Постанова

від 14.09.2020 по справі 904/2104/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2104/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Подобєда І.М., Дарміна М.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 , ухвалене суддею Ярошенко В.І., повний текст якого складений 24.06.2020 у справі № 904/2104/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОНДО-ІНВЕСТ", м. Кривий Ріг

до Товариств з обмеженою відповідальністю "Днепроспецремонт", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості у розмірі 86 927,83 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тондо-Інвест" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепроспецремонт" про стягнення заборгованості у розмірі 86927, 83 грн, з яких: 42687,50 грн - основний борг, 332, 40 грн - 3% річних, 1220, 43 грн - пеня та 42687, 50 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № УТ16/08-19 від 16.08.2019 на виконання послуг будівельними машинами та механізмами в частині здійснення вчасно та в повному обсязі розрахунків за надані послуги, у зв"язку з чим позивачем нараховано 3% річних, відповідно до ст.625 ЦК України, у розмірі 332, 40 грн, пеню у розмірі 1220, 43 грн та штраф у розмірі 42 687, 50 грн., передбачені п.п.6.2, 6.3 договору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 у справі №904/2104/20 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОНДО-ІНВЕСТ" основний борг у розмірі 42 687, 50 грн, 3% річних у розмірі 332,40 грн, пеню у розмірі 1220, 43 грн, штраф у розмірі 42 687, 50 грн та 2102 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, нез"ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, просить його скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що з урахуванням положень п.4.1.2 договору замовник мав щоденно відмічати у змінному рапорті машиніста фактично відпрацьований час та щоденно підписувати акти приймання-передачі послуг, в той же час, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу щоденних актів виконаних робіт, але суд на вказане уваги не звернув.

Також апелянт не погоджується з обсягами наданих послуг, зауважує, що суд не перевірив такі обсяги, а позивачем у актах зазначена більша кількість годин відпрацьованого часу, ніж передбачена умовами договору, зокрема за актом №324 від 16.09.2019 на суму 35 000 грн зазначена кількість відпрацьованого часу 40 годин, що на думку апелянта, на 32 години більше, ніж передбачено умовами договору; аналогічно вважає перебільшенням часу дані, засвідчені актом №335 від 24.09.2019 (скаржник вважає, що позивачем зазначено в цьому акті на 14,5 годин відпрацьованого часу більше, ніж передбачено договором - 6,5 годин).

Вважає, що позивачем в односторонньому порядку збільшено договірний обсяг робіт, а відповідач за умовами договору не зобов"язаний підписувати акти надання послуг, що перевищують 8 годин на день. Таким чином, вважає незаконним стягнення за наявними у справі актами.

З наведеного, апелянт вважає, що оскільки не порушив зобов"язань з оплати, відповідно, відсутні підстави для застосування до нього неустойки та трьох відсотків річних.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОНДО-ІНВЕСТ", у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі наявних у справі та досліджених судом доказів.

Звертає увагу суду, що більшість доводів, наведених у апеляційній скарзі та відзиві на позов, є намаганням відповідача викласти своє бачення умов договору, укладеного між сторонами; при цьому, апелянт тлумачить договір на свій розсуд, намагаючись ввести в оману суд.

Так, апелянт наполягає, що позивачем в односторонньому порядку збільшені обсяги надання послуг, що є грубим порушенням умов договору та порядок підписання актів приймання-передачі (щоденно з розрахунку 6 годин на день). Проте, в дійсності за умовами п.2 додатку №1 до договору передбачений мінімальний час роботи техніки - 6 годин на день, і не має жодних обмежень щодо максимального часу роботи. Пунктом 3 додатку №1 до договору, про який не зазначає скаржник, передбачено, що за кожну годину більше 6 годин проводиться доплата із розрахунку 850 грн., з ПДВ. З огляду на відпрацьований час (по 8 годин на день), складені й акти виконаних робіт, наявні у справі. Тому доводи скарги в частині перебільшення кількості відпрацьованого часу не відповідають дійсності.

Більш того, відповідач не ставив під сумнів аналогічні акти виконаних робіт, в яких також зазначено про 40 годин відпрацьованого часу технічки, зокрема №329 від 23.09.2019, за яким здійснив оплату платіжним дорученням №9616 від 22.10.2019 (на підставі рахунку №283 від 23.09.2019).

Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції, що апелянт продовжує наголошувати, що п.4.1.2 договору передбачене щоденне складення та підписання актів наданих послуг, втім, вказаним пунктом передбачене щоденне здійснення відмітки у змінному рапорті машиніста щодо фактично відпрацьованого часу та щотижневе складення та підписання актів наданих послуг. При цьому, свої договірні обов"язки як щодо виконаних робіт, так і щодо складення та передання документів позивач здійснював належним чином, в той час, як відповідач не висловив свою позицію або незгоду із обсягами наданих послуг.

Зазначає, що, навіть, не беручи до уваги передачу актів виконаних робіт відповідачу через його представників та електронною поштою, в матеріалах справи наявні докази направлення та отримання спірних актів та рахунків на оплату відповідачу засобами поштового зв"язку у грудні 2019 року. Крім того, підтвердженням отримання спірних актів та рахунків відповідачем ще у вересні 2019 року є часткова оплата ним виконаних робіт, де в призначенні платежу міститься посилання на спірні рахунки. Таким чином, у разі незгоди з обсягами виконаних робіт, відповідач мав у строки, визначені п.6.6 договору висловити свої мотивовані заперечення, чого не зробив.

Позивач також зазначає, що апелянт в повній мірі скористався податковим кредитом, який отримав від підприємства позивача на весь обсяг наданих послуг, оформлених актами виконаних робіт.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2020 (колегія суддів у складі: головуючий доповідач - Іванов О.Г., судді - Березкіна О.В., Подобєд І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 у справі №904/2104/20; з урахуванням ціни спору та положень частин 1, 10 ст.270 ГПК України справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження; сторонам наданий строк - 10 днів з моменту отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження - для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.

11.09.2020 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/2104/20 у зв`язку з відпусткою суддів Березкіної О.В.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2020, справу №904/2104/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Подобєд І.М.

Ухвалою від 14.09.2020 справу № 904/2104/20 прийнято до свого провадження вказаною колегією суддів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

16.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тондо-Інвест" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" (замовник) укладено договір № УТ16/08-19 на виконання послуг будівельними машинами та механізмами, відповідно до пункту 1.1 якого, в порядку і на умовах визначених цим договором, виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику послуги будівельних машин і механізмів перелік яких вказано в додатку № 1 (на об`єктах замовника). Роботи виконуються екіпажем виконавця. (а.с.5-9).

Умовами п.2.1 договору визначено, що вартість наданих послуг визначається на підставі додатка №1 до договору, виходячи з часу фактично відпрацьованого будівельною технікою, з урахуванням подачі техніки на об"єкт замовника.

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони обумовили, що оплата виконаних виконавцем послуг здійснюється у безготівковій формі згідно умов, передбачених додатком №1 до договору. Мінімальний фактично оформлений час за одну зміну має складати не менше шести годин (робоча зміна) в день, якщо тільки техніка не простоювала з причин виходу з ладу. Виконавець в разі виходу з ладу транспортного засобу, зобов"язаний вчинити необхідні дії для найшвидшого відновлення роботи. Протягом часу для здійснення ремонту транспортного засобу замовник звільняється від оплати платежів за цим договором пропорційно часу здійснення ремонту.

Замовник зобов`язаний щоденно робити відмітку у змінному рапорті машиніста за фактично відпрацьований час та щотижнево підписувати Акти приймання - передачі послуг (робіт) (пункт 4.1.2 договору).

Відповідно до пункту 6.2 договору, за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в період не оплати від суми заборгованості за кожний день прострочення зобов`язань.

Пунктом 6.3 договору визначено, що у випадку прострочення оплати більше ніж на 15 календарних днів замовник оплачує виконавцю штраф у розмірі простроченої суми оплати.

Акт прийому-передачі послуг складається виконавцем. Виконавець має право направити підписаний зі своєї сторони акт прийому-передачі послуг, і у випадку відсутності заперечень замовника протягом п`яти днів з моменту отримання Акту вважається, що замовник прийняв виконання зобов`язань за цим договором від виконавця, зобов`язаний підписати акт і передати його виконавцю в указаний строк (пункт 6.6 договору).

За умовами п.8.4 договору договір діє з моменту підписання його сторонами та до 31.12.2019.

Додатком № 1 до договору сторони обумовили надання послуг наступною технікою: Автокран КТА-25 КАМАЗ 55111, р.н. НОМЕР_1 , вартістю 875,00 грн, з ПДВ за годину та Автокран КАМАЗ КС-45717-К1, р.н. НОМЕР_2 , вартістю 875,00 грн, з ПДВ, за годину (п.1 додатку).

Відповідно до пунктів 2, 3 додатку № 1 договору мінімальний час роботи будь-якого автокрана 6 годин на день. Вартість шестигодинної зміни становить 5 250 грн в т.ч. ПДВ - 875 грн. У випадку якщо автокран буде використовуватися більше 6 годин на день за кожну додаткову годину експлуатації автокрана проводиться доплата з розрахунку 875 грн з ПДВ за годину.

Пунктом 5.2 додатку № 1 договору передбачено, що розрахунок за надані послуги здійснюється замовником не пізніше 3-х календарних днів з моменту надання таких послуг оформлених відповідним актом.

На виконання умов договору, позивачем надані послуги відповідачу в обсязі 126,5 годин на загальну суму 110 687, 50 грн, що підтверджується актами надання послуг, які підписані позивачем односторонньо (а.с.11, 13, 15, 17):

- №296 від 09.09.2019 на суму 28 000 грн на оплату якого був виписаний рахунок №269 від 09.09.2019 (а.с.12);

- №324 від 16.09.2019 на суму 35 000 грн на оплату якого був виписаний рахунок №278 від 16.09.2019 (а.с.14);

- №329 від 23.09.2019 на суму 35 000 грн на оплату якого був виписаний рахунок №283 від 23.09.2019 (а.с.16);

- №335 від 24.09.2019 на суму 12 687,50 грн. на оплату якого був виписаний рахунок №288 від 24.09.2019 (а.с.18).

Кількість фактично відпрацьованого часу техніки підтверджена відмітками у змінному рапорті машиніста (а.с.10).

На виконання пункту 6.6 договору, позивач 20.12.2019 направив відповідачеві цінний лист з повідомленням та описом вкладення, який містить вищезазначені акти. Згідно повідомлення про вручення, відповідачем отримано акти про виконання робіт 26.12.2019 (а.с.20).

Відповідачем надані послуги частково оплачені у розмірі 68 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 9616 від 22.10.2019, № 9617 від 22.10.2019, № 9337 від 10.09.2019, в яких міститься посилання на рахунки №283 від 23.09.2019 та №288 від 24.09.2019.

Тобто, несплаченою залишилась заборгованість за виконання послуг будівельними машинами та механізмами у сумі 42 687,50 грн.

Листом від 20.02.2020 №20/02-2020юр позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості, яку відповідач отримав 06.03.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.28-30).

Відповіді на зазначену претензію відповідач не надав, заборгованості не сплатив, що і стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Також, у зв`язку із простроченням відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1220, 43 грн, 3% річних у розмірі 332, 40 грн та штраф у розмірі 42 687, 50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, господарський суд виходив з того, що свої зобов`язання з надання послуг позивачем здійснено у повному обсязі та у кількості, визначеній актами наданих послуг, в свою чергу, з урахуванням умов п.6.6 договору та п.5.2 додатку до договору відповідачем оплата наданих послуг не здійснена у строки, обумовлені договором, що є підставою для задоволення позовних вимог стосовно стягнення основної заборгованості та неустойки, нарахованої, відповідно до п.6.2, 6.3 договору, а також для стягнення 3% річних, передбачених ст.625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору надання послуг, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містіться і в Господарському кодексі України.

Так, згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем надані відповідачу послуги у обсязі 126,5 годин на загальну суму 110 687, 50 грн, згідно актів наданих послуг №296 від 09.09.2019 на суму 28 000 грн, №324 від 16.09.2019 на суму 35 000 грн, №329 від 23.09.2019 на суму 35 000 грн, №335 від 24.09.2019 на суму 12 687,50 грн. Зазначені акти підписані позивачем (виконавцем) одноособово, направлені та отримані відповідачем засобами поштового зв"язку 26.12.2019, в обумовлений п.6.6 договору строк мотивованих заперечень щодо обсягу, кількості, вартості наданих послуг замовником позивачу не надіслано, отже, вважається, що роботи в обумовленій кількості та вартості прийняті замовником, про що здійснена відмітка на актах виконавцем.

Відповідачем роботи оплачені частково на суму 68 000 грн, таким чином, неоплаченою залишилась основна заборгованість в сумі 42 687,50 грн, яка обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.

З урахуванням умов п.6.3 договору, за умови наявності основної заборгованості в сумі 42 687,50 грн, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу штраф у такому ж розмірі.

На підставі пункту 6.2. договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 05.01.2020 по 09.04.2020 у розмірі 1220,43 грн. та 3 % річних у розмірі 332,40 грн. за аналогічний період.

Оскільки вказані розрахунки пені та відсотків річних за прострочення виконання зобов"язання відповідають вимогам чинного законодавства та не містять арифметичних помилок, то господарським судом обґрунтовано задоволено вимоги в цій частині, зокрема по стягненню пені у розмірі 1220,43 грн. та 3% річних у розмірі 332,40 грн. за період з 05.01.2020 по 09.04.2020.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи направлення відповідачу щоденних актів надання послуг та посилання скаржника на п.4.1.2 договору, не приймаються колегією суддів, оскільки у вказаному пункті договору міститься посилання на щоденні відмітки фактично відпрацьованого часу у змінному рапорті машиніста та щотижневому складенні актів наданих послуг.

Доводи апеляційної скарги про одностороннє збільшення позивачем договірного обсягу робіт, непогодження з обсягами робіт, визначеними актами наданих послуг, відсутність обов"язку відповідача щодо підписання актів наданих послуг та відповідно їх оплати, відхиляються колегією суддів, як такі, що суперечать умовам договору, зокрема, п.2.1 договору, яким визначено, що вартість послуг визначається на підстав додатку №1 до договору, виходячи із часу фактично відпрацьованого будівельною технікою , з урахуванням подачі на об"єкт замовника, п.6.6 договору, за яким замовник протягом п"яти днів має право висловити свої заперечення, а в разі відсутності таких вважається, що замовник прийняв надані послуги належним чином та, відповідно, зобов"язаний підписати акти приймання-передачі послуг, а відтак, їх оплатити протягом 3-х календарних днів, що визначено п.5.2 додатку № 1 до договору.

Слід зауважити, що фактично відпрацьований час, за умовами п..4.1.2 договору відмічається саме замовником (відповідачем) у змінному рапорті машиніста, наявним у справі, відповідно до якого позивачем надані послуги в обсязі 126,5 годин, що в свою чергу, узгоджується із кількістю робочого часу техніки, зазначеною у актах наданих послуг.

Оскільки матеріалами справи доведена наявність основної заборгованості та з підстав невідповідності нормам чинного законодавства щодо відповідальності за порушення грошових зобов"язань, не приймаються й доводи апеляційної скарги стосовно відсутності підстав для стягнення з відповідача неустойки та 3% річних.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки загальна ціна позову становить 86 927,83 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариств з обмеженою відповідальністю "Днепроспецремонт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 у справі №904/2104/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 у справі №904/2104/20 - залишити без змін.

Судові витрати Товариств з обмеженою відповідальністю "Днепроспецремонт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.09.2020.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд

Суддя М.О. Дармін