Рішення

від 14.09.2020 по справі 902/490/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2020 р. Cправа № 902/490/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС" (вул. Стеценка 5, м. Вінниця, 21001)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЖВА-ЛТД" (вул. Генерала Арабея 13, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 87566,82 грн.

В С Т А Н О В И В :

Позивачем 04.02.2020 до Господарського суду Вінницької області була подана заява про видачу судового наказу на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЖВА-ЛТД" 86143,70 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 3 від 01.10.2018. За результатами розгляду вказаної заяви, суд, 06.02.2020 видав відповідний наказ, в якому повідомив боржника про право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу подати заяву про його скасування на підставі ч.ч. 1 та 2 ст. 157 ГПК України. Боржник скориставшись своїм правом направив до суду заяву про скасування судового наказу в зв`язку із незгодою боржника з вимогами стягувача. 27.02.2020 Господарський суд Вінницької області виніс ухвалу про скасування судового наказу від 06.02.2020 у справі №902/84/20, в якій роз`яснив заявнику його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

14.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЖВА-ЛТД" про стягнення 87566,82 грн.

Обґрунтовуючи позов позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу №3 від 01.10.2018 в частині повної оплати за отриманий товар, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення з відповідача 87566,82 грн заборгованості, з яких: 86143,70 грн - основного боргу, 601,80 грн - інфляційних втрат та 821,32грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 18.05.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/490/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву. При цьому такі строки були продовжені на строк дії карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX.

Вказана ухвала вручена усім учасникам справи, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло. При цьому суд враховує, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 №731-IX.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС" (позивач, в договорі Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЖВА-ЛТД" (відповідач, в договорі Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №3, відповідно до п 1.1. якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю: Ліфт в кількості 1 шт. вантажопідйомністю 1600 кг., на 3 зупинки без МП (далі Товар), згідно специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною Договору, для подальшого монтажу, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Вартість Товару в кількості 1 шт. складає 906143,70 грн з ПДВ (п. 2.1. Договору).

Покупець після підписання даного договору перераховує на розрахунковий рахунок Покупця кошти в розмірі 70% вартості Товару вказаної в п. 2.1. даного Договору. Отримання Продавцем передоплати є підставою для здійснення ним замовлення ліфтів (п. 2.2. Договору).

Після повідомлення заводу-виробника про готовність до відвантаження Товару, Покупець перераховує на розрахунковий рахунок Продавця кошти в розмірі 30% вартості Товару з урахуванням п. 2.1. щодо зміни вартості Товару у випадку збільшення офіційного курсу долара на день здійснення остаточного розрахунку (п. 2.3. Договору).

Строк поставки Товару складає 90 днів з часу отримання 70% оплати від Покупця на розрахунковий рахунок Продавця згідно п. 2.2.. Договору. Допускається дострокова поставка Товару (п. 3.1. Договору).

Товар передається Покупцю (його уповноваженій особі) на підставі видаткової накладної. Продавець зобов`язується передати Покупцю накладну, податкову накладну та інші необхідні документи (п. 3.2. Договору).

За невиконання взятих на себе обов`язків по даному договору винна сторона несе відповідальність згідно діючого законодавства України (п. 4.1. Договору).

Усі додаткові зміни до цього Договору оформлюються в письмовій формі та є його невід`ємною частиною (п. 7.1. Договору).

Між сторонами підписано Додаток №1 до Договору, а саме Специфікацію Товару в якій зазначено вид товару Ліфт кількість 1 шт., вантажопідйомністю 1600 кг, зупинок 3, тип електричний вантажний без машинного приміщення, швидкість 1 м/с, кабіна модель 300, вартістю 906143,70 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору відповідач здійснив попередню оплату за Товар в загальному розмірі 820000,00 грн, що стверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача, а саме: 13.11.2018 на суму 150000,00 грн, 19.11.2018 на суму 40000,00 грн., 13.12.2018 на суму 300000,00 грн та 11.02.2019 на суму 330000,00 грн.

Позивач свої обов`язки за договором в частині поставки товару виконав належним чином, передавши відповідачу згідно видаткової накладної № РН-0000017 від 10.07.2019 на суму 906143,70 грн., а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи на видатковій накладній та довіреністю №15 від 10.07.2019 відповідача на ім`я Білоус В.В. на отримання від позивача цінностей : Ліфт1 шт. засвідченої підписом керівника підприємства та головного бухгалтера відповідача з печаткою підприємства.

22.11.2019 позивач звернувся до відповідача з листом в якому просив підписати акт звірки розрахунків та сплатити заборгованість.

03.01.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 в якій зазначив, що станом на 17.12.2019 за відповідачем рахується борг за поставлений товар в розмірі 86143,70 грн, в зв`язку з чим вимагає виконати належним чином зобов`язання, щодо оплати отриманого товару.

За твердженнями позивача, відповідь на претензію відповідач не надав, заборгованість за поставлений товар не оплатив.

На день подачі позову до суду за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 86143,70 грн.

З огляду на викладене позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 87566,82 грн заборгованості, з яких: 86143,70 грн - основного боргу, 601,80 грн - інфляційних втрат та 821,32грн - 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання по оплаті товару.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, відповідачем виконувались не належним чином.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 86143,70 грн. правомірною та обґрунтованою.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 821,32 грн. - 3% річних та 601,80 грн - інфляційних втрат, за період з січня по квітень 2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки заявлені до стягнення розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахований судом в межах вказаного позивачем періоду, є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 821,32 грн. - 3% річних та 601,80 грн - інфляційних втрат підлягають задоволенню.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо здійснення повної оплати за поставлений товар.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЖВА-ЛТД" (вул. Генерала Арабея 13, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 13336173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС" (вул. Стеценка 5, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 13312971) 86143,70 грн - основного боргу, 601,80 грн - інфляційних втрат, 821,32 грн - 3% річних та 2102,00 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 14 вересня 2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Стеценка 5, м. Вінниця, 21001)

3 - відповідачу (вул. Генерала Арабея 13, м. Вінниця, 21000)