Державний реєстратор не пересвідчився у правомірності наданих Снігурівською районною радою документів, ігноруючи вимоги законодавства, що діяли станом на жовтень-листопад 2003 року.

Зокрема, позивач зазначив, що у акті-приймання-передачі від 20.11.2003, на підставі якого державний реєстратор здійснив спірну реєстрацію, йде мова про обмін комунального майна на приватне майно, а саме: будівля контори, що належить позивачу, обмінюється на незавершене будівництво дитячого садочка, що належить територіальній громаді Снігурівського району. Станом на жовтень-листопад 2003 року між Снігурівською районною радою та ПВТФ Агроділо повинен був бути укладений договір міни у письмовій формі, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Крім того, на відчуження незавершеного будівництва дитячого садочку необхідно було одержати відповідний дозвіл на сесії Снігурівської районної ради, а не шляхом видання розпорядження голови районної ради №42-р від 10.11.2003.

Таким чином, державний реєстратор всупереч нормам ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не витребував у Снігурівської районної ради рішення колегіального органу (сесії) про розпорядження комунальним майном, а спірну реєстрацію провів без згоди власника (позивача) про передачу приватного майна у комунальну власність.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2019 залучено до участі у даній справі у якості співвідповідача Снігурівську міську раду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2019 залучено до участі у даній справі у якості співвідповідача Снігурівську районну раду.

Заперечуючи проти задоволення позову, державний реєстратор зазначив про те, що надані заявником документи відповідали вимогам Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, та були належною підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Снігурівська РДА також заперечувала проти задоволення позову, зазначила, що скасування записів про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію вноситься до Державного реєстру прав та скасовується тільки на підставі рішення суду. Розпорядження голови райдержадміністрації про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та інше не може бути підставою для державного реєстратора для вчинення певних реєстраційних дій.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 у справі № 915/1595/19 у задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов наступних висновків.

В провадженні господарського суду Миколаївської області знаходиться справа № 915/1319/17 за позовом ПВТФ Агроділо до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, за участю третіх осіб Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області та Снігурівської районної ради про визнання права власності. Тобто, на момент звернення до суду з даним позовом питання наявності/відсутності у позивача права власності на спірне нерухоме майно вирішується у судовому порядку.

Враховуючи, що питання права власності позивача є предметом спору іншої господарської справи № 915/1319/17, суд в межах даної господарської справи позбавлений можливості встановлювати наявність/відсутність права власності позивача на спірне нерухоме майно (контора на час видачі в 2003 році свідоцтва про право власності), й, як наслідок, встановлювати законність подальших дій щодо передачі позивачем (ПВТФ Агроділо ) відповідачу (Снігурівській районній раді) нерухомого майна (контори, яка на сьогоднішній день в результаті реконструкції переобладнана в загальноосвітню школу).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що право позивача як на день звернення до суду із даним позовом, так і на момент розгляду справи не є порушеним внаслідок проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки саме питання права власності (набуття, перехід) вирішується судом в межах іншої господарської справи. Державна реєстрація права власності є похідною від самого права власності, а тому судом відмовлено в позові з підстав недоведеності на час розгляду даної справи факту порушення прав позивача, як власника нерухомого майна.

В силу положень ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон) скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, відтак наявність в провадженні господарського суду спору у справі № 915/1319/17 щодо належності речового права на нерухоме майно позбавляє суд можливості вирішувати аналогічне питання в межах даної господарської справи.

Суд також зазначив, що позовна вимога про зобов`язання внести запис про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідає передбаченим законом способам захисту.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання Снігурівської ДРА скасувати державну реєстрацію прав на зазначене нерухоме майно від 15.03.2018 (номер запису про право власності 25364164, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40247383 від 22.03.2018) та внести запис про скасування до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач подав на нього апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

ПВТФ Агроділо є власником нежитлової будівлі № 2 по вул. Капітана Агеєнка у с. Баратівка Снігурівського району Миколаївської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Підставою звернення з позовом про визнання права власності, який розглядається Господарським судом Миколаївської області у справі № 915/1319/17, було не наявність спору про право, а наявність розбіжностей у назві власника у витязі про реєстрацію права власності та у свідоцтві про право власності (зазначено Агродело , замість Агроділо ).

Під час розгляду справи № 915/1319/17, а саме 15.03.2018 до Центру надання адміністративних послуг Снігурівської районної державної адміністрації звернулась уповноважена особа Снігурівської районної ради Миколаївської області із заявою № 27214953 про державну реєстрацію прав на будівлю, розташовану за адресою: с. Баратівка, вул. Капітана Агеєнка, 2.

15.03.2018 державним реєстратором було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: будівлю Баратівської загальноосвітньої школи I-III ступенів загальною площею 804,6 кв.м. за адресою: Миколаївська обл., Снігурівський район, с. Баратівка, вул. Капітана Агеєнка, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1512788748257). Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 22.03.2018 власниками будівлі Баратівської загальноосвітньої школи I-III ступенів із формою власності (власність територіальних громад) є територіальні громади сіл, селищ, міст Снігурівського району в особі Снігурівської районної ради Миколаївської області.

З відзиву державного реєстратора вбачається, що приймаючи рішення, він керувався п. 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок).

Проте, п. 44 Порядку застосовується тільки у випадку державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 01.01.2013, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт.

При цьому, згідно п. 57 Порядку для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, подається документ що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Одного лише акту приймання-передачі нерухомого майна в обмін на інше нерухоме майно недостатньо. Державному реєстратору обов`язково мав бути наданий укладений в установленому порядку договір міни нерухомого майна чи його дублікат. Акт приймання-передачі є лише підтверджує факт виконання відповідних умов правочину.

Відтак п. 44 Порядку не міг бути застосований у випадку, коли право власності обґрунтовувалось заявником правочином щодо обміну одного нерухомого майна на інше. В такому випадку застосуванню підлягають п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону та п. 57 Порядку.

Крім того, в реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є складовою державного реєстру, з 23.10.2003 вже був наявний запис про право власності ПВТФ Агроділо на будівлю контори за адресою: Миколаївська обл., Снігурівський район, с. Баратівка, вул. Капітана Агеєнка, 2 (номер об`єкта в РПВН 3127571, витяг № 1796619 від 23.10.2003). Це запис наявний і станом на 09.06.2020, що підтверджується відповідною довідкою.

Таким чином, державний реєстратор мав відмовити в державній реєстрації права власності за територіальними громадами сіл, селищ, міст Снігурівського району в особі Снігурівської районної ради Миколаївської області на підставі п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 24 Закону.

Також скаржник зазначив, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що в силу положень ст. 26 Закону скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, відтак наявність в провадженні господарського суду спору у справі № 915/1319/17 щодо належності речового права на нерухоме майно позбавляє суд можливості вирішувати аналогічне питання в межах даної господарської справи.

Скаржник зазначає, що вказані положення були внесені до ст. 26 Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству від 05.12.2019 № 340-ІХ, тобто в той час, коли даний позов вже розглядався судом.

Враховуючи викладене, ПВТФ Агроділо просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 у справі № 915/1595/19 в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання Снігурівської ДРА скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 15.03.2018 (номер запису про право власності 25364164, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40247383 від 22.03.2018) та внести запис про скасування до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 ПВТФ "Агроділо" поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 12.08.2020 для подання на неї відзиву, роз`яснено учасникам справи про їх право в цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань, призначено справу до розгляду на 10.09.2020 о 10:00 год.

11.08.2020 від Державного реєстратора Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області Зими Юрія Валерійовича надійшла заява про розгляд справи без його участі.

13.08.2020 від Снігурівської районної ради Миколаївської області та Державного реєстратора Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області Зими Юрія Валерійовича надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких зазначено про її безпідставність та необґрунтованість.

03.09.2020 від ПВТФ "Агроділо" надійшло клопотання про участь її представника Крижановського М.М. в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2020 задоволено.

В судове засідання 10.09.2020 з`явились представники ПВТФ "Агроділо" та Снігурівської районної ради.

Представники Снігурівської РДА, державного реєстратора та Снігурівської міської ради в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Частиною першою ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, Південно-західний апеляційний господарський суд в даному випадку переглядає рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 у справі № 915/1595/19 лише в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання Снігурівської ДРА скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 15.03.2018 (номер запису про право власності 25364164, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40247383 від 22.03.2018) та внести запис про скасування до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.10.2003 за Приватною виробничо-торгівельною фірмою Агродело зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, будівлю контори за адресою: Миколаївська обл., Снігурівський район, с. Баратівка, вул. вул. Капітана Агеєнка, буд. 2 (а.с.19 т.1).

Підставою зазначено рішення № 5 від 16.07.2003 року.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1796619 від 23.10.2003 власником нежитлової будівлі, будівлі контори за адресою: Миколаївська обл., Снігурівський район, с. Баратівка, вул. вул. Капітана Агеєнка, буд. 2 є Приватна виробнича-торгівельна фірма Агроділо на підставі Свідоцтва про право власності /САА № 485633/22.10.2003/Баратівська сільська рада (а.с.20 т.1). Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 23.10.2003. Підстава - рішення від 16.07.2003 № 5 (а.с.58 т.2).

Рішенням Снігурівської районної ради Миколаївської області № 6 від 28.03.2002 затверджено Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад Снігурівського району (а.с.52 т.2).

Відповідно до додатку 1 до вищевказаного рішення Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад Снігурівського району до об`єктів управління і місцевого самоврядування (не підлягають приватизації) увійшла (під номером 3.9) Баратівська ЗОШ (2 будівлі школи) з госпзабудовами (а.с.53 .т.2).

10.10.2003 депутатами Снігурівської районної ради направлено голові ради депутатський запит (вх. № 209 від 10.10.2003) щодо передачі контори колишнього ПОП Баратівське-2 у власність територіальної громади, у зв`язку з необхідністю розширення Баратівської школи (а.с.184 т.1).

Рішенням Снігурівської районної ради № 14 від 22.10.2003 року Про прийняття в спільну власність територіальних громад Снігурівського району будівлі контори в с. Баратівське та зміни її цільового призначення за результатами розгляду звернення директора Баратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, вирішено прийняти в спільну власність територіальних громад району будівлю контори в с. Баратівське та закріпити за відділом освіти райдержадміністрації на правах повного господарського відання. Змінити цільове призначення будівлі з контори на 2-й корпус Баратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (а.с.25 т.1).

Відповідно до Акту прийому-передачі від 20.11.2003 в спільну власність територіальних громад Снігурівського району прийнято від ПВТФ Агроділо будівлі контори в с. Баратівське разом з обслуговуючими приміщеннями (котельней та гаражем) 1981 року будівництва загальною вартістю 5000 грн., та передано із спільної власності територіальних громад Снігурівського району у власність ПВТФ Агроділо незавершений будівництвом дитячий садок на 140 місць в с. Баратівка. Разом з будівлею контори в с. Баратівка в спільну власність територіальних громад Снігурівського району передано обладнання актового, а саме: крісла, стіл засідань, карнізи, електрокотли (а.с.23 т.1).

10.11.2003 розпорядженням Снігурівської районної ради № 42-р Про внесення доповнень до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад Снігурівського району, затвердженого рішенням від 28.03.2002 року № 6: скасовано узгодження на списання незавершеного будівництвом дитячого садка на 140 місць в с. Баратівка, надане представництвом Фонду державного майна України в Снігурівському районі; доповнено Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад Снігурівського району, затвердженого рішенням від 28.03.2002 № 6, пунктом такого змісту: 3.43. Незавершений будівництвом дитячий садок на 140 місць в с. Баратівка ; уповноважено відділ освіти райдержадміністрації передати незавершений будівництвом дитячий садок на 140 місць ПВТФ Агроділо за будівлю контори з обслуговуючими приміщеннями в с. Баратівка (а.с.24 т.1).

Рішенням виконавчого комітету Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області № 3 від 28.04.2017 присвоєно об`єкту нерухомого майна - нежитловій будівлі (приміщення школи, корпус № 2), яке розташоване по вул. Капітана Агеєнка, с. Баратівка Снігурівського району Миколаївська область поштову адресу: вул. Капітана Агеєнка, 2, с. Баратівка, Снігурівський район, Миколаївська обл. (а.с.30 т.2).

19.05.2017 Миколаївським МБТІ виготовлено Технічний паспорт на будівлю Баратівської загальноосвітньої школи по вул. Капітана Агеєнко, 2. Власник - спільна власність територіальних громад сіл, селищ, міст Снігурівського району в особі Снігурівської районної ради (а.с.35-37 т.2).

Рішенням Снігурівської районної ради Миколаївської області № 6 від 21.06.2017 затверджено Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад Снігурівського району (а.с.43 т.2).

Відповідно до додатку 1 до вищевказаного рішення Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Снігурівського району до об`єктів управління і місцевого самоврядування входить (під номером 7) Баратівська ЗОШ І-ІІІ ступенів з господарськими будівлями і спорудами (2 об`єкти) (а.с.44-49 т.2).

15.03.2018 державним реєстратором зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: будівлю Баратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів загальною площею 804,6 кв.м. за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, с. Баратівка, вул. Капітана Агеєнка, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1512788748257), що підтверджується витягом з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.21 т.1).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 22.03.2018 власниками будівлі Баратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів із формою власності (власність територіальних громад) є спільна власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Снігурівського району в особі Снігурівської районної ради Миколаївської області (а.с.22 т.1).

Підставою виникнення права власності є: акт приймання-передачі нерухомого майна від 20.11.2003; рішення органу місцевого самоврядування № 14 від 22.10.2003, видане Снігурівською районною радою; лист регіонального відділення Фонду державного майна, серія та номер 14-05-02010, виданий 12.10.2017; технічний паспорт на будівлю Баратівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 288 від 19.05.2017.

Крім того, колегією суддів також встановлено, що в провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа № 915/1319/17 за позовом ПВТФ Агроділо до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, за участю третіх осіб Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, Снігурівської районної ради про визнання права власності.

В якості підстав для задоволення вказаного позову було зазначено, що в Свідоцтві та у Витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно зазначено різні літери в найменуванні власника нерухомого майна ПВТФ Агродело та ПВТФ Агроділо .

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.12.2017 порушено провадження у вищевказаній справі. В подальшому, провадження у справі № 915/1319/17 зупинено ухвалою від 23.04.2018 до набрання законної сили рішення суду у даній справі.

Отже, питання права власності ПВТФ Агроділо на спірну будівлю знаходиться на розгляді в Господарському суді Миколаївської області в межах іншої справи.

Предметом спору у даній справі в частині, що оскаржується, є вимога ПВТФ Агроділо зобов`язати Снігурівську ДРА скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 15.03.2018 та внести запис про скасування до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що в силу положень ст. 26 Закону скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, а наявність в провадженні господарського суду спору у справі № 915/1319/17 щодо належності речового права на нерухоме майно позбавляє суд можливості вирішувати аналогічне питання в межах даної господарської справи. Суд також зазначив, що позовна вимога про зобов`язання внести запис про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідає передбаченим законом способам захисту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи результату, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.

Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Таким чином, належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У ч. 2 ст. 26 Закону (у редакції, чинній до 16.01.2020, яка діяла на час реєстрації права власності на територіальною громадою на спірний об`єкт нерухомості) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Зокрема, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень ч. 2 ст. 26 Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

На підтвердження свого порушеного права позивач посилається на те, що саме він є власником нерухомого майна (будівлі № 2 по вул. Капітана Агеєнка у с. Баратівка Снігурівського району Миколаївської області).

Снігурівська районна рада, заперечуючи право власності позивача, зазначає, що саме вона (територіальна громада) є власником вищевказаного нерухомого майна, яке було передано їй самим позивачем.

ПВТФ Агроділо у даній справі просить суд зобов`язати Снігурівську ДРА скасувати державну реєстрацію прав на вказане нерухоме майно від 15.03.2018 за Снігурівською районною радою.

При цьому, вимоги визнати це право за ПВТФ Агроділо не заявлено. Натомість, цю вимогу заявлено у іншій справі (№ 915/1319/17).

Враховуючи викладене, а також те, що ст. 26 Закону передбачає скасування державної реєстрації прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позову ПВТФ Агроділо в цій частині.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога зобов`язати внести запис про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідає передбаченим законом способам захисту.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 у справі № 915/1595/19 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 у справі № 915/1595/19 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Приватної виробничо-торгівельної фірми Агроділо залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватну виробничо-торгівельну фірму Агроділо .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.09.2020.

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя Л.В. Поліщук