Рішення

від 03.09.2020 по справі 910/2092/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2020Справа № 910/2092/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Ваховської К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Аеротехніка - МЛТ" (08001, Київська обл., смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 150)

до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" (02093, м. Київ, вул. Россошанська, 3А)

про стягнення 36 931 419, 60 грн.

за участю представників

від позивача: Боришкевич В.О.

від відповідача: Костяний О.Ю.

У судовому засіданні 03.09.2020, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Аеротехніка - МЛТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт"- Державне підприємство "Укроборонсервіс" про стягнення 36 931 419,60 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 02.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Аеротехніка - МЛТ" (надалі - позивач) та Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт"- Державне підприємство "Укроборонсервіс" (надалі - відповідач) укладено договір комісії, за умовами якого відповідач зобов`язався за дорученням позивача, за комісійну плату вчинити від свого імені за рахунок та в інтересах позивача правочин з продажу виробів позивача на умовах FCA (Інкотемс-2010) - порт Чорного моря, Україна. За доводами позивача, останній виконав свої зобов`язання в повному обсязі щодо передачі відповідачу виробів за ціню 7 403 500,00 євро, проте відповідач не відшкодував позивачу вартість виробів, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 36 931 419,60 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.02.2020 залишено позовну заяву без руху в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу час для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду, а саме надати докази направлення на адресу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт"- Державне підприємство "Укроборонсервіс" претензії (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення).

26.02.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем надано докази направлення претензії на адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2020.

26.03.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., призначені на 01.04.2020, не відбулися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 судове засідання призначене на 13.05.2020.

06.04.2020 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну на позовну заяву, у якій відповідач зазначає, що діяв чітко за дорученням позивача і курсова різниця була погоджена з останнім. Відповідач також зауважує, що у зв`язку з дефіцитом продукції, а саме бавовни, на ринку Арабської республіки Єгипет відповідач, з метою виконання доручення позивача, за відповідними бартерними угодами здійснював закупівлю та експорт товарів, які були на той момент наявні на ринку АРЄ та у зв`язку з продовженням процесу знецінення єгипетського фунту і далі ніс курсові втрати, які продовжував відображати у звітах комісіонера.

07.04.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява позивача про витребування доказів.

08.04.2020 від позивач до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд, з урахуванням зміни курсу обміну іноземної валюти станом на 30.03.2020, стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 42 872 244,37 грн та судовий збір у розмірі 643 083,66 грн.

09.04.2020 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що розмір витрат комісіонера протягом дії договору не змінювався, комісіонер жодного разу не надавав Комітенту інформації щодо підстав, які б могли вплинути на розмір його витрат, та не звертався з питанням збільшення їх розміру з будь-яких підстав. За доводами позивача, комісіонер порушив умови договору (п. 6.9.3) щодо обробки єгипетських фунтів у 190-денний строк, який вираховується від дати надходження коштів на його рахунок. Крім того, він не виконав зобов`язання, передбаченого п. 6.9.4. договору, яким визначено, що у випадку прострочення 190-денного терміну обробки єгипетських фунтів, комісіонер за власний рахунок залучить власні обігові або кредитні кошти, в сумі, що відповідатиме належній комітенту частині отриманого від замовника платежу, та перерахує їх на його рахунок.

15.04.2020 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, у яких останній зазначає, що направляв позивачу звіти комісіонера, в яких відображав усі курсові втрати, дані звіти були погоджені позивачем без будь-яких зауважень. Відповідач не погоджується з твердженням позивача, що додаткова угода №Д/у 29-5.1.4/572 від 25.10.2016 не може суттєво вплинути на розрахунки сторін оскільки в ній не йдеться про збільшення чи зменшення будь-яких сум, оскільки ця додаткова угода стосувалась виключно фінансових питань, а саме закріплювала ціну за яку відповідач повинен був придбати товар на території Єгипту та ціну за яку відповідач повинен був в подальшому реалізувати даний товар. Також, за доводами відповідача, позивач надає недостовірну інформацію про невиконання відповідачем зобов`язання щодо залучення, у випадку прострочення 190-денного терміну обробки єгипетських фунтів, власних обігових або кредитних коштів та перерахування їх на рахунок позивача.

27.04.2020 до господарського суду надійшла заява позивача щодо розгляду справи за наявними матеріалами та заява про витребування доказів, а саме: 1) належним чином засвідчену виписку банку з рахунку відповідача у банку АРЄ UNION NATIONAL BANK-EGYPT S.A.E. щодо руху коштів за період з 21.03.2016 по 07.03.2019 (останньої дати надходження коштів на рахунок позивача); 2) належним чином завірену копію контракту від 30.04.2015 №2015/5 укладеного відповідачем з компанією "Hatshepsout International Trading - El Aguizy Company" з усіма додатками/доповненнями; 3) належним чином завірені копії усіх договорів відповідача з контрагентами за бартерними угодами на закупівлю та експорт товарів спрямованих на виконання договору комісії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2020 суд відклав підготовче засідання на 03.06.2020 та зобов`язав відповідача надати додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

28.05.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшли узагальнення позиції позивача, а також заява про залучення додаткових доказів по справі.

29.05.2020 через загальний відділ діловодства надійшло клопотання відповідача щодо встановлення додаткового строку для подання належним чином засвідчену виписку банку з рахунку відповідача щодо руху коштів в період з 21.03.2016 по 07.03.2019.

У судовому засіданні 03.06.2020 суд на місці ухвалив прийняти заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, продовжити підготовче засідання на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 10.06.2020.

22.06.2020 через канцелярію суду надійшли пояснення позивача, з урахуванням доказів, наданих відповідачем. У наданих поясненнях позивач зазначає, що відповідач не те що не міг, але й не мав намірів належно виконати свої зобов`язання щодо перерахування коштів позивачу ні в частині визначених строків, ні в частині розміру належної для обробки та перерахування суми в цілому.

У судовому засіданні 24.06.2020 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 16.07.2020.

06.07.2020 до канцелярії суду надійшли заперечення відповідача щодо пояснень позивача №18-09 від 18.06.2019.

У судовому засіданні 16.07.2020 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 29.07.2020.

У судовому засіданні 29.07.2020 суд на місці ухвалив оголосити перерву на стадії дослідження доказів до 05.08.2020.

04.08.2020 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 05.08.2020 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 03.09.2020.

20.08.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У судовому засіданні 03.09.2020 представник відповідача підтримав подане клопотання та просив долучити надані докази до матеріалів справи. Представник позивача щодо залучення поданих додаткових доказів не заперечував.

У судовому засіданні суд дослідив подані відповідачем докази та долучив їх до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.09.2020 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволені позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

02 лютого 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Аеротехніка - МЛТ" (надалі- комітент, позивач) та Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт"- Державне підприємство "Укроборонсервіс" (надалі- комісіонер, відповідач) було укладено договір комісії №Д29-4.1.1/24 (надалі- договір).

Згідно умов п.1.1, 1.3 договору Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента, за комісійну плату вчинити від свого імені за рахунок та в інтересах Комітента правочин з продажу виробів Комітента (надалі - Вироби) на умовах FCA (Інкотемс-2010) порт Чорного моря, Україна.

Договором встановлено, що виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає зовнішньоекономічний контракт (надалі - Контракт) з продажу Виробів третій особі - Міноборони Арабської Республіки Єгипет (далі - Замовник).

Кількість, номенклатура та призначена Комітентом ціна продажу Виробів наводиться у Специфікації виробів, що є додатком № 1 до Договору, і включає: три комплекти радіолокаційних станцій (РЛС) 5Н84МА з антенно-щогловими пристроями і АЩП), та три комплекти групових ЗІП до РЛС 5Н84МА. Погоджена Комітентом ціна Виробів становить 7 403 500,00 Євро.

Договором передбачено, що передача виробів здійснюється партіями, згідно Графіку постачання виробів (Додаток № 8 до Договору):

перша партія - два комплекти виробів та два АЩП постачається протягом трьох місяців, від дати прибуття АЩП для ремонту та модернізації до порту Чорного моря, Україна та передачі їх від Комісіонера Комітенту;

друга партія - один комплект Виробів та один АЩП постачається протягом п`яти місяців від дати прибуття АЩП для ремонту та модернізації до порту Чорного моря, Україна та передачі їх від Комісіонера Комітенту.

За умовами договору Комітент зобов`язується, зокрема, прийняти у Комісіонера АЩП 5Н84А для виконання їх капітального ремонту та модернізації до рівня 5Н84МА, з оформленням акту прийому-передачі; передати у визначений строк вироби та відремонтовані і модернізовані АЩП Комісіонеру за кількістю та номенклатурою в місці передачі на комісію - порту Чорного моря, Україна, з оформленням акту прийому-передачі; провести випробування (технічне приймання) Виробів та АЩП на базі Комітента (FAT) та у країні Замовника (SAT), з оформленням актів технічної прийомки FAT та SAT; за підсумками пусконалагоджувальних робіт та технічної прийомки Виробів і АЩП оформити акт остаточного приймання виробів.

Згідно з п. 6.3. договору Комітент відшкодовує Комісіонеру вісі витрати, пов`язані з реалізацією виробів згідно з п. 5.7 цього договору. Загальні витрати Комісіонера не повинні перевищувати 1 923 073 євро 22 центи. Витрати понесені Комісіонером у зв`язку з виконанням доручення Комітента за договором будуть утримуватись в євро чи/або гривнях - з коштів, що були зараховані на рахунок Комісіонера після продажу валютних надходжень згідно з умовами п. 2.2. цього Договору.

Відповідно до п. 1.3.1. договору оплата за контрактом буде здійснюватись замовником з акредитиву наступним чином:

- 50% загальної вартості Контракту будуть перераховані на рахунок Комісіонера, відкритий в українському банку, - в Євро;

- 50% загальної вартості Контракту перераховуються на ESCROW рахунок Комісіонера, відкритий в Єгипетському банку, - в єгипетських фунтах.

Замовник здійснює розрахунки з Комісіонером платежами на його рахунок у відсотках від вартості кожної поставленої партії виробів:

80 % - після отримання партії Виробів перевізником Замовника;

10 % - після установки та перевірки партії Виробів;

8 % - через шість місяців від дати установки та перевірки партії Виробів;

2 % - через дванадцять місяців від дати установки та перевірки партії Виробів.

Відповідно до п. 6.9.1. за письмовим зверненням Комітента, Комісіонер перераховує кошти власні або кредитні, які залучить за дорученням Комітента та за його рахунок, на рахунок першого в іноземній валюті або в національній валюті України, як авансовий платіж в розмірі, що вкаже Комітент в письмовій вказівці після набуття чинності даного договору.

Пунктом 6.9.2. встановлено, що всі остальні кошти відповідно до Додатку №1 до даного договору, будуть перераховані комісіонером на рахунок комітента через 15 банківських днів після надходження коштів від Замовника на рахунок Комісіонера, за виключенням витрат Комісіонера відповідно до п. 6.3, комісійної плати до п. 6.2., витрат щодо авансового платежу (п. 6.9.1) будуть відраховані з першого та другого платежу за поставлені вироби (пропорційно надходженню коштів у валюті на поточний рахунок Комісіонера у банк України).

Згідно з п. 6.9.3 договору частина коштів, що надходитиме в єгипетських фунтах на рахунок ESCROW комісіонера в єгипетському банку, має бути оброблена Комісіонером протягом 190 календарних днів з дати їх надходження та перерахована комітенту, за виключенням витрат Комісіонера відповідно до п. 6.3., комісійної плати відповідно до п. 6.2., частини авансового платежу (п. 6.9.1) протягом 15 банківських днів з дати надходження коштів на рахунок Комісіонера в український банк.

У випадку прострочення терміну обробки єгипетських фунтів, вказаного в п. 6.9.3. Комісіонер за власний рахунок залучить кошти (власні обігові або кредитні, у іноземній валюті або в національній валюті України), в сумі, що відповідатиме належній комітенту частині отриманого від замовника платежу в єгипетських фунтах, та перерахує їх на рахунок протягом 20 банківських днів з моменту завершення терміну, визначеного в п.6.9.3. (п. 6.9.4. договору).

Згідно п. 6.12 договору у редакції Додаткової угоди від 25.04.2017 №Д/У29- 5.1.4/185 до даного договору передбачено можливість здійснення розрахунків за цим договором у євро, доларах США та гривні України.

Відповідно до п. 4.8. договору Комісіонер зобов`язаний представити Комітенту "Звіт Комісіонера", у якому мають бути відображені усі документально підтверджені витрати Комісіонера, здійснені за рахунок Комітента, протягом 15 банківських днів, наступних за календарним місяцем, у якому відбулась будь-яка з наступних операції:

- перехід права власності на вироби від Комітента до Замовника;

- надходження коштів від Замовника на рахунок Комісіонера;

- перерахування коштів від Комісіонера на рахунок Комітента.

09 вересня 2015 року між сторонами був підписаний Акт прийому-передачі виробів, відповідно до якого Комісіонером було передано, а Комітентом прийнято вироби згідно з Розділом 7 та Додатком №19 до договору від 02.02.2015 №Д29-4.1.1/24 (три АЩП для виконання капітального ремонту та модернізації).

В подальшому на виконання умов договору між сторонами були складені акти прийому-передачі виробу, зокрема:

- щодо передачі першої партії Виробів: Акт прийому-передачі виробу від 27.02.2016 - щодо передачі двох комплектів РЛС 5Н84МА у порту Чорного моря, Україна, Чорноморські; Акт прийому-передачі виробу від 27.02.2016 - щодо передачі двох комплектів АЩП після ремонту і модернізації у порту Чорного моря, Україна, Чорноморськ; Акт остаточного приймання виробів 1 (першої) партії від 16.06.2016 - щодо передачі Виробів після випробувань у країні Замовника.

- щодо передачі другої партії Виробів: Акт прийому-передачі виробу від 28.04.2016 - щодо передачі одного комплекту РЛС 5Н84МА та трьох комплектів групових ЗІП до РЛС 5Н84МА у порту Чорного моря, Україна, Чорноморськ; Акт прийому-передачі виробу від 28.04.2016 - щодо передачі одного комплекту АЩП після ремонту і модернізації у порту Чорного моря, Україна, Чорноморськ; Акт остаточного приймання виробів 2 (другої) партії від 30.08.2016, - щодо передачі Виробів після випробувань у країні Замовника.

За доводами позивача, станом на 30.08.2016 Комітент у повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо передачі Комісіонеру Виробів за ціною 7 403 500,00 Євро з одночасним прийняттям їх Замовником по кількості та якості.

Відповідачем на виконання п. 4.8 договору було надано "Звіт Комісіонера" №1-15, якими підтверджується надходження коштів від Замовника на рахунок Комісіонера у відповідному розмірі, а також відображено суми, перераховані Комісіонером Комітенту, витрати Комісіонера за рахунок Комітента.

З долучених до матеріалів справи Звітів Комісіонера вбачається, що за реалізацію виробів відповідачем у повному обсязі було отримано від Замовника у різних валютах суму, яка в сукупності складає 7 403 500.00 Євро, а також те, що Комісіонером на рахунок Комітента було перераховано 3 493 413,23 Євро.

02 грудня 2015 року між сторонами була підписана Додаткова угода №Д/У29-6.2.1/598 до договору, відповідно до якої сторони виклали п. 6.2. договору в наступній редакції: 6.2. За виконання доручення, зазначеного в даному договорі, Комісіонер отримує комісійну плату (що включає в себе ПДВ) у розмірі 8,1% від погодженої Комітентом ціни відповідно до Додатку №1, яка складає 599 683,50 Євро.

З урахуванням вищевказаної Додаткової угоди, а також п. 6.3. договору, позивачем не оспорюються утримані Комісіонером суми у розмірі:

- 599 683,50 Євро - розмір комісійної плати Комітента Комісіонеру;

- 1 923 073,22 Євро - максимальний розмір погоджених Комітентом та Комісіонером витрат Комісіонера.

За доводами позивача, враховуючи вищевказані суми, відповідач заборгував ТОВ "Науково - виробниче підприємство "Аеротехніка - МЛТ" суму у розмірі 1 387 330,05 Євро (7 403 500.00 Євро -1 923 073,22 Євро -599 683,50 Євро = 4 880 743,23 Євро (сума, належна до перерахування Комісіонером Комітенту) - 3 493 413,23 Євро (сума перерахована Комісіонером)).

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією вих. №27-01 від 27.09.2019 року, у якій вимагав останнього відшкодувати вартість виробів, переданих на реалізацію за договором комісії у розмірі 1 387 330,05 Євро.

З долученого до матеріалів справи опису вкладення до цінного листа, накладної №0319004249646 та фіскального чека вбачається, що вищевказана претензія була направлена на адресу відповідача 24.02.2020, проте, залишена останнім без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 1 387 330,05 Євро, що станом на 30.03.2020 еквівалентно 42 872 244,37 грн (з урахуванням заяви про збільшення).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором комісії.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Як вбачається із умов договору № Д29-4.1.1/24 від 02.02.2015, відповідач зобов`язувався за дорученням позивача, за комісійну плату, вчинити від свого імені за рахунок та в інтересах позивача правочин з продажу трьох комплектів радіолокаційних станцій (PJIC) 5Н84МА з антенно-щогловими пристроями (АЩП), та три комплекти групових ЗІП до PJIC 5Н84МА третій особі - Міноборони Арабської Республіки Єгипет (Замовник).

Згідно з ч. 3 ст. 1012 Цивільного кодексу України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Судом встановлено, що вищезазначені вироби, ціна яких становить 7 403 500,00 Євро, відповідно до умов договору були поставлені на умовах FCA (Інкотемс-2010) - порт Чорного моря, Україна, та в подальшому передані та прийняті Замовником, про що свідчать наявні у матеріалах справи Акти прийому-передачі виробів.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату.

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ч. 1 ст. 1022 ЦК України).

З долучених до матеріалів справи Звітів Комісіонера №1-15 вбачається надходження коштів від Замовника на рахунок Комісіонера у відповідному розмірі, а також відображено суми, перераховані Комісіонером Комітенту, витрати Комісіонера за рахунок Комітента.

Судом встановлено, що Звіти № 1-13 були затверджені Комітентом, при цьому Звіти №14 від 30.09.2018, №15 від 31.12.2018 та №14 від 30.06.2019 містили посилання Комітента на п. 6.9.4 договору та недостатність коштів, які підлягають перерахуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до положень п.п. 1.3.1. та 6.9.2. договору Комісіонер зобов`язався через 15 банківських днів перерахувати Комітенту кошти, отримані від замовника в Євро на свій рахунок в українському банку, за вирахуванням здійснених витрат.

Крім того, у п. 6.9.3. договору сторонами було передбачено, що частина коштів, яка надходитиме в єгипетських фунтах на рахунок ESCROW комісіонера в єгипетському банку, має бути оброблена Комісіонером протягом 190 календарних днів з дати їх надходження та перерахована комітенту, за виключенням витрат Комісіонера відповідно до п. 6.3., комісійної плати відповідно до п. 6.2., частини авансового платежу (п. 6.9.1) протягом 15 банківських днів з дати надходження коштів на рахунок Комісіонера в український банк.

Як вбачається із матеріалів справи та з наданих сторонами пояснень, останніми не оспорюються наступні суми:

- 7 403 500,00 Євро - сума у Євро, що надійшла від Замовника на рахунок Комісіонера, в тому числі на ESCROW рахунок;

- 3 493 413,23 Євро - сума у Євро, що перерахована Комісіонером на рахунок Комітента;

- 599 683,50 Євро - розмір комісійної плати Комітента Комісіонеру, передбачений п. 6.2 у редакції Додаткової угоди № Д/У29-6.2.1/598 до договору;

- 1 923 073,22 Євро - максимальний розмір погоджених Комітентом та Комісіонером витрат Комісіонера у п. 6.3 договору.

Крім того, відповідачем також не заперечується, що відповідно до умов договору Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" повинно було перерахувати позивачу грошові кошти за реалізацію виробів у розмірі 4 880 743,28 Євро (7 403 500,00 Євро - 599 683,50 Євро - 1 923 073,22 Євро), при цьому по факту було перераховано лише 3 493 413,23 Євро, що на 1 387 330,05 Євро менше.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначає про наявність у нього підстав для часткового здійснення розрахунку з позивачем, посилаючись на додаткові витрати (курсові втрати) та на Додаткову угоду №Д/У29-5.1.4/572 від 25.10.2016, відповідно до якої позивач погодився на отримання меншої суми в Євро за обробку єгипетських фунтів, ніж передбачена договором комісії.

Відповідно до п. 5.7 договору визначено повний перелік витрат Комісіонера, які передбачалося до відшкодування Комітентом. До них крім інших належать витрати на оплату винагороди за реалізацію єгипетських фунтів, банківські витрати, інші фактичні витрати, пов`язані з виконанням даного Договору.

Пунктом 6.3. договору також передбачено, що Комітент відшкодовує Комісіонеру всі витрати, пов`язані з реалізацією Виробів згідно з п. 5.7. цього Договору.

Судом встановлено, що загальні витрати комісіонера за договором не повинні були перевищувати 1 923 073,22 Євро.

Розмір витрат Комісіонера протягом дії договору не змінювався, Комісіонер жодного разу не надавав Комітенту інформації щодо підстав, які б могли вплинути на розмір його витрат, та не звертався з питанням збільшення їх розміру з будь-яких підстав.

Більше того, як вбачається зі змісту п. 6.4 договору сума витрат Комісіонера була завищеною і включала можливі ризики, оскільки передбачалося, що у випадку невикористання її у повному обсязі вважалася додатковою комісійною платою.

Судом було також досліджено умови Додаткової угоди №Д/У29-5.1.4/572 від 25.10.2016, у якій сторони домовились про наступне:

1. Комітент доручає Комісіонеру самостійно або з залученням третіх осіб укласти окремі угоди на обробку єгипетських фунтів, що знаходяться на ESCROW рахунку, шляхом придбання товарів на території Єгипту на умовах, зазначених в Додатку №1 до цієї угоди.

2. Комітент доручає Комісіонеру самостійно або з залученням третіх осіб укласти окремі угоди на реалізацію товарів, які були придбані на території Єгипту, з нерезидентом Єгипту на умовах, зазначених в Додатку №1 до цієї угоди.

3. Кошти отримані від реалізації Єгипетських товарів, за виключенням витрат Комісіонера, комісійної плати, мають бути перераховані Комітенту протягом 15 банківських днів з дати надходження коштів на рахунок Комісіонера в український банк.

Отже, даною Додатковою угодою Комітентом, відповідно до ст. 1015 ЦК України, було надано Комісіонеру додаткові повноваження щодо укладення з третьою особою договорів субкомісії на обробку єгипетський фунтів шляхом придбання та реалізації єгипетських товарів.

Жодних умов про збільшення чи зменшення будь-яких сум, визначених договором комісії, у додатковій угоді не міститься, відтак посилання відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, є безпідставними.

Крім того, твердження відповідача щодо погодження Комітентом звітів без зауважень не відповідає дійсності, оскільки починаючи зі звіту №14 від 30.09.2018 Комісіонер не здійснював відповідного погодження з посиланням на п. 6.9.4 договору та недостатність коштів, які підлягали перерахуванню.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідач порушив умови п. 6.9.3 договору щодо обробки єгипетських фунтів у 190-денний строк, який вираховувався від дати надходження коштів на його рахунок, та не виконав зобов`язання, передбачене п. 6.9.4 договору, щодо залучення власних обігових або кредитних коштів внаслідок прострочення 190-денного строку, суд дійшов висновку, що факт порушення відповідачем зобов`язання за договором №Д29-4.1.1/24 від 02.02.2015 належним чином доведений та документально підтверджений, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" заборгованості у розмірі 42 872 244,37 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне підприємство "Укроборонсервіс" (02093, м. Київ, вул. Россошанська, 3А, ідентифікаційний код 21552117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Аеротехніка - МЛТ" (08001, Київська обл., смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 150, ідентифікаційний код 30763942) заборгованість за договором комісії № Д29-4.1.1/24 від 02.02.2015 у розмірі 42 872 244 (сорок два мільйони вісімсот сімдесят дві тисячі двісті сорок чотири) грн 37 коп. та судовий збір у розмірі 643 083 (шістсот сорок три тисячі вісімдесят три) грн 66 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14.09.2020

Суддя Л. Г. Пукшин