Рішення

від 02.09.2020 по справі 910/4167/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2020Справа № 910/4167/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Ваховської К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо" (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, №43)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРІТАТІС" (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс" (02088, м. Київ, вул. Дружби, 3)

про стягнення заборгованості за договором підряду 3 775 942,02 грн.

за участю представників

від позивача: Шмарьова Т.О.

від відповідачів: не з`явились

від третьої особи: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінсо" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРІТАТІС" про стягнення заборгованості у розмірі 3 775 942,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором підряду будівельних робіт №03/05-18 від 24.05.2018 та не повернення відповідачем будівельного риштування, відсутність сплати коштів за їх оренду чи коштів на погашення боргових зобов`язань ТОВ "Вінсо" перед ТОВ "Фасадбудсервіс" за договором оренди №300501 від 30.05.2018 та №220501 від 22.05.2018, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача суму виконаних робіт у розмірі 3 289 486,72 грн та суму витрат на оплату будівельних риштувань у розмірі 486 455,30 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.05.2020, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Одночасно з позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінсо" було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі рахунки та майно (рухоме та нерухоме) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРІТАТІС" в якості забезпечення позову, який подано до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо" про забезпечення позову відмовлено.

21.04.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву.

23.04.2020 через загальний відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення на позовну заяву.

24.04.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРІТАТІС" в сумі 3 775 942,02 грн в якості забезпечення позову, яка подана до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо" про забезпечення позову відмовлено.

13.05.2020 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2020 підготовче засідання відкладено на 27.05.2020 у зв`язку з клопотанням відповідача.

14.05.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРІТАТІС" в сумі 3 775 942,02 грн в якості забезпечення позову, яка подана до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо" про забезпечення позову задоволено.

27.05.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Цією ж датою через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів та письмових пояснень до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.05.2020 відкладено підготовче засідання на 17.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо" про витребування оригіналів доказів, підготовче засідання відкладено на 15.07.2020.

15.07.2020 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з проведенням слідчих дій, а тому адвокат не може бути присутній у судовому засіданні 15.07.2020.

У судовому засіданні 15.07.2020 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача та у відповідності ст. 183 Господарського процесуального кодексу України відкласти підготовче засідання на 22.07.2020.

У судове засідання 22.07.2020 з`явився представник позивача, який просив повторно витребувати докази у відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, жодних заяв та клопотань на адресу суду не направив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 про витребування доказів не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 суд повторно витребував докази у відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 суд ухвалив застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРІТАТІС" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу та стягнути з останнього в дохід державного бюджету штраф у розмірі 10 510 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 05.08.2020 суд на місці ухвалив відмовити в задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 02.09.2020.

01.09.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без їх участі, оскільки у відповідача відсутня можливість забезпечити явку представника в судове засідання.

У судове засідання, призначене на 02.09.2020, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті.

Представники третьої особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомляли, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, які є цілком достатніми для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

24 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінсо" (надалі- підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРІТАТІС" (надалі- замовник, відповідач) був укладений договір підряду на виконання будівельних робіт №03/05-18 (надалі- договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами, виконати та здати замовнику відповідно до умов договору та проектної документації, комплекс основних будівельних робіт з облаштування вентильованого та мокрого фасаду, та супутні загально будівельні роботи, безпосередньо пов`язані з основними роботами, та роботи з поліпшення об`єкту будівництва (Позиція №27 та Позиція №98) після вводу його в експлуатацію в межах ліцензії підрядника, що визначаються в Додатках до даного договору, а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, забезпечити підрядника проектною документацією, здійснити приймання виконаних підрядником робіт та сплатити їх вартість та вартість використаних підрядником матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком тих, що були надані замовником, відповідно до умов даного договору.

Згідно з п. 2.1. договору підрядник зобов`язаний виконати роботи відповідно до Графіку авансування та виконання робіт (Додаток №3 до договору).

Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником. Роботи вважаються виконаними в повному обсязі з дня передачі робіт відповідно до порядку, встановленого будівельними нормами і правилами та підписання обома сторонами цього договору остаточного акту виконаних будівельних робіт та передачі повного пакету виконавчої документації (п. 2.6. договору).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що вартість робіт визначалась у твердій сумі, яку сторони погодили Додатковою угодою №1 до договору підряду на виконання будівельних робіт № 03/05-18 від 24 травня 2018 року, укладеного між ТОВ ПРОСПЕРІТАТІС та ТОВ ВІНСО : 1) вартість робіт з влаштування мокрого фасаду зафіксовано на рівні 340 гривень 00 коп. за 1 метр квадратний; 2) вартість робіт з влаштування вентильованого фасаду - на рівні 510 гривень 00 коп. за 1 метр квадратний - пункти 1, 2 додаткової угоди до договору.

У п. 3 цієї ж додаткової угоди сторони передбачили необхідність здійснення окремої оплати на покриття підряднику витрат на оренду будівельних лісів (будівельних риштувань) - на підставі виставлених підрядником рахунків, які замовник був зобов`язаний сплачувати протягом 5 банківських днів з моменту їхнього виставлення.

Відповідно до п. 9.1. договору оплата за даним договором здійснюється наступним чином: передбачений договором авансовий платіж у розмірі 90 000 гривень здійснюється протягом 3-х днів з моменту укладення договору підряду (пункт 9.1.1 договору); подальші платежі - відповідно до графіку авансування (пункт 9.1.2 договору); остаточний розрахунок передбачався на підставі підписаних обома сторонами договору Актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та Довідок за формою № КБ-3 (пункт 9.1.3 договору).

Підставою для остаточних розрахунків за договором є підписання сторонами остаточного Акту виконаних робіт (пункт 8.8 договору).

Відповідно до пункту 8.9 договору технологічно представлені за договором підряду роботи виконувались у два етапи: приховані роботи та зовнішні. Завершення виконання прихованих робіт супроводжувалось обов`язковим підписанням Акту їхнього приймання замовником.

Згідно з п. 14.1. договору даний договір набуває чинності з дня підписання обома сторонами і припиняється після виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором.

30 травня 2018 року на виконання умов договору та п. 3 додаткової угоди до цього договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс" (надалі- орендодавець, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінсо" (надалі- орендар) був укладений договір №300501 (надалі - договір №300501), предметом якого визначено оренду будівельних рихтувань (одного комплекту) задля проведення будівельних робіт на об`єктах ТОВ ПРОСПЕРІТАТІС , додатковою угодою до цього договору визначено орендну плату та специфікацію орендованого майна.

При здійсненні будівельних робіт за договором підряду позивачем також було використано ще один комплект будівельних риштувань, орендованих на підставі договору №220501 від 22.05.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс", додатковою угодою до якого також визначено специфікацію та порядок оплати орендованого майна.

З доданих до матеріалів справи платіжних доручень №1777 від 24.05.2018, № 1845 від 05.06.2018, №1877 від 07.06.2018, №1972 від 18.06.2018 та №1971 від 18.06.2018 вбачається, що на виконання умов п. 9.1. договору та п. 3 Додаткової угоди відповідачем було здійснено авансові платежі на загальну суму 265 329,20 грн.

Відповідно до пункту 8.9 договору підряду позивач виконав 100% прихованих робіт, що підтверджується підписаним між сторонами Актом на закриття прихованих робіт від 03.07.2018 без жодних зауважень та заперечень.

Крім того, за доводами позивача, відповідно до Актів №№1-4 прийняття виконаних будівельних робіт №КБ-2в та довідок до них за формою №КБ-3 за серпень 2018 року позивачем було виконано основне зобов`язання за договором підряду будівельних робіт №03/05-18 від 24.05.2018 на загальну суму 3 289 489,72 грн.

26 вересня 2018 року відповідач звернувся до позивача з претензію № 65/09, у якій визнав факт оприбуткування переданих позивачу будівельних матеріалів на загальну суму 879 184,80 гривень - в процесі здійснення будівельних робіт в реалізацію договору підряду; вказав на відсутність звіту щодо використання засобів та матеріалів на суму 151 047,40 грн, наявність відхилень за дефектним актом від 4 вересня 2018 року, що спричинило відповідачу шкоду у розмірі 49 608,42 грн та понесені витрати на додаткову роботу у розмірі 72 800,00 грн.

30 жовтня 2018 року позивач відправив на адресу відповідача лист № 30/10-1, в якому контрагенту було запропоновано здійснити звірку та інвентаризацію комісією з представників обох господарюючих суб`єктів всіх витрачених в процесі будівництва будівельних матеріалів, провести загальну звірку, а також надати докази виправлень, здійснених ТОВ ПРОСПЕРІТАТІС в реалізацію дефектного акту від 4 вересня 2018 року. Відповіді на вищевказаний лист від відповідача не надходило.

03 липня 2019 року на адресу ТОВ ПРОСПЕРІТАТІС було офіційно відправлено комплект необхідних документів, включаючи Акти №№ 1-4 прийняття виконаних будівельних робіт № КБ-2в та довідки до них за формою № КБ-3 за серпень 2018 року на загальну суму 3 289 486,72 грн.

Листом №124/07 від 17.07.2019 відповідач повідомив про відсутність доказів використання підрядником орендованого риштування на будівельному майданчику замовника та про завдання відповідачу шкоди, внаслідок неякісно виконаних робіт підрядника.

18 листопада 2019 року згідно опису вкладення у цінний лист від 18.11.2019, поштової накладної №0214900227493 та фіскального чеку вбачається, що на адресу відповідача було повторно здійснено відправлення вищевказаних документів, які були залишені замовником без розгляду.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору та додаткової угоди до нього не здійснив оплати за виконані будівельні роботи на загальну суму 3 289 486,72 грн, а також не відшкодував витрат на оплату будівельних риштувань (орендні платежі та відшкодування збитків, спричинених неправомірним привласненням будівельних риштувань) у розмірі 486 455,30 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2, 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що в період з 24.05.2018 по 18.06.2018 відповідачем на виконання умов договору та виставлених позивачем рахунків №46 від 24.05.2018, №62 від 05.06.2018, №68 від 07.06.2018, №72 від 15.06.2018 та №73 від 15.06.2018 було здійснено попередню оплату у розмірі 265 329,20 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення:

- №1777 від 24.05.2018 на суму 90 000,00 грн (передплата за облаштування вентильованого і мокрого фасадів);

- № 1845 від 05.06.2018 на суму 67 000,00 грн (передплата за підрядні роботи);

- №1877 від 07.06.2018 на суму 65 000,00 грн (оплата за облаштування фасаду);

- №1972 від 18.06.2018 на суму 25 000,00 грн (оплата за облаштування вентильованого та мокрого фасаду);

- №1971 від 18.06.2018 на суму 18 329,20 грн (оплата за оренду будівельних риштувань).

Як встановлено ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивач виконав роботи по опорядженню індивідуальними елементами фасадної системи з вентильованим повітряним прошарком, про що сторонами був складений акт на закриття прихованих робіт, яким надано дозвіл на виконання наступних робіт по улаштуванню (монтажу).

Так, з Актів №№1-4 прийняття виконаних будівельних робіт №КБ-2в та довідок до них за формою №КБ-3 за серпень 2018 року вбачається, що по об`єктах: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудова-прибудованими нежитловими приміщеннями на території ІІ житлового району міста Бровари в районі вул. Анатолія Луценка та вул. Маяковського буд. №27; Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудова-прибудованими нежитловими приміщеннями на території ІІ житлового району міста Бровари в районі вул. Анатолія Луценка та вул. Маяковського буд.№98 позивачем були виконані будівельні роботи на загальну суму 3 289 486,72 грн.

Судом встановлено, що у липні та листопаді 2019 року позивачем згідно опису вкладення №0420108029780 та №0214900227493 двічі направлялись на адресу відповідача вищевказані Акти №№1-4 прийняття виконаних будівельних робіт №КБ-2в та довідки до них за формою №КБ-3 за серпень 2018 року.

Так, зокрема, з долученого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення №0420108029780 вбачається, що пакет документів, який був відправлений відповідачу 03.07.2019, отриманий Товариством обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРІТАТІС" 11.07.2019.

Поряд з наведеним, відповідач також не заперечує факт отримання вищевказаних документів 11.07.2019 у своєму листі №124/07 івід 17.07.2019.

Таким чином, вищенаведене спростовує твердження відповідача про відсутність підстав для здійснення розрахунків за договором та передчасності звернення позивача з позовом до суду, внаслідок ненаправлення на адресу Товариства обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРІТАТІС" повного пакету документів за договором підряду.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліків у виконаній роботі.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи по суті, жодних обґрунтованих зауважень щодо обсягу чи якості виконаних позивачем робіт чи відмови від підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту п.9.1 договору вбачається, що остаточний розрахунок передбачався на підставі підписаних обома сторонами договору Актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та Довідок за формою № КБ-3.

Оскільки відповідач своїм правом на подання зауважень та заперечень щодо Актів приймання виконаних робіт за серпень 2018 року не скористався, виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті виконаних позивачем робіт, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та умов договору підряду, станом на момент розгляду спору настало.

Крім того, судом також встановленого, що відповідно до умов договору та додаткової угоди до нього у відповідача існують грошові зобов`язання щодо оплати оренди будівельних риштувань, які залишені останнім без виконання.

Так, згідно наданого до матеріалів справи реєстру оплат та платіжних доручень вбачається, що на виконання умов договорів оренди №300501 від 30.05.2018 та №220501 від 22.05.2018, укладених з позивачем та третьою особою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінсо" було сплачено 486 455,30 грн, в тому числі сума заборгованості за договорами, яка була стягнута з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс" згідно судових рішень у справі №910/4389/19 та у справі №910/4390/19.

Рішенням Господарським судом міста Києва від 17.09.2019 у справі №910/4389/19 суд задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс", зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінсо" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс" обладнання на суму 182 850,00 грн та сплатити на користь позивача суму неустойки в розмірі 99 606,24 і суму судового збору в розмірі 4 236,84 грн.

Додатковим рішенням Господарським судом міста Києва від 05.11.2019 у справі №910/4389/19 суд також стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Також рішенням Господарським судом міста Києва від 17.09.2019 у справі №910/4389/19 суд зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінсо" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фасадбудсервіс" обладнання, вартістю 401 172,00 грн, та сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування обладнанням у розмірі 108 401 грн. 76 коп. і судовий збір у розмірі 7938 грн. 58 коп.

Відповідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішення у справах №910/4389/19 та №910/4390/19 мають преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт за договором підряду №03/05-18 від 24.05.2018 та суми витрат на оплату будівельних риштувань, а факт заборгованості відповідача перед позивачем, з урахуванням здійснених відповідачем попередніх оплат на суму 265 329,20 грн, належним чином доведений та документально підтверджений на суму 3 510 612,82 грн, з яких: заборгованість за виконані роботи складає 3 042 486,72 грн (3 289 486,72 грн - 247 000,00 грн); витрати на оплату будівельних риштувань - 468 126,10 грн (486 455,30 грн - 18 329,20 грн), суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо".

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд зазначає, що доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують висновку суду про наявність заборгованості перед позивачем. Крім того, відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, в тому числі на вимогу ухвали суду від 17.06.2020, щодо понесених ним витрат на дефекти у розмірі 1 063 327,77 грн та зменшення вартості виконаних позивачем робіт на суму матеріалів та засобів у розмірі 1 030 232,20 грн.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо", з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, у позові позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, суд зазначає, що всупереч наведеним приписам законодавства позивачем не подано до суду доказів, які б підтверджували обґрунтований розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 27 000,00 грн., оскільки окрім договору про надання правничої допомоги від 10.04.2020 та платіжних доручень №1102 від 14.04.2020, №1103 від 16.04.2020 на загальну суму 27 000,00 грн, жодних інших документів, зокрема, детального опису робіт (наданих послуг) чи акту надання послуг, які б свідчили про факт надання правової допомоги позивачу адвокатом в межах цієї справи, не надано.

У зв`язку з наведеним, у суду відсутні підстави для розподілу заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу та відповідно стягнення їх з відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРІТАТІС" (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, ідентифікаційний код 39706861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінсо" (01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, №43, ідентифікаційний код 30936870) 3 289 486 (три мільйони двісті вісімдесят десять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 72 коп. вартість виконаних робіт, 486 455 (чотириста вісімдесят шість тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) грн 30 коп. - суму витрат на оплату будівельних риштувань та 56 639 (п`ятсот шість тисяч шістсот тридцять дев`ять) грн. 13 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.09.2020

Суддя Л. Г. Пукшин