Рішення

від 10.09.2020 по справі 907/723/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.2020 м. Ужгород Справа № 907/723/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєрсам", м. Ужгород

про стягнення 114720,11 грн.

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

За участю представників сторін:

від позивача -

від відповідача -

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєрсам" з вимогою про стягнення 114720,11 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, покликаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2019 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання.

В ході підготовчого провадження відповідачем подано відзив на позов, поданий разом з клопотанням про продовження (поновлення) строку, встановленого судом для його подання, яке судом було задоволено.

У справі проведено підготовче провадження, за наслідками якого ухвалою суду призначено розгляд справи по суті.

Після закриття підготовчого провадження через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб. Вказане клопотання повернене без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України, як таке, що без поважних причин не було заявлене в підготовчому провадженні.

В ході розгляду справи по суті від ТОВ Офіс-центр 3 надійшла заява порядку ст. 88 ГПК України. Така заява повернута судом без розгляду, оскільки товариство не є учасником справи, а сама заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих учасниками спору.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 2110100000:18:002:0081 без правовстановлюючих документів, внаслідок чого територіальна громада як розпорядник землі позбавлена права отримати плату за її використання. Позивач вказує, що був позбавлений можливості здавати спірну земельну ділянку в оренду іншим особам, і ним не отримано дохід від здачі спірної земельної ділянки в оренду саме Відповідачу. Просить стягнути суму безпідставно збережених коштів (ст. 1212 ЦК України) за період з 26.07.2017 до 23.05.2019 в розмірі 114720,11 грн.

Вказує, що відповідачу належить об`єкт нерухомого майна - будівлі літ. "Б", по вул. Минайській, 16 "А" в м. Ужгороді загальною площею 618,3 кв.м. і саме така площа земельної ділянки ним безспірно використовується без документів. З огляду на це, позивач шляхом арифметичних обчислень визначив її нормативну грошову оцінку 2017-2019 роках, яку в подальшому застосував при проведенні розрахунку орендної плати. При цьому, розрахунок річної орендної плати здійснено із застосуванням 3-х відсоткової ставки орендної плати за землю, що затверджена рішенням Ужгородської міської ради від 19.02.2015 року № 1651 Про Порядок встановлення ставок орендної плати у м. Ужгороді за земельні ділянки, які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради , з урахуванням рішення Ужгородської міської ради від 14.07.2014 року № 1398 Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради .

Заперечення відповідача.

Відповідач поданим суду відзивом проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Вказує, що до нього перейшло право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі б/н від 21.06.2007 року, що укладений між управлінням майном міста Ужгородської міської ради та ТОВ "Офіс-центр-3". Посилаючись на ряд правових норм та судову практику Верховного суду стверджує, що до нього автоматично перейшло право оренди землі без заміни сторони в договорі, в силу прямої норми закону, оскільки станом на момент набуття права власності на літ. будівлю літ. "Б", по вул. Минайській, 16 "А" в м. Ужгороді загальною площею 618,3 кв.м. договір оренди землі продовжував свою дію в часі. Зазначив, що земельна ділянка з оренди за актом прийняття-передачі повернута не була.

Поряд з тим, стверджує, що площу земельної ділянки обчислено неправильно, оскільки частину торгово-офісних приміщень за вказаною адресою було відчужено на користь третіх осіб, на підтвердження чого додає копії договорів купівлі продажу від 28.02.2012 та 23.11.2012.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маєрсам" є власником об`єкта нерухомого майна за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, будинок 16 "А", а саме - будівлі, літ. "Б", загальною площею 618,3 кв.м (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №165221932 від 02.05.2019).

Земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:18:002:0081, на котрій розміщено вказаний об`єкт нерухомого майна площею 898 кв.м. перебувала в користуванні ТОВ "Офіс-центр-3" на підставі договору оренди землі б/н від 21.06.2007 року, зареєстрованого Закарпатською філією ДП "Центр державного земельного кадастру" 25.07.2007 року за № 2110100000-0407070000117. Строк дії договору - 10 років (тобто до 25.07.2017 року).

Впродовж 2012-2016 років ТОВ "Офіс-центр-3" відчужив ТОВ "Маєрсам" всі належні йому будівлі, які розташовані на орендованій земельній ділянці і 26.07.2016 року відповідач звернувся до Ужгородської міської ради з клопотанням про надання йому в оренду земельної ділянки площею 898 кв. м. по вул. Минайській, 16 "А" в м. Ужгороді. Вказані обставини досліджувались судом у справі № 907/854/17.

Право власності ТОВ "Маєрсам" на вказаний об`єкт нерухомого майна виникло на підставі договору купівлі - продажу № 1354 від 16.06.2016р., укладеного між ТОВ "Офіс-Центр-3" (код ЄДРПОУ 31477510) та ТОВ "Маєрсам" (код ЄДРПОУ 22099714), про що здійснено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.06.2016 р. № 15005624.

Таким чином, ТОВ "Маєрсам" набуло право власності на будівлю, літ. "Б", загальною площею 618,3 кв.м. по вул. Минайській, 16 "А" в м. Ужгороді в період, коли договір оренди землі б/н від 21.06.2007 року, що укладений між управлінням майном міста Ужгородської міської ради та ТОВ "Офіс-центр-3" продовжував діяти та не був припиненим відповідно до чинного законодавства.

Комісією Ужгородської міської ради 02.05.2018 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ Маєрсам використовує земельну ділянку площею 0,898 кв.м в м. Ужгороді по вул. Минайська, 16 "А", за результатами якого 07.03.2018 складено відповідний акт.

Рішенням VIII сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 415 "Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок" від 18.10.2016 припинено ТОВ "Офіс-центр-3" дію договору оренди земельної ділянки пл. 898 кв.м. по вул. Минайській, 16 "А".

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Право власності на землю та право користування нею набувається і реалізується в порядку та на підставах, визначених Конституцією України (ст.ст. 13, 14), Земельним кодексом України (ст.ст. 78, 80, 92, 93, 102-1, 116, 118, 119, 122, 123, 125, 126, 206), а також іншими законами, що видаються відповідно до них (Закон України "Про оренду землі", Цивільним кодексом України).

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними у статті 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, в якому відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

При цьому Верховний Суд в рамках розгляду подібних правовідносин неодноразово вказував, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2019 р. у справі № 911/2244/18, від 19.06.2018 р. у справі № 922/3655/17, від 07.11.2018 р. у справі № 910/20774/17 та ін).

Відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Під відсутністю правової підстави в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України розуміється перехід майна від однієї особи до іншої, у випадку коли набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі").

Пунктом 20 Договору оренди землі б/н від 21.06.2007 року, визначено що після припинення дії договору орендар повертає земельну ділянку орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Судом встановлено, що з моменту набуття права власності на будівлю торгово-офісного центру (16.06.2016 року), що розташована за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16 "А" до ТОВ "Маєрсам" перейшло право користування земельною ділянкою площею 898 кв.м., за договором оренди землі б/н від 21.06.2007 року, що укладений між управлінням майном міста Ужгородської міської ради та ТОВ "Офіс-центр-3".

Враховуючи наведене, судом відхиляються доводи позивача стосовно використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, оскільки між сторонами існували договірні відносини, за котрими об`єкт оренди не повернуто позивачу. Доказів на спростування викладених обставин суду не надано.

Що стосується рішення VIII сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 18.10.2016 року № 415 "Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок", котрим було припинено ТОВ "Офіс-центр-3" дію договору оренди земельної ділянки пл. 898 кв.м. по вул. Минайській, 16 "А", суд зазначає, що таке рішення органу місцевого самоврядування не є безумовним фактом припинення договору оренди, без укладення додаткової угоди про його розірвання або засвідчення факту повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі.

Судом критично сприймаються доводи відповідача стосовно відчуження частини приміщень на земельній вказаній ділянці, оскільки згідно з долученими договорами купівлі-продажу 28.02.2012 та 23.11.2012, такі стосуються будівлі літ. А. АІ та суду не надано доказів розміщення даних об`єктів на земельній ділянці пл. 898 кв. м. кадастровий номер 2110100000:18:002:0081 по вул. Минайська, 16 "А" в м. Ужгороді.

При цьому, в матеріалах справи наявні звернення ТОВ "Маєрсам" до Ужгородської міської ради від 26.07.2016 року № 4 про передачу йому в оренду земельної ділянки площею 898 кв.м. по вул. Минайська, 16 "А" в м. Ужгороді, в зв`язку з придбанням торгово-офісного центру, загальною площею 618,3 кв. м., що розташований за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16 "А", за договором купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 16.06.2016 року між ТОВ "Офіс-центр-3" та ТОВ "Маєрсам", посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В. за № 1354, а також належністю ТОВ "Маєрсам" на праві приватної власності цього торгово-офісного центру, згідно з договором купівлі-продажу частки торгово-офісного центру, посвідченого 19.01.2012 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д. за р. № 147.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.1 ст. 89 ГПК України).

Розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судові витрати слід віднести на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5008/.

Повний тест рішення виготовлено та підписано 14.09.2020

Суддя Л.В. Андрейчук